Облік, аудит та аналіз грошових коштів на рахунках в банках

Вигода від застосування КБПК полягає й у тому, що ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” не закуповуватиме готівкової валюти через банк на МВР. У бухгалтерському обліку витрати, зазнані в інвалюті, відображають за офіційним обмінним валютним курсом НБУ на дату затвердження Звіту або на дату видачі авансу. Такою датою може бути день списання грошей із картрахунку (за випискою банку).

Операції з декількома видами БПК можна вести на одному картрахунку. І навпаки – операції за однією БПК можна проводити за декількома рахунками згідно з режимами їх дій – усе залежить від умов договору з банком.

Одним із наступних  шляхів покращення фінансового обліку грошових коштів на рахунках в банках є застосування ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” системи “Клієнт-банк”, яка дозволяє зекономити час по здійсненню розрахунків. Система “Клієнт-банк” забезпечує:

• передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;
• автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від модифікації) передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і в автоматизоване робоче місце (АРМ) клієнта;
• автоматичне архівування протоколів наприкінці дня.

АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, відповідають формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку України, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Банківська частина системи “Клієнт-банк” забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та за платіжним файлом у цілому.

При використанні системи “Клієнт-банк” здійснюється звірення (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банком і АРМ клієнта, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звірення цієї інформації з інформацією із АРМ клієнта наприкінці дня.

Після отримання  від банку виписки з рахунку  клієнт складає “Реєстр розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв’язку і прийняті банком до оплати”. Такий же реєстр за кожним клієнтом складається в банку після друкування балансу операційного дня. Реєстр електронних платежів з повним переліком реквізитів розрахункових документів підшивається банком у документи дня як первинні документи, що надійшли від клієнта в банк для оплати. Реєстр має обов’язково вміщувати відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку до виконання.

При наявності додаткової угоди, системи “Клієнта-Банк” дозволяють:

обслуговувати одночасно, як один, так і кілька рахунків, відкритих  у банку; відправляти в банк платіжні документи при відсутності або недостатності коштів на рахунку; готувати заявки клієнтів на купівлю-продаж, здійснення платежів в іноземній валюті, накладати на них електронно-цифровий підпис і відправляти в банк; одержувати повідомлення про нові й майбутні надходження іноземної валюти на рахунок клієнта.

З огляду на потреби сучасного  бізнесу по здійсненню розрахунків, їх прискоренню банки пропонують використовувати системи “Клієнт-Банк+” й “Інтернет-Клієнт-Банк”. Для ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” найкраще обрати другий варіант, який надасть можливість здійснювати наступні операції:

1) підготовка та відправлення  до банку платежів у національній валюті;

2) підготовка та відправлення  до банку платежів в іноземній валюті (SWIFT);

3) оперативне отримання інформації про залишки на рахунках;

4) імпорт документів до банку із зовнішнього джерела даних;

5) формування виписок  за рахунками, і експорт їх до MS Excel;

6) формування реєстру проведених  документів, та експорт їх до MS Excel;

7) друк платіжних документів;

8) обмін повідомленнями між користувачами системи. Наявна можливість, разом з повідомленнями відсилати файли;

9) ведення довідників: одержувачів, призначень платежів.

До переваг цієї системи, можна віднести наступне: всі довідники  і підготовлені документи зберігаються на сервері банку; ключі користувача можуть зберігатися на будь-якому, зручному для нього носії; доступ до ключів, захищений паролем на каталог, в якому вони зберігаються і паролями на самі ключі; для шифрування переданих даних, система використовує SSL протокол.

Застосування системи Клієнт-Банк ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” значно полегшить облік грошових коштів на рахунках в банках завдяки автоматичному веденні поточного стану власного рахунку в банку.

Для покращення фінансового обліку грошових коштів на рахунках в банках ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” пропонуємо відкрити додаткові поточні рахунки в інших банках крім того з яким вони співпрацюють. Додаткові поточні рахунки в національній валюті забезпечать зняття перенавантаження з основного рахунка товариства і прискорить розрахунки та обіг грошових коштів, що для підприємства є дуже важливо.

Одним з напрямків  покращення обліку грошових коштів на рахунках в банках на ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” є удосконалення найбільш широко використовуваного в розрахунках через банк платіжного доручення. З метою покращення оперативного обліку платіжних доручень пропонуємо внести деякі зміни до нього, що прискорить його заповнення та зекономить час:

1. Відмінити такий  реквізит платіжного доручення під назвою “Одержано банком”. Підставою для цього можна вважати те, що дата одержання і проведення банком платежу збігаються. Таким чином відбувається звичайне дублювання однієї і тої ж дати здійснення переказу готівки банком за направленням підприємства, адже отримання та проведення платежу відбувається тепер завжди в один і той самий день. Обґрунтування такого твердження можна здійснити на підставі того, що за Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, 2001, №29, ст.137 розділом 8, пунктом 8.1 визначено, що банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в розрахунковому документі, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. За порушення строків, встановлених пунктом 8.1 банк понесе відповідальність. Застосування цього реквізиту було необхідно в минулому, тоді коли функціонувала картотека. В якій зберігалися несплачені платіжні документи, через відсутність коштів. У разі відсутності коштів на рахунках вони враховувались за Інструкцією №7 на позабалансовому рахунку №9803 “Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у платників”.

Проте тепер Постановою Національного банку України від 29.03.2001р. №135 “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” (далі – Інструкція) визначено, що картотеки немає. У зв’язку з прийняттям Закону України від 21.12.2000р. №2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” за Інструкцією банки не здійснюють облік заборгованості клієнтів, не сплаченої у строк, та не ведуть картотеку.

Платіжні вимоги органів  стягнення приймаються банками  до виконання незалежно від наявності  достатнього залишку коштів на рахунку  клієнта. Але банками такі вимоги виконуються лише в межах залишкових коштів платника. Тепер неоплачена внаслідок недостатності коштів сума повертається органам стягнення без задоволення, тобто картотеки для підприємств немає.

2. Видалити прямокутник  призначений для заповнення сумою  ПДВ, що знаходиться в нижньому  правому боці напроти реквізиту  “Призначення платежу”, так як сума ПДВ не є обов’язковим реквізитом платіжного документа від 9 квітня 2001 року. Інструкція №22 затверджена Постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. №22 не зобов’язує платника зазначати в платіжному дорученні суму ПДВ. Банки слідкують за заповненням цього реквізиту виключно за зовнішніми ознакам, без перевірки його змісту і не мають права вимагати його обов’язкового заповнення платниками.

Висновки до розділу 2

Документування господарських  операцій з обліку грошових коштів на рахунках в банках на ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” здійснюється за допомогою трьох груп документів: до першої групи належать документи, за допомогою яких суб’єкт господарювання забезпечує взаємозв’язок між поточним рахунком і касою підприємства; друга група це документи, за допомогою яких суб’єкт господарювання здійснює розрахунки із іншими суб’єктами господарювання в обох напрямках; до третьої належать документи, за допомогою яких здійснюється списання сум недоїмок до бюджету за податками і які стягуються у безспірному порядку.

Облік операцій за поточним рахунком на товаристві здійснюють на грошовому рахунку 31 “Рахунки в банках”. На дебеті рахунка відображають надходження грошей, на кредиті – їх списання. Аналітичний облік на рахунку 31 “Рахунки в банках” здійснюється за виписками банку. Дані про операції за рахунками в банку систематизуються у двох реєстрах: у журналі-ордері №1 на кредиті рахунка 31 “Рахунки в банках” і у відомості № 1.2 – на дебеті рахунка.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА РАХУНКАХ В БАНКАХ НА ПАТ “ЧЕРКАСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ”

3.1. Організаційно-інформаційна  модель аналізу грошових коштів  на рахунках в банках

В умовах встановлення і  розвитку ринкової економіки, ускладнення  організаційних форм сучасного бізнесу аналіз господарської діяльності підприємств набуває особливо важливого значення. Дані поточного обліку і звітності не можуть дати вичерпну відповідь на запитання баготочисленних користувачів ділової інформації.

Одним із способів формалізації аналізу грошових коштів на рахунках в банках підприємства є розробка організаційно-інформаційної моделі, яка поєднує дві основні складові економічного аналізу: організаційну та інформаційну. Організаційні питання, які вирішуються на рівні розробки моделі аналізу грошових коштів на рахунках в банках, стосуються характеристики його суб’єктів, об’єктів, мети і завдань та методичного забезпечення. Інформаційні питання охоплюють побудову інформаційної бази аналізу: визначення джерел інформації, характеристику інформаційного забезпечення та розробку системи показників, за допомогою яких передбачається досліджувати об’єкти аналізу.

Найважливішим принципом  створення інформаційної бази аналізу  є забезпечення повноти інформації щодо досліджуваного об’єкту [22, с. 302].

Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових коштів на рахунках в банках являє собою  стислу характеристику його суб’єктів та об’єктів, мети і завдань, системи аналітичних показників, що визначають параметри об’єктів, інформаційної бази та методів і прийомів перетворення економічної інформації та узагальнення результатів аналізу. Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових коштів на рахунках в банках є засобом формалізації аналітичного процесу. Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових коштів на рахунках в банках включає такі блоки питань.

Перший блок: “Мета  і завдання аналізу” – передбачає визначення мети аналітичної діяльності та системи завдань, послідовне вирішення яких призведе до досягнення поставленої мети. Аналіз руху грошових коштів на рахунках в банках є необхідною умовою ефективного управління грошовими потоками, які забезпечують фінансово-господарську діяльність підприємства. Метою аналізу грошових коштів на рахунках в банках підприємства є прискорення руху грошових коштів і підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу, а також забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства [21, с. 396].

Для досягнення поставленої  мети потрібно вирішити наступні завдання: проаналізувати джерела утворення грошових коштів на рахунках в банках, напрями витрачання грошових коштів, рух грошових коштів за видами діяльності підприємства; взаємозв’язок прибутку і змін грошових коштів на рахунках в банках; взаємозв’язок зростання обсягів фінансово-господарської діяльності і потреб у грошових коштах на рахунках в банках.

Другий блок: “Суб’єкти аналізу” – являє собою перелік суб’єктів аналізу стосовно конкретних завдань, які належить виконати для досягнення мети аналізу. Суб’єктами аналізу грошових коштів на рахунках в банках є як безпосередньо зацікавлені у діяльності власники підприємства та акціонери, кредитори, постачальники, податкові органи, вищі посадові особи підприємства, економічні служби підприємства, керівники функціональних та структурних підрозділів підприємства, персонал підприємства, так і опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства користувачі інформації.

Третій блок: “Об’єкти аналізу” – характеризує об’єкти аналітичної діяльності та їх основні параметри, за якими дані об’єкти підлягають дослідженню. Об’єктами аналізу грошових коштів на рахунках в банках є залишки грошових коштів та їх еквівалентів на певну дату, надходження та витрачання грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Четвертий блок: “Система показників аналізу” – складається з переліку показників, за якими передбачено дослідити об’єкти аналізу з визначенням певних термінів тривалості аналітичного періоду. У процесі аналізу використовується система показників, до складу якої входять абсолютні і відносні показники – у залежності від покладених в основу вимірників. Абсолютні показники виражаються у вартісних і натуральних вимірниках. Відносні показники вимірюються у відсотках, коефіцієнтах та вартісному вимірнику.

Система економічних показників аналізу грошових коштів на рахунках в банках включає дві групи показників. До першої групи належать абсолютні вартісні показники, джерелом яких є облік: залишків та оборотів з надходження і витрачання грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових результатів діяльності підприємства, активів підприємства, власного капіталу і зобов’язань та абсолютні показники динаміки [20, с. 286].