Єдиний соціальний внесок

 

Відкритий міжнародний  університет розвитку людини “Україна”

Хмельницький інститут соціальних технологій

 

Кафедра фінансів та кредиту 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

з дисципліни “Соціальне страхування”

 

Тема: “Єдиний соціальний внесок”

 

 

 

Виконав:

студент групи ФН – 51

Холявицький Б.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хмельницький, 2012

 

 

 

 

План

Вступ

1. Сфера правового регулювання збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне  страхування
2. Платники єдиного внеску, їх права та обов’язки
3. Порядок  нарахування,обчислення і сплати єдиного внеску
4. Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. На даний момент дана тема є актуальною, тому що лише 8 липня 2010 року за №2464-VІ прийнятий Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» згідно з яким в Україні вводиться єдиний соціальний внесок. Він замінить існуючі обов'язкові внески в чотири фонди державного соціального страхування.

Закон передбачає з 1 січня 2011 року консолідацію у Пенсійному фонді України всіх функцій соціального  страхування: поставлення на облік, формування і ведення Державного реєстру соціального страхування, забезпечення єдиної звітності, контроль за сплатою єдиного соціального внеску і стягнення заборгованості.

Єдиний соціальний внесок - це єдиний платіж до Пенсійною  фонду, який міститиме в собі декілька внесків на соціальне та пенсійне страхування. Якщо у вас є робота, яку ви як роботодавець пропонуєте працівникам, то відповідно, ви й виплачуєте за неї зарплату. З неї проводиться відрахування до Пенсійного фонду та ще трьох соціальних фондів - страхування на випадок безробіття, із тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві. Які це несе незручності для роботодавця, зрозуміло:

• потрібно в усіх чотирьох фондах стати на облік;
• робити відрахування до цих фондів;
• заповнювати звітність по кожному фонду та звітувати в кожен окремо;
• стежити за термінами подання звітності в чотирьох фондах.

Введення ж  єдиного соціального внеску полегшить  подання звітності до цих фондів – всі ці відрахування зводяться в один єдиний соціальний внесок, який сплачується однією сумою. Замість звітування в 4 різні інстанції ви будете сплачувати і звітуватися лише до Пенсійного фонду - адже саме Пенсійний фонд буде адмініструвати цей внесок. Який розмір єдиного внеску і як його вираховувати? Вираховуватись єдиний соціальний внесок буде за тим же механізмом, за яким сплачуються в даний момент внески до Пенсійного фонду. Як відомо, на даний момент внески складаються з:

• відрахувань із зарплати самого найманого працівника;
• нарахувань на фонд оплати праці які проводить і оплачує роботодавець.

Із зарплати працівника відраховується приблизно 3,6 відсотка - тобто 2 відсотки із зарплати надходить до Пенсійного, 1,6 відсотка - до інших соціальних фондів. Відповідно до Закону, розмір єдиного внеску, який утримується із зарплати найманого працівника, збережеться у цих межах.

А ось для  роботодавця розмір цього соціального  внеску буде коливатися в залежності від діяльності, і визначатися так званими класами ризику (класів ризику 67). Перший, найменший, має відрахування в сумі 36,76 відсотка, останній, найбільший, – 49,7 відсотка. Якщо ви проводите діяльність за декількома напрямками, то визначатися клас професійного ризику буде за основним видом економічної діяльності. Згідно з цим класом буде визначено відсоток нарахувань на фонд оплати праці, який матиме сплатити роботодавець. Наприклад, для бюджетних установ цей розмір становитиме 36,3 відсотка для платників, які уклали з працівниками договори цивільно-правового характеру, - 34,7 відсотка.

Нарахування єдиного  внеску здійснюватиметься в межах  максимальної величини бази нарахування  єдиного внеску, що дорівнює п'ятнадцяти  розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

З дня набрання чинності Законом суб'єкти підприємницької  діяльності, які обрали спрощену систему  оподаткування (єдиний або фіксований податок), нараховують, обчислюють та сплачують  єдиний внесок відповідно до цього Закону. Ця категорія платників самостійно визначатиме для себе розмір єдиного внеску, який не може бути менше мінімального страхового внеску та більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого Законом на місяць.

Підприємці  на загальній системі оподаткування  та особи, які забезпечують себе самостійно, будуть сплачувати єдиний внесок у  розмірі 34,7 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску також не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Розщеплення суми єдиного соціального внеску буде проводити Держказначейство, зараховуючи  потім складові соціального внеску на рахунки відповідних соціальних фондів. До речі, на рівні району буде відкрита велика кількість рахунків для сплати єдиного внеску - приблизно 85. І все це для того, щоб кошти єдиного соціального внеску правильно розмежовувалися між фондами соціального страхування відповідно до тарифів, закріплених законодавством.

Єдиним органом, який буде проводити збір та контроль сплати єдиного соціального внеску, є Пенсійний фонд України. У ньому  ж буде вестись державний реєстр страхувальників та застрахованих осіб.

 

1. Сфера правового регулювання збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне  страхування

 

Дія цього Закону поширюється на  відносини,  що  виникають під  час провадження  діяльності,  пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.  Дія інших нормативно-правових  актів  може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках,  передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Цим законом  визначаються:

• принципи збору та ведення обліку єдиного внеску;

          платники єдиного внеску;

• порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;
• розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу  за  видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
• орган, що  здійснює  збір та веде облік єдиного внеску,  його повноваження та відповідальність;
• склад, порядок  ведення  та  використання  даних   Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
• порядок здійснення  державного  нагляду за збором та веденням

          обліку єдиного внеску.

Принципи  збору та ведення обліку єдиного  внеску:

• законодавчого визначення умов і порядку його сплати;
• обов'язковості сплати;
• законодавчого визначення  розміру єдиного внеску та пропорцій його  розподілу   за   видами   загальнообов'язкового   державного соціального страхування;
• прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску;
• захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб;
• державного нагляду  за  збором  та  веденням  обліку  єдиного внеску;
• відповідальності платників   єдиного  внеску  та  органу,  що здійснює збірта веде облік  єдиного  внеску,  за  порушення  норм цього  Закону,  а також  за  невиконання  або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

 

2. Платники єдиного внеску, їх права та обов’язки

 

Платниками  єдиного внеску є:

1) роботодавці: 

      підприємства, установи  та організації,  інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України,  незалежно від форми власності,  виду діяльності та господарювання,  які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору  (контракту)  або на    інших    умовах,    передбачених   законодавством,   чи   за цивільно-правовими договорами (крім  цивільно-правового  договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають  видам  діяльності,  зазначеним  у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця),  у тому числі

філії,  представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених  підприємств,  установ  і організацій,  інших юридичних осіб,  які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки  із застрахованими особами;

      фізичні особи - підприємці,  зокрема ті,  які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту)  або на інших умовах, передбачених  законодавством  про працю,  чи  за цивільно-правовим  договором (крім  цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають  видам  діяльності,  зазначеним  у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця);

      фізичні особи,  які забезпечують себе роботою самостійно,  та фізичні особи,  які використовують  працю інших осіб  на  умовах трудового договору (контракту);

      дипломатичні представництва  і консульські установи України, філії,  представництва,  інші відокремлені підрозділи підприємств, установ   та  організацій (у тому  числі міжнародні),  утворені відповідно до законодавства України,  які мають окремий  баланс  і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

      дипломатичні представництва  і консульські установи іноземних держав,  філії,  представництва та  інші  відокремлені  підрозділи іноземних підприємств,  установ та  організацій  (у  тому  числі міжнародні), розташовані на території України;

      підприємства, установи,  організації,  фізичні   особи,   які використовують  найману працю,  військові частини та органи,  які виплачують   грошове   забезпечення,   допомогу  по    тимчасовій непрацездатності,   допомогу   або   компенсацію   відповідно   до законодавства.

     2) працівники - громадяни України,  іноземці  (якщо  інше  не встановлено  міжнародними договорами,  згода  на обов'язковість яких надана  Верховною Радою України) та  особи без громадянства,  які працюють:

      на підприємствах,   в установах та  організаціях,  в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини;

      у фізичних осіб - підприємців на  умовах  трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

      у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);

     3) фізичні особи,  які виконують роботи (надають  послуги)  на підприємствах,  в  установах  та  організаціях,  в інших юридичних осіб,  чи  у фізичних  осіб  -  підприємців  або  осіб,  які  забезпечують себе роботою  самостійно,  за  цивільно-правовими   договорами   (крім фізичних  осіб - підприємців,  якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців);

     4) фізичні   особи - підприємці,  в тому числі ті,  які обрали спрощену систему оподаткування,  та члени сімей  цих  осіб,  які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

     5) особи,   які   забезпечують   себе  роботою  самостійно  - займаються  незалежною професійною  діяльністю,  а  саме  науковою, літературною,  артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною,  юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною   діяльністю,  або  особи,  які  провадять  релігійну (місіонерську) діяльність,  іншу подібну діяльність  та  отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності,  за умови,  що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;

     6) громадяни  України,  які працюють у розташованих  за  межами України  дипломатичних  представництвах  і  консульських установах України,  філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств,   установ   та   організацій  (зокрема  міжнародних), утворених  відповідно  до  законодавства  України (якщо  інше  не передбачено міжнародними договорами,  згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України); громадяни України та особи без громадянства,  які працюють  у дипломатичних  представництвах  і консульських установах іноземних держав,  філіях,  представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних    підприємств,    установ   та   організацій   (зокрема міжнародних), розташованих на території України;

     7) особи,  які   працюють  на  виборних  посадах   в   органах  державної  влади,  органах  місцевого самоврядування,  об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду)  за роботу  на такій посаді;