Облік, аудит та аналіз грошових коштів на рахунках в банках

Дані регістрів обліку майна підприємства, інших облікових  регістрів і додаткових довідок  відображаються у Головній книзі  підприємства, що є підставою для  складання фінансової звітності. Головна  книга слугує для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів на окремих рахунках і складання фінансової звітності. У ній відображають підсумки оборотів по кредиту рахунків. Синтетичний облік за журнально-ордерною системою забезпечує інформаційні зв’язки за кожним синтетичним рахунком: в журналах-ордерах – у розрізі дебетованих рахунків, а в Головній книзі – кредитованих. Аналітичний облік руху товарно – матеріальних цінностей організовується у бухгалтерії – у відомостях обліку залишків матеріалів у кількісно-сумарному виразі, на складах – у картках складського обліку в кількісному виразі.

 

Висновки до розділу 1

 

Вільні грошові кошти  підприємство повинно обов’язково зберігати в банках, причому підприємство самостійно обирає установи банків, у яких зберігає гроші. Розрахунки між підприємствами здійснюються, як правило, шляхом перерахування коштів з рахунків у банках свого підприємства на відповідні рахунки інших підприємств.

Банки відкривають своїм  клієнтам такі основні види банківських  рахунків: поточний рахунок, вкладний (депозитний) рахунок, акредитив, валютний рахунок, картковий, кредитний рахунок, тимчасовий рахунок.

Основним нормативно-правовим документом, що регулює фінансовий облік грошових коштів на рахунках в банках є Інструкція “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”.

В зарубіжній практиці фірми для зберігання готівки та ведення розрахунків відкривають банківські рахунки. Це зводить до мінімуму кількість готівки в обігу фірми, а також посилює контроль за грошовими коштами. Є кілька видів банківських рахунків, які може відкривати фірма: банківський чековий рахунок, простий (загальний) банківський рахунок, рахунок для розрахунків з персоналом, а також рахунки для кредитних ліній тощо.

ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” діє на підставі діючого законодавства та Статуту. Предметом діяльності ПАТ є виробництво хліба і хлібобулочних, кондитерських, сухарних, бараночних виробів і торгівля ними через власну та інші торгівельні мережі. Проаналізувавши основні економічні показники підприємства, його фінансовий стан, можна говорити про їх позитивність. Щодо облікової політики на підприємстві, то вона виконується згідно з Наказом про облікову політику ПАТ “Черкаський хлібокомбінат”.

 

 

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ НА РАХУНКАХ В БАНКАХ НА ПАТ “ЧЕРКАСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ”

 

2.1. Документування господарських операцій з обліку грошових коштів на рахунках в банках

 

Для здійснення операцій на поточному рахунку на ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” до уповноваженого банку подаються оформлені належним чином відповідні первинні документи. Документи, за допомогою яких проводяться операції на поточному рахунку у банку, можна поділити на три групи:

1) документи, за допомогою  яких суб’єкт господарювання забезпечує взаємозв’язок між поточним рахунком і касою підприємства (заява на отримання чекових книжок, грошова чекова книжка, об’ява про внесення готівки);

2) документи, за допомогою  яких суб’єкт господарювання здійснює розрахунки із іншими суб’єктами господарювання в обох напрямках (платіжне доручення, платіжна вимога-доручення);

3) документи, за допомогою  яких здійснюється списання сум  недоїмок до бюджету за податками  і які стягуються у безспірному  порядку (платіжна вимога, інкасове  доручення-розпорядження).

Для отримання належних готівкових коштів із банку у касу на товаристві використовують чек грошової чекової книжки. В свою чергу для отримання як грошової, так і розрахункової чекової книжки до установи банку подається “Заява на отримання чекових книжок”.

Заява на отримання чекових  книжок може бути оформлена як рукописно, так із використанням технічних засобів. Для надання юридичної сили на заяві ставляться підписи керівника і головного бухгалтера, а також печатка товариства, чим засвідчується прізвище і підпис особи, яку направляють для виконання даної операції до банку.

Для передачі готівки  із каси до банку касиром ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” оформляється вручну “Об’ява про внесення готівки”. На об’яві про внесення готівки: підписи керівника, головного бухгалтера і печатка товариства не ставляться; касир підприємства підписується лише один раз на першій (верхній) частині об’яви про внесення готівки; нумерацію об’яви про внесення готівки (номери об’яви, квитанції і ордера) проставляють всі під одним номером у банку по факту надходження, незважаючи на те, що сама об’ява є вихідним документом з товариства.

Документи, за допомогою  яких ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” здійснює розрахунки з іншими суб’єктами підприємницької діяльності є “Платіжне доручення” та “Платіжна вимога-доручення”.

Платіжне доручення – документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку. Для проведення розрахунків за допомогою платіжного доручення їх треба подати до банку у двох екземплярах (при міжбанківських розрахунках) і трьох (при однобанківських). Перший екземпляр (з підписами і печаткою від підприємства) залишається у банку, а другий і третій видається разом із випискою по розрахунковому рахунку платнику і одержувачу коштів.

Банки приймають до виконання  доручення від платників тільки в межах наявних коштів на їх рахунках.

Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхня – вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг); нижня – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку “сума до оплати літерами”. Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і надсилається безпосередньо платнику. Номер платіжної вимоги-доручення проставляється одержувачем коштів, а інформація із документа знаходить відображення у журналі реєстрації платіжних вимог-доручень або фіксується автоматично на ЕОМ.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника. Вимога-доручення  подається в установу банку у  двох примірниках. Перший примірник  має бути оформлений у встановленому  порядку. Призначення кожного примірника вимоги-доручення таке, як і платіжного доручення.

Якщо платник та одержувач  коштів обслуговуються у різних установах  банку, то перший і другий примірники платіжної вимоги спецзв’язком надсилаються банком одержувача у банк платника, третій – видається на руки одержувачу коштів.

У банку платника перший примірник виконує функцію меморіального документа для списання коштів з рахунку платника, другий – видається платнику з випискою із особового рахунку.

У разі, якщо платник та одержувач коштів обслуговуються в  одній установі банку, то перший примірник вимоги залишається в документах дня банку, другий – видається платнику, третій – одержувачу коштів.

Суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями України, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями.

Інкасове доручення (розпорядження) заповнюється та надсилається в банк платника у двох примірниках (перший примірник залишається у документах дня банку, другий – надсилається платнику).

Документ, за допомогою якого банк здійснює списання із поточного рахунку ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” плату за розрахунково-касове обслуговування є “Меморіальний ордер”.

Виписка банку є реєстром аналітичного обліку і підставою для бухгалтерських записів. Одержану з банку виписку в бухгалтерії товариства перевіряють і обробляють: додають первинні документи, вказують коди рахунків, що кореспондують з синтетичним рахунком первинного порядку 31 “Рахунки в банках” (субрахунки 311, 314). На дебеті рахунка 31 “Рахунки в банках” відображають надходження коштів, на кредиті – їх використання. Бухгалтер записує операції на рахунок 31 “Рахунки в банках” у зворотному порядку: надходження – на дебеті, а видачу або перерахування коштів – на кредиті.

На дебеті виписки  банк відображає погашення своєї заборгованості перед товариством рахунка, а в журналі-ордері № 1 за рахунком 31 “Рахунки в банках” бухгалтер проводить ці операції на кредиті рахунка 31 як списання коштів з поточного рахунка.

У виписці з кредиту банк відображає збільшення заборгованості перед своїм клієнтом, а у відомості № 1.2 за рахунком 31 “Рахунки в банках” бухгалтер проводить ці операції на дебеті рахунка 31 як надходження коштів на поточний рахунок.

Таким чином, виписка – основний документ, згідно з яким бухгалтер складає кореспонденцію рахунків про рух коштів; вона є реєстром аналітичного обліку та підставою для бухгалтерських записів. Подання до банку первинних документів і прийняття їх банком не є підставою для обліку операцій доти, поки вони не будуть відображені у виписці.

У виписці банку обов’язково зазначають такі реквізити: номер поточного рахунка ПАТ “Черкаський хлібокомбінат”; дату попередньої виписки і дату руху коштів; залишок коштів до руху коштів; суми операцій; номери документів; розрахункові рахунки-кореспонденти.

Бухгалтер у день одержання  виписки здійснює операції, які позначають бухгалтерським терміном “контування” – перевірка й обробка виписки. Цей процес передбачає:

1. Нумерування виписки.

2. Добір документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, і перевірка наявності виправдних документів від інших підприємств, що є підставою для зарахування або списання коштів.

3. Звірку достовірності  записів у виписці банку і  доданих до неї документах, а  також відповідності суми у виписці сумам виправдних документів на перерахування або зарахування коштів.

4. Перевірку правильності визначення залишку грошей на поточному рахунку після здійснених операцій.

5. Зазначення кореспондуючого рахунка у виписці проти кожної суми згідно з наведеними операціями. Ті самі рахунки зазначають у документах, доданих до виписки.

6. За необхідності – зазначення кодів аналітичних статей обліку.

 

2.2. Фінансовий облік грошових коштів на рахунках в банках

 

Синтетичний облік операцій за поточним рахунком на ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” здійснюють на грошовому рахунку 31 “Рахунки в банках”. Даний рахунок призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках у банках і можуть бути використані для поточних операцій. На дебеті рахунка відображають надходження (збільшення) грошей, на кредиті – їх списання. Сальдо рахунка може бути тільки дебетовим і показує залишок грошей на певну дату.

Оборот по дебету цього  рахунка показує надходження  готівки до каси, одержання коштів від реалізації, повернення банківських кредитів, надходження заборгованостей від покупців і замовників та ін.

На кредиті рахунка 31 відображають зменшення коштів у  зв’язку з видачею готівки в касу, погашенням заборгованостей постачальникам, підрядникам, до бюджету, в банк за одержані кредити, тобто списання коштів.

Основні бухгалтерські проводки за рахунком 31 “Рахунки в банках” (субрахунок 311 “Поточні рахунки в національній валюті”) на ПАТ “Черкаський хлібокомбінат” за травень 2011 року:

1. Здано готівку із каси на поточний рахунок у банку:

Д-т 311 “Поточні рахунки в національній валюті”                                     1240,00 грн.

К-т 301 “Каса в національній валюті”                                                         1240, 00 грн.

2. Надійшла на поточний  рахунок за реалізовані їм товари:

Д-т 311 “Поточні рахунки в національній валюті”                                    12356,00 грн.

К-т  36  “Розрахунки з покупцями та замовниками”                                     12356,00 грн.

3. Одержано на поточний рахунок короткострокову позику банку:

Д-т 311 “Поточні рахунки в національній валюті”                                      24500,00 грн.

К-т 60 “Короткострокові позики”                                                            2450,00 грн.

4. Надійшли кошти від внутрішньогосподарських підрозділів:

Д-т 311 “Поточні рахунки в національній валюті”                                    34820,00 грн.

К-т 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки”                                          34820,00 грн.

5. Надійшли кошти від виникнення неопераційної курсової різниці:

Д-т 311 “Поточні рахунки в національній валюті”                                  379,00 грн.

К-т 744 “Дохід від неопераційної курсової різниці”                                379,00 грн.

6. Отримано  готівку із банку до каси:

Д-т 301 “Каса в національній валюті”                                                           25810,00 грн.

К-т 311 “Поточні рахунки в національній валюті”                             25810,00 грн.

7. Проведено  із поточного рахунка передоплату за періодичні видання:

Д-т 39 “Витрати майбутніх періодів”                                                             1326,45 грн.