Право власності

 послужили підставою  для визнання судом недійсним  рішення загальних

 зборів членів  РК (ЖБК) надав квартиру своєму  пайовику, а не

 покупцеві за нотаріально посвідченою договором, хоча збори і

 посилалося на  те, що статут ЖК (ЖБК) не передбачав  можливості купівлі-

 продажу кооперативних  квартир.

     З моменту  виникнення права власності член  кооперативу

 здійснює його  самостійно, укладаючи угоди по здачі свого майна

 в найм, його  відчуженню і т. д., без згоди  кооперативу.  Він не може бути

 виселений з  мотивів виключення або виходу  з ЖК (ЖБК).

     У судовій  практиці виникало питання (зокрема  у справах про

 спадкуванні квартир  в будинку кооперативу), з якого часу член кооперативу

 стає власником  квартири - з моменту повної виплати  пайового внеску

 або ж з моменту  реєстрації в БТІ або в іншому  належному органі квартири

 на його ім'я.  При вирішенні цього питання  слід виходити з того, що сам

 факт повної  виплати пайового внеску членом  кооперативу автоматично тягне

 за собою придбання  ним права власності на квартиру.

     Квартира  в будинку кооперативу може  належати на праві спільної

 власності, наприклад,  пайовий внесок за неї був  виплачений подружжям під

 час шлюбу,  або на праві спільної часткової  власності, коли право на

 квартиру перейшло  до двох або більше спадкоємцям.  У зв'язку з цим, необхідно

 мати на увазі,  що член кооперативу не має  права розпоряджатися житловим  приміщенням

 без згоди чоловіка, якщо воно є спільною власністю, а також

 без згоди іншої  особи, що є учасником спільної  власності на

 квартиру.

     На  відміну від договору найму  житлового приміщення, члени сім'ї  пайовика не

 мають самостійним  правом на надане пайовику  житлове приміщення.

 З втратою права  бути членом РК (ЖБК) пайовик  і його сім'я втрачають і  право

 користування  кооперативним приміщенням.  Винятком  з цього правила є

 випадки смерті  пайовика, коли члени його сім'ї,  які проживають разом з ним  у приміщенні

 ЖБК, зберігають право користування даним приміщенням за умови вступу до

 члени кооперативу  одного або декількох з них,  залежно від наявності

 ізольованих кімнат  у цій квартирі.

     Загальні  збори членів кооперативу вправі  на загальних підставах прийняти  в

 члени РК (ЖБК) одного або декількох спадкоємців за умови наявності для

 кожного з них  ізольованого приміщення.  Спадкоємцям,  не користувався

 квартирою за  життя спадкодавця, а також  відмовився від подальшого

 користування, кооператив  виплачує вартість успадкованого паю або частки

 його.  Члени  сім'ї померлого пайовика, які  не є спадкоємцями, але

 які проживають  разом з ним і мали спільне  господарство, зберігають право

 подальшого користування  займаної площею в разі вступу  однієї з

 спадкоємців у  члени ЖБК.  Якщо спадкоємці відмовляться від вступу до

 кооператив або  якщо таких не виявиться, зазначені  члени сім'ї померлого

 пайовика вправі  вступити в члени кооперативу  з внесенням паю в розмірі,

 відповідному  займаної площі.  Отже, інші члени  сім'ї, а

 також особи, що припинили сімейні відносини з членом РК (ЖБК), не має права

 претендувати  на квартиру в будинку кооперативу  як спільну власність.  Вони

 можуть отримати  її тільки в спадщину.

     Спільна  власність виникає лише в результаті  спільного

 паєнагромадження подружжя.  Інші члени сім'ї, якщо вони вкладали свої

 кошти в паєнагромадження  пайовика, має право лише вимагати  відповідного

 відшкодування  вкладених ними коштів.

     Якщо  після смерті пайовика не залишилося  спадкоємців за законом і за

 заповітом, то  пай, як відумерле майно переходить до держави в

 встановленому  порядку, а на звільнену площу  за рішенням загальних

 зборів поселяється  новий мешканець.

     Також  цікавим є питання, пов'язані  з розрахунками між РК (ЖБК)  та його

 членами при  переході права власності на квартиру, пай за яку

 виплачений повністю  і що є власністю громадян  внаслідок її

 покупки.  Передаючи  квартиру, член кооперативу отримує  її вартість від

 покупця.  Він  не має права вимагати від  РК (ЖБК) ще й повернення суми  пайового

 внеску на підставі факту його вибуття з кооперативу.  Внесок існує лише

 остільки, оскільки  квартира залишається у власності  кооперативу.  Коли

 ж відбувається  перехід права власності на  неї до члена ЖБК, припиняються

 зобов'язання  ЖБК повернути зазначеній особі  пайовий внесок, що відображає

 вартість квартири.  Пай тепер відсутній.  Зобов'язального

 правовідносини  між ЖБК та його пайовиком,  що виникає з майнового

 участі пайовика  у створенні кооперативної власності,  також більше не

 існує.  Це матеріалізувалося  в речове право члена кооперативу на

 квартиру.  Грошовий  еквівалент пайового внеску - вартість  квартири, що стала

 власністю пайовика.  Таким чином, відбувається частковий  розділ

 майна кооперативу.  Більша його частина переходить  у власність

 пайовиків.  Грошові ж зобов'язання між ЖБК та її членами,

 відповідні вартості  вибулих зі складу кооперативного  майна

 квартир, погашаються.

     Дійсно, немає ніяких підстав вважати,  що член ЖБК має

 двічі отримувати  вартість продаваної квартири: спочатку  від покупця, а

 потім від кооперативу.  Інше тлумачення призведе до  того, що покупцеві,

 фактично сплатив  продавцеві повну вартість квартири, доведеться

 сплатити ще  раз, вносячи в ЖБК пайовий  внесок.  При розрахунках ЖБК  зі своїми

 членами, в  разі виходу з нього, виникає і таке питання: чи повинен ЖБК

 виплачувати який  вибув з нього члену частина  паю, відповідну припадає

 на цю особу  частини вартості майна, що  залишається у власності ЖБК

(Сходових майданчиків,  ліфтів і так далі).  Видається,  що ні.  Адже

 вартість даного майна врахована у вартості квартири.

     Новий  власник квартири одночасно стає  і власником паю в

 ЖБК.  Це право  на пай, переходить автоматично  з купівлі квартири,

 дає її новому  власникові весь обсяг цивільних  прав, пов'язаних з

 володінням паю,  включаючи одержання майнових  вигод від використання

 кооперативного  майна.

     Якщо  ЖБК здає в оренду належні  йому нежилі приміщення в

 кооперативному  будинку, він отримує доходи від орендної плати.  Покупець

 квартири, при  цьому, навіть якщо він і  не є членом ЖБК, має право  на

 отримання своєї  частини майнових вигод від  здачі ЖБК цих приміщень у

 оренду.  Набувач  квартири, незалежно від свого  членства в ЖБК,

 отримав разом  з квартирою і права, пов'язані з майновою участю

 колишнього пайовика  у будівництві даних приміщень.

     Зараз,  ідея ЖК і ЖБК скажімо морально  застаріла, оскільки раніше, у  тієї ж

 молоді були  практичні рівні перспективи  в житті, а зараз виграє

 тільки той кому можуть або допомогти батьки, (що теж досить

 проблематично), або самі намагаються знайти  вихід зі сформованого

 економічного  становища.  І якщо є в людей  гроші, вони звичайно куплять

 квартиру в  престижному районі з престижної  плануванням і як сказано в

 рекламі фірми  "Консоль": "... і сусідів ви  теж зможете вибрати". 

2) Похідні підстави  виникнення права власності. 

     2.1.  Приватизація житлового приміщення.

     Право  власності громадянина на об'єкти  житла передбачено, перш

 за все, Законом  України "Про власність" .1 Найбільш прийнятний спосіб

 придбання права  власності на житлове приміщення - приватизація.  Під

 приватизацією  державного житлового фонду розуміється  відчуження

 квартир, будинків, кімнат у квартирах та одноквартирних  будинках, де проживають

 два і більше  наймачів, та належних до них  господарських споруд і

 приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового  фонду в

 користь громадян  Украіни.2

           Також, питання приватизації державного  житлового фонду

 регулюються Положенням від 15.09.92г.  № 56 "Про порядок передачі квартир

(Будинків) у власність  громадян ", затвердженим державним  комітетом

 Україна по  житлово-комунальному господарству, наказом державного

 комітету України  по житлово-комунальному господарству  від 05.08.94г.  № 72,

 вніс деякі  зміни в висшеобозначенное Положення,  наказом Фонду

 державного майна  та Держжитлокомунгоспу від 26.03.96г.  № 351 \ 26 "Про

 затвердження  Положення про порядок використання  житлових чеків для

 приватизації  житла та частки майна державних підприємств ", а також

 Житловим кодексом  України.

       До об'єктів приватизації, належать  квартири в багатоквартирних  будинках,

 кімнати у квартирах  та одноквартирних будинках, де  мешкають два і більше

 наймачів, які  використовуються громадянами на  умовах найма.1

       Відповідно до п.2.ст.2 і ст.3 Закону, 2 не підлягають приватизації:

       квартири-музеї, будинки-музеї; квартири (будинки), розташовані на

 території закритих  військових поселень, підприємств  установ та

 організацій,  природних та біосферних заповідників, національних парків,

 ботанічних садів,  дендрологічних, зоологічних, регіональних

 ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового  мистецтва, історико-

 культурних заповідників, музеїв-заповідників;

       кімнати в гуртожитках (крім  тих, на які видано ордер);

 квартири (будинки), які знаходяться в аварійному  стані (неможливо

 забезпечити безпечне  проживання людей);

       квартири (кімнати, будинки), віднесені  у встановленому порядку до  числа

 службових; квартири (будинки), розташовані в зоні  обов'язкового відселення,

 забруднений внаслідок  аварії на ЧАЕС.

       Приватизація квартир у реконструйованих будинках можливе лише при

 умови, що даний  будинок включено до плану  реконструкції поточного року  і