Аналіз, облік та аудит в системі економічних відносин

Гладких Т.В. стверджує, що безготівкові розрахунки в господарському обороті України проводяться відповідно до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976. [17].

Бутинець  Ф.Ф. вважає, що під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись  акредитивна, інкасова, вексельна форми  розрахунків, а також форми розрахунків  за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.[9]

Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні  в національній валюті» встановлені  правила використання під час  здійснення розрахункових операцій таких платіжних документів (інструментів):

- меморіального  ордера;

- платіжного  доручення;

- платіжної  вимоги-доручення;

- платіжної  вимоги;

- розрахункового  чека;

- акредитива.

Лишиленко О.В. стверджує, що розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше ніж два), з використанням електронно - обчислювальних та друкарських машин, за один раз з використанням копіювального або самокопіювального паперу.

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору).

Перший примірник  розрахункового документа (незалежно  від способу його виготовлення) має  містити відбиток печатки (якщо наявність  печатки передбачена) та підписи/підпис відповідальних осіб/особи [39, с.248].

Ткаченко  Н.М. зазначає, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових  документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача», засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того ставиться штамп «Вечірня». Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта [61].

Міжнародні аспекти  безготівкових грошових потоків  та розрахунків дають змогу побачити та зрозуміти як проводяться безготівкові грошові розрахунки не тільки на території України, а і за кордоном, зокрема в країнах Європи та СНД. Основні нормативні а акти які регулюють організацію бухгалтерського обліку та безготівкових грошових коштів наведено у табл.1.1:

 

 

 

 

Таблиця 1.1

Перелік нормативних  актів що регулюють організацію бухгалтерського обліку безготівкових розрахунків в зарубіжних країнах

Країна	Нормативно-правові акти
Росія	Федеральний закон «Про бухгалтерський облік», Положення про ведення  бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації, Положення про безготівкові розрахунки.
Білорусь	Закон Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік і звітність», Банківський  кодекс, Типовий план рахунків бухгалтерського  обліку та інструкція по його застосуванню.
Польща	Закон «Про бухгалтерський облік», Промислова номенклатура рахунків, Закон Польщі «Про банки»

 

         Зарубіжні фірми для зберігання готівки та ведення розрахунків відкривають банківські рахунки. Це зводить до мінімуму кількість готівки в обігу фірми, а також посилює контроль за грошовими коштами.

Є кілька видів банківських  рахунків, що їх може відкривати фірма: банківський чековий рахунок, простий (загальний) банківський рахунок, рахунок  для розрахунків з персоналом, а також рахунки для кредитних ліній та інші.

Для відкриття банківського рахунку фірма (як і окрема особа) подає в банк карточку з підписом (зразок) осіб, які матимуть право підписувати чеки та інші банківські документи. В окремих випадках банк може вимагати від клієнта фінансової інформації про нього [23, с.105].

Після відкриття рахунку банк друкує і видає чекову книжку з пронумерованими чеками (та з корінцями), а також депозитні бланки (аркуші). На цих документах друкується (вже надрукована банком) інформація, що ідентифікує банк та фірму (клієнта) – тобто назва, адреса тощо.

На практиці можуть бути розходження між залишками на банківському рахунку за даними обліку фірми і за даними витягу банку. Причинами  цього розходження можуть бути:

• відставання в часі;
• помилки записів (замість 450 у книзі написано 540);
• записи банку на рахунку без відома депозитора (витрати за послуги, продаж векселів тощо).

Усі розходження мають  бути відрегульовані. Слід сказати, що, на відміну від нашої практики, коли записи операцій здійснюються тільки на основі банківського витягу, в зарубіжних країнах перевага надається не витягові, а клієнтові [23, с. 106-107].

Система нормативного регулювання  бухгалтерського обліку та звітності  в Росії. В залежності від призначення  і статусу нормативні документи  групуються в чотири рівні: законодавчі  акти, укази Президента РФ і постанови Уряду, що регламентують прямо або побічно організацію і ведення бухгалтерського обліку в організації; стандарти (положення) з бухгалтерського обліку та звітності; методичні рекомендації (вказівки), інструкції, коментарі, листи Мінфіну РФ та інших відомств; робочі документи з бухгалтерського обліку самої організації.

          План рахунків бухгалтерського  обліку. З 1 січня 2001 р. в Росії  діють новий План рахунків  бухгалтерського обліку та Інструкція  по його застосуванню, затверджені наказом Мінфіну РФ від 31.10.2000 р. № 94н. План рахунків є єдиним і обов'язковим до застосування в організаціях усіх галузей народного господарства і видів діяльності (крім банків та бюджетних установ) незалежно від підпорядкованості, форми власності, організаційно-правової форми, провідних облік методом подвійного запису.

       Реформування  російської системи бухгалтерського  обліку та звітності. Початком  процесу реформування пострадянської  системи бухгалтерського обліку  можна вважати прийняття Державної програми переходу Російської Федерації на прийняту в міжнародній практиці систему обліку і звітності, а потім - Концепцію бухгалтерського обліку в ринковій економіці, схвалену Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів РФ і Президентською радою Інституту професійних бухгалтерів Росії. Намічені три етапи реформування в період з 2001 по 2010 р.

      Система  обліку та звітності в Росії  регулюється державними органами  управління. У разі повного переходу  Росії на МСФЗ бухгалтерський облік і звітність остаточно розділяться на зовнішній (фінансовий і податковий) і внутрішній (управлінський).

 

 

1.3. Безготівкові  грошові потоки в системі управління  підприємством

 

Досягнення успішної діяльності підприємства не можливе  без організації чіткого управління процесом безготівкових грошових потоків.

Управління грошовими  потоками підприємства є важливою складовою  частиною загальної системи керування  його фінансовою діяльністю. Воно дозволяє вирішувати різноманітні задачі фінансового  менеджменту і підлягає його головній меті. [17, с. 152].

Процес управління безготівковими грошовими потоками підприємства базується  на визначених принципах, основними  з яких є:

1. Принцип інформативної  вірогідності. Як і кожна керуюча  система, управління безготівковими грошовими потоками підприємства повинне бути забезпечене необхідною інформаційною базою. Створення такої інформаційної бази представляє визначені труднощі, тому що пряма фінансова звітність, що базується на єдиних методичних принципах бухгалтерського обліку, відсутня. Визначені міжнародні стандарти формування такої звітності почали розроблятися тільки з 1971 року і на думку багатьох фахівців ще далекі від завершення (хоча загальні параметри таких стандартів уже затверджені, вони допускають варіативність методів визначення окремих показників прийнятої системи звітності). Відмінності методів ведення бухгалтерського обліку в нашій країні від прийнятих у міжнародній практиці ще більше ускладнюють задачу формування достовірної інформаційної бази управління безготівковими грошовими потоками підприємства. У цих умовах забезпечення принципу інформативної вірогідності зв'язано зі здійсненням складних обчислень, що вимагають уніфікації методичних підходів.

2. Принцип забезпечення  збалансованості. Управління безготівковими грошовими потоками підприємства має справа з багатьма їх видами і різновидами, розглянутими в процесі їх класифікації. Їх підпорядкованість єдиним цілям і задачам управління вимагає забезпечення збалансованості  безготівкових грошових потоків підприємства по видах, обсягах, тимчасових інтервалах і інших істотних характеристиках. Реалізація цього принципу зв'язана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі управління ними.

3. Принцип забезпечення  ефективності. Безготівкові грошові  потоки підприємства характеризуються істотною нерівномірністю надходження і витрати коштів у розрізі окремих тимчасових інтервалів, що приводить до формування значних обсягів тимчасово вільних грошових активів підприємства. По-істоті ці тимчасово вільні залишки коштів носять характер непродуктивних активів (до моменту їх використання в господарському процесі), що утрачають свою вартість у часі, від інфляції і з інших причин. Реалізація принципу ефективності в процесі управління грошовими потоками полягає в забезпеченні ефективного їхнього використання шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства.

4. Принцип забезпечення  ліквідності. Висока нерівномірність  окремих видів грошових потоків  породжує тимчасовий дефіцит  коштів підприємства, що негативно  позначається на рівні його платоспроможності. Тому в процесі управління безготівковими грошовими потоками необхідно забезпечувати достатній рівень їх ліквідності протягом усього розглянутого періоду. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом відповідної синхронізації позитивного і негативного грошових потоків у розрізі кожного тимчасового інтервалу розглянутого періоду.[17, ст.154-156].

З урахуванням розглянутих  принципів організується конкретний процес управління безготівковими грошовими  потоками підприємства , який послідовно охоплює наступні основні етапи (рис. 1.2.):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Основні етапи управління безготівковими грошовими потоками підприємства

Забезпечення повного  і достовірного обліку безготівкових  грошових потоків підприємства і  формування необхідної звітності - цей етап управління покликаний реалізувати принцип інформативної його вірогідності. У процесі здійснення цього етапу управління грошовими потоками забезпечується координація функцій і задач служб бухгалтерського обліку і фінансового менеджменту підприємства.

Основною метою організації  обліку і формування відповідної  звітності, що характеризує грошові  потоки підприємства різних видів, є  забезпечення фінансових менеджерів необхідною інформацією для проведення всебічного їх аналізу, планування і контролю [16].

Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді. Основною метою  цього аналізу є виявлення  рівня достатності формування коштів, ефективності їхнього використання, а також збалансованості позитивного  і негативного грошових потоків підприємства по обсязі і в часі. Аналіз грошових потоків проводиться по підприємству в цілому, у розрізі основних видів його господарської діяльності, по окремих структурних підрозділах («центрам відповідальності»).

Оптимізація безготівкових грошових потоків підприємства. Така оптимізація є однієї з найважливіших функцій керування грошовими потоками, спрямованої на підвищення їхньої ефективності в майбутньому періоді. Найважливішими задачами, розв'язуваними в процесі цього етапу управління безготівковими грошовими потоками, є: виявлення і реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і по обсягах; забезпечення більш тісного взаємозв'язку безготівкових грошових потоків по видах господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого грошового потоку, що генерується господарською діяльністю підприємства.

Планування безготівкових грошових потоків підприємства в розрізі різних їхніх видів. Таке планування носить прогнозний характер у силу невизначеності ряду вихідних його передумов. Тому планування безготівкових грошових потоків здійснюється у формі різноманітних планових розрахунків цих показників при різних сценаріях розвитку вихідних факторів (оптимістичному, реалістичному, песимістичному).

Забезпечення ефективного контролю безготівкових грошових потоків  підприємства. Об'єктом такого контролю є: виконання встановлених планових завдань по формуванню обсягу коштів і їх витраті по передбачених напрямках; рівномірність формування грошових потоків у часі; ліквідність грошових потоків і їх ефективність. Ці показники контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.

Якщо розглядати безготівкові грошові потоки в контексті стандартів обліку що регулюють їх, доречним буде здійснити порівняння національних та міжнародних стандартів, що відображають формування безготівкових грошових потоків у Звіті про рух  грошових коштів:

Таблиця 1.2

Порівняння  національного та міжнародного стандартів, призначених для регулювання  складання Звіту про рух грошових коштів

Ознаки	П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів "	МСФЗ (IAS) 7 "Звіти про  рух грошових коштів"
Сфера застосування	Не  поширюється  на банківські  та бюджетні установи	Усі підприємства повинні подавати Звіт про рух грошових коштів
Форми та методи складання звіту	Результат   руху   коштів   від операційної             діяльності розраховуються       непрямим методом,    від    інвестиційної діяльності - прямим методом	Складання   Звіту   про   рух   грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (на нетто-основі), за допомогою прямого або  непрямого методів. Форма та перелік  статей Звіту залежить від методів його складання