Оцінка розміру та структури власного капіталу та прийняття управлінських рішень щодо його впливу на фінансову стійкість підприємства

 

ЗМІСТ

 

Вступ                         3

1. Сутність і характеристика власного капіталу, його склад та оцінка             5
2. Нормативно-правова і облікова інформація та використання її для прийняття управлінських рішень                                              16
3. Оцінка динаміки та структури власного капіталу                       24
4. Визначення необхідності збільшення власного капіталу                      32
5. Узагальнення обліково-економічної інформації щодо стану та структури власного капіталу для прийняття управлінських рішень з підвищення фінансової стійкості підприємства                                          38

       Висновки  та пропозиції                            42

Списки використаних джерел                           44

Додатки                               48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП 

Організація і функціонування підприємств України за умов розвитку ринкових відносин, розвиток акціонерних  товариств, вимагають нових підходів до системи управління їх фінансово-господарською  діяльністю. Ефективність управління фінансовими ресурсами підприємства значною мірою визначається єдністю  побудови бухгалтерського обліку й  аналізу таких нових для облікової  практики економічних процесів ринкового  господарства як формування та використання власного капіталу.

Окремі питання теорії, методики та оцінки стану та структури власного капіталу та прийняття управлінських рішень щодо впливу на фінансову стійкість підприємства подані у працях Бутинця Ф., Голова С., Крейніної М., Крупки Я., Литвина Б., Мниха Є., Пителя С., Сопка В., Усача Б., Шкарабана С. та інших авторів, які започаткували теоретичне обґрунтування і подальшу розробку даної проблеми. Проте, питання методики та оцінки стану та структури власного капіталу в акціонерних товариствах малодосліджені і є дискусійними. Так, потребують удосконалення методика обліку формування і руху власного капіталу акціонерного товариства, бухгалтерська звітність як джерело інформації для численних груп споживачів, облікова політика акціонерних товариств тощо.

Актуальність зазначених проблем, їх практичне значення і  недостатня теоретична розробка обумовили  вибір теми, мету, завдання, предмет, методи і структуру роботи.

Мета роботи – проведення комплексного теоретичного дослідження  суті власного капіталу як об’єкта  бухгалтерського обліку, оцінка динаміки та структури власного капіталу, визначення необхідності збільшення власного капіталу на вітчизняних підприємствах акціонерної організаційно-правової форми діяльності. Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені наступні завдання:

вияснити сутність і характеристику власного капіталу, його склад та оцінка;

дослідити нормативно-правову  і облікову інформацію та використання її для прийняття управлінських  рішень;

провести комплексну оцінку динаміки та структури власного капіталу;

визначили необхідність збільшення власного капіталу на досліджуваному підприємстві;

обгрунтувати систему  аналітичних показників, інформаційну базу і основні методи економічного аналізу використання капіталу;

здійснити узагальнення обліково-економічної  інформації щодо стану та структури  власного капіталу для прийняття  управлінських рішень з підвищення фінансової стійкості підприємства. 

Об’єктом дослідження  є процес формування та використання власного капіталу на прикладі ПАТ «ЖЛК-Україна».

Предметом дослідження є  проблеми методики та оцінки стану та структури власного капіталу та прийняття управлінських рішень щодо впливу на фінансову стійкість підприємства власного капіталу підприємств України.

Методичною основою дослідження  є діалектичний метод пізнання економічних  явищ і процесів у безперервному  їх розвитку і взаємозв’язку.

Інформаційним забезпеченням  для застосування зазначених вище методів  дослідження є показники фінансово-господарської діяльності ПАТ «ЖЛК-Україна».

У процесі дослідження  вивчені праці зарубіжних і вітчизняних  вчених-економістів, законодавча база щодо питань організації та методики оцінки стану та структури власного капіталу та прийняття управлінських рішень щодо впливу на фінансову стійкість підприємства.

Практичне значення одержаних  результатів полягає в тому, що реалізація на практиці висновків і  пропозицій автора сприятиме вдосконаленню  методології та оцінки стану та структури власного капіталу та прийняття управлінських рішень щодо впливу на фінансову стійкість підприємства.

Вихідними даними, які використані  для написання курсової роботи є: Баланс (Дод.А1), Звіт про фінансові  результати (Дод.А2), Звіт про рух  грошових коштів (Дод.А3), Звіт про власний  капітал (Дод.А4).

 

 

1. СУТНІСТЬ І ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ, ЙОГО СКЛАД ТА ОЦІНКА

 

Сутність економічної  категорії “капітал” досліджується  науковою думкою протягом багатьох століть.

Первісне значення терміна  “капітал” (від лат. capitalis) означає  головний, основний. Пізніше у німецькій  та французькій мовах цим терміном стали позначати основне майно  або основну грошову суму.

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і  розвитку підприємства й у процесі  функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка  організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє  собою сукупність матеріальних цінностей  і коштів, фінансових вкладень і  витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення її господарської  діяльності.

Якщо розглядати тлумачення капіталу з погляду різних економічних  дисциплін, то можна помітити деяку  неоднозначність. Так, наприклад, у  своїй роботі “Бухгалтерський облік” Н.П. Кондратов показує, що капіталом організації є його майно [21].

У той же час, відповідно до передумови до Міжнародних бухгалтерських стандартів, опублікованих Комітетом  з міжнародних бухгалтерських стандартів у листопаді 1982 р., капітал являє  собою різницю між активами і пасивами.

У роботі “Бухгалтерський  фінансовий облік” за редакцією Бутинця, під капіталом розуміють: у вузькому розумінні – суму заощаджень, достатньо  для ведення підприємницької  діяльності, а в широкому розумінні  – все те, що має певну цінність [6]. Тоді як Воробйов Ю.М зазначає, що капітал “ - це кошти, вкладені в суб’єкт господарювання для початку або продовження господарської діяльності з метою одержання прибутку (доходу)” [9].

Для своїх цілей економісти відображають поняття капіталу з  двох сторін. З однієї сторони капітал  підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

Таким чином, підходи, що існують  в економічній літературі, до розуміння  капіталу залежать від тих позицій  учених, з яких вони розглядають  цю об’єктивну економічну категорію.

Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити  такі його характеристики як:

1. Капітал підприємства  є основним чинником виробництва.  У системі факторів виробництва  (капітал, земля, праця) капіталу  належить пріоритетна роль, тому  що він поєднує усі фактори  в єдиний виробничий комплекс.

2. Капітал характеризує  фінансові ресурси підприємства, що приносять дохід. У даному  випадку він може виступати  ізольовано від виробничого фактора  у формі інвестованого капіталу.

3. Капітал є головним  джерелом формування добробуту  його власників. Частина капіталу  в поточному періоді виходить  з його складу і попадає  в “кишеню” власника, а частина  капіталу, що накопичується, забезпечує  задоволення потреб власників  у майбутньому.

4. Капітал підприємства  є головним вимірником його  ринкової вартості. У цій якості  виступає, насамперед, власний капітал  підприємства, що визначає обсяг  його чистих активів. Поряд  з цим, обсяг використовуваного  власного капіталу на підприємстві  характеризує одночасно і потенціал  залучення їм позикових фінансових  засобів, що забезпечують одержання  додаткового прибутку. У сукупності  з іншими факторами - формує  базу оцінки ринкової вартості  підприємства.

5. Динаміка капіталу підприємств  є найважливішим показником рівня 
ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до 
самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємств.

Наведені характеристики капіталу свідчать про багатоаспектність  капіталу як економічної категорії.

Питання пов’язані з капіталом, постійно знаходиться в центрі уваги  провідних вчених-економістів. Серед  іноземних учених, які здійснили  вагомий внесок в удосконалення  обліку власного капіталу на різних історичних етапах, слід назвати таких як: Ж. Андре, Н. де Анастасіо, В.Е. Ануфрієв, Л. Батардон, Ф. Беста, П. Герстнер, Ж.Б. Дюмарше, Н.А. Литньова, Ф. Ляйтнер, М.Ю. Медведєв, Л. Пачолі, В. Рігер, Ж. Ришар. 

Дослідженням капіталу присвячені монографічні праці білоруських  вчених, серед який найвидатнішими є: А.В. Бгайова, С.Л. Коротаєва, та дисертаційні роботи А. Б. Зубко, Т.А. Снєткової, Л.В. Пашковської, С.В. Пителя, Т.А. Намової та інших.

Із вітчизняних науковців слід назвати: М.Д. Алексеєнко, Ф.Ф. Бутинець, М.М. Мосійчук, Н.Д. Прокопенко, Ф.Є. Поклонський, С.В. Пітель, Н.М. Ткаченко, В.В. Сопко та інші.

Питанням капіталу присвячено багато дисертаційних робіт вітчизняних  авторів, основними з яких є дисертації: О.О. Разбоврської, О.В. Ярощук тощо.

Капітал – є гарантією  організації бізнесу.

Рівень ефективності господарської  діяльності підприємства значною мірою  пов’язаний з формуванням його капіталу. Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреби  у формуванні необхідних активів, оптимізації  їх структури з позиції забезпечення умов ефективного використання.

Структуру власного капіталу можна представити різними шляхами, залежно від того, як трактується  природа самого капіталу.

За П(С)БО 2 "Баланс”  власний капітал включає такі структурні елементи: статутний капітал; пайовий капітал; додатковий вкладений  капітал; інший додатковий капітал; резервний капітал; нерозподілений прибуток; неоплачений капітал; вилучений капітал [34].

Основний зміст складових  власного капіталу наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Зміст складових власного капіталу за Ю.Ф. Бутинцем.

№ з/п	Стаття власного капіталу	Зміст
1	Статутний капітал	Зареєстрована вартість простих та привілейованих акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств, зафіксовані в статутних документах
2	Пайовий капітал	Сума пайових внесків  фізичних і юридичних осіб, якщо це передбачено статутними документами
3	Додатково вкладений капітал	Сума перевищення вартості продажу акцій над номінальною  вартістю (емісійний дохід)
4	Інший додатковий капітал	Сума дооцінки позаоборотних  активів, вартість активів, безоплатно отриманих підприємством від  фізичних або юридичних осіб, інші види додаткового капіталу
5	Резервний капітал	Сума резервів, створених  підприємством відповідно до діючого  законодавства або статутних  документів
6	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	Прибуток, реінвестований у  підприємство, або непокритий збиток
7	Неоплачений капітал	Заборгованість власників (учасників) по внесках до статутного капіталу
8	Вилучений капітал	Фактична собівартість акцій  власної емісії, викуплених товариством  у своїх акціонерів

 

За даними досліджень О.І. Пилипенка більшість вчених пропонують класифікувати власний капітал за його складом. У результаті проведених досліджень він дійшов висновку, що це є однобоким висвітленням і тому пропонує класифікацію за формою та рівнем відповідальності.

Класифікація власного капіталу за формою дозволяє визначити частину  капіталу, який був інвестований засновниками; одержаний безоплатно; зароблений протягом звітного періоду. Класифікація за рівнем відповідальності дає змогу ранжувати  капітал на юридично закріплений  в установчих документах та нерегламентований  як обов’язковий чинним законодавством. Якщо виходити з позиції джерел формування власного капіталу, то до основних джерел належать суми, внесені акціонерами, нерозподілений прибуток, безоплатно отримані активи і суми переоцінок. Така класифікація власного капіталу є базовою для відображення у бухгалтерському обліку будь-якого підприємства.