Лекции по "Социологии"

   Під загальною назвою «інновації» виявляються принципово відмінні за характером, рівнем новизни, тривалості та наслідками нововведення. Державно-правові інновації представлено використанням нових форм організації державної влади (законодавчої, виконавчої, судової) та керування на муніципальному, регіональному, національному та міждержавному рівнях, прийняттям чи коригуванням правових документів, організації виборів і відновлення державних органів тощо.

   Соціально-політичні інновації містять нові форми організації суспільних рухів і політичних партій, надання допомоги безробітним, пенсіонерам, дітям, організації охорони здоров'я та ін.

   Інновації в духовній сфері виражаються в наукових відкриттях, винаходах, гіпотезах, концепціях, теоріях, конструкторських ідеях, художніх, музичних, літературних та архітектурних стилях, використанні більш ефективних форм освіти, висуванні та закріпленні нових етичних норм, релігійних учень, ідеологічних прагнень.

  Економічні нововведення відображаються у використанні більш ефективних форм організації, спеціалізації, кооперування, концентрації, диверсифікованості виробництва, методів організації праці, нових фінансово-кредитних інститутів та інструментів, видів цінних паперів, керування економічними процесами, прогнозування їхньої динаміки і змін кон'юнктури тощо.

   Базисні інновації виражаються в радикальних змінах у технологічній базі і способах організації виробництва, державно-правового та соціокультурного устрою, духовного життя тощо.

   Соціальні зміни в суспільствах часто розвиваються шляхом дифузії, яка діє як усередині суспільств, так і між ними. Дифузія можлива тільки в тих суспільствах, що вступають один з одним у тісний контакт.

   В соціології дифузія розуміється як соціальна зміна, що спричиняється розповсюдженням культурних рис, зразків або стандартів від одних соціальних груп до інших.

  Дуже часто групи навмисно збільшують число контактів, щоб підсилити дифузію. Проте іноді суспільство чи група прагне уникнути дифузії і знижує число контактів (наприклад, коли хочуть уникнути впливу небажаної ідеології). Звідси випливає висновок, що дифузія є селективною дією. Група приймає деякі культурні риси і відкидає інші.

  Зміни в суспільстві відбуваються не хаотично, а мають певну спрямованість. Протилежними формами соціальних змін є соціальний прогрес і соціальний регрес.

 З точки зору системного  підходу в якості основного критерію соціального прогресу виступає підвищення рівня організації і впорядкованості соціальної системи, що знаходить свій вираз у такій диференціації  та  інтеграції елементів і зв’язків, яка підвищує ступінь цілісності системи, її адаптаційні можливості, функціональну ефективність і забезпечує високий потенціал подальшого розвитку.

  Соціальний прогрес — спрямований розвиток соціальної системи, що характеризується переходом від менш досконалих суспільних форм до більш досконалих.

Таким чином, прогресивним можна  назвати такий процес розвитку соціальної системи, за якого:

• зростає кількість її підсистем;
• ускладнюється структура соціальної системи;
• збільшується кількість зв’язків між елементами системи;
• зростає набір функцій окремих елементів і підсистем.

   Соціальний регрес — напрям розвитку соціальної системи, що    характеризується переходом від більш досконалих форм суспільної організації до менш досконалих.

В результаті регресивного розвитку:

• зменшується набір корисних для системи функцій;
• руйнуються існуючі структури;
• зменшується кількість підсистем, елементів і зв’язків, що забезпечують існування, стабільність та життєдіяльність соціальної системи.

   До основних форм соціальних змін також належать соціальна еволюція і соціальна революція, які являють собою дві різні, проте необхідно взаємопов’язані сторони суспільного розвитку.

 Соціальна еволюція — процес поступової зміни соціальної системи, що призводить до її диференціації та підвищення рівня організації.

 З еволюційної точки зору, суспільство розглядається як складна самоорганізуюча система, в якій домінантну роль відіграють адаптивні процеси, спрямовані на вирішення проблем у ході взаємодій елементів системи.

 До революційних форм  соціальних змін склалося досить  негативне ставлення, оскільки  помилково вважається, що вони  завжди супроводжуються насильницькими, руйнівними процесами. Проте, революційні якісні зміни суспільства є закономірними і необхідними. Форми їх прояву залежать від конкретно – історичних умов. До того ж не слід ототожнювати соціальну і політичну революцію.

 Соціальна революція — глибока якісна зміна соціальної структури суспільства, що характеризується різким переходом від одного стану до іншого.

  Чинниками соціальних змін, що відбуваються у революційних формах, стають різноманітні суперечності, які виникають в елементах соціальної структури суспільства.