Механізм вдосконалення страхування вантажів у зовнішній торгівлі

      У зв’язку з включенням України  до проекту розбудови транс’європейських коридорів питання економічної ефективності вітчизняного ринку страхування вантажів є особливо актуальні.

      З-поміж  інших видів страхової діяльності страхування вантажів вирізняється специфічними властивостями об’єкта  страхування – конкретного вантажу. Порівняно з іншими традиційними видами страхування, наприклад, страхування від нещасних випадків, страхування будівель зі статичними властивостями об’єктів на випадок пожежі, об’єкти страхування вантажів змінюють свої характеристики відповідно до появи якісно нових товарів та матеріалів.

      Науково-технічний  прогрес зумовлює постійне оновлення  ринку таких об’єктів страхування  з новими фізико-хімічними властивостями, що вимагає від страховиків постійного моніторингу і комплексних досліджень щодо міри їх впливу на величину ризику втрати чи пошкодження вантажу, а також пошуку засобів його безпечного транспортування.

      За  таких умов сучасні вітчизняні страховики повинні бути обізнані не лише з  суто фінансовими питаннями страхової  діяльності, а й бути спроможними  аналізувати ризики з урахуванням природничо-технологічних характеристик об’єктів страхування і засобів їх транспортування. Особливого значення це набуває в умовах інтеграційних процесів науки, техніки та економіки, у яких провідним фактором виробництва стає інноваційна ідея. Ефективність діяльності вітчизняного ринку страхування вантажів вимагає формування розвиненої інформаційної інфраструктури моніторингу ризиків і їх наукового дослідження, що може бути забезпечене лише за умов достатньої консолідації та інтенсифікації творчої діяльності науково-технічних кадрів страхових компаній і суб’єктів інфраструктури щодо реалізації спільних загально-ринкових інтересів у підвищенні конкурентноздатності та забезпеченні сталого розширення вітчизняного страхового поля. Згідно з даними футурологічного прогнозу, виконаного на кафедрі фінансів підприємств і страхової справи КНЕУ під керівництвом д.е.н., професора Осадця С.С., понад 75% потенційного ринку страхування вантажів на сьогодні лишається неосвоєним. При збереженні існуючих темпів розвитку вітчизняного ринку страхування вантажів цей показник до 2010 р. знизиться до 50%. Отже, і в подальшій перспективі потенціал освоєння вітчизняного ринку страхування вантажів залишатиметься достатньо значним.

      Для забезпечення постійного розвитку вітчизняного ринку страхування вантажів і його конкурентноздатності сьогодні необхідно створити умови, які б сприяли росту зацікавленості страховиків в узгодженому співробітництві з усіма суб’єктами інфраструктури страхового ринку: сюрвейєрами, актуаріями, аварійними комісарами, а також з охоронними та пошуковими службами і з державно-контролюючими органами.

      На  жаль, вітчизняна страхова інфраструктура все ще залишається на етапі становлення, вимагаючи спеціальних досліджень та законодавчого визначення правового статусу кожного з суб’єктів, формування системи відповідних незалежних інститутів, котрі функціонували б у взаємо узгоджених процесах страхового реінжинірингу, сприяючи їх інтеграції у відповідні міжнародні організації.

      За  умов фінансової слабкості вітчизняних страховиків та відсутності вмотивованої солідарно-комерційної зацікавленості всіх суб’єктів ринку страхування вантажів у співробітництві, вирішення цих проблем з ініціативи і за матеріального забезпечення його приватних суб’єктів сьогодні не є реальним.

      На  нашу думку, вихід з такого скрутного  становища слід шукати на шляху взаємодії  приватних і державних суб’єктів  страхового ринку, спрямованої на утворення  єдиної “горизонтальної” системи  міжфункціонального (не ієрархічного) взаємовідповідального процесного управління страхування, в якій генератором інноваційних ідей реінжинірингу мав би стати Інститут інформаційної бази даних і наукових інновацій.

      Ініціатива  створення такого закладу повинна  надійти від державно-контролюючих органів, які покликані опікуватись як загальнонаціональними, так і приватними інтересами окремих суб’єктів економічної діяльності.

      У такому Інституті - “мозковому центрі”  моніторингу і акумулювання інформації про суб’єкти ринку страхування  вантажів в єдиній системі інформаційної бази даних - можливо було б створити необхідні умови для здійснення їх плідного наукового аналізу і досліджень щодо загальноринкових потреб та запровадження сучасних найбільш повних багатофакторних моделей та методів актуарних розрахунків з оцінки страхових ризиків, реалізація яких вимагає значного фінансового та матеріального забезпечення.

      Зауважимо, що зазначений Інститут повинен би здійснювати моніторинг факторів як фізичної, так і психологічної  загроз, за аналогією до єдиної системи  обліку боржників, що створюється зараз у вітчизняній банківській системі.

      На  шляху вирішення зазначених проблем  вітчизняного страхового ринку особливої  актуальності набуває питання підготовки нових висококваліфікованих кадрів страхової справи з пріоритетом  формування в них високого інтелектуального потенціалу генерування інноваційних ідей і здатності до їх впровадження. У цьому аспекті співробітництво освітніх закладів з новоствореним Інститутом інформаційної бази даних і наукових інновацій буде сприяти залученню студентської молоді до взаємозацікавленої науково-дослідної роботи разом з суб’єктами страхового ринку на базі їх реального матеріалу з метою впровадження результатів досліджень на вітчизняному страховому ринку.

      Водночас  створення такого приватно-державного Інституту сприятиме зміцненню платоспроможності та конкурентноздатності вітчизняних страхових компаній на міжнародному страховому ринку й підвищить обсяги податкових відрахувань до бюджету держави, а, отже, зміцнить і національну економіку.

     В цілому до проблем формування ринку страхових послуг в нашій країні можна віднести:

     - організаційно-правові (відсутність  чіткої державної політики в  сфері страхування; неповну і  часом неузгоджену нормативно-правову  базу; недостатній рівень державного  регулювання і контролю за страховим ринком; непослідовність дій щодо організації державного нагляду за страховою діяльністю; відсутність належного рівня конкуренції на страховому ринку і дієвих стимулів подальшого розширення мережі страхової справи; невирішеність питань взаємодії страхового і банківського секторів економіки; недостатній рівень забезпечення ефективного страхового захисту фізичних і юридичних осіб; несвоєчасне і не в повному обсязі виконання зобов'язань перед страхувальниками; порушення страхового законодавства);

     - економічні (низький платоспроможний  попит юридичних і фізичних  осіб на страхові послуги; нестача  бюджетних коштів для організації  повноцінного обов'язкового страхування;  незначні обсяги мінімального  розміру статутного капіталу, фінансових  активів СК і сукупних страхових резервів; необхідність перестрахування найбільш великих ризиків за кордоном; загострення конкуренції комерційних банків, СК та інших небанківських фінансових установ із залучення вільних коштів юридичних і фізичних осіб; недосконалість діючого порядку оподаткування СК;

     - функціональні (порівняно вузький  асортимент страхових послуг, що  надаються клієнтам; малу частку  перестрахових операцій; розбалансованість  страхових портфелів; низька технологічність  здійснення страхових операцій; відсутність належних традицій, тривалого позитивного досвіду роботи з клієнтами; низькі рівні менеджменту і маркетингу на ринку страхових послуг; недосконала інфраструктуру ринку);

     - кадрові (недостатній професійний  рівень спеціалістів, що працюють  у СК; відсутність жорстких кваліфікаційних вимог до них; нестача кваліфікованих менеджерів, андерайтерів, брокерів, актуаріїв, диспашерів, аварійних комісарів, експертів, фінансистів, бухгалтерів, юристів, суддів і програмістів, що знаються на нюансах страхової діяльності);

     - інформаційно-аналітичні (недостатність  наукових досліджень щодо формування  й розвитку страхового ринку;  недосконала статистична база  в сфері страхування; неналежне  інформаційне і консалтингове  забезпечення страхової діяльності; відсутність спеціальних баз про недобросовісних страхувальників; недостатня кількість спеціалізованих видань з проблематики страхування; відсутність досконалих рейтингів СК).

     Наведене  свідчить про все ще низьку ефективність, а отже, і фінансову безпеку  вітчизняного страхового ринку. Страхування як нагальна необхідність нашим суспільством ще не визнана. Воно поки що не стало важливим фінансовим інструментом регулювання національної економіки. Страховий ринок в Україні все ще не відіграє належної ролі в забезпеченні страхового захисту суб'єктів господарювання. До цього часу чітко не визначені місце і роль страхового комплексу у національній економіці.

      Розвиток  страхового бізнесу має передбачати  комплексне вирішення низки питань, як то:

      - забезпечення стабільності розвитку  страхового ринку;

      - підвищення капіталізації страхових  компаній та конкурентоспроможності  національного страхового ринку;

      - запобігання використанню страхової  системи для  тінізації доходів, ухилення від оподаткування та виведення капіталів за кордон;

      -  розвиток нових видів страхування та удосконалення діючих страхових продуктів з метою суттєвого збільшення сфери користування цими продуктами населенням України;

      -   запровадження уже випробуваних в цивілізованому світі видів страхування, зокрема відповідальності власників автотранспортних засобів, відповідальності роботодавців, медичного , екологічного страхування, страхування інвестиційних ризиків, тощо; 

      -  розширення форм і методів співпраці між страховиками, зокрема співстрахування, товариств взаємного страхування, спеціалізованих страхових пулів.  

      - формування адекватної системи  фахової підготовки і сертифікації  фахівців зі страхування; 

      - підвищення рівня страхової культури  населення та запровадження ефективних  організаційно-правових механізмів  захисту інтересів споживачів страхових послуг.

      3.2. Удосконалення  методичних підходів до формування  оптимальної інформаційної системи  баз даних страховика

      Інформаційна  система «Галактика-Страхування» є  комплексним рішенням для страхових  компаній, що забезпечує повне покриття стандартних бізнес-процесів страхової компанії і можливість налаштування відповідно до специфічних вимог замовника.

      Система дозволяє автоматизувати бізнес-процеси  всіх видів страхування і підтримує  бізнес-логіку майнового страхування, страхування відповідальності і особистого страхування, включаючи індивідуальні, колективні договори страхування. Система забезпечує здійснення автоматичну обробку операцій за розрахунком страхових і перестраховочных премій, агентських винагород, страхових виплат.

      Рішення «Галактика-Страхування» розроблене партнером  корпорації «Галактики» - Групою компаній «Українська перспектива» і базується  на платформі «Галактика Ra.Net», має  модульну структуру, що дозволяє використовувати  лише дійсно необхідну для автоматизації діяльності страхової компанії функціональність. При налаштуванні системи можуть бути задані всі конфігураційні параметри, що дає можливість визначити в системі бізнес-правила будь-якої міри складності. Перевагою системи є те, що її налаштування і підтримка можуть здійснюватися фахівцями страхової компанії.

      Завдяки своїй гнучкості система дає  страховій компанії можливість не підстроюватися під типове рішення, а розвивати  власний бізнес на базі всестороннього аналізу досягнутих показників ефективності.

      СКЛАД СИСТЕМИ

      Система «Галактика-Страхування» побудована за модульним принципом. Реалізація всіх бізнес-процесів діяльності страхової  компанії забезпечена функціональністю відповідних модулів системи.

      До  складу системи «Галактика-Страхування» входять модулі:

      - Договори страхування; 

      - Перестраховка; 

      - Розрахунки з агентами і брокерами; 

      - Облік бланків страхових документів;

      - Врегулювання збитків; 

      - Ассистанс; 

      - Звітність і управлінський аналіз;