Коррупция. Сутність, призначення і роль бюджету держа

 

Дані табл. 1.3 свідчать, що поточні видатки потребують негайного та своєчасного фінансування за рахунок стабільних джерел доходів: плати за  землю; податків на доходи фізичних осіб та на власність; неподаткових надходжень; трансфертів. Бюджет розвитку повинен фінансувати розширене відтворення всіх сфер діяльності. Співвідношення поточного бюджету і бюджету розвитку залежить від досягнутого регіоном рівня економічного та соціального розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Бюджетна політика як важлива сфера фінансової політики

 

Бюджетна політика уявляє собою цілеспрямовану діяльність держави щодо регулювання бюджетного процесу, управління збалансованістю бюджету, а також використання бюджетної системи для реалізації завдань економічної політики в країні [11, c. 232].

Бюджетна політика як складова фінансової є системною сукупністю цілей, наукових підходів і конкретних заходів щодо цілеспрямованої діяльності держави з регулювання бюджетного процесу, управління бюджетами всіх рівнів, ефективного використання бюджетної системи для вирішення економічних і соціальних задач [21, c. 25].

Вона служить  інструментом регулювання економіки  для підтримки певного рівня  ВВП, зайнятості населення та соціального  забезпечення [10, c. 52].

Бюджетна політика знаходиться в центрі суспільної уваги як центральний блок економічної політики держави. Від її якості залежить рівень соціального захисту громадян, інвестиційні можливості держави, місце країни на міжнародній арені, підприємницька активність суб'єктів господарювання і громадян. У бюджетній політиці найбільш яскраво висвітлюються інтереси різних верств населення.

Бюджетна політика як елемент фінансової тісно взаємодіє  з податковою, грошово-кредитною, інвестиційною  та валютною політикою; відіграє важливу  роль у забезпеченні фінансової стабільності в країні, що є базою розвитку виробництва та підвищення його ефективності, підтримки підприємницької активності та росту добробуту громадян.

Проблема формування ефективної бюджетної політики полягає  в її науковому обґрунтуванні: наскільки  вона базується на фундаментальних теоретичних засадах, виходячи з певної фінансової доктрини держави. При її плануванні держава має прагнути забезпечити фінансову та соціальну стабільність в суспільстві, враховуючи сукупність національних, історичних, політичних, соціально-економічних та інших особливостей розвитку держави (рис. 1.4).

Проблема взаємозв'язку між зовнішніми та внутрішніми чинниками, які впливають на бюджетну політику, полягає в тому, наскільки вони сприяють росту ВВП та ефективному  використанню фінансових ресурсів. Розробка стратегії бюджетної політики передбачає визначення узагальнених контрольних показників, затвердження яких має здійснюватись на вищому урядовому рівні. Помилки в прогнозуванні соціально-економічного розвитку, недооцінка наслідків негативних процесів, що розвиваються в економіці, соціальній та фінансовій сферах, прирікають бюджетне планування на невдачу.

Основними проблемами при формуванні бюджетної політики є:

- максимально  точне визначення обсягу ВВП,  із врахуванням інших макроекономічних  показників: рівня інфляції, обсягу виробництва, споживання та нагромадження;

- впровадження  науково обґрунтованих розрахунків  доходної бази бюджету (останнім  часом вона постійно завищувалась  за рахунок необґрунтованих прогнозних обсягів промислового виробництва, коштів від приватизації, платежів від ренти, які фактично не досягалися).

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.4. Чинники впливу на бюджетну політику

 

Бюджетна політика повинна змінюватися та корегуватися залежно від тих завдань, які  постають перед державою на певних етапах розвитку. Є необхідність визначення стратегічних і тактичних цілей та завдань бюджетної політики не тільки на наступний рік, а й довгострокової концепції формування політики у сфері державних фінансів.

 

 

1.5. Призначення та структура бюджетного механізму

 

Бюджетний механізм може бути охарактеризований як комплекс спеціально розроблених і законодавчо  закріплених у державі форм і  методів створення і використання фінансових ресурсів для регулювання  економічних і соціальних процесів. Основною метою цього регулювання є фінансове забезпечення темпів і пропорцій розвитку економіки, а також соціальних гарантій населенню.

 В економічній  літературі відсутня єдина думка  щодо визначення поняття "фінансовий  механізм". У працях провідних  західних учених фінансовий механізм не вивчається як окремий об'єкт, але всебічно досліджуються фінансові методи впливу на підприємство, державу і суспільство. Структура фінансового механізму, розроблена українськими вченими, найбільш логічна. Так, О. Д. Василик і К. В. Павлюк зазначають, що "згідно зі структурою фінансової системи фінансовий механізм поділяється на такі складові: фінансовий механізм підприємств, організацій, установ; бюджетний механізм; страховий механізм тощо" [18, c.19]. Отже, бюджетний механізм є складовою фінансового механізму.

Бюджетний механізм як складова ланка загальної системи  управління економікою значною мірою  визначає характер економічної системи  в цілому.

Кількісна та якісна характеристика бюджетного механізму  обумовлюється об’ємом  фінансових ресурсів, що акумулюються і витрачаються за відповідними рівнями господарського управління, технологією мобілізації і використання. Важливо вірно обрати технологію цих процесів: суб'єкт і об'єкт мобілізації і витрачання фінансових ресурсів, показники, ставки, норми, санкції, пільги, тобто весь інструментарій здійснення руху фондів грошових коштів.

Призначення бюджетного механізму зводиться до двох основних функцій: забезпечення і регулювання  економічних і соціальних процесів у державі.

Бюджетне забезпечення здійснюється через використання методів бюджетного фінансування, кредитування тощо. Кожний з цих методів має особливість застосування на практиці. При бюджетному фінансуванні враховуються умови визначення обсягів фінансування, періодичність передачі коштів, норми витрат на конкретний вид витрат та ін. При кредитуванні визначаються умови надання кредитів.

Для того, щоб  профінансувати відповідні заходи або  програми, необхідно відпрацювати і  законодавчо встановити форми мобілізації  ресурсів за допомогою податків, зборів та інших платежів. Це дуже важлива складова бюджетного механізму в цілому, вона часто розглядається як самостійна ланка фінансового механізму - податковий механізм.

Бюджетне регулювання  уявляє собою метод здійснення функцій  управління економічними і соціальними процесами. Використовуючи їх, держава через встановлення форм і методів акумуляції фінансових ресурсів та їх використання стимулює або локалізує певні явища і процеси. Виділяючи кошти на розвиток економіки, держава стимулює розвиток таких виробництв, які в умовах ринку не можуть забезпечити свій розвиток за рахунок власних ресурсів.

Структура бюджетного механізму представлена на рис. 1.5.

 

Рис. 1.5. Структура бюджетного механізму

 

Бюджетний механізм у цілому уявляє собою принципову схему практичного використання бюджетних коштів в економіці держави, їх впливу на відповідні процеси. Водночас він має свої відмінності у практичному застосуванні на рівні держави, суб’єктів господарювання чи верств населення.

Економічна  сутність бюджетного механізму визначається двома підходами: з одного боку, бюджетний  механізм можна розуміти як процес функціонування самих бюджетних  коштів (відображення внутрішньої організації  функціонування фінансових ресурсів), з іншого - як сукупність методів і форм, інструментів і важелів впливу на стан і розвиток економіки (відображення зовнішньої дії функціонування бюджету і фінансових ресурсів як фактору впливу на стан економіки). 

Таким чином, бюджетний механізм — це сукупність форм і методів формування і використання бюджетних ресурсів, що застосовуються з метою впливу на економічний і соціальний розвиток суспільства.

 

 

 

 

Тема 2. БЮДЖЕТ ЯК ОСНОВНИЙ ФІНАНСОВИЙ ПЛАН ДЕРЖАВИ

 

2.1. Правовий характер бюджету

 

Закон „Про Державний бюджет України” [8] – це закон, який затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання державного бюджету України протягом бюджетного періоду. Бюджет України є основним фінансовим планом по створенню і використанню централізованого фонду коштів, який затверджується законом вищого представницького органу влади і внаслідок цього сам стає законом.

Державний бюджет як правова категорія уявляє собою  закон України, який приймається  органами законодавчої влади, а місцеві  бюджети - органами влади місцевого самоврядування. Всі види бюджетів є основними фінансовими планами формування і використання фондів коштів для держави в цілому або певної адміністративно-територіальної одиниці.

Ефективність  використання бюджетних коштів залежить від науково обґрунтованої організації бюджетного процесу на всіх його етапах. Досягнення цього можливе тільки при базуванні бюджетного процесу на досконалій і ефективній законодавчій базі. Нормативно-правові акти, які регламентують функціонування бюджетної системи, та органи влади, що їх видають, представлені на рис. 2.1.

В українському законодавстві застосовується термін «бюджетні права» для характеристики статусу органів державної влади, які значною мірою є водночас і обов'язками (наприклад: „право”  затверджувати бюджет, „право” розподіляти бюджетні кошти). Таким чином, бюджетне право і обов'язок об'єднані в одному повноваженні, що відображає їх нерозривність для суб'єктів бюджетного права.

Згідно зі статтею 5 Конституції [1] Україна має право  на самостійний бюджет. Українське законодавство детально регламентує порядок його формування та виконання, запроваджує податки, збори та інші джерела доходів, які належать зарахуванню до бюджетів. При цьому запровадження загальних принципів оподаткування є компетенцією як державних, так і місцевих органів влади. Розподіл бюджетних повноважень між центральними і місцевими органами державної влади наведено на рис. 2.2.

 

 

   

 

 

Рис. 2.1. Нормативно-правові акти органів  державної влади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2. Розподіл бюджетних повноважень між центральними і місцевими органами влади

Місце кожного  з суб'єктів у системі адміністративно-територіального  поділу впливає на конкретний перелік  наданих їм бюджетних прав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Бюджет як розпис доходів і видатків

 

Бюджет – це розпис доходів і видатків держави, який затверджується органами законодавчої і представницької влади у вигляді закону.

Доходи бюджету  виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування фондів грошових коштів і надходять у розпорядження органів державної влади та управління. Організаційна структура доходів бюджетів подана на рис. 2.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.3. Організаційна структура доходів бюджетів 

 

Видатки бюджету  уявляють собою економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів і його використанням за цільовим призначенням. Значна кількість видів бюджетних видатків обумовлена низкою факторів: рівнем соціально-економічного розвитку країни, адміністративно-територіальним устроєм держави та її функціями, формами надання бюджетних коштів тощо.

Розподіл видатків бюджетів наведено на рис. 2.4.

Значні кошти  з державного бюджету витрачаються на потреби освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення. На державний бюджет також покладено фінансування заходів, пов'язаних з обороною, а також видатків на створення державних матеріальних і фінансових резервів, на утримання вищих органів влади і управління тощо.

 

 

 

 

 

Рис. 2.4. Розподіл видатків бюджетів

 

Видатки, які  передбачає державний бюджет, подано на рис. 2.5.

 

фінансування загальнодержавних  програм підтримання та підвищення життєвого рівня населення, заходів щодо його соціального захисту

фінансування загальнодержавних  заходів у галузі освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення

фінансування будівництва; геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт, що здійснюються відповідно до загальнодержавних програм

на національну оборону

на охорону навколишнього  природного середовища

на утримання правоохоронних і митних органів

на утримання органів  законодавчої, виконавчої, судової влади та прокуратури

на здійснення зовнішньоекономічної та зовнішньополітичної діяльності

трансферти з державного бюджету до бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя

на виплату всіх видів  пенсій; допомоги з безробіття; витрати на професійне нав-чання незайнятого населення та заходи для створення додаткових робочих місць

на утворення державних  матеріальних і фінансових резервів; обслуговування зовнішнього державного боргу

на обслуговування внутрішнього фінансування інших заходів