Особливості уваги та її властивостей у молодших школярів з затримкою психічного розвитку

 

     В цьому випадку нас цікавить розподіл помилок по мірі виконання завдання. Для наочного представлення результатів ми побудували графік (Графік 1).

                                                                                                           

                                                                                                                    

                                                                                                                    

                                                                                                                Графік 1.

     Динаміка продуктивності виконання завдання за методикою

     «Тест Бурдона»

     

     За графіком ми бачимо, що присутнє коливання стійкості уваги, що проявляється у зміні кількості помилок. Найменша кількість помилок спостерігається на початку виконання завдання, потім їх кількість зростає з періодичним коливанням. Таким чином маємо підстави говорити про недостатню стійкість уваги, з періодом найбільшої концентрації на початку виконання завдання.

     Найбільш інформативним є графік. Він дозволяє судити про зміни властивостей уваги в часі. Виділено такі найбільш імовірні варіанти індивідуальних графіків з токи зору особливостей уваги школярів [16, с.184-186].

1. Відсутність різких коливань на графіку свідчить про стабільність уваги на певному рівні. В поєднанні з невеликою кількість помилок це дозволяє робити сприятливий прогноз по відношенню до подальшого когнітивного розвитку дитини.
2. Різке зниження показників в кінці роботи може свідчити про стомлюваність та слабкий тип нервової системи.
3. Різке коливання кількісних показників говорить про нестійкість уваги, її нестабільності. В поєднанні з великою кількістю помилок – про несприятливий прогноз подальшого навчання без відповідної роботи з дитиною.
4. Графік також може характеризуватись поступовим підйомом, що може свідчити про поступове «втягнення» дитини в роботу, інертність нервової системи. Якщо це супроводжується малою кількістю помилок, можна говорити про інертність як індивідуальну рису дитини, якщо помилок багато – про несфрмованість ефективних прийомів організації своєї інтелектуальної діяльності, наявності проблем в когнітивній сфері.
5. Увага може бути стійкою, але не дуже продуктивною. Якщо при цьому дитина допускає небагато помилок, можна говорити про повільність, як характеристик діяльності нервової системи, якщо помилок багато – про непристосованість дитини до якісної розумової діяльності.

 

     Графічна обробка даних дозволяє наочно представити отримані результати з метою оцінки темпових характеристик виконання завдання. Для цього на осі х відкладаються показники часу – 5 хвилин інтервалів, а на осі у – значення показника S (кількість переглянутих рядків за даний проміжок часу [16, с.182].

     Динаміку виконання завдання демонструє Графік 2.

                                                                                                              
 
 
 
 
 
 
 
 

      

                                                                                                                   

                                                                                                                Графік 2.

     Динаміка виконання завдання за методикою «Тест Бурдона»

     

     Отримані результати показують, що практично у всіх випадках на кінець виконання завдання припадає найменша кількість переглянутих рядків. Однак якщо оцінити динаміку виконання завдання, то помітимо наявність різних варіантів коливання продуктивності роботи. У двох респондентів (Данило В., Оксана М.) спостерігається спочатку збільшення показників, а потім їх зменшення, що може бути свідченням спочатку наростанням концентрації уваги, а потім її падінням, або нездатністю утримувати увагу через втрату інтересу до виконання, що є показником недостатньої довільності уваги, що в свою чергу проявляється у недостатній сконцентрованості на завданні. У двох дітей (Даша О., Рита С.) спостерігається зменшення показників виконання завдання, що також може пояснюватися втратою інтересу і нездатністю до довільного утримання уваги на даному виді роботи. Результати  решти двох респондентів (Женя З., Лера С.)  вказують на коливання продуктивності виконання завдання, що також є показником нестійкості уваги.

     Математична обробка даних полягає в підрахунку коефіцієнтів [17,с.107-111]:

     Коефіцієнт концентрації Q розраховується за формулою

Q=S² / m,

де S – кількість переглянутих рядків, m – кількість допущених помилок.

     Коефіцієнт стійкості уваги А обчислюється за формулою :

А = S/t,

де  S – кількість рядків переглянутої частини таблиці, t – час виконання роботи.

     Представлення і аналіз індивідуальних даних. Насамперед, індивідуальні дані заносяться в протокол обстеження (Додаток Б). Він містить первинні дані і коефіцієнти, оформлені у вигляді таблиці та графіка. Групові результати демонструє Таблиця 4.

                                                                                                             Таблиця 4.

     Результати математичної обробки індивідуальних даних за результатами виконання тесту Бурдона

        

           Для аналізу індивідуальних даних найбільше значення мають первинні дані обстеження – продуктивність і кількість допущених помилок і графік. Коефіцієнти важливі для аналізу групових даних. За ними можна сказати про те, що з шести респондентів за показниками стійкості і концентрації уваги високий рівень має 1 респондент, дуже низький – 1 респондент, показники решти є задовільними.

     Для того, щоб отримати більш повну картину за результатами проведення методики, ми вирішили до загальних даних ще й характеристики виконання завдання (Таблиця 5).

                                                                                                             Таблиця 5.

     Особливості виконання завдання за методикою «Тест Бурдона»

      

     Таким чином, різносторонній аналіз даних, отриманих в результаті проведення методики Коректурна проба дозволяє зробити такі висновки: у молодших школярів з затримкою психічного розвитку пам'ять характеризується недостатнім рівнем стійкості і концентрації, зокрема якщо говорити про ті види діяльності, які потребують довільної регуляції. Такі висновки були зроблені на підставі наявності значної кількості допущених помилок під час виконання завдання, відволікання від роботи, що супроводжувалося пропусками і неповним переглядом рядків, нерівномірного темпу виконання завдання. 

     Дослідження обсягу уваги

     Для дослідження обсягу уваги ми використали методику «Хрестики» (варіант методики «Запам’ятай і розстав крапки) [15, с. 18 – 19].

     Призначення тесту. За допомогою даної методики оцінюється обсяг уваги дитини. Для цього використовується стимульний матеріал у вигляді карток з різною кількістю хрестиків (Додаток В). Аркуш із хрестиками попередньо розрізається на 8 малих квадратів, які потім складаються в стопку таким чином, щоб угорі виявився квадрат із двома хрестиками, а внизу - квадрат з дев'ятьома (усі інші йдуть зверху вниз один по одному із числом крапок, що поступово збільшується).

     Перед початком експерименту дитина одержує наступну інструкцію: 
"Зараз ми пограємо з тобою в гру на увагу. Я буду тобі одну за іншою показувати картки, на яких намальовані хрестики, а потім ти сам будеш малювати ці хрестики в порожніх клітинках у тих місцях, де ти бачив ці хрестики на картках" [19, с.28].

     Як  і в попередньому випадку ми дещо видозмінили інструкцію. Суть змін полягала в формулюванні завдання: «Я буду показувати картки, на яких зображено, де знаходяться скарби. Ти спробуй точно запам’ятати, а потім відтворити на своїй карті їх розміщення».

     Далі  дитині послідовно, на 1-2 сек, показується  кожна з восьми карток із хрестиками зверху вниз у стопці по черзі й після кожної чергової картки пропонується відтворити побачені хрестики в порожній картці за 15 сек. Цей час дається дитині для того, щоб вона змогла  згадати, де перебували побачені хрестики, і відзначити їх у порожній картці [19, с.28].

     Обсягом уваги дитини вважається максимальне число хрестиків, яке дитина змогла правильно відтворити на кожній з карток (вибирається та з карток, на якій була відтворена безпомилково найбільша кількість хрестиків). Результати експерименту оцінюються в балах у такий спосіб: 
* 10 балів - дитина правильно за відведений час відтворив на картці 6 і більш хрестиків; 
* 8-9 балів - дитина безпомилково відтворила на картці від 4 до 5хрестиків; 
* 6-7 балів - дитина правильно відновила по пам'яті від 3 до 4 хрестиків; 
* 4-5 балів - дитина правильно відтворила від 2 до 3 хрестиків; 
* 0-3 бала - дитина змогла правильно відтворити на одній картці не більше одного хрестика. 
Висновки про рівень обсягу уваги: 
* 10 балів - дуже високий; 
* 8-9 балів – високий; 
* 6-7 балів – середній; 
* 4-5 бала – низький; 
* 0-3 бала - дуже низький [19, с.28].