Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Декабря 2012 в 18:58, методичка
Навчально-методичний посібник «Електоральна соціологія» спрямований на вивчення теорій, моделей і класичних методів дослідження; оволодіння новітніми тенденціями та напрямками сучасної соціологічної теорії; вміння використовувати в практиці засади досліджень в галузі електоральної соціології, які дозволять студентам освоювати нові розробки методичних підходів з урахуванням цілей і завдань дослідження. Містить рекомендації щодо вивчення основних тем дисципліни, контрольні питання та завдання для самостійної роботи студентів. У кінці посібника наводиться список рекомендованої літератури.
Передмова……………………………………………………………………...4
Модуль 1. Історія, класичні теорії і сучасні концепції досліджень
електорату
Тема 1.1. Історія виникнення та розвиток електоральної
соціології……………………………………………….......6
Тема 1.2. Сучасні теорії та концепції дослідження
мотивацій електоральної участі……………………….31
Тема 1.3. Основні теорії формування електорального
простору…………………………………………………..62
Тема 1.4. Аналіз електорального простору і мотивації
електоральної діяльності в сучасний соціологічній
теорії………………………………………………………98
Література до модуля І…………………………………………….126
Тестове завдання до модуля І…………………………………….129
Модуль 2. Практикум електоральних соціологічних досліджень
Тема 2.1. Електоральна культура як об'єкт соціологічних
досліджень ………….…………………………….…….133
Тема 2.2. Методи прогнозування електоральної участі
в сучасному суспільстві……………………………….163
Тема 2.3. Кількісні та якісні методи дослідження
електорату………………………………………………195
Тема 2.4. Exit - poll і поствиборчі дослідження
в електоральній соціології……………………………219
Література до модуля ІІ.……………………………………….....245
Тестове завдання до модуля ІІ…………………………………...248
Контрольні питання і завдання для самостійної роботи.
1. Що є основним завданням стратегічного плану виборчої кампанії? Визначити мету, проблеми и навпростець дії.
2. Основною метою еxit - poll є отримання можливості оперативних прогнозів результату виборів і накопичення статистичних даних про електорат. Як провідні українські соціологи визначають їх завдання?
3. Достовірність exit-poll іноді викликають сумніви у соціологів та громадськості. З яких критеріїв достовірності пропонують виходити провідні українські соціологи?
4. Які методики проведення exit-poll використовуються в українському електоральному просторі вітчизняними соціологами? Покажіть переваги і недоліки кожного з методів.
5. У чому полягає ключове значення прогнозування результатів голосування в соціологічному забезпеченні виборчої кампаній? Вкажіть і проаналізуйте основні функції прогнозування.
6. Яки методи прогнозування
виборчої активності
7. Проблема оцінки електоральних відмінностей між регіонами є однією з найбільш значущих для досліджень сучасних виборів. Які методики розрахунку індексу електоральної унікальності регіонів застосовуються в українському електоральну просторі?
ЛІТЕРАТУРА ДО МОДУЛЯ ІІ
ЛІТЕРАТУРА ОСНОВНА
1. Ахременко А.С. Структуры электорального пространства.- М.: Издательство «Социально-политическая мысль», 2007. - 320 с.
2. Ахременко А.С. Политический анализ и прогнозирование: учебное пособие. М.: Гардарики, 2006.-280с.
3. Большой толковый социологический словарь (Collins), Том 2: Пер. с англ. – М.: «Вече, АСТ», 1999.- 528с.
4. Блумер Г. Коллективное поведение // Американская
социологическая мысль. – М., МГУ,2002.-196
с.
5. Вишняк О.І. Електоральна соціологія:
історія, теорія, методи / Вишняк О.І. –
К.: ІС НАНУ, 2000. – 309 с.
6. Головатий М. Політична психологія : Навч.
посібник для студ. вуз./ Микола Головатий,;
Межрегіональна академія управління персоналом.
-К.: МАУП, 2001. -134 с.
7. Доган М., Пеласси Д. Сравнительная политическая
социология. – М., 1994.-281с.
8. Доценко Е.Л. Психология манипуляции.
– М.: ЧеРо, 1997.-218с.
9. Кобяков А.Г. Электоральная социология.:
Учеб. Пособие для вузов/ М.: Дело, 2002.-212с.
10. Ковров В.Ф. Электоральная социология:
учебное пособие. –Уфа: РИО БашГУ, 2005.-187с.
11. Коростылева Е.А. Социология электората //Социология. Минск, 2000.-204с.
12. Мелешкина Е.Ю. Исследования электорального
поведения: теоретические модели и проблемы
их применения // Зарубежная политология
в XX столетии// Сб. науч. тр. –Прогнозное
социальное проектирование: теоретико-методологические
и методические проблемы /Отв. ред. Дридзе
Т.М. -М.,1994.-366с.
13. Панина Н. В. Избранные труды по социологии: В трёх томах. – Том І. Вопросы теории, методологии, технологии социологического исследования и профессиональной этики / Сост., ред., вступ. статья Е.И. Головахи. – К.: Факт, 2008. – 472с.
14. Петров О.В. Социологические избирательные технологии.-Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998.- 164с.
15. Рукавишников В., Хатан Л., Эстер П. Политические культуры и социальные изменения. Международное сравнение. - М., 1998.-312с.
16. Симонов К.В. Политический анализ.- М.: Логос, 2002.- 152с.
17. Чумиков А.Н. Связи с общественностью: : Учеб. пособие для упр. специальностей вузов/ Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Ин-т гос. упр. и социал. исследований. – 3-е изд. - М.:Дело, 2002.-378с.
18. Украінське суспільство 1992 – 2010. Соціологічний моніторинг\За ред.
д.ек. н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2010. – 636с.
19. Фаер С.А. Приемы стратегии и тактики предвыборной борьбы: PR-секреты общественных отношений. «Ловушки» в конкурентной борьбе. Механизмы политической карьеры – СПб.: Издательство «Стольный град», 1998.-312с.
20. Блейлок Х. Косвенное измерение в социальных исследованиях / / Математика в социологии: Моделирование и обработка информации. М.: Мир, 1977.-с.43-61.
21. Волд Г. Путевые модели с латентными переменными: подход NIPALS / / Математика в социологии: моделирование и обработка информации. М.: Мир, 1977.-с.61-73.
22. Грин Б.Ф. Измерение установки / / Математические методы в современной буржуазной социологии. М.: Прогресс, 1966.-34-57.
23. Гаврилец Ю.М. Структура связей и причинные зависимости между переменными / / Математика в социологии: моделирование и обработка информации. М.: Мир, 1977.-с.74-82.
ЛІТЕРАТУРА ДОДАТКОВА
1. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура // Политические исследования, 1992. -№ 4.- С.132-145.
2. Александрова Т., Кошелюк М. Как преодолеть «электоральное отчуждение» // Лаборатория рекламы. – 2002. – № 3. – С. 18-21.
3. Андрющенко Е.Г., Дмитриев А.В., Тощенко Ж.Т. Опросы и выборы 1995 г. //Социс. 1996. № 6. – С.31-39. Александрова Т., Кошелюк М. Как преодолеть «электоральное отчуждение» // Лаборатория рекламы. – 2002. – № 3. – С. 18-21.
4. Берталанфи Л. Общая теория систем: критический обзор // Исследования
по общей теории систем. – М., 1969. С. 23–82;
5. Большов. Е. Качество прогнозирования
результатов выборов: меры точности и
источники ошибок. //Социология: теория,
методы, маркетинг.- 2011 № 1.- С.95-116.
7. Бессокирная Г.П. Дискриминантный анализ
для отбора информативных переменных
// Социология: методология, методы, математические
модели. 2003. № 16. С. 25–35.
8. Винославская С., Чурилов Н. Exit-poll: методика исследования в оперативном режиме // Социология: теорія, методы, маркетинг. 2008. № 1.-С. 189-191.
9. Гоулд Ф. Стратегическое планирование избирательной кампании. //Политические исследования. - 1993. - №4. С.34-52.
10. Доценко Е Жандаров А.М., Шиллер Ф.Ф. Статистический метод оценки влияния электорального поведения населения на изменение социально- экономической ситуации // Вопр. статистики. – 2001. – № 9. – С.17-21.
11. Задорин И. В. СМИ и массовое политическое сознание : взаимовлияние и взаимозависимость// Российское общество : становление демократических цінностей. / Под ред . Макфола М. – М. : Гендальф, 1999.-с.37-56.
12. Идрисов Б. Критерии структурирования электоральной культуры населения Украины на современном этапе. Вестник Харьковского национального университета имени Н.В. Каразина. – Харьков. 2008.- № 795.- С. 55-57.
13. Копатько Е. Кому нужен экзит-пол // Эксперт
: укр. деловой журн. 2010. № 5(243).
44. Подвинцев О. Б. Псефология как наука о выборах / / Полис. - 2005. - № 5. - С. 142-147.
15. Малютин М.В. Электоральные предпочтения
россиян: «парадокс стабильности» // Общественные
науки и современность.- 1998.- №1. – С. 41-44.
17. Ослон А., Петренко Е. Факторы электорального поведения: от опросов к моделям //Вопросы социологии. 1995. № 5.- С.- 55-62.
18. Олсен Й. Политическая организация Европы: дифференциация и объединение. Лекция памяти С. Роккана // Научное наследие Стейна Роккана. Политическая наука, 2006, №4, - М., ИНИОН РАН.-24с.
19. Пушкарева Г.В. Изучение электорального поведения: контуры когнитивной модели// Политические исследования. – 2003. – №. 3.- С.56-59.
20. Подвинцев О. Б. Псефология как наука о выборах / / Полис. - 2005. - № 5. - С. 142-147.
21. Римский В.Л., Стребков
Д.О. О прогнозировании результатов выборов
по формуле Либермана //СМИ и политика
в России. М., 2000.С.35-38.
22. Ротман Д.Т. Электоральные исследования: сущность и технологии //Социс. 1998. № 9.- С. 32-41.
23. Социологическое обеспечение избирательных кампаний («круглый стол») //Социс. 1996. № 4.- С. 54-61.
24. Тавокин Е.П. Социологические прогнозы электорального поведения //Социс. 1996. № 7.- С. 61-67.
25. Толстова Ю.Н. Обеспечение однородности социологических данных // Социологические исследования. 1986. № 3. С. 149–154.
26. Толстова Ю.Н. Принципы анализа данных в социологии //Социология: методология, методы, математические модели. 1991. № 12.- С. 62-66.
ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЯ ІІ
1. Політична участь яка характеризується вільної політичною
діяльністю, спрямованою на досягнення політичних цілей, являє собою
зміст:
а) мобілізаційної участі;
б) автономної участі;
в) конвенційної участі;
г) нековенційної участі.
2. Форма політичної участі, що характеризується відповідністю
політичної діяльності нормам політичної системи, позначається в
політичній науці як:
а) мобілізаційна участь;
б) автономна участь;
в) конвенційна участь;
г) нековенційна участь.
3. Ухилення від політичної участі отримало назву в науці:
а) політичного протесту;
б) абсентеїзму;
в) депривації;
г) електоральної поведінки.
4. Стійка орієнтація на певну партію, постійний зв'язок з нею
позначається в науці як:
а) партійна ідентифікація;
б) політична ідентифікація;
в) відносна депривація;
г) стійкий абсентеїзм.
5. Який з типів політичної поведінки відноситься до конвенційної
участі:
а) підписання конвенцій, петицій, відозв;
б) повна відмова від будь-яких форм політичної активності;
в) конформістський тип політичної поведінки;
г) легальне і регульоване законом політична поведінка.
6. У марксистській концепції лідер-це:
а) найбільш умілий виразник волі класу;
б) «надлюдина»;
в) поєднання хитрості і сили для збереження свого панування;
г) учитель.
7. Як, за М. Вебером, називався тип лідерства, коли підпорядковуються
не лідеру як особистості, а його статусу:
а) традиційний;
б) легальний;
в) харизматичний;
г) нетрадиційний.
8.Скільки існує соціальних рівнів на яких лідер виконує різні соціальні
функції:
а) 6;
б) 3;
в) 5;
г) 8
9. На якому з рівнів особистісні характеристики лідера мають
мінімальне значення:
а) малої групи;
б) соціального шару, класу, партії;
в) соціального статусу;
г) середньої групи.
10. Яка функція більш властива лідеру другого рівня:
а) керівництва;
б) координаційна;
в) прагматична;
г) емоційна.
11. Чи необхідні сучасному політичному лідеру високі моральні якості
як людини:
а) так;
б) ні;
в) частково;
г) іноді.
12. Рейтинг це індивідуальний числовий показник оцінки популярності
який виводиться на основі соціологічних опитувань:
а) у передвиборчий період;