Дипломна  робота

на  тему:

„Управління грошовими

надходженнями підприємства

(на матеріалах ПП „Євростандарт”) 
 
 
 

Зміст 
 
 

Вступ

    В умовах ринкових перетворень в Україні, що характеризуються мінливістю та невизначеністю чинників зовнішнього середовища, посилюється роль та значення ефективного функціонування промислових підприємств – основної складової реального сектора економіки. Поступовий перехід до нових форм господарювання зумовив гостру потребу розроблення адаптованих до сучасної практики механізмів управління їх фінансово-господарською діяльністю, серед яких особливої уваги заслуговує організація управління грошовими потоками.

    Значення  грошей в господарській системі  та діяльності ділових одиниць досліджували такі видатні економісти, як А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, М. Туган-Барановський, Дж. Кейнс. Важливий внесок у розроблення аналітичного забезпечення управління грошовими потоками підприємств зробили сучасні вітчизняні та зарубіжні економісти, зокрема І. Бланк, В. Бочаров, Є. Бріґхем, Дж. К. Ван Хорн, В. Галасюк, А. Горбунов, А. Кінг, Г. Ковальчук, Б. Колас, Ч. Лі, Л. Лігоненко, Л. Павлова, А. Поддєрьогін, Т. Рубінштейн, Є. Сорокіна, І. Тивончук, М. Тутарінова, Дж. Фіннерті, Н. Хахонова, Ю. Ямпольський та інші.

    Однак ще не сформовано єдиної теоретичної  бази, яка б охоплювала увесь комплекс питань управління грошовими потоками в межах ділових одиниць. Не вироблено єдиного підходу до тлумачення категорії „грошові потоки”, критеріїв, відповідно до яких здійснюється їх класифікація, відсутні чіткі формулювання цілей і завдань управління грошовими потоками підприємств. Окрім того, методики їх аналізу та планування, розроблені зарубіжними економістами, орієнтовані на стабільну ринкову економіку, а тому для трансформаційних умов мають невисоку практичну цінність.

    Питання теорії та практики формування різноманітних  економічних механізмів висвітлено в роботах І. Балабанова, О. Василика, Н. Внукової, С. Жданова, С. Злупка, О. Кириленко, О. Ковалюка, М. Крупки, І. Лютого, І. Михасюка, С. Панчишина, С. Реверчука та ін. Водночас, теоретико-методологічні засади побудови організаційно-економічного механізму управління грошовими потоками підприємств ще не знайшли належного обґрунтування. Зокрема, необхідно поглибити наукові дослідження структури та функцій цього механізму, вирішити завдання, що стосуються розроблення методологічних рекомендацій із визначення ефективності управління грошовими потоками і розрахунку оптимальної величини залишку грошових коштів, підвищення рівня розрахунково-платіжної дисципліни підприємницьких структур. Це неможливо без ґрунтовних досліджень особливостей, що визначають грошові потоки кожного суб’єкта господарювання в неусталених економічних системах.

    Зазначені вище проблеми зумовили вибір теми дипломної роботи, дозволили визначити мету та основні завдання наукового дослідження.

    Метою дипломної роботи є розроблення теоретичних засад та практичних рекомендацій з удосконалення організації управління грошовими надходженнями підприємства. Для досягнення цієї мети у роботі поставлено такі завдання:

• дослідити наявну теоретико-методологічну базу з питань управління грошовими надходженнями підприємств та провести її уточнення;
• розробити структуру організаційно-економічного механізму управління грошовими надходженнями підприємства;
• дослідити чинники і ризики, що впливають на грошові потоки підприємства;
• запропонувати організаційно-економічні заходи підвищення рівня розрахунково-платіжної дисципліни підприємства та ін.

    Об’єктом  дослідження є процес управління грошовими надходженнями на прикладі ПП «Євростандарт».

    Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-практичні аспекти управління грошовими надходженнями підприємства.

    Теоретико-методологічну  та інформаційну основу дослідження  становлять основні теоретичні положення  управління грошовими потоками підприємств, праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, законодавчі та нормативні акти України з питань оподаткування, регламентування форм розрахунків за господарськими операціями, офіційні статистичні дані, матеріали бухгалтерського обліку і звітності та дані анкетування вітчизняних промислових підприємств.

    У дипломній роботі використано сукупність наукових методів дослідження: аналізу і синтезу, абстрагування, узагальнення (для розкриття економічної суті явищ та обґрунтування категоріального апарату), статистичний, моделювання, порівняння, індукції та дедукції (при розробленні інструментів стратегічного аналізу ефективності управління грошовими потоками підприємств і методики розрахунку страхового резерву грошових коштів), анкетування та експертних оцінок (при дослідженні основних тенденцій організації управління грошовими потоками на промислових підприємствах України) тощо.

Розділ 1.

Теоретичні  основи управління грошовими  надходженнями підприємства 

1.1. Грошові потоки  підприємств у  мікро-та макроекономічному аспекті           

    В умовах ринкової економіки дедалі більшого значення набуває підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами підприємств як запорука не лише виживання, а й їх стабільного функціонування. Останнє зумовлено одвічною суперечністю між зростаючими потребами економічних ресурсів та їх обмеженістю. При цьому досягнення ефективної діяльності підприємства можливе лише за умови реалізації зваженої фінансової політики, спрямованої не лише на використання фінансових ресурсів для задоволення поточних потреб, а й на узгодження в часі та просторі їх кількості, джерел виникнення та напрямів використання з урахуванням стратегічних потреб тощо. Отже, діяльність кожного з фінансових менеджерів має спрямовуватися не лише на досягнення максимальної прибутковості у короткостроковому періоді функціонування підприємства, а й на зростання його ринкової вартості шляхом підвищення ліквідності та забезпечення стійкої платоспроможності через забезпечення стабільного надходження у встановлені строки необхідних розмірів грошових ресурсів.

    У сучасних теоретичних розробках  вітчизняні та зарубіжні науковці значну увагу приділяють питанням сутності грошових потоків, оскільки останні  є матеріальною основою фінансового менеджменту на макро- та мікрорівнях національної економіки. Проблеми становлення системи управління грошовими потоками розглядали такі зарубіжні вчені: Ю. Брігхем, Л. Гапенскі, Дж. Ван. Хорн. A.M. Кінг, Б. Койл, Т. Райс, A.M. Хіл. Лафуанте, В.В. Бочаров, ТА. Бочарова Ε.В. Бикова, Б.Д. Промислов, Ι.Α. Жученко, В.В. Ковальов, Є.В. Нагашев. Л.Н. Павлова, інші та українські ΙΑ Бланк, В.В. Галасюк, О.О. Терещенко та інші.

    Більшість науковців пропонують використовувати  грошові потоки у процесі оцінки ефективності діяльності підприємства в цілому та як показник ефективності здійснення інвестицій зокрема. Грошові потоки розглядаються як чинник впливу на фінансову стабільність та фінансову стійкість підприємства, як внутрішнє джерело фінансування тощо. Водночас практично не приділяється увага питанням сутності грошових потоків підприємств на макрорівні національної економіки. Крім того, повною мірою не розглянуті або не розглянуті зовсім особливості грошових потоків певних сегментів ринку та механізмів управління ними тощо.

    Поняття „грошовий потік” – cash flow – з'явилося в іноземній літературі з фінансового аналізу та фінансового менеджменту наприкінці 50-х років минулого сторіччя. Спочатку воно використовувалося виключно у процесі визначення вартості фінансових активів та оцінки ефективності реальних інвестицій. Пізніше грошові потоки набули ширшого значення та використання у фінансовій практиці. Останнє зумовлено переходом від усебічного дослідження показників прибутковості до розгляду ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості тощо.

    Незважаючи  на значущість поняття „грошові потоки підприємства” у працях вітчизняних науковців йому приділяється незначна увага. Більшість авторів це поняття розглядають поверхово або однобічно.

    Наприклад, В.І. Арначій [12] узагалі не виокремлює поняття „грошові потоки підприємства”, розглядаючи лише грошові надходження підприємств та організацію грошових розрахунків. Останнє, зрозуміло, описує механізм існування грошових потоків підприємства, та, враховуючи актуальність вивчення саме сутності грошових потоків та механізмів аналізу й управління ними, підхід автора є обмеженим.

    Р.А. Слав'юк [65]  також розглядає „грошові потоки” в контексті грошових розрахунків підприємства як їх частину, що нівелює їх значимість як самостійного поняття. Саме ж поняття „грошові потоки” розглядається як надходження та вибуття грошових коштів підприємства. При цьому це визначення грошових потоків підприємства є, з нашої точки зору, дещо обмеженим, оскільки не враховує внутрішніх грошових потоків підприємства.

    На  відміну від більшості інших  авторів, Л.Н. Павлова [59] приділяє значно більше уваги грошовим потокам підприємства і навіть наводить модель руху грошових ресурсів підприємства, що базується на елементах експертної оцінки руху грошових потоків, що може стати засобом їх прогнозування. Однак запропонований автором підхід все ж є неповним, оскільки модель руху грошових коштів підприємства має ґрунтуватися не лише на елементах експертної оцінки, а й враховувати результати попереднього всебічного аналізу грошових потоків підприємства, якому автор не приділила уваги.

    А.М. Ковальова, М.Г. Лапуста, Л.Г. Скамай [40] розглядають рух грошових ресурсів в аспекті управління дебіторською заборгованістю та грошовими засобами через оптимізацію платіжної дисципліни. При цьому автори розглядають не управління грошовими потоками, а управління грошовими засобами, що здійснюється за допомогою прогнозування грошового потоку (єдиний елемент управління – це прогнозування), тобто надходження та використання грошових засобів. Алгоритм прогнозування грошових потоків, що зводиться лише до прогнозування виручки від реалізації та операційних витрат з випуску та реалізації продукції, не дає можливості прогнозувати грошові ресурси в іноземній валюті, не зупиняється на внутрішніх грошових потоках, не включає механізмів комплексного аналізу грошових потоків та визначення основних чинників впливу тощо, а отже потребує уточнення.

    В.М. Гриньова та В.О. Корда [27] також розглядають грошові потоки підприємства не відособлено, а передусім в аспекті грошових надходжень підприємства (представлені насамперед виручкою від реалізації та отриманими кредитними ресурсами). Разом з тим автори виділяють зовнішні та внутрішні грошові потоки. З метою їх прогнозування констатують необхідність складання балансу грошових надходжень та витрат, разом з тим запропонований алгоритм є досить загальним і також потребує уточнення в частині інформаційної бази та інструментів прогнозування.

    Ковалева A.M. та Лапуста М.Г. [40] розглядають не лише грошові потоки підприємства, а й елементи їх аналізу. Однак автори практично ототожнюють аналіз грошових потоків підприємства з їх прогнозуванням. Останнє є досить сумнівним, адже аналіз має базуватися на вивченні вже існуючого стану об'єкта дослідження, а лише на його основі має здійснюватися прогнозування. При цьому прогнозування грошових потоків авторами зводиться до визначення обсягу можливих надходжень (шляхом застосування балансового методу, в якому базове рівняння є тотожністю суми дебіторської заборгованості за товари, роботи й послуги на початок періоду і виручки від реалізації за період та сучи дебіторської заборгованості за товари, роботи й послуги на кінець періоду і грошова надходжень у цьому періоді) та витрат грошових засобів у результаті погашення кредиторської заборгованості. Таким чином, аналіз грошових потоків у рамках цього підходу є обмеженим, оскільки не включає елементи факторного аналізу.

    В.М. Суторміна [66] розділяє грошові потоки як кошти, отримані в результаті підприємницької діяльності. При цьому грошові потоки є складовою внутрішніх фондів грошових ресурсів. Окрім того, автор розглядає грошові потоки в аспекті складання звіту про рух грошових потоків корпорації за допомогою класифікації грошових потоків за видом діяльності. Водночас, на нашу думку, підхід В.М. Суторміної потребує уточнення, оскільки не враховує переміщення грошових ресурсів у некомерційних організаціях, що не здійснюють підприємницької діяльності, та не розкриває класифікацію грошових потоків на основі класифікаційних ознак, відмінних від виду діяльності.

    У праці Р. Брейлі та С. Майєрса „Принципи корпоративних фінансів” [20] сутність поняття „грошові потоки” відособлено не розкривається, але ця категорія проходить через всю працю наріжним каменем. Грошові потоки розглядаються при дослідженні приведеної вартості та альтернативних витрат, при розкритті методів розрахунку приведеної вартості, приведеної вартості облігацій та акцій, загальних питань щодо важливості приведеної вартості при прийнятті рішень щодо реалізації інвестицій, при розгляді питань щодо інвестицій за допомогою чистої приведеної вартості, сутності моделі ризик-дохід-альтернативні витрати тощо.