Право власності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

                  СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                                ІМ.  М. В. ФРУНЗЕ

                             ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

                               ДЕННЕ ВІДДІЛЕННЯ 
 
 

                               ДИПЛОМНА РОБОТА

      з  цивільного права на тему: 

        ПРАВО ВЛАСНОСТІ ГРОМАДЯН НА  житлове приміщення (будинок, КВАРТИРУ,

                                   КІМНАТУ). 
 
 

                                            Студента 5-го курсу групи 504,

                                                                      Кругова

                  Андрія Володимировича 

                                                                      Науковий

 керівник Байдалакіна  А.В. 
 
 

                                Сімферополь 1999 
 

                                  ЗМІСТ: 

                      стор

     Введення.

                                                 3

I.  Зміст права  власності громадян на житлове  приміщення.

         4

II.  Підстави виникнення права власності.

                       7

1) Початкові:

               1.1.індівідуальное житлове будівництво;

                         9

      1.2.пріобретеніе  права власності на житлове  приміщення після

 повної виплати  паю в житлово-будівельному (житловому) кооперативі;

  14

2) Похідні:

                  2.1.пріватізація житлового приміщення;

                               20

3) Загальні положення  про посвідчення угод:

                       37

             3.1.договор купівлі-продажу житлового  приміщення;

                        41

                 3.2.договор довічного утримання;

                                                                           51 

               3.3.договор міни житлового приміщення;

                               53

              3.4.договор дарування житлового приміщення;

                             53

                  3.5.наследованіе житлового приміщення;

                              55

III.  Права і  обов'язки власників житлового  приміщення.

4) Права власника;

                                          60

           4.1.  Застава нерухомого майна  (іпотека);

                          61

5) Обов'язки власника;

                                     66

            IV.  Підстави припинення права  власності на житлове приміщення.

                                                                           71

V.  Захист права  власності на житлове приміщення.

                  73

     Висновок.

                                          76

     Список  використаної літератури

                            78

                                                                 Додаток 1

                                                                           81

                                                                 Додаток 2

                                                                           82

                                                                 Додаток 3

                                                                           83

                                                                 Додаток 4

                                                                           84

                                                                 Додаток 5

                                                                           85 
 
 

     Вступ. 

     Вибір  теми даної дипломної роботи  обумовлений її особливою актуальністю  і

 значущістю.

     Ця  тема є найважливішою з проблем  для молодого розвивається

 держави як  Україна.

     Предмет  дослідження: в даній роботі є правові основи

 пов'язані із  задоволенням житлових потреб  загалом і право

 власності громадян  на житлове приміщення зокрема,  порядок придбання

 у власність  житла.

     Об'єкт  дослідження: інститут власності  громадян на житло.

     Мета  роботи: на підставі чинного законодавства, короткий

 дослідження виникнення  права власності на житлове  приміщення, порядок

 посвідчення угод; підстави припинення права власності  на житлове

 приміщення.

     Завдання  роботи: розкрити особливості оформлення  документів і

 здійснення окремих видів операцій у реалізації права громадян на житлове

 приміщення відповідно  до чинного законодавства.

     Методологічні  основи роботи: правове дослідження,  що грунтується на

 аналізі, вивченні  нормативної бази та правозастосовчої  практики.

     Основні  джерела роботи: законодавство України  про право громадян на

 житло, яке  регулює ті чи інші питання.  Це Закони України "Про

 власності "," Про приватизацію державного  житлового фонду ", Житловий

 кодекс України,  Постанови Кабінету Міністрів України, Положення

 державного комітету  України по житлово-комунальному  господарству,

 Постанови Верховної  Ради України, Наказ фонду державного

 майна та Держжитлокомунгоспу  ", інструкція" Про порядок вчинення

 нотаріальних  дій нотаріусами України.

     Практичне застосування: дана робота може бути використана

 студентами та  аспірантами юридичних факультетів  як навчального

 матеріалу, і  практичного посібника - всіма  хто цікавиться питаннями

 виникнення права  власності на житло. 

     I.  Зміст  права власності громадян на житлове приміщення. 

     Житлові  приміщення є специфічним майном-нерухомістю.

 Специфіка даного  майна виражається в таких  аспектах: по-перше,

 будь-яке житло,  як в одноквартирному, так і  в багатоквартирному будинку  має зв'язок

 із землею, по-друге, житлові приміщення використовуються досить тривалий

 час, по-третє,  право власності на квартири  має законодавчо

 певні обмеження,  по-четверте, житлові приміщення  неможливо

 переміщати без  втрати цілісності; по-п'яте, угоди  з розпорядження житлом

 повинні реєструватися  в місцевих Радах.

     Раніше  придбання квартири або кімнати  з державного фонду житла

 було неможливо.  Це явно суперечило самому  змісту права

 власності громадянина,  тобто, права щодо володіння,  користування і

 розпорядження  майном на свій розсуд і в своїх інтересах.

 Спостерігалося  надмірне обмеження права власності  громадян, зведення

 його функціонального  призначення до задоволення споживчих  потреб

 власника; на перший  план висувалися такі повноваження  як володіння і

 користування.  До розпорядження власник вдавався рідко.

     Для  сучасного правового регулювання  характерне розкріпачення

 власності громадян  від численних пут, які раніше  її пов'язували.  На

 власність громадян  у житловій сфері повною мірою  поширений принцип

 дозволительної спрямованості цивільно-правового регулювання, який

 отримав закріплення  в законодавстві.

     Зараз  право власності громадян на  нерухомість в житловій сфері

 означає, що  власник має право, в порядку  встановленому

 законодавством, володіти, користуватися і розпоряджатися нею, у тому числі

 здавати в оренду, оренду, віддавати в заставу в  цілому і по частинах, продавати,

 видозмінювати,  перебудовувати і зносити, здійснювати  також інші дії, якщо

 при цьому не  порушуються чинні норми, житлові  та інші права і свободи

 інших громадян, громадські інтереси.

     Право  володіння означає визначену  законом можливість володіння

 житловим приміщенням.  При цьому слід мати на увазі,  що крім власників

 законними власниками  житлових приміщень є особи,  які проживають за

 договором житлового  найму, піднайму, а також громадяни,  вселившиеся в житлове

 приміщення в  якості тимчасових мешканців.

     Члени  сім'ї власника житлового приміщення, які проживають разом з ним,

 має право володіти  житловим приміщенням нарівні  з власником, якщо при їх

 вселенні не  було іншої домовленості.  Причому  право володіння житловим приміщенням

 зберігається  за членами сім'ї власника і  у випадку припинення сімейних

 відносин з  ним.  У цьому випадку, колишні  члени сім'ї власника стають

 наймачами житлового приміщення і з ними повинен бути укладений договір найму

 жилого приміщення, який може бути розірваний  тільки на передбачених у

 законі підставах.

     Право  користування власника житловим  приміщенням полягає в

 експлуатації  житлового приміщення з метою задоволення власником своїх

 житлово-побутових  потреб.  Користування житловими  приміщеннями носить строго

 цільовий характер - для постійного проживання.  Обмеження права

 користування, а  значить, і обмеження права  власності, можливе лише в

 Відповідно до чинного законодавства.

     Право  розпорядження, як вже говорилося, означає право власника

 визначити правове  становище житлового приміщення, тобто свободу його

 відчуження і  свободу його передачі в користування  іншим особам у вигляді

 договору найму чи оренди.  Власник може розпоряджатися належним

 йому житлом  через наступні цивільно-правові  угоди: купівлю-продаж, міну,

 дарування, обмін,  складання заповіту.

     При  цьому приватна власність на  нерухомість або її частину  у житловій

 сфері не обмежується за кількістю, розмірами і вартості.

     Об'єктом  приватної власності громадян  у житловій сфері можуть бути: