Поняття,склад,структура і оцінка основних засобів

1.Поняття,склад,структура  і оцінка основних засобів

Основні фонди (засоби) – це сукупність засобів праці, матеріально-майнових цінностей, які функціонують у натуральній  формі як у сфері матеріального  виробництва так і у невиробничій сфері протягом тривалого часу і вартість яких поступово зменшується у зв’язку зі зносом.  

До основних засобів відносять будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби та інші матеріальні цінності вартістю 500 грн. за ціною придбання і терміном служби більше одного року. 
 

До складу основних фондів житлово-комунального господарства включають: основні фонди підприємств комунального господарства, споруди міського благоустрою, житловий фонд та ін. 

Залежно від  призначення основні фонди поділяють  на виробничі й невиробничі. До складу виробничих основних фондів входять ті, що беруть участь у виробничих процесах, створюють умови для  їх здійснення або служать для зберігання і транспортування продукції, а саме: виробничі споруди, передавальне обладнання, силові й робочі машини, вимірювальні й регулювальні прилади, пристрої й лабораторне обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, а також робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження. 

До складу невиробничих основних фондів належать об'єкти тривалого користування, які задовольняють побутові й культурні потреби людей. 

Структура основних фондів - це розподіл основних фондів за видами (групами), відображений у процентах  від їх загальної вартості по підприємству, галузі або житлово-комунальному господарству в цілому. Структура основних фондів відображає особливості галузі й конкретного підприємства, рівень матеріально-технічної бази виробництва. 

Найважливішим чинником, що характеризує галузеву структуру  основних фондів підприємства, слід вважати  техніко-економічні особливості, що обумовлюють певні поєднання натурально-речових елементів, необхідних для здійснення виробничо-експлуатаційної діяльності. 

Для правильного  визначення загального обсягу основних фондів, їх динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період часу необхідна оцінка основних засобів (фондів).  

Суть оцінки основних фондів полягає в тому, що вона являє собою грошове вираження  їх вартості.  

Існує декілька видів оцінки основних засобів (фондів):

1. в залежності  від моменту проведення оцінки  основних засобів   (фондів): 

— первісна (початкова) - це фактична їх вартість на момент введення в дію чи придбання.  

— відновна вартість - це вартість їх відтворення в сучасних умовах виробництва.  

2. з огляду  на стан основних фондів:  

— повна - це їх вартість у новому, не спрацьованому  стані.  

• залишковою  вартістю - реально існуюча їх вартість, ще не перенесена на вартість виготовлюваної продукції (виконуваної роботи, здійснювані послуги), є розрахунковою величиною і визначається різницею між повною первісною (відновною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів.

Економічний зміст зносу полягає у втрачанні основними фондами своєї   споживної вартості  та  вартості. 

Розрізняють два  види зносу основних фондів: а) фізичний; 

б) моральний. 

Фізичний знос основних фондів пов'язаний, як правило, з їх використанням і  виявляється  в руйнуванні, поламках. 

Існує дві форми  морального зносу: 1) втрата вартості внаслідок  здешевлення відтворення таких  самих машин, тобто коли нові машини такої конструкції можуть бути придбані дешевше, ніж ті, що встановлені на підприємстві; 2) втрата вартості діючих, фізично придатних машин внаслідок того,  що  випущено  нові,  кращі,  більш  потужні. 

 Основні  фонди  поступово, в міру спрацювання переносять   свою  вартість  на  вироблювану продукцію (послуги). Цей процес називають амортизацією. 

Амортизації підлягають витрати, пов’язані з:

придбанням та введенням в експлуатацію основних фондів і нематеріальних активів;

  самостійним  виготовленням основних фондів;

проведенням усіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

  поліпшенням  земель. 

Нарахування амортизації  починається з кварталу, наступного за кварталом  їх  зарахування  на  баланс  підприємства. 

Не підлягають амортизації та повністю відносяться  на витрати виробництва (обігу) у  звітному періоді витрати підприємства на:

відгодівлю продуктивної худоби;

вирощування багаторічних насаджень. 

Не підлягають амортизації і здійснюються за рахунок  відповідних джерел фінансування витрати  на:

будівництво і  утримання житлових будинків, споруд загального благоустрою та об'єктів благоустрою міст і селищ міського типу;

будівництво і  утримання автомобільних доріг  загального користування;

придбання і  збереження бібліотечних та архівних фондів.