Эффективность госслужбы в условиях евроинтеграции

      Технологічною основою для впровадження засобів  інформатизації в системі державної служби має бути корпоративна мережа інфраструктури управління державною службою, включаючи підрозділи органів державної влади всіх рівнів, відповідальні за роботу з персоналом. Інформаційні технології мають забезпечити віддалене управління базами даних і централізовану актуалізацію засобів їх супроводження, сумісність з інформаційною системою "Електронний Уряд" [5].

      Функціональне забезпечення корпоративності мережі реалізується сукупністю програмно-технологічних  комплексів:

      управління  персоналом державної служби, який повинен включати засоби:

      обліку  відомостей щодо державних службовців із засобами інформаційного обміну і віддаленої актуалізації баз даних;

      аналізу резерву та процесів просуваня по службі державних службовців, віддаленого  тестування і оцінки персоналу й  планування кар'єри;

      ведення інтегрованої бази щодо кількісного і якісного складу державних службовців та аналізу кадрового потенціалу державного управління.

      моніторинг  діяльності органів виконавчої влади, який включатиме засоби:

      обліку  документів і контролю їх виконання;

      оцінки  соціологічних досліджень з питань діяльності органів виконавчої влади;

      аналізу електронних публікацій, звернень громадян щодо результативності та ефективності діяльності органів державної влади, надання ними послуг фізичним та юридичним  особам.

      Суттєвим  напрямком застосування інформаційних технологій в сфері державної служби є формування позитивного іміджу державної служби серед громадян.

      Отже, наближення державної служби до стандартів Європейського Союзу потребує комплексного розвитку законодавчого забезпечення державної служби як професійного засобу реалізації завдань і функцій держави, підвищення результативності та ефективності виконання державною службою завдань і функцій держави, забезпечення прозорості державної служби, відповідальності та звітності за вироблення та реалізацію управлінських рішень, створення дієвого механізму підготовки та залучення до роботи висококваліфікованих кадрів, забезпечення конкурентоспроможності державної служби на ринку праці. 

      3.3. Соціологічні аспекти дослідження ролі державної служби 

      3.3.1. Соціологічне дослідження міжосібних відносин 

      В практиці управління часто необхідна  інформація про такі явища і процеси, які недоступні прямому спостереженню  й не знаходять достатньо повного  відображення в різних документах, використаних для прийняття рішень в управлінській діяльності. Наприклад, інформація про мотиви, інтереси, переваги людей, які лежать в основі їх поведінки, структуру відносин в колективі, можливості просування службовців по службі і планування ділової кар'єри. Джерелом такої інформації є безпосередні учасники цих процесів - службовці, їх вислови про свої особисті думки, настрої, ставлення до оточуючої їх реальності. Одержати таку інформацію можливо за допомогою проведення соціологічного дослідження.

      Опитування  - найбільш поширений вид соціологічного дослідження і водночас найбільш широко використаний спосіб збору первинної інформації.

      За  його допомогою збирається майже  90% всіх соціологічних даних. У кожному випадку соціологічне опитування передбачає звертання до безпосереднього об'єкту проблеми і направлене на ті його боки, які мало піддаються прямому спостереженню. Тому соціологічне опитування використовується, коли йдеться про дослідження міжосібних відносин, які скриті від зовнішнього погляду і дають про себе знати лише в окремих випадках і ситуаціях. Існує два основних види соціологічного опитування: анкетування та інтерв'ювання. При анкетуванні опитуваний сам заповнює анкету в присутності запитувача чи без нього. За формою проведення воно може бути індивідуальним чи груповим, очним чи заочним. Найбільш розповсюджені форми останнього: поштове опитування, опитування через газету, журнал [71].

      В свою чергу, інтерв'ювання передбачає особисте спілкування з опитуваним, при якому інтерв'юер сам задає питання та фіксує відповіді. В залежності від носія первинної інформації виділяють опитування масові і спеціалізовані. При масовому опитуванні головним джерелом інформації виступають представники різних категорій професій, яких в соціології називають респондентами. В спеціалізованих опитуваннях головним джерелом інформації виступають компетентні особи - експерти, які можуть дати всебічну оцінку з досліджуваних питань. Ці опитування також називають експертним опитуванням [68, с.128-130].

      При аналізі документів джерелом соціологічної  інформації виступають текстові повідомлення, їх можна знайти у будь-яких документах: протоколах, доповідях, рішеннях, листах, публікаціях і ін. Цей метод дає можливість одержувати інформацію про минулі дії, спостерігати які вже неможливо. Дослідження документів, в яких ті чи інші життєві явища просліджуються протягом років, дають можливість виявити тенденції та динаміку їх розвитку.

      Таким чином, будь-яке явище може вивчатися  на рівні окремого виду дослідження  і при цьому можуть використовуватись  різні методи збору первинної  інформації.

      Опитування в апараті органів влади має велике значення для одержання достовірної інформації про сучасні проблеми державних службовців. Для цього доцільно запропонувати зразок анкети, яка, на наш погляд, може бути використана працівниками державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з метою удосконалення службово-професійного просування і планування кар'єри державних службовців.

      Виникає потреба одержати інформацію з боку компетентних осіб -експертів, які мають глибокі знання про предмет та об'єкт дослідження. В даному випадку ними можуть бути: голова адміністрації, його заступники, керівники управлінь і їх заступники.

      Для вивчення їх власної думки використовується експертний аркуш, в який рекомендується включити такі запитання:

1. Які, на Вашу думку, існують мотиви вступу на державну службу?

2. Як, на Вашу думку, в якому віці у державних службовців спостерігається пік кар'єри?

3. Які фактори впливають на службове просування?
4. Яка Ваша думка про періодичність і місце підвищення кваліфікації?
5. Як Ви вважаєте, чи потрібно у нас вводити систему пожиттєвого найму?
6. Яку роль відіграють неформальні відносини у просуванні по службі?
7. Чи впливають на просування по службі такі фактори:

      а) сумлінність,

      б) професіоналізм,

      в) підвищення кваліфікації,

      г) неформальні стосунки,

      д) особисті якості лідера,

      є) цілеспрямованість,

      ж) Ваш варіант.

      8. Які Ваші пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підвідомчого Вам відділу (управління, комітету)?

      9. Ваш вік.

      Проведення  такого анкетування незалежно від його підсумків, буде корисним для кожного керівника, тому що для успішного здійснення адміністративної реформи, тобто розробки і прийняття різних проектів підвищення ефективності діяльності органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, потрібно добре знати те адміністративне середовище, яке необхідно вдосконалювати, щоб престиж державної служби досяг того рівня, яким він є в державах розвинутої демократії. 

      3.3.2. Дієвий моніторинг ефективності виконання державною службою завдань 

      Для запровадження оцінок якості наданих послуг органами виконавчої влади, аналізу достатності цих послуг для суспільства і забезпечення функцій держави з урахуванням громадської думки необхідно започаткувати дієвий моніторинг ефективності надання послуг державними службовцями, що має включати:

      вивчення  результатів щорічної оцінки діяльності державних службовців при виконанні  ними своїх повноважень;

      проведення  конвент - аналізу засобів масової інформації щодо результативності діяльності державних органів і їх посадових осіб;

      періодичну  організацію "гарячої лінії" з метою вивчення важливості для громадян проблем, які виникають у процесі надання державними службовцями відповідних послуг, опрацювання запитів і звернень;

      проведення  цільових громадських слухань.

      Ефективне функціонування органів виконавчої влади неможливе без одержання оцінки клієнтами якості послуги. Така зовнішня оцінка ефективності роботи відповідних органів є складовою оцінки якості їх функціонування [53].

      Звідси  проблема, як її бачать дослідники, полягає в організації моніторингу зворотного зв'язку. На сьогодні у світі відпрацьовано декілька технологій побудови моніторингу зворотного зв'язку, але всі вони так чи інакше тяжіють до двох основних:

      офіційної звітності, процедуру якої розробляють, регламентують та узаконюють відповідними нормативно-правовими актами; даних, що отримують за допомогою соціологічних процедур.

      Технологія  отримання такої інформації і  сама інформація не є офіційною, оскільки базується на оцінках і судженнях  конкретних людей. Ця інформація відтворює настрої, мотиви, плани, самопочуття, оцінки - тобто все те, що містить по всякденна поведінка людей і що мотивує цю поведінку.

      Саме  остання технологія може стати основою  для прийняття рішень щодо оптимізації  системи виконавчої влади. Соціологічний моніторинг повинен включати в себе декілька окремих технологій (опитування респондентів, експертне опитування, фокус-група, конвент - аналіз), детально пророблену методологію і метод проведення.

      Пропонується  розгляд схеми програми соціологічного дослідження на конкретному прикладі, в контексті оцінки населенням якості та ефективності роботи органів виконавчої влади [25].

      Об'єктом  дослідження є населення України (соціально-демографічна структура), а  предметом дослідження - оцінка населенням якості та ефективності роботи органів виконавчої влади.

      Для дослідження, виходячи з основних оцінок, зафіксованих у виступах у засобах  масової інформації, висунуті наступні гіпотези:

      загалом населення невисоко оцінює якість послуг органів виконавчої влади;

      ефективність та якість послуг обернено пропорційні кількості звернень громадян до органів виконавчої влади;

      населення загалом має неадекватне уявлення про свої права та обов'язки державних  службовців, внаслідок чого переважає  емоційно-негативне ставлення до державних установ.

      Завданням дослідження є: визначення частоти  звернень населення до органів виконавчої влади; дослідження оцінки населенням якості послуг; встановлення рівня  обізнаності населення стосовно їх прав та повноважень службовців.

      Процедура операціоналізації розпочинається з визначення основного поняття або мети дослідження. У нашому випадку основне поняття та мета проекту майже тотожні: ми визначаємо оцінку населенням «якості та ефективності» органів виконавчої влади. Наступним кроком є визначення логіко-функціональної структури основного поняття, або ж опис його основних характеристик. У нашому випадку до основних характеристик (показників) можна віднести [25].

1. соціально-демографічні характеристики;
2. рівень відвідувань у цілому;
3. рівень інформованості про роботу органів влади:

     продуктивність  установ;

      задоволеність роботою установ в цілому;

      «стиль  роботи установ» (своєчасність в цілому; кількісні параметри своєчасності; ставлення до відвідувачів в цілому; позитивність рішень; хабарництво);

      кваліфікація рядового персоналу органів;

      кваліфікація  керівництва органів;

      довіра  до органів у цілому;

      оцінка  соціальної ефективності в цілому.

      Результати  цього моніторингу мають бути використані для: