Управління грошовими надходженнями підприємства

    Своєчасність  і безперебійність розрахунків підприємства за товари і послуги, з бюджетом, за всіма іншими фінансовими зобов’язаннями, тобто додержання платіжної дисципліни, є однією з найважливіших умов ефективного функціонування ринкової економіки. Зараз приборкання кризи неплатежів є одним із позачергових завдань стабілізації економіки України та запорукою успішності проведення ринкових реформ.

    Система національних стандартів бухгалтерського  обліку та фінансової звітності дає  змогу фінансовій службі та бухгалтерії оперативно стежити за станом розрахунків контрагентів з підприємством і впливати на нього. 

    1.3. Теоретичні і прикладні  аспекти управління  грошовими потоками  на підприємстві

    Управління  грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою збалансування фінансово-господарської діяльності підприємства.

    Характерні  риси практики управління грошовими  потоками відображають принципи управління, тобто основні правила діяльності, якими керуються органи управління, враховуючи соціально-економічні умови, що склалися [41, 83 с.77].

    Принципи  управління грошовими потоками та їх зміст відображено на рис. 1.1.

    Рис. 1.1. Принципи управління грошовими коштами 

    Згідно із принципами управління формують систему методів управління грошовими потоками. До складу основних методів управління грошовими потоками відносять:

• аналіз грошових потоків;
• планування та оптимізація;
• контроль за рухом грошових коштів;
• облік та звітність.

    Аналіз  грошових потоків – це сукупність методів формування і обробки даних про грошові потоки, які дають об'єктивні оцінки стану, тенденцій розвитку, виявлення резервів підвищення ефективності використання грошових коштів та шляхів їх реалізації. З урахуванням терміну часу, ступеня деталізації об'єктів і показників аналіз може бути перспективним, поточним і оперативним.

    З погляду обсягів аналіз може бути тематичний, тобто пов'язаний з визначеною конкретною метою, локальний – пов'язаний з діяльністю окремого підрозділу, комплексний – охоплює всі сторони діяльності підприємства.

    Інформаційною базою для аналізу грошових потоків за звітні періоди є форми бухгалтерської звітності, додатки до них та інші облікові документи. Аналіз грошових потоків та оцінка їх впливу на фінансовий стан підприємства визначається системою показників, до яких відносять показники ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості. Результати аналізу враховуються при плануванні грошових потоків та їх оптимізації.

    Планування  грошових потоків – це процес визначення їх обсягів за видами діяльності, часовими інтервалами та напрямами використання з метою забезпечення максимальної синхронізації надходжень і витрат та платоспроможності підприємства [21, с.421].

    У процесі планування досягається  оптимізація грошових потоків, тобто знаходження такого співвідношення між вхідними і вихідними грошовими потоками, між напрямами й умовами залучення та використанням грошових коштів, яке дає змогу досягти найкращих результатів діяльності (мінімізації витрат, максимізації прибутку).

    Контроль  за надходженням та використанням грошових коштів є системою спостереження і перевірки процесу надходження та використання грошових коштів з метою визначення відхилень від їх заданих параметрів. Як функція управління контроль об'єктивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтрольного об'єкта.

    Сутність  і значення контролю за грошовими  потоками полягає в тому, що суб'єкт  управління здійснює перевірку виконання  запланованих параметрів формування грошових фондів, напрямів їх використання, дотримання синхронності надходжень і витрат у встановлені періоди часу, блокує відхилення від заданої програми, а в разі виявлення порушень сигналізує про необхідність коригування системи управління. Таким чином, контроль є засобом отримання інформації про грошові потоки по каналу зворотнього зв'язку, тобто за результатами свого управлінського впливу на об'єкт управління.

    У циклі управління грошовими потоками облік є кінцевою стадією. Він передбачає визначення, реєстрацію на різних носіях та класифікацію інформації про грошові надходження та витрати для отримання підсумкових даних, які відображають досягнутий результат. Результати обліку відображаються у звітності. Таким чином, облік як кінцева стадія в циклі управління є одночасно початковою стадією для наступного циклу. Облік і звітність складають інформаційну базу для аналізу грошових потоків за звітний період.

    Отже, наведені методи управління грошовими  потоками є одночасно етапами процесу управління в цілому. Кожен з цих етапів є вихідним для іншого, як це відображено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Взаємозв'язок етапів і методів управління грошовими потоками 

    Джерело: [41, с.85] 

    Основною  метою управління потоками капіталу є забезпечення фінансової і технологічної рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом балансування обсягів надходження і витрати капіталу в різних його формах і їхній синхронізації в часі.

    Процес  управління потоками капіталу підприємства послідовно охоплює наступні основні етапи.

    1. Забезпечення повного і достовірного  обліку потоків капіталу підприємства і формування необхідної звітності. Цей етап керування покликаний реалізувати принцип інформаційної його вірогідності. У процесі здійснення цього етапу керування потоками капіталу забезпечується координація функцій і задач служб бухгалтерського обліку, фінансового й операційного менеджменту підприємства.

    Основною  метою організації обліку і формування відповідної звітності, що характеризує потоки капіталу підприємства різних видів, є забезпечення менеджерів необхідною інформацією для проведення всебічного їхнього аналізу, планування і контролю.

    Облік потоків капіталу ведеться роздільно  в розрізі грошових і матеріальних його форм.

    В основі обліку грошових потоків капіталу лежать міжнародні стандарти підготовки звітності про рух грошових коштів. Відповідно до цих стандартів при підготовці такої звітності використовуються два основних методи – непрямий і прямий. Ці методи розрізняються між собою повнотою представлення даних про грошові потоки підприємства, вихідною інформацією для розробки звітності й інших параметрів.

    Непрямий  метод спрямований на одержання  даних, що характеризують чистий грошовий потік, підприємства в звітному періоді. Джерелом інформації для розробки звітності  про рух грошових коштів підприємства цим методом є звітний баланс і звіт про фінансові результати. Розрахунок чистого грошового потоку підприємства непрямим методом здійснюється по видах господарської діяльності і підприємству в цілому [49, с.187].

    Використання  непрямого методу розрахунку руху грошових коштів дозволяє визначити потенціал формування підприємством основного внутрішнього джерела фінансування свого розвитку – чистого грошового потоку по операційній і інвестиційній діяльності, а також виявити динамікові усіх факторів, що впливають на його формування. Крім того, слід зазначити відносно низьку трудомісткість формування звітності про рух грошових коштів, тому що переважна більшість необхідних для розрахунку непрямим методом показників утримується в інших формах діючої фінансової звітності підприємства.

    Прямий  метод спрямований на одержання даних, що характеризують як валовий, так і чистий грошовий потік підприємства в звітному періоді. Він покликаний відбивати весь обсяг надходження і витрати коштів у розрізі окремих видів господарської діяльності і по підприємству в цілому. Розходження отриманих результатів розрахунку грошових потоків прямим і непрямим методом відносяться тільки до операційної діяльності підприємства. При використанні прямого методу розрахунку грошових потоків використовуються безпосередні дані бухгалтерського обліку, що характеризують усі види надходження і витрати коштів діяльності.

    2. Аналіз потоків капіталу підприємства  в попередньому періоді. Основною  метою цього аналізу є виявлення  рівня достатності формування  окремих форм і видів потоків  капіталу, їхньої ефективності, а також збалансованості позитивного і негативного потоків капіталу підприємства по обсязі і в часі. Аналіз потоків капіталу проводиться по підприємству в цілому, у розрізі основних видів його господарської діяльності, по окремих структурних підрозділах („центрам відповідальності”).

    На  першому етапі аналізу розглядається  динаміка обсягу формування позитивного  потоку капіталу підприємства в розрізі  окремих їхніх видів. У процесі  цього аспекту аналізу темпи  приросту позитивного потоку капіталу зіставляються з темпами приросту активів підприємства, обсягів виробництва і реалізації продукції.

    На  другому етапі аналізу розглядається  динаміка обсягу формування негативного  потоку капіталу підприємства, а також  структури цього потоку по видах  і напрямкам витрати. У процесі цього етапу аналізу визначається наскільки відповідно до розвивалися за рахунок витрати капіталу окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст його ринкової вартості; по яких напрямках використовувалися кошти, притягнуті з зовнішніх джерел; якою мірою погашалася сума основного боргу по притягнутим раніше кредитах і позикам; якою мірою потоки виробничих запасів сировини і матеріалів забезпечували випуск готової продукції; як реалізація готової продукції забезпечувала формування грошових потоків і т.п.

    На  третьому етапі аналізу розглядається  збалансованість позитивного і  негативного потоків капіталу в загальному обсязі; вивчається динаміка показника чистого потоку капіталу як найважливішого результативного показника господарської діяльності підприємства й індикатора рівня збалансованості його потоків у цілому. У процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого грошового потоку.

    Особливе  місце в процесі цього етапу  аналізу приділяється „якості чистого грошового потоку капіталу” – узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку капіталу характеризується ростом питомої ваги чистого прибутку, отриманої за рахунок росту випуску продукції і зниження її собівартості, а низьке – за рахунок збільшення частки чистого прибутку, зв'язаного з ростом цін на продукцію, здійсненням позареалізаційних операцій і т.п [49, с.188].

    На  четвертому етапі аналізу досліджується  синхронність формування позитивного і негативного потоків капіталу в розрізі окремих інтервалів звітного періоду; розглядається динаміка залишків окремих активів підприємства, що відбиває рівень цієї синхронності.                                

    Результати  аналізу використовуються для виявлення резервів оптимізації потоків капіталу підприємства і їхнього планування на майбутній період.

    3. Оптимізація потоків капіталу  підприємства. Така оптимізація  є однією з найважливіших функцій  керування потоками капіталу, спрямованої  на підвищення їхньої ефективності в майбутньому періоді. Найважливішими задачами, розв'язуваними в процесі цього етапу керування потоками капіталу є: забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних потоків капіталу в часі і по обсягах; забезпечення більш тісного взаємозв'язку потоків капіталу по видам господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого грошового потоку капіталу, генеруємого господарською діяльністю підприємства.

    4. Планування потоків капіталу  підприємства в розрізі різних їхніх видів. Таке планування носить прогнозний характер у силу невизначеності ряду вихідних його передумов. Тому планування потоків капіталу здійснюється у формі різноманітних планових розрахунків цих показників при різних сценаріях розвитку окремих вихідних факторів (оптимістичному, реалістичному, песимістичному).

    5. Забезпечення ефективного контролю  потоків капіталу підприємства. Об'єктом такого контролю є  виконання встановлених планових  завдань по русі капіталу в  процесі його обороту; рівномірність формування потоків у часі; ліквідність потоків капіталу і їхня ефективність. Ці показники контролюються в процесі моніторингу використання капіталу підприємства.

    Ефективність  управління грошовими потоками визначається синхронізацією надходжень і виплат, підтримкою постійної платоспроможності підприємства і включає такі складові [73, с.241]: