Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Марта 2012 в 23:31, курсовая работа
З розвитком виробничої техніки з'явилася можливість видаляти з молока в значній кількості його баластну частину - воду - і готувати молочні консерви, що складаються з тих же хімічних компонентів і в тих же кількісних співвідношеннях, що і в початковому молоці, але в більш концентрованому вигляді. Таким чином, разом із класичними методами переробки молока (масловиробництво і сироваріння), що не втратили свого значення і дотепер, знаходиться виробництво консервів, що дозволяє отримати високоцінний харчовий продукт, здатний витримати тривалі терміни зберігання і далекі перевезення.
ВСТУП
Розділ 1 Аналіз технології та технологічної схеми виробництва молочних консервів
1.1 Характеристика та асортимент молочних консервів, що виробляються
1.2 Особливості хімічного складу, харчової та біологічної цінності молочних консервів
1.3 Технологія та технологічна схема виробництва молочних консервів
1.4 Якість, термін зберігання та процеси, що відбуваються при зберіганні молочних консервів
1.5 Нові напрямки у виробництві молочних консервів. Обгрунтування вибраного напрямку досліджень
Висновки за розділом 1
Розділ 2 Розробка технологічної схеми виробництва згущеного незбираного молока з цукром
2.1 Характеристика сировини та допоміжних матеріалів. Вимоги щодо якості
2.1.1 Хімічний склад та харчова цінність згущеного незбираного молока з цукром..
2.1.2 Стандарти на сировину та допоміжні матеріали
2.1.3 Транспортування, приймання, зберігання
2.2 Описання технології виробництва згущеного незбираного молока з цукром
2.2.1 Розробка і описання технологічної схеми
2.2.2 Схема техніко-хімічного і мікробіологічного контролю виробництва
2.2.3 Вимоги щодо якості готової продукції. Стандарти на готову продукцію
2.3 Продуктовий розрахунок згущеного незбираного молока з цукром
2.3.1 Вихідні дані для розрахунку
2.3.2 Розрахунок норм витрат сировини та допоміжних матеріалів для виробництва згущеного незбираного молока з цукром
2.3.3 Таблиця потреб у сировині та допоміжних матеріалах
2.4 Таблиця підбору обладнання
2.5 Екологія виробництва
2.5.1 Заходи щодо попередження дії шкідливих факторів на виробництві. Утилізація відходів та шляхи їх зменшення
Висновки за розділом 2
Розділ 3 Експериментальна частина
3.1 Об’єкти, методи досліджень
3.2 Вивчення асортименту згущеного незбираного молока з цукром, що реалізується у м. Харкові
3.3 Вивчення відповідності вимогам стандартів органолептичних показників згущеного незбираного молока з цукром, що реалізуються у м. Харкові
3.4 Вивчення відповідності вимогам стандартів фізико-хімічних показників згущеного незбираного молока з цукром, що реалізуються у м. Харкові
Висновки за розділом 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
2.4 Таблиця підбору обладнання
Згідно з технологічною схемою виробництва здійснимо підбір обладнання для виробництва згущеного незбираного молока з цукром. Результати підбору обладнання наведені у таблиці 2.9.
Таблиця 2.9 – Обладнання для виробництва згущеного незбираного молока з цукром
Обладнання | Показники | Значення |
1. Емкість для зберігання молока ОВМ – 2,5 | Місткість, м2 | 2,5 |
Потужність електродвигуна, кВт | 1 | |
Габарітні розміри, мм | 1600 х 1640 х 3165 | |
2. Ванна пастеризаційна | Місткість: |
|
геометрична | 720 | |
робоча, л | 600 | |
Потужність, кВт | 0,75 | |
Частота обертання мішалки, об/хв | 3 | |
Поверхність теплообміну, м | 3,5 | |
Габаритні розміри ванни, мм: |
| |
Довжина | 1880 | |
Ширина | 1410 | |
висота | 1660 | |
3. Сушилка перенасичених розчинів | Об’єм, л | 100 |
Частота обертання, об/хв | 3 | |
Кількість дисків, шт | 11 | |
4. Вакуум-випарний апарат | Робоча місткість, л | 1000 |
Потужність, кВт | 21 | |
Робочий тиск пари в рубашці, МПа | 0,3 | |
Робоче розрідження, МПа | до 0,03 | |
5. Гомогенізатор К5-ОГА-10 | Продуктивність, л/г | 1000 |
Робочий тиск, МПа | 20 | |
Температура продукту, який поступає на гомогенізацію,0С | 45-55 | |
Електродвигун: |
| |
потужність, кВт | 75 | |
частота оберту, хв-1 | 750 | |
кількість плунжерів | 5 | |
Число ступеней гомогенізації | 2 | |
Габаритні розмірі, мм | 1800х1500х1900 | |
Маса, кг | 4000 | |
6. Сепаратор-вершковідділювач ОСН-С (з пульсуючою вигрузкою осаду) | Продуктивність, л\год | 10000 |
Тиск пари на виході, Мпа | 0,25 | |
Частота оберту барабану, с-1 | 500 | |
Температура сепарування, °С | 35-40 | |
Максимальний діаметр барабану, мм | 616 | |
Електродвигун: |
| |
потужність, кВт | 15,0 | |
частота оберту, с-1 | 157 | |
Розміри | 1390х1000х1785 | |
Маса, кг: |
| |
барабану | 240 | |
сепаратора | 1512 | |
7. Охолоджувач | Температура всередині камери, 0С | 0 |
Початкова температура всередині продукту, 0С | +15 | |
Кінцева температура всередині продукту, 0С | +4 | |
8. Фасувальний апарат АЛУР - 1500 | Продуктивність, м/год | 1300 – 1900 |
Спосіб дозування | Об’ємний | |
Напруга, В | 220 | |
Потужність, кВт | 1,7 | |
Габаритні розміри, мм | 1200 х 1000 х 2000 |
2.5 Екологія виробництва
Концентрація органічних речовин в стічних водах в основному обумовлена втратами сировини і молочної продукції в технологічному процесі. Після миття устаткування і приміщення вони містять значну кількість органічних забруднювачів і відносяться до виробничих забруднених стічних вод, які повинні піддаватися очищенню. При скиданні 1 м³ неочищеної стічної води забруднюється 40-60 м³ природної води. Характеристика стічних вод наведена в табл. 2.10.
Таблиця 2.10 – Характеристика стічних вод молочноконсервних комбінатів
Показник | Значення показників |
Зважені речовини, мг/л | 350 |
Азот загальний, мг/л | 50 |
Фосфор, мг/л | 7 |
Жири, мг/л | до 100 |
Хлориди, мг/л | 150 |
Кислотність, рН | 6,8-7,4 |
Основними джерелами забруднень повітряного басейну в молочній промисловості є: виробництво молочних продуктів (сушарки, вогняні калорифери), жестянобаночний цех (лудіння, лакування, паяння), відділення миття, тари і устаткування та ін.
Кількість речовин, що викидаються в атмосферу, можна скоротити за рахунок вживання різного виду газо- і пиловловлюючих систем (циклонів, пилоосаджуючих камер, рукавних фільтрів, абсорберів).
Деякі рекомендації по методах очищення вентиляційних викидів і технологічних газів для підприємств молочної промисловості наведені в табл. 2.11.
Таблиця 2.11 – Рекомендації по очищенню вентиляційних викидів
Цех, виготовлення | Характеристика викидів | Рекомендовані методи і апарати очистки |
Котельні | Зола | Циклони |
Ремонтно-механічний цех | Пиль металічна | Циклони |
Жестянобаночний цех | Пиль металічна | Циклони |
Молочна промисловість є також найбільшим споживачем води. Норми витрати води на переробку 1 т. молока залежно від типу і потужності підприємства наведені в табл. 2.12.
Виробництво | Витрати води за рік на 1 т переробленого молока, м3 |
Заводи згущених молочних продуктів | 5,0-5,5 |
Молочноконсервні комбінати дитячих продуктів | 4,5-5,0 |
Таким чином, на кожну тонну переробленої сировини в молочній промисловості витрачається в середньому 5 м³ води питної. Технічна вода, як правило, на підприємствах, молочній промисловості не використовується. Її допускається використовувати в системі оборотного водопостачання на зовнішнє миття машин, поливши території. Ці витрати можуть скласти до 15% від витрати свіжої води.
З метою зменшення витрати свіжої води на всіх підприємствах молочної промисловості рекомендована прямоточна система водопостачання з повторним використанням води і оборотна система. Витрата оборотної і послідовно використаної води складає в середньому 20-25 м³ на кожну тонну сировини, що переробляється, що складає більше 80% водоспоживання. Всі стічні води підприємств молочної промисловості, що випускаються у водоймища, підлягають попередньому очищенню від забруднення.
Разом з економією води однією з найважливіших задач промисловості є підвищення ефективності використання і економія паливно-енергетичних ресурсів.
Найенергоємнішими в молочній промисловості є процеси згущення.
Економії теплової і електричної енергії на підприємствах мо-лочноконсервної промисловості в даний час надається велика увага [1]
2.5.1 Заходи щодо попередження дії шкідливих факторів на виробництві. Утилізація відходів та шляхи їх зменшення
Для захисту водоймищ від забруднення стічними водами промислових підприємств проводять цілий комплекс заходів. Ополоски, одержувані після миття технологічного устаткування на молочних підприємствах (перші змиваючі води), є одним з видів відходів, які в даний час або практично не утилізують, або, в окремих випадках, обмежено використовуються. Ополоски є водомолочна суміш, що містить від 1 до 4% сухих речовин, у тому числі до 1% жиру і білка. Рекомендується збирати ополоски з наступного устаткування і ємностей, що використовуються у виробництві продуктів концентрації молока: автомобільні і залізничні цистерни, ємності для зберігання молока і молочних продуктів, трубопроводи незбираного і знежиреного молока, пастеризатори і охолоджувачі, устаткування цехів згущування.
Збір і утилізація ополосків економічно доцільні з погляду можливості отримання додаткової кількості продуктів кормового або харчового призначення. Найважливіший результат - запобігання скидання залишків молока і молочних продуктів в стічні води, що дозволяє значно понизити витрати на їх очищення.
На деяких підприємствах за рубежем згущують ополоски у вакуум-випарних апаратах (до 50% сухих речовин) і направляють на кормові цілі. У ряді випадків згущуючий продукт заздалегідь сушать в розпилювальних сушарках.
В стічні води підприємств молочної промисловості потрапляють такі цінні компоненти, як молочні білки і жир. Вирішення питань очищення вод і витягання білково-жирового комплексу має велике народногосподарське і економічне значення. Витягнуті компоненти після відповідної обробки можна використовувати як цінні домішки в корми, а також при виробництві технічних продуктів (мило, технічні змащувальні матеріали та ін.).
Розроблені схеми збору і обробки стічних вод для діючих підприємств і тих що будуються молочноконсервної промисловості. В схемах передбачається збір перших ополосків після промивки трубопроводів, теплообмінників, включаючи різні втрати молока і молочної сировини, за допомогою різних збірників, лотків і транспортування їх в окрему ємність. Потім ополоски обробляють коагуляцією в спеціальному коагулянті при рН 4,5 і температурі близько 323К і центрифугують. Виділені жир і білки можуть бути використані в миловареній промисловості, для виробництва олифових фарб і технічних змащувальних матеріалів. Отриманий фугат направляють до стічних вод.