Облік, аудит та аналіз грошових коштів на рахунках в банках

Непрямий метод застосовується в основному при зовнішньому  аналізі, тому що тут не можна використовувати  дані поточного бухгалтерського  обліку. Сутність методу полягає у  відповідному коригуванні показника  чистого прибутку. Теоретично, в ідеальному варіанті, сума чистого прибутку повинна бути ідентична відповідній сумі коштів.

За цим методом чистий рух грошових коштів від операційної  діяльності є коригуванням всієї  суми прибутку (збитку) підприємства за звітний період до оподаткування на зміни на початок і кінець звітного періоду залишків виробничих запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, що утворилася за операціями операційної діяльності, доходів і витрат майбутніх періодів, резерву (забезпечення) майбутніх витрат і платежів, а також на обороти негрошових статей (амортизація необоротних активів, курсові різниці) та інших статей фінансової звітності, пов’язаних з рухом коштів від інвестиційної та фінансової діяльності.

В зарубіжній практиці при  аналізі грошових коштів на валютному рахунку визначають чи зможе підприємство перевищити надходження грошових коштів у іноземній валюті над їх використанням, чи отримує підприємство виручку від реалізації продукції в іноземній валюті і на які цілі її використовують, аналізують в цілому по підприємству напрямки надходження та використання коштів на валютному рахунку [39, с. 343].

В зарубіжних країнах, розпочинаючи аудит обліку грошових коштів на поточному  та інших рахунках у банку, розробляють  детальну програму аудиторської перевірки, яка включає такі питання як: установлення кількості поточних, валютних, розрахункових та інших рахунків в установах банку, відповідності господарських операцій, які відображаються на вказаних рахунках, чинному законодавству; перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів, що надійшли на рахунки підприємств, своєчасності перерахування податків до бюджету й обов’язкових платежів; перевірка правильності кореспонденції рахунків за банківськими операціями.

Потім підбираються банківські виписки в хронологічній послідовності за кожним рахунком окремо, що дає змогу простежувати повноту пред’явлена виписок. Якщо якоїсь із цих виписок немає, то звертаються до банку за підтвердженням. Зіставивши перехідні залишки за рахунками в їх хронологічній послідовності перевіряють також правильність кінцевих залишків. Суми оборотів за рахунками повинні відповідати сумам, зазначеним у доданих до виписки банку документах. А бухгалтерське відображення операцій за рахунками аудитор перевіряє на підставі тих самих виписок та додатків до них, розглядаючи кожну операцію по суті і вивчаючи, чи немає неналежного використання грошей, особливо при погашенні кредиторської заборгованості або надходження платежів від дебіторів. Для підтвердження суті цих операцій аудитор дає запити до третіх сторін (покупців, кредиторів тощо).

При розрахунках в іноземній валюті аудитор перевіряє наявність та умови договорів із зарубіжними партнерами клієнта, правильність перерахунків валюти в національну, правильність визначення курсових різниць, своєчасність і повноту відображення сум обліку та звітності. Особливу увагу аудитор приділяє рахункам, які за звітний період закриті, сумам відсотків за операціями через банки (повинні в обліку враховуватися окремо від сум операцій руху грошей).

1.4. Організаційно-економічна  характеристика ПАТ “Черкаський хлібокомбінат”

Публічне акціонерне товариство (ПАТ) “Черкаський хлібокомбінат” заснований згідно з рішенням регіонального відділення Фонду Державного майна України по Черкаській області №602-АТ від 01.01.1996 р. шляхом перетворення Черкаського державного підприємства “Черкаський хлібокомбінат” у публічне акціонерне товариство відповідно до Закону України “Про приватизацію державного майна”.

ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” – один з найсучасніших підприємств галузі в Україні та СНД. ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” складається з трьох заводів. Його три заводи, які розташовані по вул. Ільїна 228 (хлібокомбінат №1) та по вул. Чигиринській 7 (хлібокомбінат №2, 3) сумарною потужністю 200 тонн продукції на добу виробляють більше 200 найменувань хлібобулочної та кондитерської продукції, чим повністю задовольняють найвимогливіші потреби і смаки не тільки населення міста й області, але й населення Київської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Вінницької, Полтавської областей, військовослужбовців Київського округу. Споживачі задоволені високою якістю та помірною ціною на продукцію.

Підприємство діє на підставі діючого законодавства  та Статуту. Предметом діяльності ПАТ  є виробництво хліба і хлібобулочних, кондитерських, сухарних, бараночних виробів і торгівля ними через власну та інші торгівельні мережі. Продукція ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” реалізується через власну торгівельну мережу “Формула Смаку”. Основні економічні показники діяльності ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” наведені в табл. 1.1.

На основі даних табл. 1.1 можна зробити такі висновки, що обсяг виробленої продукції в 2010 році порівняно з 2009 роком становив 98,6 %, а у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. збільшився на 14 %. Обсяг реалізованої продукції в 2010 р. у порівнянні з 2009 р. збільшився на 46 %, а у 2011 р. відносно 2010 р. зменшився на 2 %. Вартість основних фондів в 2010 р. порівняно з 2009 р. збільшилась на 2,7 тис. грн., а в 2011 в порівнянні з 2010 р. збільшилась на 25,3 %. Витрати на одну гривню товарної продукції в 2010 р. були меншими, ніж у 2009 р. на 0,04 грн./шт., а в 2011 році збільшились в порівнянні з 2010 роком на 0,07 грн./шт.

Валовий прибуток ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” збільшується протягом останніх трьох років. В 2010 р. він збільшився в порівнянні з 2009 р. на 217,3 тис. грн. (107 %), а в 2011 р. в порівнянні з 2010 р. на 3098,3 тис. грн. (204,7 %). Чистий збиток ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” становив в 2010 році в порівнянні з 2009 роком (-1434) тис. грн., а в 2011 р. порівняно з 2010 р. 4934,8 тис. грн. Тобто ми бачимо, що на ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” є збиток від його діяльності. Чисельність персоналу на ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” з кожним роком збільшується: в 2010 році чисельність персоналу порівняно з 2009 роком збільшилась на 71 чоловіка; в 2011 р. порівняно з 2010 р. на 83 чол. (110,6 %).

Таблиця 1.1

Аналіз основних економічних  показників діяльності ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” за 2009-2011 рр.

Фонд оплати по ПАТ  “Черкаський хлібокомбінат” збільшився в 2010 р. порівняно з 2009 р. на 1740,2 тис. грн. (128 %), а в 2011 році порівняно з 2010 роком на 3604,8 тис. грн. (146,5 %). Виробіток на одного працівника на ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” в 2010 році в порівнянні з 2009 роком зменшився на 10,49 тис. грн./чол. (88,7 %), а в 2011 році порівняно з 2010 роком зріс на 2,94 тис. грн./чол. (103,6 %). Середньорічна заробітна плата працівників на ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” зросла в 2010 році порівняно з 2009 роком на 15,9 %, а в 2011 р. порівняно з 2010 р. на 32,5 % відповідно.

Основні показники платоспроможності  та фінансової стійкості товариства наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Аналіз динаміки показників платоспроможності та фінансової стійкості

ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” за 2009-2011 рр.

Коефіцієнт покриття виявляє на скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. На ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” коефіцієнт покриття в 2010 році зменшився порівняно з 2009 роком на 1,02, а в 2011 році на 1,61 порівняно з 2010 роком. В порівнянні з нормативним значенням в 2010 році коефіцієнт покриття перевищував нормативне значення на 0,44 а в 2011 році був меншим за нього на 0,15, що свідчить про те, що кількість поточних активів зменшується, а збільшується кількість поточних зобов’язань підприємства. Коефіцієнт швидкої ліквідності в 2010 році порівняно з 2009 роком зріс на 0,54, а в 2011 році в порівнянні з 2010 роком зріс на 1,77. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує яка частина короткострокових позикових зобов’язань може бути за необхідністю погашена негайно. На ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” коефіцієнт абсолютної ліквідності протягом 2009-2011 років збільшився на 0,01.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) характеризує наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення. На ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” коефіцієнт платоспроможності за 2010 рік порівняно з 2009 роком зменшився на 0,07, а в 2011 році він зменшився порівняно з 2010 роком на 0,13, що свідчить про недостатню кількість грошових коштів та їх еквівалентів для розрахунків з кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” за період з 2009-2011 роки зменшується – це свідчить про зменшення платоспроможності підприємства. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує яка частка власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти. На ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” коефіцієнт маневреності капіталу в 2010 році порівняно з 2009 роком зменшився на 0,065, а в 2011 порівняно з 2010 роком він зменшився на 0,71, що свідчить про значне зменшення частки власного капіталу підприємства в фінансуванні поточної діяльності.

Документальне оформлення облікової політики ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” здійснюється у вигляді Наказу про облікову політику, який після його затвердження набуває статусу юридичного документу. Згідно з наказом про облікову політику ПАТ “Черкаський хлібокомбінат”, ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покладено на бухгалтерську службу підприємства на чолі з головним бухгалтером, застосовується журнально-ордерна система обліку. Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на принципі накопичення. Його суть полягає в тому, що для обліку однорідних господарських операцій використовуються накопичувальні відомості. Журнально-ордерна форма обліку включає такі облікові реєстри: журнали-ордери, відомості (накопичувальні та групувальні), розроблювальні таблиці, Головну книгу. Журнали-ордери побудовані за кредитовою ознакою. На кредиті відповідного синтетичного рахунка облікова інформація в журналі-ордері систематизується у відповідних графах реєстру в розрізі кореспондуючих дебетованих рахунків. Журнали-ордери використовують як для окремого рахунка, так і для групи взаємопов’язаних рахунків. Відомості використовують для складання фінансової звітності.