Особистісний розвиток керівника як засіб боротьби зі стресом

3. Існує істинний мотив дії, але, за уявленнями керівника, він  виглядає непривабливо, і тоді  він керівником приховується. Відбувається приховування істинного мотиву.

Наприклад, керівник бачить, що він в даний момент жадібний, невпевнений, переляканий і йому не подобається це. Тоді він знаходить виправдання собі, чому він такий і намагається приховати свої відчуття від інших, при цьому, претендуючи на те, що він щедрий, упевнений і сміливий.

Все перевертається з ніг на голову. Замість того, щоб знати, якими ми є від моменту до моменту, ми починаємо видавати одне за інше. І тоді те, що ми знаходимо і нам не подобається, йде в підсвідомість. І кожного разу ми боремося, самі з собою, боячись показати те, що ми насправді відчуваємо. Потім відбувається механічне придушення, і ми забуваємо, хто ми є насправді ( респонденти 8,9,10)

4. Якби людина не пригнічувала  і не спотворювала свою внутрішню реальність, вона  не забуває, хто вона. Вона бачить, що жадність не породжує щедрість, що похіть не породжує чистоту сексу, що зайвого в людині ніколи нічого не було, що все для чогось дано. Просто не треба боятися і претендувати на те, щоб бути вище, ніж сама природа ( респондент 11).

5.Якби людина згодилася досліджувати себе, зацікавилася собою із самого початку, вона б побачила, що все має: і щедрість, і доброту, і сміливість і багато що інше. Але людина бажає відразу одержати свою красу, заперечуючи при цьому свою другу сторону, відмовляючись від своєї природи. Але так неможливо.

З бруду народжується лотос – тільки не треба відмовлятися від самого себе. Треба залишатися такими, які ми є, від моменту до моменту. Але людина вирішує, що така, як вона є, вона нехороша, що вона повинна стати кимось іншим, тому що ніхто собі не подобається. А якщо ми собі не подобаємося, ми вже ніким стати не можемо – це форма неприйняття себе, яка веде нас до стресу, до всіх видів хвороб нашого розуму, тому що вся наша енергія витрачається на конфлікт і боротьбу усередині себе ( респондент 12).

6. Особистісний розвиток керівника полягає в прийнятті себе, тобто, психолог учить його приймати всі свої сторони. Тому що, як керівник зможе повести за собою інших по правильній ( що не містить в собі стресогенності) дорозі в житті, внутрішньо живучи в конфлікті? Якщо є прийняття – є розрізнення, є розуміння, є чутливість, є знання, що йому потрібно від моменту до моменту, тому що він уважний до себе. Якщо людина уважна до себе, вона уважна і до іншого, а значить, вона зможе бути з іншим, у неї ніколи не виникне страху перед іншим. Якщо вона розуміє себе, то вона розуміє і іншого – інша така ж людина, як і вона (загальний висновок учасників).

Ці висновки дискусії виглядають, з одного боку, достатньо популярними, а з другого – констатують на вербальному рівні «включення»  механізмів самопізнання і усвідомлення  керівників відносно проблеми боротьби з адміністративним стресом на рівні особистісного розвитку .

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі зроблено наступне:

1. Теоретично проаналізована загальна концепція стресу, а також психологічний і психофізіологічний підходи до вивчення стресу, включаючи фізіологічні і психологічні механізми стресу, стресори службової і позаслужбової діяльності. Виділені відмітні особливості адміністративного стресу як   особливого стану організму керівника, що виникає у відповідь на дію  різноманітних сильних або тривалих зовнішніх і внутрішніх подразників, пов'язаних з управлінською діяльністю, яка і визначає його специфіку .

2. Проведені і проаналізовані соціально–психологічні емпіричні дослідження адміністративного  стресу на вибірці керівників з використанням методик виявлення стрес–чинників, дослідження стресостійкості особистості керівника, уміння вести здоровий спосіб життя.  Встановлено, що адміністративні стреси детерміновані прямими показниками здоров'я, особливостями особистих контактів, способом життя, внутрішнім спокоєм, побутовими умовами, особливостями професійного життя, стресостійкістю керівників.

3. Проведені індивідуальні бесіди і групова дискусія з керівниками, в ході яких була обговорена і модифікована концепція особистісного розвитку керівника  в контексті боротьби з адміністративним стресом  з використанням можливостей томалогії. Перспективи роботи бачаться у використанні окресленого методичного підходу як психокоректувальної методики.

4. Встановлено, що стресостійкість чоловічої вибірки керівників знаходиться на рівні „трохи вище середнього”, а жіночої – на високому рівні, що потребує розвитку антистресових заходів в основному стосовно чоловіків віком 30–40 років.

5. Встановлено що вміння вести здоровий спосіб життя, як у жіночій, так і у чоловічій вибірках керівників знаходиться на середньому рівні, причому у жінок дещо вищому, що також свідчить про необхідність спрямованості антистресових реабілітаційних заходів у напрямку формування здорового способу життя у першу чергу керівників чоловічої статі.

6. Встановлено, що підверженість стресам як в жіночій, так і в чоловічій вибірках висока, причому у жінок дещо вища, що потребує розробки додаткових антистресових заходів для крівників–жінок у напрямку зниження кількості стресогенних факторів на виробництві та в сімейному житті.

7. Нами виявлений значущо більший рівень емоційної напруженості керівників – жінок у порівнянні з чоловічою вибіркою керівників, що підтверджує обґрунтованість попереднього висновку.

8. У нашому дослідженні ми   не використовували антистресові заходи томалогії  і не проводили додаткову діагностику динаміки змін у досліджуваних, оскільки ця задача вимагає тривалої роботи. Тому ми не пропонуємо впровадження нового методу психокорекції і не оцінюємо ефект від такого впровадження. Дані про успішність використання методу в доступній літературі відсутні. Ми лише констатуємо підвищений інтерес досліджуваних до названого методу, знайдений нами в ході групового обговорення проблеми: з 12 учасників дослідження всі усвідомили  актуальну необхідність або самостійного освоєння методу, або в співдружності з практичним психологом, що свідчить про «запуск» механізмів усвідомлення проблеми адміністративного стресу на поведінковому рівні і ії вирішення у напрямку особистісного розвитку керівників.

9. Емпіричні дані, представлені в діаграмах, ясно свідчать про те, що керівники можуть відновлювати свої сили, навіть дуже напружено працюючи. Ми інтерпретуємо це як  бажання втекти від проблеми адміністративного стресу. Більше 30 % респондентів за наслідками опитування відносно локалізації стресу потрапили в коридор відповідей від 160 до 280 балів. Це говорить про те, що життя в такому напруженому режимі робить їх шанси на збереження хорошого здоров'я невисокими. Керівникам була дана рекомендація про те, що потрібно міняти свої шкідливі навики і звички, а головне – відношення до проблеми.

10. Стосовно показників здоров'я керівників. Дані показують, що стреси у них виникають або  час від часу, або дуже часто, що підтверджується також на рівні індивідуальних бесід. Відносно особистих контактів вибірка досліджуваних характеризуються високим ступенем закритості. В способі їх життя висока частка випадковості, недетермінованості. 40% випробовуваних відчувають проблеми внутрішнього занепокоєння, 30% – побутові проблеми, 90% – проблеми професійного життя при достатньо високому рівні стресостійкості.

11. Після виявлення індивідуальних тенденцій з кожним з випробовуваних проводилися індивідуальні бесіди з акцентом на особливості особистих проблем, пов'язаних з адміністративним стресом. Ці бесіди булі нерегламентованими, хоча містили настановчий компонент, орієнтований на надання психологічної допомоги відносно індивідуальної проблеми конкретного керівника. Теми індивідуальних бесід : «Увага до себе», «Особисті контакти», «Про здоровий спосіб життя», « Про внутрішній спокій», «Про проблеми побуту», «Про професійне життя керівника», « Про проблему адміністративного стресу». Остання тема виявилася найактуальнішою і викликала необхідність додаткового етапу досліджень у вигляді групової дискусії про ставлення самих досліджуваних до концепції особистісного розвитку керівника в контексті боротьби з адміністративним стресом  з урахуванням можливостей томалогії.     З учасниками досліджень була проведена дискусія про можливості нового перспективного напряму прикладної експериментальної практичної психології – томалогії і її основоположного методу безоцінкового усвідомленого самоспостереження (БОС), що вимагає лонгитюда і значного часу на засвоєння.  Висновком дискусії було отримання позитивного зворотного зв'язку і подолання скептичного ставлення керівників в частині перспективних форм профілактики адміністративного стресу за підсумками проведених емпіричних досліджень. В ході дискусії керівники висловлювалися відносно власної позиції і бажання освоювати  методи томалогії як науки про самопізнання особистості людини, про потенціал розвитку її свідомості. Вона всебічно вивчає механізми роботи людського розуму, як свідомої, так і підсвідомої його частини в рамках концепції особистісного розвитку керівника. Суть особистісного  полягає в прийнятті керівником самого себе, тобто, психолог навчає його приймати всі свої сторони. Якщо є прийняття – є розрізнення, є розуміння, є чутливість, є знання, що керівнику потрібно від моменту до моменту, тому що він уважний до себе («Увага до себе» – початкова тема індивідуальних бесід з кожним керівником, тобто початок освоєння методу все ж таки відбувся, що і вплинуло кінець кінцем на відношення до концепції особистісного розвитку). Якщо людина уважна до себе, вона уважна і до іншого, а значить, вона зможе бути з іншим, у неї ніколи не виникне страху перед іншим. Якщо вона розуміє себе, то вона розуміє і іншого – інша така ж людина, як і вона (загальний висновок учасників дискусії).

В результаті виконаної роботи ми можемо відзначити наступні рекомендації.

1. Керівникам були надані індивідуальні рекомендації про те, що потрібно міняти свої шкідливі навички і звички, а головне – ставлення до проблеми подолання стресу шляхом особистісного розвитку. Ми вважаємо, що теми індивідуальних бесід : «Увага до себе», «Особисті контакти», «Про здоровий спосіб життя», « Про внутрішній спокій», «Про проблеми побуту», «Про професійне життя керівника», «Про проблему адміністративного стресу» потребують подальшою розробки із залученням як самих керівників, так і провідних фахівців в галузі томалогії.

2. Ми рекомендуємо впроваджувати і в подальшому варіанти групових дискусій про ставлення самих керівників до концепції особистісного розвитку в контексті боротьби з адміністративним стресом  з урахуванням можливостей томалогії.     З учасниками слід дискутувати про можливості впровадження нового перспективного напряму прикладної експериментальної практичної психології – томалогії і її основоположного методу безоцінкового усвідомленого самоспостереження (БОС) на державному рівні, що вимагає лонгитюдних спостережень і значного часу на засвоєння.

3. Ми рекомендуємо також на державному рівні створювати  і впроваджувати систему психологічного (у тому числі безстресового) забезпечення процесів, умов та засобів трудової діяльності, що сприятиме професійному довголіттю та збереженню психічного і фізичного здоров’я  як керівників, так і персоналу сучасних організацій. 

Список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дьяченко М.И. Психологический словарь– справочник / М.И. Дьяченко, Л.А Кандыбович. – Минск : Харвест, АСТ, 2001. – 248 с.
2. Гримак Л.П. Общение с собой / Л.П. Гримак. – М. : Наука, 1991. – 179 с.
3. Дьяченко М.И. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях / М.И. Дьяченко, Л.А. Кандыбович, В.А. Пономаренко. – Минск: БГУ, 1985. – 398 с.
4. Колодзин Б. Как жить после психической травмы / Б. Колодзин. – М. : НИИ «Геодезия», 1992. – 546 с.
5. Баранов П.В., Сазонов Б.В. Игровая форма развития коммуникации, мышления, деятельности / П.В. Баранов, Б.В. Сазонов. – М. : Университет, 1988. –132 с.
6. Станкин М.И. Характер – внутрений фатум / М.И. Станкин // Управление персоналом. – 1998. – №3. – С. 34-42.
7. Селье  Г. Очерки об адаптационном синдроме / Г. Селье. – Москва : Наука, 1960. – 213 с.
8. Гринберг Дж. Управление стрессом / Дж.Гринберг. – М. : Питер, 2002. – 690 с.
9. Борисова С.Е. Деловая игра как метод социально–психологического тренинга / С.Е. Борисова // Вопросы психологии – 1999. – № 4. – С. 52–58.
10. Урбанович А.А. Психология управления / А.А. Урбанович. – Минск : Харвест, 2002. – 492 с.
11. Бланшар К. Одноминутный менеджер и жизненное равновесие / К. Бланшар, Д.У. Эддингтон, М. Бланшар. – Минск : Попурри, 2002. – 355 с.
12. Станкин М.И. Психология управления / М.И. Станкин. – Москва : ЗАО «Бизнес–школа», 2002. – 215 с.
13. Вильямс К. Тренинг по управлению стрессом / К. Вильямс. – М. : «Эксмо», 2002. – 369 с.
14. Косовская И. Основной инстинкт: о личностных качествах, необходимых для успешного бизнеса / И. Косовская // Персонал – 1998. – № 3. –  С. 60-63.
15. Макшанов С.М. Психодиагностика способности к управлению людьми в особых условиях /   С.М. Макшанов. – Л. : ЛГУ, 1991. – 146 с.
16. Селье Г.Стресс без дистресса / Г. Селье. – Москва : Прогресс, 1979. – 261 с.
17. Семиченко В.А. Психические состояния. Модульный курс для преподавателей и студентов / В.А. Семиченко. – Киев : Магістр–S, 2008. – 512 с.
18. Беседин А.Н. Книга практического психолога / А.Н. Беседин, И.И. Липатов, А.В. Тимченко; ч. 1. – Харьков : СтильП, 1996. – 344 с.
19. Леонова А.Б. Психодиагностика функциональных состояний человека / А.Б. Леонова. – Москва : АСТ, 2007. – 600 с.
20. Мефаков З.Е. Методы оценки функциональных состояний / З.Е. Мефяков. – Ярославль: Дом-1, 1999. – 291 с.
21. Сосникова Ю.Е. Психические состояния человека, их классификация и диагностика /  Ю.Е. Сосникова. – Горький : ГНУ, 1999. – 410 с.
22. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях / В.И. Лебедев. – Москва : Наука, 1989. – 200 с.
23. Анциферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях / Л.И. Анциферова. – Психологический журнал. – 1994. – № 1. – С. 90-102.
24. Богозов Н.З. Психологический анализ стресса руководителя. / Н.З. Богозов. – Магадан :Куб Бук, 2007. – 298 с.
25. Меерсон Ф.З. Адаптация, стресс и профилактика / Ф.З. Меерсон. – Москва : Свифт, 1993. – 225 с.
26. Шрайнер К. Как снять стресс: 30 способов улучшить свое самочувствие за 3 минуты / К. Шрайнер. – Москва: Наука, 1988. – 129 с.
27. Баев Е.Е. Экстремальные состояния в профессиональной деятельности / Е.Е. Баев // Персонал. – 2002. – №3. – С. 154-160.
28. Вагин И. Психология зла / И. Вагин. – М. : Питер, 2003. – 159 с.
29. Вербин С. Наука принятия решений / С. Вербин. – М. : Питер, 2003. – 520 с.
30. Станкин М.И. Психология управления / М.И. Станкин. – Москва : ЗАО «Бизнес–школа», 2002. – 399 с.
31. Судаков К.В. «Системные механизмы эмоционального стресса / К.В.Судаков. – М. : Питер, 2005. – 420 с.
32. Василюк Ф.Е. Психология переживания / Ф.Е. Василюк. – М. : Питер, 2006. – 150 с.
33. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация / Ю.А. Александровский. – М. : МГУ, 1998. – 291 с.
34. Березин Ф.Б. Психологическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф.Б. Березин. – Л. : Просвещение, 1998. – 303 с.
35. Эмоциональный стресс в условиях нормы и патологии человека / Ю.М. Губачёв, Б.В. Иовлев, Б.Д. Карвасарский и др. – Л. : Просвещение, 2006. – 401 с.
36. Кон И.С. Социология личности / И.С. Кон. – М. : Эксмо, 1999. – 378 с.
37. Посттравматическое стрессовое расстройство / Под ред. И.И. Брызгунова. – М. : Научный центр здоровья детей РАМН, 2001. – 422 с.
38. Василюк Ф.Е. Пережить горе / Ф.Е. Василюк. – М. : Аспект-ПРЕСС, 2002. – 199 с.
39. Попова Л.М. Стресс жизни : Сборник / Л.М.Попова, И.В.Соколов. – Р.-н.Д. : Феникс, 2009. – 329 с.
40. Станкин М.И. Психологические механизмы управления / М.И. Станкин. – Москва : ЗАО «Бизнес–школа», 2006. – 415 с.
41. Розанова И.А. Парадоксы и противоречия управления / И.А. Розанова // Управление персоналом. – 1998. – № 1. – С. 22-37.
42. Щербакова О. Российский предприниматель: психологическая модель личности / О. Щербакова, Г. Мышленник // Экономика и управление. – 2009. – № 3. – С. 122-130.
43. Самоукина Н.В. Работа социального психолога в банковской системе / Н.В. Самоукина // Вопросы психологиии. – 1997. – № 4. – С. 68-79.
44. Андреев В.И. Саморазвитие менеджера / В.И. Андреев. – М. : МГУ, 1995. – 160 с.
45. Почепникова Л.Д. Стресс в управлении / Л.Д.Почепникова. – Р.-н.Д. : Феникс, 2005. – 355 с.