Тривожность

   Необхідне застосування таких форм контролю при  попередній педагогічній підтримці, щоб  навіть тривожні учні змогли показати свої реальні можливості і повністю розкритися. Сьогодні час підтримуючого  контролю, без якого успішність навчання неухильно знижуватиметься. У зв'язку з цим популярна тестова форма  контролю знань, оскільки тестування націлене на здійснення диференційованого підходу  до успішних і неуспішних учнів в  повсякденному учбовому процесі. Систему  організації тестового контролю необхідно розробляти для різновікових категорій вчаться. Одна з них - що вчаться з вираженими симптомами тривожності, зокрема комп'ютерної, на яких необхідно робити особливий  акцент при проведенні контрольних  заходів [2].

   Завдяки контролю викладач одержує цінну  інформацію не тільки про знання, уміння і навики вчаться, але, головне, про  особу учнів, про їх психологічний  стан, про зміни в учбовій і  творчій діяльності. Всі ці одержані знання він повинен враховувати  при подальшій побудові процесу  навчання і виборі методів навчання і виховання, і, головне, удосконалювати систему контролю знань, умінь і  навиків вчаться, щоб підтримувати психічне здоров'я учнів. Адже розвиток фізичних, моральних і естетичних якостей вчаться напряму залежить від уважності вчителя і правильного  вибору засобів і системи контролю знань.

   Таким чином, інноваційні методи навчання, виховання і контролю знань, при  професійному підході до їх застосування, дозволяють зробити учбовий процес ефективнішим, а результати контролю - об'єктивнішими.

   РОЗДІЛ 2.  Експериментальна частина

1. Опис  процедури дослідження

 

      Для проведення даного дослідження був використаний тест Спілбергера-Ханіна. [20]

      Цей тест призначений для вивчення рівня і характеру тривожності (див. додаток Б).

   Перевагою при виборі саме цієї методики став той факт, що вона дає психологу можливість більш глибоко і суттєво діагностувати особистісну  тривожність (ОТ) та ситуативну (реактивну) тривожність (РТ).

      Тест складається з 40 питань, що  пропонуватися в письмовому виді. На кожне питання потрібно  відповісти "ні, це не так", "мабуть, так", "так", "цілком згоден". Поряд з кожною відповіддю  стоїть цифра. На листі для  відповідей угорі запишіть своє  ім'я, прізвище і клас.

     Інструкція: "Зараз Вам буде запропонований опитувальник. Прочитайте уважно кожне із наведених нижче речень і закресліть відповідну цифру справа в залежності від того, ЯК ВИ ПОЧУВАЄТЕСЬ В ЦЮ ХВИЛИНУ. Над питаннями довго не міркуйте, оскільки правильних чи неправильних відповідей немає. Намагайтеся відповідати щиро і правдиво, тут немає вірних чи невірних, гарних чи поганих відповідей". – дана інструкція відноситься до частини тесту, який відповідає за ситуативну (реактивну) тривожність.

       Для другої частини тесту, який  відповідає за особистісну тривожність  дана така інструкція: "Прочитайте  уважно кожне із наведених  нижче речень і закресліть  відповідну цифру справа в  залежності від того, ЯК ВИ  ПОЧУВАЄТЕСЬ ЗАЗВИЧАЙ. Над питаннями  довго не міркуйте, оскільки правильних  чи неправильних відповідей немаєю  Намагайтеся відповідати щиро  і правдиво, тут немає вірних  чи невірних, гарних чи поганих відповідей". До цієї частини шкали відповіді: “майже інколи”, “інколи”, “часто”, “майже завжди”.

     Показники РТ і ОТ підраховуються  за формулами :

   РТ=∑1 - ∑2 +35,  де  ∑1 – сума закреслених  цифр в бланку по пунктах – 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18;  ∑2 – сума закреслених  цифр по пунктам – 1, 2, 5, 8, 10, 15, 16, 19, 20.

   ОТ=∑1 - ∑2+35, де ∑1 –сума закреслених цифр на бланку по пунктах шкали – 22, 23, 24, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40; а ∑2 – сума інших закреслених цифр -  21, 26, 27, 30, 33, 39.

      Після підрахування результатів  при інтерпретації результат  можна оцінити так: до 30 – низька  тривожність; 31-45 – помірна тривожність; 46 і вище – висока тривожність.

      Значні відхилення від рівня  помірної тривожності вимагають  уваги, висока тривожність передбачає  схильність до прояву стану  тривоги у людини в ситуаціях  оцінки її компетентності. У цьому  випадку необхідно знизити суб’єктивну  значимість ситуації та задач,  перенести акцент на осмислення  діяльності і формування відчуття  впевненості в успіху. Низька  тривожність вимагає аналізу  мотивації діяльності та підвищення  почуття відповідальності. Іноді  дуже низька тривожність за  показниками тестування є наслідком  активного витіснення особливо  високої тривоги з метою виставити  себе у кращому світлі.

      В даному дослідженні було опитано одну студентську групу яка складається з 25 студентів, з них 2 хлопці і 23 дівчини. В групі 3 студенти навчається на відмінно, 12 осіб має четвірки і п’ятірки, і 10 має хоча б одну трійку. В даному дослідження буде перевірено чи є взаємозв’язок між особистісною тривожністю і успішністю.  

      Після проведення опитування  всі результати були занесені  і систематизовані в таблиці.  
 

   Таблиця 1.

   Результати  дослідження реактивної (ситуативної) і особистісної тривожності та рівня  успішності

2. Аналіз  та інтерпретація  результатів

 

        Аналіз таблиці 1 показав, що  рівень особистісної тривожності  серед піддослідних розподілився  таким чином:

• низький – 1 людина (4%);
• середній – 21 людина (84%);
• високий – 3 людини (12%).

        За рівнем реактивної (ситуативної)  тривожності всі піддослідні (100%) мають низький рівень.

   Провівши  дане дослідження і співвіднісши дані тривожності та дані успішності обраної групи можна побачити такий результат: всі піддослідні з високим рівнем особистісної тривожності і з близьким до високого (44-45) мають погану успішність, не завжди задоволені своїм навчанням. Студентам з високим рівнем тривожності важко отримати бажаний результат у навчанні, їм весь час потрібно прикладати великі зусилля, але і це не завжди дає результат, тому що навіть добре вивчивши матеріал, на іспиті чи заліку вони відчувають дискомфорт, рівень ситуативної тривожності підвищується і затрудняє концентруванню на відповідях. Через це також часто високий рівень тривожності впливає не тільки на рівень успішності, а й на самооцінку, що в деякій мірі є взаємопов’язаним.

   Піддослідні з адекватним рівнем особистісної тривожності мають середній в деяких випадках навіть ближче до високого рівень успішності. Навчальна діяльність задовольняє їх певною мірою. Вони рідше відчувають тривожні стани, що в свою чергу менше заважає їм успішно виконувати певні завдання. Вони легко себе відчувають при навчанні, хоча все таки на іспитах тривожність має свій вплив. Також вони мають можливість за допомогою старань покращити свою успішність.

   Піддослідні з низьким рівнем особистісної тривожності  мають високий рівень успішності, є комунікабельними, з адекватною самооцінкою. Навчання їм дається легко  без прикладання великих зусиль.

   Після проведення дослідження було виявлено, що тривожність все ж вливає на успішність студентів.

   Таким чином, використовуючи методику Спілбергера  було отримано дані, що піддослідні  з високим рівнем і близьким до високого (44-45) особистісної тривожності мають низький рівень успішності. Навчання дається їм дуже важко з прикладанням великих зусиль, але при цьому вони не завжди дають результат. 

   Опитані які мали адекватний рівень тривожності  мають середній рівень успішності, іноді навіть ближче до високої успішності. Навчання їм дається досить легко, але  іноді приходиться прикладати певні  зусилля, щоб досягти бажаного результату.

   А опитаним з низьким рівнем особистісної тривожності навчання дається досить легко і якість їх успішності є  високою.

     Тому в даному дослідженні  гіпотеза підтвердилась: чим вищий  рівень тривожності, тим нижча  якість успішності. 

      

       

 

   

3. Корекційна  програма

     Корекційно-розвиваюча програма по оптимізації рівня тривожності.

    Заняття 1

     Мета: формування доброзичливої  робочої обстановки в групі,          встановлення особистих меж при  взаємодії у вправах

      

                                   Вправа «Мовчання-говоріння»

   Мета: Розвиток навиків слухання за ситуації, коли говорять інші, уміння тримати  паузу.

   Зміст: Вправа виконується в парах.

   Правила гри: спочатку партнерам в перебігу двох хвилин необхідно мовчати і  дивитися один одному в очі. Важливо  утримувати увагу без розмов і  дотримувати дистанцію. Наступні дві  хвилини - говорити про щось, обговорювати що-небудь, не замовкаючи (можна застосувати  скоромовки, прислів'я, будь-які вірші, афоризми, все, що можна сказати, не ображаючи партнера і не зачіпаючи  його особисте).

   У обговоренні слід поставити наступні питання: як ти себе відчував в ситуації мовчання і як, коли тебе не слухали, а говорили? Що тобі більше сподобалося, що здалося важким?

                                             Замітки для ведучого

   Важливо попередити учасників, що людям деколи важко витримувати пильний погляд іншої людини, тому не потрібно «угвинчуватися»  очима або прагнути переглянути  партнера, а, навпаки, дивитися, неначе ви доброзичливо спостерігаєте щось знайоме і не дуже значуще, ви не розглядаєте через мікроскоп  недоліки партнера, а просто дивитеся на нього.

   Мовчання  удвох - достатньо важке випробування. Але його необхідно витримати, потрібно вчитися тримати паузу.

   У розподілі пар необхідно застосувати  метод випадкового вибору.