Управління грошовими надходженнями підприємства

    В системі оптимізації грошових потоків ПП „Євростандарт” важливе місце належить його збалансованість в часі. Це пов'язано з тим, що незбалансованість позитивних і негативного грошових потоків у часі створює для підприємства ряд фінансових проблем. Досвід показує, що результатом такої незбалансованості навіть при високому рівні формування чистого грошового потоку є низька ліквідність цього потоку (відповідно і низький рівень абсолютної платоспроможності підприємства) в окремі періоди часу. При досить високій тривалості таких періодів для підприємства виникає серйозна загроза банкрутства.

    У процесі оптимізації грошових потоків  підприємства, їх попередньо можна класифікувати по наступних ознаках:

    1) за рівнем „нейтралізації” (термін, що означає здатність грошового потоку визначеного виду змінюватися в часі) грошові потоки підрозділяються на що піддаються і непіддаються зміні. Прикладом грошового потоку першого виду, є лізингові платежі, період яких може, бути встановлений за узгодженням сторін. Прикладом грошового потоку другого виду є податкові платежі, термін сплати яких не може бути підприємством порушений;

    2) за рівнем передбачуваності грошові  потоки підрозділяються на цілком  передбачувані і недостатньо  передбачувані (абсолютно непередбачені  грошові потоки в системі їхньої  оптимізації не розглядаються).

    Об'єктом  оптимізації виступають передбачувані  грошові потоки, що піддаються зміні  в часі. У процесі оптимізації  грошових потоків у часі використовуються два основних методи – вирівнювання і синхронізація.

    Вирівнювання  грошових потоків спрямовано на згалудження їхніх обсягів у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу. Цей метод оптимізації дозволяє усунути у визначеній мірі сезонні і циклічні розходження у формуванні грошових потоків (як позитивних, так і негативних), оптимізуючи паралельно середні залишки коштів і підвищуючи рівень абсолютної ліквідності. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнта варіації, що у процесі оптимізації повинні знижуватися.

    Синхронізація грошових потоків заснована на коваріації позитивних і негативних їхніх видів. У процесі синхронізації повинне  бути забезпечене підвищення рівня  кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього  методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, що у процесі оптимізації повинний прагнути до значення "+1".

    Заключним етапом оптимізації є забезпечення умов максимізації чистого грошового  потоку ПП „Євростандарт”. Ріст чистого грошового потоку забезпечує підвищення темпів економічного розвитку підприємства на принципах самофінансування, знижує залежність цього розвитку від зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів, забезпечує приріст ринкової вартості підприємства.

    Підвищення  суми чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечене за рахунок  здійснення наступних основних заходів:

• зниження суми постійних витрат;
• зниження рівня змінних витрат;
• здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат;
• здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня прибутковості операційної діяльності;
• використання методу прискореної амортизації основних засобів;
• скорочення періоду амортизації використовуваних підприємством нематеріальних активів;
• продажу невикористовуваних видів основних засобів і нематеріальних активів;
• посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій.

    Результати  оптимізації грошових потоків капіталу одержують своє відображення в системі планів формування і використання коштів у майбутньому періоді. 

    3.2. Моделювання управління  грошовими потоками

      Управління  грошовими потоками являє собою цілісну систему – модель управління грошовими потоками, організація якої на підприємстві включає вирішення таких питань:

• структурування моделі управління грошовими потоками на основі локалізації основних завдань та цілей такого управління;
• визначення основних принципів управління грошовими потоками  від операційної діяльності;
• визначення основних принципів управління грошовими потоками від інвестиційної діяльності;
• визначення основних принципів управління грошовими потоками від фінансової діяльності;
• формування бюджету руху грошових коштів та планування резерву ліквідності.

      Управління  грошовими потоками необхідно розглядати як послідовний процес постановки завдань  та їх виконання, який включає реалізацію таких функціональних етапів:

• планування та прогнозування грошових потоків і складання відповідних внутрішніх фінансових документів (бюджет грошових потоків, а також плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар та ін.);
• імплементація бюджету грошових потоків як невід’ємної складової системи бюджетів на підприємстві;
• фінансовий контролінг виконання бюджету грошових потоків та планових показників Звіту про рух грошових коштів;
• здійснення коригування планових величин відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх умов реалізації плану.

      На  кожному із визначених етапів використовуються специфічні методи управління, які відповідають потребам відповідного етапу.

      Планування  та прогнозування грошових потоків є складовим елементом внутрішньофірмового фінансового прогнозування та планування на підприємстві, шляхом упровадження якого досягається узгодженість величини очікуваних грошових потоків із потребами фінансового забезпечення окремих господарських операцій суб’єкта господарювання в рамках операційної, інвестиційної та фінансової його діяльності.

      Зведення  фінансової інформації щодо цільових (планових) фінансових показників та коефіцієнтів управління грошовими потоками, узагальнення прогнозних та планових величин руху грошових коштів у плановому періоді, їх зіставлення з іншими плановими фінансовими показниками господарської діяльності здійснюється в рамках операційного фінансового планування,  
зокрема – бюджетування грошових потоків. Організація бюджетування  грошових потоків є органічною складовою та основним етапом управління грошовими потоками і спрямована на вирішення таких завдань:

• визначення у розрізі простору та часу потреби підприємства у капіталі для фінансування господарських операцій у рамках операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у плановому періоді – прогнозного значення абсолютної величини сукупного вихідного грошового потоку та його часткових складових;
• визначення у розрізі простору та часу джерел покриття потреби підприємства у капіталі та їх обсягів – прогнозного значення абсолютної величини сукупного та часткових вхідних грошових потоків.

      Серед інших інструментів планування та прогнозування грошових потоків можна виділити такі:

• планування ліквідності підприємства, зокрема визначення початкового і кінцевого резерву ліквідності та джерел його забезпечення;
• складання платіжного календаря, у тому числі календаря податкових платежів;
• калькулювання потреби підприємства в капіталі, її порівняння та узгодження із плановими показниками руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;
• формування прогнозного Звіту про рух грошових коштів підприємства (при цьому, нагадаємо, доцільніше використовувати прямий метод розрахунку грошового потоку, який є більш інформативним та зручним у використанні для потреб фінансового менеджменту).

      İмплементація результатів фінансового планування та прогнозування передбачає здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства відповідно до запланованих параметрів і може включати такі операції, зокрема:

• установлення масштабу цін на продукцію, товари, послуги підприємства (формування прейскуранта на плановий період);
• визначення політики грошових розрахунків підприємства із покупцями та постачальниками;
• залучення необхідного додаткового капіталу у розпорядження підприємства в рамках фінансової діяльності, зокрема: отримання короткострокових та довгострокових банківських кредитів, комерційних кредитів; випуск та розміщення цінних паперів;
• реалізація інших заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел (дезінвестиції, стягнення дебіторської  заборгованості, рефінансування боргових вимог до третіх осіб);
• інші господарські операції, спрямовані на виконання фінансового плану взагалі та окремих його положень.

      İмплементація як етап управління грошовими потоками підприємства нерозривно пов’язана  з організацією фінансового контролінгу та коригування прогнозних і планових показників.

      Одним із завдань фінансового контролінгу є моніторинг виконання планових параметрів фінансово-господарської діяльності ПП „Євростандарт” та дотримання цільових значень реалізується з метою досягнення цілей та виконання таких завдань:

• своєчасне виявлення відхилень величини та строків формування вхідних та вихідних грошових потоків від індикаторних величин;
• локалізація виявлених відхилень та проведення аналізу причин їх формування;
• своєчасне інформування фінансового менеджера про виявлене відхилення;
• обґрунтування та подання варіантів урахування відхилень під час прийняття подальших управлінських рішень щодо управління грошовими потоками підприємства.

      Коригування окремих показників фінансових прогнозів та системи бюджетів підприємства відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх факторів. Коригування може здійснюватися у таких формах:

• перегляд цільових (прогнозних та планових) показників формування грошових потоків підприємства;
• відстрочення формування вихідних грошових потоків (наприклад, пролонгація заборгованості, реструктуризація боргів);
• інкасація відстрочених вхідних грошових потоків (наприклад, рефінансування боргових вимог до третіх осіб).

      Управління  грошовим потоком від операційної  діяльності характеризується певними  особливостями.

      Серед них можна виокремити такі:

• операційний грошовий потік формується в результаті взаємодії великої кількості вхідних та вихідних грошових потоків, що визначає складну структуру інформаційно-методологічної підтримки управлінських фінансових рішень;
• операційний грошовий потік є основним  джерелом покриття потреби підприємства у капіталі;
• управління операційними грошовими потоками характеризується необхідністю глибокої деталізації інформаційної бази управлінського фінансового обліку (наприклад, на основі АВС/М) та орієнтацією, переважно, на короткострокову перспективу.
• управління операційними грошовими потоками базується на використанні касових розривів, що формуються внаслідок розбіжності у строках генерування вихідних грошових потоків (насамперед, виручка від реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг). Касовий розрив формується у безпосередній залежності від фінансового та операційного циклів підприємства, основні елементи якого відображені на рис. 3.1.

                                   Фінансовий  цикл

Рис. 3.1. Критичні фактори формування фінансового циклу 

      У спрощеному вигляді формування касового розриву в результаті основної діяльності підприємства наведені на рис. 3.2.