Структурні особливості етнорелігійного простору України

Язичництво – будь-яка (не обов'язково політеїстична) традиційна релігія певного народу, відмінна від сучасних глобальних релігій. Часто так називають політеїстичні релігії, пантеїстичні, а також генотеїстичні вірування і світоглядні системи з погляду монотеїстичних релігій (наприклад, християнства, ісламу), що не є науково правильно.

Генеральна сукупність – студенти стаціонарної форми навчання Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Обсяг генеральної сукупності – 187 осіб.

Етапи формування вибірки:

1. Стать:

• чоловіки;
• жінки.

2. Курс на якому навчаються респонденти:

I – 106 осіб;

V – 81 особа.

Формування теоретичної вибірки

Для формування як теоретичної так и емпіричної вибірки будуть використовуватись лише показники статі та курсу, на якому навчаються респонденти, оскільки, на мою думку вони є найбільш значущими для даного дослідження. Інші показники будуть використовуватись при підготовці анкет, чи бланків інтерв’ю. Їх статистичний вплив буде визначатись в залежності від кореляції з іншими ознаками.

Формування емпіричної вибірки

Обсяг вибіркової сукупності обчислюється за формулою:

 

 

 

Де:

n – обсяг вибіркової сукупності;

N – обсяг генеральної сукупності;

△ – гранична помилка репрезентативності (=0,05)

t – коефіцієнт, що відповідає довірчій імовірності;

S² – дисперсія (рівень відхилення значення певної ознаки від середнього).

В даному випадку, ми не маємо інформації щодо дисперсії, тому вона приймається рівною .

Підставивши ці данні у формулу отримуємо:

 

 

Отже, обсяг вибіркової сукупності – 127 осіб.

Доцільно провести корекцію вибіркової сукупності для малої генеральної сукупності за формулою:

 

Підставивши ці данні у формулу отримуємо:

 

Отже, обсяг вибіркової сукупності – 76 осіб

Побудова репрезентативної вибірки означає збереження у вибірці пропорцій для груп генеральної сукупності для визначення обсягу груп вибіркової сукупності можна застосувати таку формулу:

 

 

 

Де:

n та N – розміри відповідно генеральної сукупності та вибірки;

nᵢ та Nᵢ – розміри груп у генеральній та вибірковій сукупностях.

Відповідно чисельність осіб, що навчаються на кожному з п’яти курсів, буде розраховуватись за такою формулою:

 

nᵢ =

 

I курс – 43 особи;

V курс – 33 особи.

 Структура генеральної сукупності

Таблиця 1.

Генеральна сукупність розділена за курсом на якому навчаються студенти.

КУРС	КІЛЬКІСТЬ	ЧАСТОТА
I	106	57%
V	81	43%
Всього	187	100%

 

 

Таблиця 2.

Генеральна сукупність розподілена за статтю студентів.

СТАТЬ	КІЛЬКІСТЬ	ЧАСТОТА
Чоловіки	46	25%
Жінки	141	75%
Всього	187	100%

 

Бланк квот

Таблиця 3.

Розподіл студентів за статтю і курсом, на якому вони навчаються ,у %

СТАТЬ	КІЛЬКІСТЬ СТУДЕНТІВ ЗА КУРСАМИ		Всього на I та V курсах
	I	V
Чоловіча	25%	25%	25%
Жіноча	75%	75%	75%
Всього	100%	100%	100%

 

Таблиця 4.

Розподіл студентів за статтю і курсом, на якому вони навчаються

СТАТЬ	КІЛЬКІСТЬ СТУДЕНТІВ ЗА КУРСАМИ		Всього на I та V курсах
	I	V
Чоловіча	11	8	19
Жіноча	32	25	57
Всього	43	33	76

 

Для збору первісної соціологічної інформації використовується метод анкетного опитування. У анкеті (див. Додаток 1) присутні питання у формі номінальних та порядкових шкал, а також шкали Богардуса.

 

2. Аналіз отриманих результатів

 

На перше питання «Чи вважаєте Ви себе релігійною людиною?» (Рис. 3.1.), варіант відповіді «так, я абсолютно релігійна людина» надало 15% опитаних респондентів; «так, я скоріше релігійна людина» – 44%; «я не релігійна, ні нерелігійна людина» – 22%; «ні, я скоріше не релігійна людина» – 12; «ні, я абсолютно не релігійна людина» – 7%, що свідчить про переважаючу релігійність молоді, адже не релігійними себе ідентифікувала лише п’ята частина респондентів.

Рис. 3.1.

Розподіл відповідей на питання «Чи вважаєте Ви себе релігійною людиною?»

 

На друге питання «Якщо Ви знаєте до якої релігійної конфесії належите, то назвіть її» (Рис. 3.2.), 44% опитаних дали відповідь «Українська православна церква Московського патріархату»; 30% – «Українська православна церква Київського патріархату»; 0% – «Українська автокефальна православна церква»; 4% – «Українська греко-католицька церква»; 0% – «Римо-католицька церква»; 0% – «Християни Євангелісти»; 0% – «Адвентисти Сьомого дня»; 0% – «інші протестантські церкви»; 0% – «мусульмани»; 0% – «іудейська релігія»; 0% – «буддисти, кришнаїти»; 0% – «язичницька релігія»; 0% – «неязичницька релігія (Рідновірство)» 15% – «не дотримуюсь жодної релігії»; 7% – «інше». Можна зробити висновок про переважно однорідний склад віросповідань опитаних (християнство, атеїзм), та практичну відсутність представників більшості етнічних релігій.

 

 

Рис. 3.2.

«Якщо Ви знаєте до якої релігійної конфесії належите, то назвіть її»

 

На трете питання «Чи могли б Ви змінити Ваші релігійні переконання?» (Рис. 3.3.), 19% опитаних зазначили варіант «так, якщо моя «стара» релігіє більше не буде відповідати моїм ідейним переконанням»; 48% – «ні, я в жодному разі не зміню своїх релігійних переконань»; 33% – «важко відповісти», отже релігійні переконання молоді носять здебільшого стійкий характер.

Рис. 3.3.

Розподіл відповідей на питання «Чи могли б Ви змінити Ваші релігійні переконання?»

На четверте питання «Ви обирали релігію яку сповідаєте (або обрали не сповідати жодної релігії) самостійно?» (Рис. 3.4.), варіант відповіді «так, це було повність моє рішення» обрало 37% опитаних; «я приймав це рішення спільно з кимось» – 0%; «ні, це рішення прийняли за мене батьки (інші родичі)» – 63%, серед опитаних повністю відсутні респонденти, які б приймали рішення про сповідання якої-небудь релігії не разом з кимось, натомість більшість питаних не обирали релігію самі – це рішення приймали за них батьки на основі сімейних традицій.

Рис. 4.1.

Розподіл відповідей на питання «Ви обирали релігію яку сповідаєте (або обрали не сповідати жодної релігії) самостійно?»

 

На п’яте питання «Чи чули Ви коли-небудь про українську етнорелігію «Рідновірство»?» (Рис. 3.5.), варіант відповіді «так, я чув/ла про «Рідновірство» і точно знаю, що це означає» обрало 7% опитаних; «я вже чув/ла назву «Рідновірство», але не знаю, що це означає» – 15%; «ні, я ніколи не чув/ла про «Рідновірство» і не знаю, що це означає» – 78%, отже українське неоязичництво залишається невідомим явищем для більшості української молоді.

 

 

Рис. 3.5.

Розподіл відповідей на питання «Чи чули Ви коли-небудь про українську етнорелігію «Рідновірство»?»

 

На шосте питання «Як Ви вважаєте, чи є у української етнорелігії (Рідновірство) майбутнє?» (Рис. 3.6.), 11% респондентів відповіло «так, у української етнорелігії однозначно є майбутнє»; 15% – «так, у української етнорелігії скоріше е майбутнє»; 33% – «я не впевнений/на у майбутньому української етнорелігії»; 22% – «ні, у української етнорелігії скоріше немає майбутнього»; 19% – «ні, у української етнорелігії однозначно немає майбутнього», тобто лише менше третини опитаних вважають, що рух неоязичництво як етнічної релігії українців буде мати розвиток на теренах нашої держави.

Рис 3.6.

Розподіл відповідей на питання «Як Ви вважаєте, чи є у української етнорелігії (Рідновірство) майбутнє?»

На сьоме питання «Як Ви ставитесь до екуменічного руху церков, тобто до руху за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій?» (Рис. 3.7.), 70% опитаних відповіли «загалом позитивно»; 4% – «загалом негативно»; 26% – «мені все одно», тобто переважна більшість населення відноситься позитивно або нейтрально до міжконфесійного порозуміння, що свідчить про високий рівень релігійної толерантності серед молоді.

Рис. 3.7.

Розподіл відповідей на питання «Як Ви ставитесь до екуменічного руху церков, тобто до руху за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій?»

 

На восьме питання «Чи відомо Вам про існування міжконфесійних конфліктів на території України?» (Рис. 3.8.), 67% опитаних відповіли «так, відомо», та 33% зазначили відповідь «ні, не відомо», отже міжконфесійне протистояння на території нашої держави набуло широкого розголосу та відоме більшій частині опитаної молоді.

 

 

Рис. 3.8.

Розподіл відповідей на питання «Чи відомо Вам про існування міжконфесійних конфліктів на території України?»

 

На дев’яте питання «Чи впливає приналежність людини до іншої (не Вашої) релігії на Ваше ставлення до даної людини?» (Рис. 3.9.), 26% опитаних зазначило «так, впливає»; 63% – «ні, не впливає»; 11% – «важко відповісти», що знову ж наводить на висновок про переважну релігійну толерантність молоді, але все ж, викликає занепокоєння той факт, що невизначена або релігійна невизначена молодь складає більше третини опитаних.

Рис 3.9.

Розподіл відповідей на питання «Чи впливає приналежність людини до іншої (не Вашої) релігії на Ваше ставлення до даної людини?»

Десяте і одинадцяте питання «Які взаємини з представником мусульманського віросповідання (ісламу) для Вас являються найбільш прийнятними?» та «Які взаємини з представником християнського віросповідання для Вас являються найбільш прийнятними?» відповідно (Рис. 3.11-11), мають схожу структуру та побудовані на зразок шкали міжетнічної дистанції Богардуса, з використанням релігійного контексту. Для 10-го питання варіант відповіді «прийняття як близьких родичів, шлюбні відносини» зазначило 22% опитаних, для 11-го питання той же варіант обрало 78% респондентів; для 10-го питання варіант «прийняття як Ваших особистих (близьких) друзів» зазначило 26% опитаних, для 11-го питання той же варіант обрало 11% респондентів; для 10-го питання варіант «прийняття як сусідів, з якими Ви проживаєте на одній вулиці» зазначило 15% респондентів, для 11-го питання той же варіант обрало 7% респондентів; для 10го питання варіант «прийняття як колег по роботі, що мають таку ж професію як і Ви» зазначило 4% опитаних, для 11-го питання той же варіант обрало теж 4% респондентів; для 10-го питання варіант «прийняття як громадян Вашої країни» зазначило 19% опитаних, для 11-го питання той же варіант обрало 0% респондентів; для 10-го питання варіант «прийняття винятково як туристів у Вашій країні» обрало 16% опитаних, для 11-го питання той же варіант відповіді зазначило 0% респондентів; для 10-го та 11-го питань варіант «Ви воліли б не бачити таких людей у Вашій країні» обрало 0% опитаних. Отримані результати свідчать про декларативний характер міжрелігійної толерантності виказаної опитаною молоддю у попередніх питаннях.

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.10-11.

Розподіл відповіді на питання «Які взаємини з представником мусульманського / християнського віросповідання для Вас являються найбільш прийнятними?»

 

На дванадцяте питання «Чи приймаєте Ви активну участь у житті Вашої релігійної громаді?» (Рис. 3.12), варіант відповіді «так, приймаю» обрало 19% опитаних; «ні, не приймаю» – 59%; «я не належу до жодної релігійної громади» – 22%, отже, частка дійсно релігійної молоді складає не більше однієї п’ятої від загальної кількості опитаних.

Рис. 3.12.

Розподіл відповідей на питання «Чи приймаєте Ви активну участь у житті Вашої релігійної громаді?»

На тринадцяте питання «Як ви ставитесь до Папи Римського, як до голови екуменічного руху?» (Рис. 3.13.), варіант відповіді «повністю позитивно» обрало 19% опитаних; «скоріше позитивно» – 22%; «ні позитивно, ні негативно» – 48%; «скоріше негативно» – 7%; «повністю негативно» – 4%, що, у контексті того, що 74% опитаних позиціонують себе як представників православної гілки християнства, свідчить про позитивний імідж голови католицької церкви у очах молоді.