Оцінка розміру та структури власного капіталу та прийняття управлінських рішень щодо його впливу на фінансову стійкість підприємства

 

Основною законодавчою базою  для аналізу та обліку власного капіталу та зобов’язання є Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Даний Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначає первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку та інше [32].

Що ж стосується Положень (стандартів) бухгалтерського обліку П(С)БО, то це сукупність прийомів і процедур організації і методології бухгалтерського обліку та звітності, розроблених практикою і узагальнених наукою.

Основним документом, який регламентує облік власного капіталу є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”. Цим Положенням (стандартом) визначається зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій, та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання консолідованого звіту про власний капітал визначається окремим положенням (стандартом). Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду [37].

Важливим інструментом реалізації міжнародних принципів і методів  бухгалтерського обліку є новий  План рахунків. Головною метою нового Плану рахунків є забезпечення інформацією, потрібною для контролю за діяльністю підприємства, прийняття управлінських  рішень та складання фінансової звітності.

Структура нового Плану рахунків узгоджена зі структурою Балансу  і Звіту про фінансові результати, що значно полегшить роботу працівників  бухгалтерії при складанні фінансової звітності [28].

У новому Плані рахунків використано децимальну систему  кодування, за якою кожна цифра у  коді рахунку визначає відповідну складову частину (клас, рахунок, субрахунок) Плану  рахунків. Це означає, що максимальна  можлива кількість рахунків у  новому Плані дорівнює 99, а кожний рахунок може включати до 9 субрахунків (рахунків другого порядку).

Зазначеними нормативними актами передбачені кардинальні зміни  в оцінці майна, визначенні облікової  політики, формуванні доходів і витрат, кінцевих фінансових результатів діяльності підприємств. Суттєвих змін зазнала  фінансова звітність підприємства, зокрема, Баланс, Звіт про фінансові  результати. Вводяться нові форми  бухгалтерської звітності такі як Звіт про рух грошових коштів, Звіт про  власний капітал.

Оскільки дані обліку власного капіталу є основою інформаційного

забезпечення власників,  акціонерів,  менеджерів різних рівнів управління,  тому необхідною є інтерпретованість таких даних для ефективного планування,  контролю,  аналізу,  прогнозування і,  як наслідок – прийняття ефективних управлінських рішень. 

Так, виходячи із складових  власного капіталу, доцільно використовувати форми первинних документів для повного і розширеного обліково-інформаційного забезпечення власного капіталу (табл.5). 

Таблиця 5

Типові форми внутрішніх первинних документів з обліку складових  власного капіталу

Назва документа	Призначення
Реєстр власників підприємства	інформує про право  власності засновників на майно,  яке вноситься в оплату придбаних ними акцій при державній реєстрації підприємств
Довідка-розрахунок емісійного доходу	подає розрахунок доходу  (збитку)  від продажу цінних документів підприємства
Відомість-розрахунок переоцінки активів	відображає дооцінку (уцінку) активів та їх зносу
Акт вилучених часток власного капіталу	засвідчує собівартість акцій  власної емісії або часток,  викуплених товариством у його учасників, та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.
Реєстр заборгованості по внесках,  оплаті статутного капіталу	Відображає заборгованість власників (учасників) за внесками до статутного капіталу

 

Запропоновані форми первинних  документів мають бути сформовані у  відповідності до загальних вимог документування на підприємстві та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Наведені приклади первинних  документів мають особливості використання і відображення інформації в цілому по підприємству без розмежувань по підрозділах.  Дані документи мають функціональне призначення. 

На підприємстві слід передбачити  інші внутрішні документи, що будуть містити як індивідуальне, основне  інформаційне навантаження,  так  і доповнююче аналітичний облік  власного капіталу.

Запровадження документації дасть змогу активізувати документообіг  власного капіталу підприємств.

Але ефективність документування власного капіталу буде максимальною, якщо вона буде поєднана із внутрішньою звітністю за даною ділянкою обліку. Потреба внутрішньої звітності про власний капітал зумовлена зростанням кількості господарських операцій,  важливістю цього сегменту для точності, обґрунтованості визначення показників фінансового стану підприємства та розширення інформаційного забезпечення аналітичної роботи. 

Аналіз наявної фінансової звітності підприємства свідчить,  що дані форми № 1  "Баланс" та форми № 4 «Звіт про власний капітал» у недостатній мірі забезпечують отримання інформації про власний капітал та його складові. 

Таким чином,  проблема полягає  в тому,  що встановлені форми  фінансової звітності не забезпечують керівництво необхідною інформацією, а форми внутрішньої звітності, які б могли надати таку інформацію, не розроблені. Розв'язок цієї проблеми полягає у розробленні системи внутрішньої звітності про капітал.  Така звітність буде містити більш ширші дані і дасть змогу,  відповідно, розрахувати більшу кількість показників порівняно з регламентованою фінансовою звітністю.

 

 

 

 

Таблиця 6

Перелік внутрішньої звітності  власного капіталу

Назва	Характеризує
Рух власного капіталу	Рух складових власного капіталу за додатковими сегментами, що не відображаються у формі 4 «Звіт про власний капітал» із врахуванням мінімального розміру статутного капіталу (законодавчо встановленого) та перевищення власного капіталу
Дані про вилучені акції  за номіналом та за фактичною (ринковою) ціною	Наявність та використання цінних паперів в залежності від  вартісної оцінки купівлі цінних паперів та про розміщенні та анульовані цінні папери
Звітність переоцінки необоротних активів	Необоротні активи за результатами переоцінки, суми переоцінки
Звіт про резервний капітал	Надходження та витрати резервного капіталу та співвідношення резервного до статутного капіталу
Звіт про неоплачений капітал	Дані про оплачений  та прострочений оголошений капітал
Компенсаційні виплати у зв’язку із виходом засновника	Розрахунок вартості компенсації  у зв’язку з виходом засновника

 

Прийняття управлінських  рішень, пов'язаних із власним капіталом, вимагає подання інформації, що розкриває  наявність та рух складових капіталу за певний звітний період.

Джерелами інформації для  заповнення наведених вище форм виступають дані,  отримані із рахунків бухгалтерського обліку та запропонованих внутрішніх.  Форми внутрішньої звітності мають бути побудовані таким чином,  щоб спрогнозувати структуру власного капіталу та не допустити порушення у формуванні та структурі власного капіталу.

Забезпечення такою інформацією  дає змогу керівництву простежити за джерелами формування власного капіталу, виявити прострочені джерела

неоплаченого капіталу.

Показники наведених форм внутрішньої звітності дають  змогу проводити економічний  аналіз складових капіталу.  Необхідність та доцільність їх складання зумовлена безпосереднім впливом результатів фінансової діяльності підприємства.

Розвиток сучасних інформаційних  технологій обробітку інформації також  спонукає до запровадження нових форм документування та звітності,  побудова на їх основі як поточного,  так і планування.  Запропоновані форми доцільно використовувати щодо складових елементів власного капіталу в програмних засобах автоматизації облікової роботи.  Це дасть змогу створити єдину базу даних управління підприємством із залученням фахівців різного напрямку, спростити обробку та використання облікової інформації. 

Застосуванням комп'ютерів вирішує проблеми оперативності  даних щодо операцій із власним капіталом.  Якщо за паперових форм обліку операцій нагромадження даних в облікових регістрах обчислення підсумків та перенесення даних між обліковими регістрами потребують великих затрат

ручної праці та завжди пов'язані з імовірністю допущення  помилок, то в разі застосування комп'ютерів - ці операції виконуються без участі людини.

Організація облікових робіт  у процесі первинного нагромадження  інформації щодо елементів капіталу в умовах автоматизації управління підприємством забезпечить правильність і достовірність формування інформації для подальшого її групування і узагальнення. 

Побудова внутрішньої  звітності, крім того, дасть змогу  удосконалити наявний документообіг  на підприємстві, оптимізувати показники діяльності окремих підрозділів та підприємства загалом і таким чином підвищити прибуток.  Отже,  внутрішня звітність є важливим джерелом якісної економічної інформації для керівників підприємств у визначенні засобів для досягнення більш високих результатів діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

3. ОЦІНКА ДИНАМІКИ ТА СТРУКТУРИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

 

Аналіз структури і  динаміки капіталу підприємства здійснюється на основі порівняльного аналітичного балансу, який складають шляхом агрегування однорідних за складом елементів балансових статей. При цьому розраховують показники структури, абсолютні й відносні зміни у власних і позикових коштах підприємства за звітний період.

При аналізі встановлюють:

основні джерела формування сукупних активів підприємства;

зміну власного капіталу і  його частку у балансі підприємства за

період, що аналізується. При  цьому збільшення частки власного капіталу розглядається як позитивне явище, що сприяє зміцненню фінансової стійкості  підприємства;

зміну питомої ваги позикових  коштів у сукупних джерелах утворення активів.  Якщо частка збільшилася,  то це може свідчити про посилення фінансової нестійкості підприємства і підвищення ступеня його фінансових ризиків.  Зменшення частки зумовлює підвищення фінансової незалежності підприємства;

зміни величини резервів,  фондів і прибутку підприємства.  При цьому збільшення резервів,  фондів і нерозподіленого прибутку може бути результатом ефективної роботи підприємства, а їх скорочення свідчить про зниження ділової активності підприємства;

зміни структури власного капіталу і його складових, що займають найбільшу питому вагу;

зобов’язання, що переважають  у структурі позикового капіталу (довгострокові чи короткострокові). Аналіз структури фінансових зобов’язань дає відповідь на питання чи підвищився (знизився) ризик втрати фінансової стійкості підприємства. Перевага короткострокових джерел у структурі позикових коштів є негативним фактом,  що характеризує погіршення структури балансу і підвищення ризику втрати фінансової стійкості. Перевага довгострокових джерел у структурі позикового капіталу є позитивним фактором, що характеризує поліпшення структури балансу і зменшення ризику утрати фінансової стійкості;

зобов’язання, що переважають  у структурі кредиторської заборгованості на початок і на кінець аналізованого  періоду;

зміни за аналізований період короткострокових зобов’язань перед  бюджетом, постачальниками і підрядниками, з оплати праці, зі страхування, з векселів виданих, із внутрішніх розрахунків, з одержаних авансів.  Збільшення суми отриманих авансів може бути позитивним моментом, а її зменшення — негативним;

темпи росту короткострокової заборгованості в аналізованому  періоді.  Негативним явищем є висока частка заборгованості (більш 60 %)  перед бюджетом, оскільки затримки відповідних платежів зумовлюють нарахування пені,  відсоткові ставки за якими досить високі, що підвищує ймовірність банкрутства підприємства. Негативним моментом є також висока частка (більш 60 %) заборгованості перед позабюджетними фондами. Агрегований порівняльний аналітичний баланс підприємства наведено у табл. 7.