Особистісний розвиток керівника як засіб боротьби зі стресом

Цей список можна продовжувати , враховуючи всі напрями використання сил і дій керівника [44, с. 145].

Виходячи із специфіки діяльності керівника, ми виділяємо поняття «адміністративний стрес» як  особливий стан організму керівника, виникаючий у відповідь на дію  різноманітних сильних або тривалих зовнішніх і внутрішніх подразників, пов'язаних з управлінською діяльністю, яка і визначає його специфіку і відрізняє від «неадміністративного».

Якщо керівник не може управляти собою і не здатний швидко виходити із стресових станів, у всьому організмі відбуваються невеликі, але незворотні зміни, що схильні накопичуватися.  Перетворившись на стійкі, ці зміни породжують в людині відчуття слабкості, хворобливості і сприяють виникненню нового стресу. Візьмемо за основу найзагальнішу і найповнішу класифікацію життєвого стресу, запропоновану Р.Т.Wong, і видозмінивши її стосовно управлінської ланки одержимо типологію стресу (рис. 2.2).

  Така типологія стресу вимагає деяких пояснень. Так, фінансовий стрес, мабуть, може виникати в результаті різної дії фінансових подразників (стресові стани в результаті дефіциту або  надлишку фінансових коштів, незаконно одержаних і т.п.). Суспільний стрес є інтегральною реакцією на життя людини в суспільстві  (суспільні кризи і т.п.) . У подібному ключі можуть трактуватися і інші види стресу.

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.2. Локалізація стресу в повсякденному житті керівника

 

У внутрішньому квадраті позначена сама суть нашого існування, яку називають "Я сила", "розумова сила", психічна енергія, або внутрішні ресурси. Це те, що дозволяє індивіду долати кризи життя, що визначає інтенсивність опору стресу. Зниження ресурсу сприяє підвищенню уразливості до різних, пов'язаних зі стресом, розладам, таким як тривога, страх, відчай, депресія [45, с. 58].

Наступна область – внутрішньоособистісний стрес. Більшість наших вимог до зовнішнього світу і його дії на нас пов'язана з цим видом стресу. Ця область є ніби відцентровою силою, яка чинить вплив на всі сфери нашого життя. Якщо керівник не знаходиться в світі сам із собою, то його внутрішнє сум'яття, переживання виявляється в негативному відношенні, діях на зовнішній світ і порушує міжособові взаємозв'язки. У цю категорію стресу входять такі події, як нездійснені очікування, нереалізовані потреби, безглуздя і безцільність вчинків, хворобливі спогади, неадекватність оцінки подій і т.п.

Область міжособистіного стресу взаємодіє з певними областями життя. Оскільки кожному керівнику доводиться постійно вирішувати різноманітні соціальні питання в своїй діяльності, то взаємодія з іншими людьми і його оцінка вчиняють істотний вплив на його сприйняття, переживання, відношення до подій і є проблемами відносин між людьми [43, с. 148].

Особистісний стрес має відношення до того, що робить керівник і що відбувається з ним, коли він не виконує, порушує певні соціальні ролі, такі як роль батька, чоловіка, службовця і т.п. Він виявляється у зв'язку з такими явищами як порушення здоров'я, погані звички, сексуальні труднощі, нудьга, старіння.

Сімейний стрес включає всі труднощі по підтримці сім'ї і відносин в ній – робота по будинку, подружні проблеми, конфлікти між поколіннями, життя з молоддю, хвороба і смерть в сім'ї, алкоголізм, розлучення і т.п.

Адміністративний стрес звичайно пов'язаний з важким робочим навантаженням, відсутністю самоконтролю за результатом роботи, ролевою невизначеністю і рольовим конфліктом. Погане забезпечення безпеки роботи, несправедливі оцінки праці, порушення її організації може стати джерелом стресу.

Суспільний стрес відноситься до проблем, які відчувають, переживають великі групи людей, – наприклад, економічний спад, банкрутство, расова напруга і дискримінація .

Екологічний стрес обумовлюється дією екстремальних умов навколишнього середовища, очікуванням такої дії або її наслідків – забруднення повітря і води, суворі погодні умови, недоброзичливі сусіди, штовханина, високий рівень шуму і т.п.

Фінансовий стрес не вимагає роз'яснень. Неможливість сплатити рахунки, незабезпечення витрат доходами, утруднення  в отриманні боргу, невідповідність рівня зарплати результатам роботи, виникнення додаткових і фінансово незабезпечених витрат, ці і інші обставини можуть бути причиною стресу керівника.

Внутрішньоособистісний стрес заслуговує детального розгляду не тільки тому, що на нього зверталося недосить уваги, але і у зв'язку з тим, що він може проектуватися на різні життєві події і впливати на особливості відношення до них і поведінку індивіда [41, с. 53].

Виходячи із специфіки діяльності керівника, ми виділяємо поняття «адміністративний стрес» як  особливий стан організму керівника, виникаючий у відповідь на дію  різноманітних сильних або тривалих зовнішніх і внутрішніх подразників, пов'язаних з управлінською діяльністю, яка і визначає його специфіку і відрізняє від «неадміністративного».

 Якщо керівник не може  управляти собою і не здатний  швидко виходити із стресових  станів, у всьому організмі відбуваються невеликі, але незворотні зміни, що схильні накопичуватися.  Перетворившись на стійкі, ці зміни породжують в людині відчуття слабкості, хворобливості і сприяють виникненню нового стресу.

Необхідні емпіричні дослідження щодо засобів запобігання стресів у діяльності та життєдіяльності сучасного керівника.

 

РОЗДІЛ 3

ЕМПІРИЧНЕ дослідження ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ КЕРІВНИКІВ ЯК ЗАСОБУ БОРОТЬБИ ЗІ  СТРЕСОМ

 

У практичній частині дипломної роботи були застосовані [14, 135-150] наступні методики:

1. Стандартизована методика В. Пекеліса «Галузі життя, у яких виникають стреси» дає можливість поглянути на стреси і оцінити, в яких галузях життя вони виникають найчастіше ;

2.Стандартизована методика  дослідження самооцінки стресостійкості  особистості керівника В.А. Тюріної – досліджує схильність керівника загострено реагувати на події, що відбуваються, приписувати їм додаткову значущість (надцінність);

3.Стандартизована методика  І.В. Ващенко на виявлення уміння вести здоровий спосіб життя –  адекватна  у зв'язку з тим, що нездоровий спосіб життя є причиною багатьох захворювань керівників, що зокрема мають – психосоматичну природу: інфаркти, напади стенокардії,  виразкові хвороби , стреси. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, здоров'я людини тільки на 10% визначається медичною допомогою, тоді як 40% задається спадковістю, а 50% – способом життя і екологічною ситуацією.

4. Методика  Г. Сельє „Дослідження особистості на стійкість до стресу” – виявляє групи стресостійкості особистості.

5. Методика А.О. Чугая на визначення емоційної напруженості особистості.

У тестуванні брали участь 12 осіб– керівники різних рівнів– з них 7 жінок і 5 чоловіків, тобто вибірка приблизно зрівняна щодо незалежної змінної, пов'язаної зі статтю досліджуваних. Стимульний матеріал методик і способи обробки даних приведені в додатках. Обсяг вибірки зумовлений наявністю розвивального блоку (бесіди психолога з проблем особистісного розвитку, групова дискусія).

Результати досліджень

Четверо респондентів по результатам опитування відносно локалізації стресу потрапили в коридор відповідей від 160 до 280 балів. Це говорить про те, що життя в такому напруженому режимі робить їх шанси на збереження нормального здоров'я невисокими. Потрібно міняти свої шкідливі навики і звички.

Дані восьми респондентів знаходяться в проміжку від 280 до 400 балів, це свідчить про те, що вони можуть відновлювати свої сили, навіть дуже напружено працюючи. Але це теж не вихід з положення. Це бажання „втекти від проблеми” (рис. 3.1)

 

Рис. 3.1. Вміння вести здоровий спосіб життя

 

За підсумками проведеного тестування способу життя були  виявлені наступні тенденції (табл. 3.1.) на рівні окремих респондентів і чинників.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.1.

Результати тестування способу життя керівників

Досліджувані	Вік	Здоров’я	Особисті контакти	Спосіб життя	Внутрішній спокій.	Побут	Професійне життя	Рівень стресостійкості	Вміння вести здоровий спосіб життя
жінки
респондент 1	34	20	16	18	20	22	16	36	230
респондент 2	37	20	18	16	20	24	14	32	310
респондент 3	37	20	16	22	18	16	14	33	320
респондент 4	39	22	20	24	26	18	12	39	240
респондент 5	50	18	18	24	28	26	22	42	270
респондент 6	50	22	24	22	26	24	16	30	270
респондент 7	52	18	22	24	20	22	14	39	350
чоловіки
респондент 8	31	20	20	20	20	16	14	35	360
респондент 9	34	22	18	18	22	22	12	26	330
респондент 10	39	18	18	20	18	22	12	32	360
респондент 11	41	16	14	16	18	20	12	25	310
респондент 12	54	14	14	22	16	16	14	25	310

 

 

1. Здоров'я.

 

Рис. 3.2. Здоров'я керівників

Ми бачимо, що один керівник набрав 14 балів, один – 16, три особи– 18, чотири керівника – 20 і три – 22 бали, це говорить про те, що в житті наших досліджуваних стреси або трапляються час від часу, або дуже часті, що підтверджується також на рівні індивідуальних бесід з випробовуваними. Ці бесіди були нерегламентованими і містили відомості в наступному настановчому контексті:

Бесіда 1. Увага до себе.

«Недбалість по відношенню до себе – це неуважність до себе, коли ми повністю спрямовані назовні, в зовнішнє. Якщо вранці, ледве розплющивши очі, ми встаємо з ліжка і зразу ж починаємо піклуватися про зовнішній світ, то ми ігноруємо свою суть на даний момент, не звертаючи уваги на те, якими ми зараз є.

Коли ми уважні до себе, ми усвідомлюємо і бачимо, як лягаємо, встаємо, рухаємося, як міняється наш настрій, стани. Ми спостерігаємо, які думки до нас приходять, які йдуть від нас, як вони міняються.

А недбалість до себе полягає у тому, що нас відносить несвідомість. Ми починаємо дивитися на всі боки, кудись удалину, замість того, щоб спочатку поздороватися з собою і подивитися, ким ми на сьогоднішній день є, і бути уважними до себе, де б ми не були.

Знаходячись в усвідомленості, в увазі до себе, ми розмовляємо, сміємося, танцюємо, продаємо, купуємо, спілкуємося – щоб ми не робили, ми присутні у всіх проявах життя, ми присутні в кожному його моменті, і не йдемо в несвідомість. Це присутність і уважність до себе, на відміну від недбалості до себе, і є розуміння самого себе. Це і є добро для кожного з нас. Це і є – здоров'я.».

2. Особисті контакти.

 

Рис. 3.3. Особисті контакти керівників

Дві особи набрали 14 балів, два керіника – 16, чотири – 18, два – 20, один – 22 і ще один – 24 бали.

У відношенні налагодження контактів, у досліджуваних явно не вистачає усвідомлення того, що ми можемо бути внутрішньо зігріті, тільки якщо відкриватимемося в контактах, і житимемо у відвертості, пізнаючи свої власні внутрішні закони. Настановча  бесіда велася в такому ключі:

Бесіда 2. Особисті контакти.

«Людина часто закривається, закупорюється і шукає задоволення за допомогою іншого. Тут помилковість і причина всієї нашої незадоволеності, всіх наших страхів. Ми переслідуємо і контролюємо іншого, а інший переслідує і контролює нас. В результаті, ми стаємо невротичними, капризними, полюємо за іншими, вступаючи з ними в боротьбу і тертя, і одночасно сподіваємося на велику любов, яка нас ощасливить і зігріє на все життя, що залишилося, залишаючись в цьому замкнутому крузі, без жодного розуміння своїх внутрішніх законів – законів буття.