Механізм вдосконалення страхування вантажів у зовнішній торгівлі

      Безпека транспортування. Крихке й дороге устаткування найкраще перевозити авіатранспортом, навіть якщо поставка даного вантажу не термінова. Товари, для яких ступінь ризику крадіжки висока (запчастини автомобілів конторське автоматизоване і звичайне обладнання фармацевтичні товари й медикаменти тощо), доставляються' як правило, традиційним способом - морем, в основному в контейнерах, хоч коштує це трохи дорожче. Треба пам'ятати що виплата страхового відшкодування вантажоодержувачу є лише фінансовою компенсацію і ніколи не відшкодує йому тих незручностей, що їх здатна створити партія вантажу, яка прибула в поганому стані.

      Проаналізуємо стан транспортного комплексу України  за видами транспорту.

      Протягом 2005-2008 pp. транспортним комплексом України  забезпечено стабілізацію та поступове  зростання обсягів перевезень вантажів і пасажирів та переробки вантажів морськими торговельними портами. Позитивні тенденції відбувалися в 2008 р.

      Таблиця 2.1

      Обсяги  перевезень вантажів за видами транспорту

      (млн.  т)

      Джерело: www.ukrstat.gov.ua 

      Система морських портів становить другий за важливістю після флоту елемент  морського транспортного комплексу  України. Вона складається з 19 виробничих одиниць, що розміщені по морському  узбережжю країни, у гирлах річок  Дунай, Дніпро, Південний Буг, у Картинітській затоці, на узбережжі Криму, на півдні й у північній частині Азовського моря.[8, 25]

      За  своїм географічним розташуванням  та роллю в транспортному обслуговуванні економіки та зовнішньоекономічних зв'язках України її морські порти поділяються на чотири основні групи:[27, 9]

      Дунайські порти: Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ;

      Причорноморські порти: Бєлгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Південний, Октябрськ, Миколаїв, Херсон, Скадовськ;

      Кримські  порти: Євпаторія, Севастополь, Ялта, Феодосія;

      Азовські  порти: Керч, Бердянськ, Маріуполь.

      Основні транспортно-виробничі характеристики українських морських портів такі:[27, 11]

      • площа території - 1461 га;

      • кількість причалів - 189 одиниць;

      • протяжність причалів- 29971 р. м;

      • площа критих складів - 2203 тис. кв. м;

      • проектна пропускна спроможність портів - 119,73 млн тонн вантажу на рік; у  тому числі по Дунайському регіону- 26,95 млн тонн, Чорноморському регіону (Причорномор’я та Крим) - 74,09 млн  тонн, Азовському регіону - 18,69 млн тонн.

      Крім  цього, Україна має 12 річкових портів із загальною протяжністю причалів 17457 р. м, з яких на механізовані вантажні та вантажопасажирські причали припадає 11384 р. м.[27, 12]

      Судноплавство здійснюється по річках Дунай, Дніпро, Десна, Дністер, Південний Буг, Ворскла, Горинь. Їх глибина сягає 0,7-4,5 м. Експлуатаційна довжина внутрішніх судноплавних шляхів становить 3,2 тис. км, у тому числі по р. Дніпро - 1000 км.

      Морські судна класифікуються залежно від  видів вантажів, що перевозяться, регулярності рейсів, форм договорів перевезення. Найбільший інтерес становить поділ ринку морських перевезень на трампове і лінійне судноплавство.[19, 95]

      Трамповими (англ, "tramp" - бурлака) називаються  судна, що здійснюють нерегулярні рейси, без чіткого розкладу, і скеровуються судновласниками туди, де з боку фрахтувальників є попит на тоннаж. Трампові судна перевозять в основному масові вантажі: ліс, руду, вугілля, зерно, нафтопродукти й інші вантажі, перевезені навалом або наливом. Більшість трампових суден універсальні і можуть за необхідності перевозити генеральні вантажі - упаковані й неупаковані товарно-штучні вантажі (устаткування, хімікати, апаратуру, металовироби, автомобілі, трактори, вагони, сільськогосподарську техніку). Таким чином, на цих суднах під вантаж може бути надане все судно або його частина, або певні вантажні приміщення.

      Лінійне судноплавство - форма транспортних послуг, що забезпечує регулярні перевезення  між установленими портами генеральних  вантажів за заздалегідь оголошеним розкладом. Сполучення регулярними лініями підтримується одним або кількома судноплавними компаніями.[39, 93]

      Розрізняють три типи ліній:

      * односторонні, що обслуговуються  одним судновласником;

      * спільні, які обслуговуються кількома  транспортними компаніями на  основі угод між ними або міжурядовими угодами;

      * конференціальні, організовані для  перевезення вантажів на океанських  напрямках на основі угод конференцій  судновласницьких компаній.

      У 1974 р. у межах ООН було розроблено Кодекс поведінки лінійних конференцій. Відповідно до нього, конференцією визнається група, що складається з двох і більше перевізників, які надають послуги щодо міжнародних лінійних перевезень вантажів на певному напрямку і мають домовленість про загальні тарифні ставки, права й обов'язки членів конференції та інші умови.

      Усі члени лінійної конференції користуються єдиними тарифами. Ставки в тарифах  установлюються за одиницю маси або  обсягу вантажу. Під час розрахунку фрахту лінійний перевізник має право  вибору щодо застосування масової або  об'ємної ставки тарифу, виходячи з принципу найбільшого фрахту для судна. Практично це означає, що перевізник при калькуляції провізної ціни встановлює питомий навантажувальний обсяг (обсяг вантажу ділиться на масу). Якщо питомий навантажувальний обсяг більший від одиниці, до даного вантажу застосовується ставка за одиницю об'єму, якщо менший - плата стягується за одиницю маси. У разі перевезення дорогих вантажів перевізник може стягувати плату за фрахт, що обчислюється як відсоток від декларованої вартості вантажу (звичайно 3-5%).

      До  переваг лінійного судноплавства  відносять: регулярність, дотримання термінів розкладу, відносно стабільні ціни, експлуатація спеціалізованого тоннажу, наявність широкої мережі агентів. Проте це потребує значних витрат і тому тарифи лінійних перевізників вищі фрахтових ставок при трампових перевезеннях.[8, 135]

      Лінійні судна перевозять переважно дрібні партії вантажів від великої кількості  відправників великій кількості  одержувачів. Тому лінійні компанії приймають вантажі для перевезення задовго до підходу судна. Вони зберігають їх на своїх складах, організовують і оплачують навантаження і розвантаження. Вартість цих послуг включається в плату за транспортування.

      Основним  документом у морських перевезеннях є коносамент (Bill Lading).

      Коносамент - документ, який видає судновласник вантажовідправникові в підтвердження прийняття вантажу до перевезення морським шляхом. Крім основного примірника, коносамент має ще два або три оригінали, на яких перевізники або їх агент ставлять свої підписи і печатку. Існують також копії без права передання, що не підписуються і не мають юридичної чинності.[8, 141]

      Коносамент, у якому вказане право власності  на товар, називається оригінальним коносаментом. Коносамент виконує три  основні функції: засвідчує прийняття судновласником (перевізником) вантажу до перевезення, є товаророзпорядчим документом, свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, відповідно до якого перевізник зобов'язується доставити вантаж проти подання документа.

      Виконуючи першу функцію, коносамент являє собою розписку судновласника або його уповноваженого, яка засвідчує, що певні товари в зазначеній кількості і в належному стані завантажені на судно для перевезення до обумовленого місця призначення або що товари прийняті під охорону судновласника з метою перевезення. На коносаменті обов'язково повинна бути відмітка судноплавної компанії "вантаж на борту", "вантаж завантажений" або "вантаж, прийнятий до навантаження".

      Друга функція коносаменту надає право  власникові оригіналу розпоряджатися вантажем, що робить його товаророзпорядчим документом. Це значить, що тільки особа, зазначена в коносаменті, чи власник коносаменту на пред'явника може вимагати від судновласника видачі товару, зазначеного в коносаменті, і має право розпоряджатися цим товаром. Щоб продати товар, який перебуває в дорозі і представлений коносаментом, товаророзпоряднику достатньо продати або передати свої права за коносаментом.

      Третя функція коносаменту полягає  в тому, що він є єдиним доказом  наявності договору морського перевезення між вантажовідправником і судновласником. Цю функцію коносамент виконує під час перевезень товарів на суднах регулярних ліній або при поставці вантажів окремими партіями, недостатніми за своїми розмірами для використання всього судна чи його частини. При перевезеннях трамповими суднами коносамент виконує лише перші дві функції - служить розпискою в одержанні вантажу і товаророзпорядчим документом.

      У коносаменті містяться відомості  про назву судна, його власника, тоннаж судна, найменування портів навантаження і розвантаження, сума фрахту з вказівкою, де провадиться оплата фрахту - у порту навантаження чи в порту призначення, кількість виданих примірників коносамента. Він підписується капітаном судна або пароплавного агента. На звороті лінійного коносамента звичайно друкуються умови договору перевезення. Повний комплект коносаментів складають три копії і три оригінали. Один оригінал пред'являють до оплати в банк, інші видаються перевізникові, відправнику и одержувачу, так само як і копії, котрі відсилають також у порт відправлення, порт призначення і митницю.

      У міжнародній торгівлі останнім часом  часто для перевезень генеральних  вантажів морем використовуються контейнери.

      Стандартний контейнер - це металевий ящик (із сталі  або алюмінію) з подвійними дверцятами з одного кінця. У нього може бути вміщено вантаж загального призначення і тоді транспортований. Більшість контейнерних перевезень здійснюється в контейнерах двох типів.

      1. Двадцатифутовий контейнер місткістю  30 м3. Максимальне завантаження - 18 т. Внутрішні розміри: довжина - 5,89 м, ширина - 2,32 м, висота - 2,23 м (дверцята: ширина - 2,30 м, висота - 2,14 м).

      2. Сорокафутовий контейнер місткістю  60 м3 із максимальним завантаженням  на 30 т. Внутрішні розміри: довжина  - 12 м, ширина 2,32 м, висота - 2,23 м (дверцята: ширина - 2,30 м, висота - 2,23 м). Ці розміри можуть злегка варіюватися залежно від виробника. Потрібно завжди вказувати точні параметри для великогабаритних і спеціальних предметів перевезення.

      Надання послуг щодо здійснення контейнерних перевезень вимагає спеціального оснащення і спеціального устаткування портів підйомними та розвантажувальними установками. На сьогодні для перевізника контейнерні перевезення є економічними - вони значно скорочують час навантаження і розвантаження суден. Географія контейнерних перевезень істотно розширюється.

      При повному завантаженні контейнера коносаменти  виписуються безпосередньо перевізниками  вантажів. Якщо формується збірний  контейнер, тобто в контейнері перевозяться вантажі від різних відправників різним одержувачам, виписуються коносаменти на кожну індивідуальну партію товару й один зведений коносамент на весь контейнер, котрий видається останньому вантажовідправнику, що приєднався.

      Інфраструктура  залізничного транспорту України найбільш багатогалузева і становить понад 45 відсотків усіх основних фондів транспортної галузі.[24, 11]

      У складі Державної адміністрації  залізничного транспорту - 6 залізниць, 17761 станція, більш як 430 депо, 68 вантажних  вагонних депо, 235 пунктів технічного обслуговування.

      Рух на залізницях України забезпечується двома видами тяги - електричною  і тепловозною. Експлуатаційна довжина  першої з них - 8595 км, у тому числі  на змінному струмі - 3819 км.

      Сортувальна робота виконується на 54 опорних  станціях та цілому ряді менших станцій за єдиним планом формування потягів.