Орієнтовна комплексна програма вивчення

Погана програма (технологія роботи) обмежує ріст особистості  психолога, не стільки знімає проблеми, скільки додає їх. Добра програма розвиває не лише дітей, а й самого психолога, учителя, робить роботу приємною й результативною.

1-й рівень: програма ніяк не допомагає професійному росту учасників обстеження.

2-й рівень: програма допомагає професійному й особистісному росту психолога побічно. Наприклад, через полегшення праці й вивільнення ласу.

3-й рівень: програма дає змогу збільшити основні показники оцінювання шкільної зрілості, забезпечує професійний ріст і підвищує ступінь упевненості в собі.

4-й рівень: методика дає можливість вийти на самостійний творчий рівень, стимулює бажання постійно вдосконалювати майстерність, розвивати психологічний інструментарій, зокрема в самій цій програмі.

Під час співбесіди з  автором програми можна поставити  кілька запитань для остаточного  оцінювання компетентності практичного психолога в питаннях складання і впровадження даної програми:

• Чи існують альтернативні програми?
• У чому подібність їх із пропонованою програмою? У чому розбіжність?
• Ким і де вже апробувалася програма?
• Які результати? Як їх вимірювали?
• Які недоліки програми бачить сам автор?
• Як можна перевірити твердження психолога самому слухачеві семінару чи експертові?
• Які витрати часу і засобів потрібні для впровадження даної програми?
• Чи варті результати обіцяних витрат чи ні? Чи, може, такі самі чи подібні результати можна одержати інакше і простіше?

 

Алгоритм підготовки рецензії

на діагностичну програму готовності

дитини до навчання у школі

1. Указати повну назву  програми, психолога, що її представив і тип установи.

2.  Проаналізувати й описати в оцінковій формі оформлення і зміст даної програми:

• де, коли, ким затверджена;
• наявність усіх необхідних складових частин програми;
• короткий опис якості складових частин програми відповідно до методики оцінювання;
• де, коли і ким апробована, її результати;
• висновок про можливість застосування даної програми на практиці.

3.   Підпис рецензента, дата, печатка.

 

Перелік літератури

1. Бардин К.В. Подготовка ребенка к школе. – М.: Знание, 1983. - № 5. - 96 с.
1. 2. Безруких М.М., Ефимова С.П. Знаєте ли вьі своего ученика? – М.:    Просвещение,    1991.    – 176 с.
2. Безруких М.М., Ефимова С.П., Круглов Б. Почему учиться трудно? – М.: Приложение к журналу «Семья й школа», 1995. – ВьІ-пуск 5. – 203 с.
3. Божович Л.И. Личность й ее формирование в детском возрас-те. - М., 1968.
4. Бугрименко Е.А.,  Цукер-ман Г.А. Учимся читать й писать. – М.: Знание, 1994. - 85 с.
5. Венгер А.А. Психологическая готовность детей к обучению в школе // Развитие умений и умственное воспитание дошкольника. - М., 1988.
6. Венгер Л.А., Венгер А.Л. Готов ли ваш ребенок к школе? – М.: Знание, 1994. – 192 с.
7. Венгер А.Л., Цукерман Г.А. Психологическое обследование младших школьников. – М.: ВЛА-ДОС-ПРЕСС, 2001. - 160 с.
8. Ветрова В.В. Уроки психологического здоровья. – М., 2000. – 192с.
9. Гатанова Н.В., Тунина Е.Г. Тесты для подготовки ребенка к школе. Для детей 6–8 лет. – .С.-Пб.: Издательский Дом «Нева». – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. - 192 с.
10. Гильбух Ю.З. Диагностика психологической готовности к школьному обучению // Темперамент и познавательные способности школьника. – К.,  1993. – С. 178-208.
11. 12.  Готовность детей к школе. Диагностика психического развития и коррекция его неблагоприятных вариантов. Метод, разработки школьного психолога / Авторы: Е.А.Бугрименко,   А.Л.Венгер, К.Н.Поливанова, Е.Ю.Сушкова. – М.: ВНИК «Школа», 1989. - 88 с.
12. Гуткина Н.И. Диагностическая программа по определению психологической готовности детей 6–7 лет к школьному обучению // Психологическая наука и образование. – 1997. – № 2. - С. 28-35.
13. Гуткина Н.И/ Младший школьный возраст / В кн.: «Рабочая книга школьного психолога» / Под ред. И.В.Дубровиной и др. – М.: Просвещение, 1991. – С. 65-84.
14. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. – М., 1993.
15. Детский практический психолог: Программы и методические материалы / О.А.Шаграева и др. – М., 2001. - 256 с.
16. Дубовский С.Ф. Программа диагностики интеллектуальной готовности к школе // Журнал практического психолога. –  1997. – № 5. - С.6-12.
17. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба. – М., 1991.
18. Екжанова Е.А. Диагности-ко-прогностический скрининг в первых классах общеобразовательной школы // Школьный психолог (изд-во «ПС»).  – 2002.  – № 2. - С. 21-28.
19. Ильина М.Н., Парамонова Л.Г., Головнева Н.Я. Тесты для детей «Готов ли ваш ребенок к школе?»   –   С.-Пб.:   Дельта, 1997. - 384 с.
20. Коломинский Я.Л., Пань-ко Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. – М.: Просвещение, 1988. – 190 с. – С. 5-21.
21. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок: Психологическая готовность к школе. – М.: Знание, 1987. - № 5. – 80 с.
22. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. – М.: Педагогика, 1991. – 152 с.
23. Нестерова Е.М. Как подготовить ребенка к школе (размышления практического психолога) // Психологическая наука и образование. – 2000. – №3.
24. Нижегородцева Н.В., Шад-риков' В.Д. Психолого-педагогическая готовность ребенка к школе. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 256 с.
25. Овчарова Р.В. Готовность ребенка к школьному обучению и адаптация к школе / В кн. Технологии практического психолога образования. – М., 2001. – С. 138– 155.
26. Овчарова  Р.В. Дети  на школьном старте и заботы психолога / В кн. Справочная книга школьного психолога. – М.: Просвещение, «Учебная литература», 1996. - С. 87-119.
27. Особенности психического развития детей 6–7-летнего возраста / Под ред.  Б.Д. Эльконина, Л.А. Венгера. – М., 1988.
28. Павлютенков Е.М., Крыж-ко В.В. Оценка степени готовности детей к обучению в школе: Метод, рекомендации. – Запорожье: ЗОИУУ. - 1992. - 39 с.
29. Практическая психология для воспитателя / Сост. Г.П.Лаврентьева, Т.М.Титаренко. – Запорожье, 1992. - С. 7-8.
30. Практическая психология образования / Под ред. И.В.Дубровиной. –   М., 2000.
31. Прихожан А.М. Основные направления работы с младшими школьниками / В кн.: Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В.Дубровиной и др. – М.: Просвещение, 1991. - С. 84–104.
32. Психологическая диагностика детей и подростков / Под ред. К.М.Гуревича, Е.М.Борисовой. – М., 1995.
33. Рогов Е.И. Определение психологической готовности детей к школьному обучению / В кн.: Настольная книга практического психолога в образовании. – М.: ВЛАДОС, 1995. - С.37-58.
34. Руководство практического психолога. Готовность к школе: развивающие программы /
35. Под ред.  И.В.Дубровиной.  – М., 1995.
36. 36. Синягина Н., Чирковская Е. Школа задолго до 1 сентября, или Когда интересно учиться // Народное  образование:   –   1996.   – № 4-5. - С. 113-127.
37. Стаденко Н.М., Ілляшенко Т.Д., Обухівська А.Г. Методика діагностики готовності до навчання у школі дігей шестирічного віку / Навч.-метод, посібник. – Кам'янець-Подільський: Абетка, 2001. - 18 с.
38. Тужкина Н.И. Психологическая готовность к школе.  – М., 1997.
39. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по дошкольной психологии. – М.: Изд. центр «Академия», 1998. – 304 с.
40. Цукерман Г.А. Школьные трудности благополучных детей. – М.: Знание, 1994. – 74 с.
41. Цукерман Г.А., Поливанова К.Н.  Введение в школьную жизнь. – М., 1994. – 122 с.
42. Цылев В.Р. О проблеме психологической адаптации школьников // Психологическая наука и образование. – 1998. – № 3–4.
43. Цылев В.Р. О связи диагностики психологической готовности детей к школе и содержания коррекционных занятий // Психологическая наука и образование. – 2000. - № 1. - С. 71-77.
44. Чейпи Дж. Готовность к школе: Как родители могут подготовить детей к успешному обучению в школе / Пер. с англ. – М.: Педагогика–Пресс, 1992. – 128 с.
45. Чиркова Т.Н. Психологическая служба в детском саду. – М., 2000.
46. 46.  Шванцара И. и коллектив. Диагностика психического развития. - Прага: «АВИЦЕНУМ» -медицинское  изд-во,   1978.  – 388 с.
47. Эльконин Д.Б. Некоторые вопросы диагностики психического развития детей / Диагностика учебной деятельности и интеллектуального развития детей. – М., 1995.
48. 48.  Энциклопедия для родителей   первоклассника /Сост.: Е.А.Белый,  К.Ю.Белая.  –  М.: ООО «Издательство АСТ», 2000. – 488 с.
49. Юдина Е.Г. Психолого-педагогическая диагностика в системе дошкольного образования: проблемы и перспективы // Психологическая наука и образование. – 2000. - № 4. - С. 95-103.
50. Ясюкова Л.А. Оптимизация обучения и развития детей с ММД. - С.-Пб., 1997. - 174 с.

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Нормативно-правова  база організації прийому до першого  класу і визначення шкільної готовності

Про Базовий  компонент дошкільної освіти в Україні / Рішення колегії МО України від 28.10.98 р. № 14/2–7, Рішення Президії АПН України від 28.10.98 р. № 5-7/9-106 // Інф. зб. МО України. – 1999. – Січень. – № 2.

Витяг із доповідної про  Базовий компонент (державні стандарти) дошкільної освіти в Україні.

... Базовий компонент  ... має на меті забезпечення  достатнього рівня психофізичного розвитку та соціальної адаптації, готовності до систематичного шкільного навчання. Він визначає вимоги суспільства до розвитку, вихованості та навченості (освіченості) дошкільника, мінімально достатній та необхідний рівень компетенції дитини перших семи років життя для нормального перебування в навколишньому середовищі та є базою для розвитку її індивідуальних здібностей, потреб і інтересів.

Поняття «мінімально  достатній та необхідний рівень компетенції» вживається не в розумінні найнижчий за ступенем розвитку, а як обов'язковий набір елементарних, доступних за віком складових. Документ орієнтує на досягнення дитиною нижнього вікового, а не індивідуального порогу.

Вихідні наукові поняття, на яких будується концепція Базового компонента, – розвиток, виховання, навчання.

Розвиток – це становлення  дитини як суб'єкта життєдіяльності, здатного ціннісне ставитися до природи, оточуючих людей, предметного світу, витворів мистецтва, самого себе.

Виховання – це залучення  дитини до системи вироблених людством цінностей, організація умов для її духовного зростання, формування основ ціннісного ставлення до дійсності.

Навчання – це набуття  дитиною можливості засвоювати знання, оволодівати уміннями й навичками, використовувати їх у житті.

Ці складові формування дитячої особистості реалізує зміст Базового компонента (державних стандартів) дошкільної освіти, систематизований за сферами життєдіяльності «Природа», «Культура», «Люди», «Я сам», які в сукупності відкривають для дитини світ у цілісності та різноманітності.

Сфера «Природа» формує елементарний світогляд, несе ціннісно-змістову наповненість за екологічним та природничим напрямами. Сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує відчуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у довкіллі.

Сфера «Культура» вводить  дитину у світ практичної та духовної діяльності дитини, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, вчить одержувати задоволення від процесу та результату своєї діяльності, управляє в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до надбань національної та світової культури.

Сфера «Люди» формує соціальну  компетентність: навчає диференціювати людей за ознаками віку, статі, спорідненості; поводити себе в межах припустимої поведінки, оволодівати культурою спілкування, адекватно реагувати на вчинки і слова інших, користуватися правилами хорошого тону, співпереживати і співдіяти.

Сфера «Я сам» відкриває  дитині світ власного внутрішнього життя, прагнень, думок, переживань, допомагає зіставити свої бажання з можливостями, привертає увагу до особливостей власного фізичного та психічного розвитку.

Зміст Базового компонента (державних стандартів) дошкільної освіти відображає тенденції до гуманізації дошкільної освіти, забезпечення умов для повноцінного фізичного розвитку, педагогічно обумовленого співвідношення між розумовим, емоційно-вольовим, моральним, соціальним розвитком дитини, орієнтує на виховання цілісної особистості, здатної до самоствердження.

Про організацію навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів /Лист МО України від 21.04. 99 р. № 1/9-171 // Інф. зб. МО України. - 1999. -Червень. – №11.

... До 1-го класу початкової  школи приймаються діти віком  6–7 років (за бажанням батьків), які досягли шкільної зрілості.

... Суворо заборонено  прийом дітей на конкурсній  основі до 1-го класу та наступних  класів початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів, окрім спеціалізованих шкіл (із поглибленим вивченням іноземної мови (мов), художньо-естетичного спрямування, спортивних та ін.).

Недопустимою є перевірка  у майбутніх першокласників знань, умінь і навичок, які виходять за межі програми дошкільного закладу.

... Відбір дітей до 1-го класу спеціалізованих шкіл здійснюється спеціальною комісією закладу, склад якої затверджується наказом директора.

Знайомство вчителя  з дитиною (майбутнім учнем) доцільно проводити, починаючи не пізніше як із травня поточного року. Метою його є формування позитивного ставлення до школи. Бесіда з дитиною має тривати не більше 15–20 хвилин і повинна проводитись у присутності батьків. У таких бесідах одночасно можуть брати участь 2–3 дитини разом зі своїми батьками.

Рекомендується проведення вчителем 2-тижневих підготовчих занять (червень-серпень) із дітьми дошкільного віку (майбутніми першокласниками), які не відвідували дошкільний заклад, з метою забезпечення психологічної готовності дитини до шкільного навчання, підготовки до навчання рідної та державної мов (розвиток комунікативних та мовленнєвих навичок).

Проведення діагностичного обстеження з метою комплектування класів корекційного навчання допускається лише після зарахування дитини до загальноосвітнього навчального закладу.

Результати діагностичного обстеження не можуть бути підставою для відмови у прийомі дитини до школи.

Про зарахування  дітей до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу. Лист Міністерства освіти і науки України від 13.04.2001 р. № 1/9–157 // Директор школи. – 2001. – № 21-22 (165-166).

...Під час формування  контингенту майбутніх першокласників  слід ураховувати, що основними показниками для зарахування дітей до школи повинні бути стан їхнього здоров'я та бажання батьків.

... Дошкільна освіта  для дітей сьомого року життя ... у повній мірі повинна відповідати їх віковим, психофізіологічним, соціальним особливостям розвитку.

Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.05.2001 р. №365 // Інф. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2001. - Червень.-№. 11.

... Довести до відома  керівників загальноосвітніх навчальних  закладів, що:

2.6. При прийомі дитини  до 1 класу неприпустимим є проведення  вступних випробувань, тестувань, співбесід, іспитів для перевірки її знань із навчальних предметів.

 

Додаток 2

Зорово-графічний  ґештальт-тест Бендер

 

Тест дає змогу надійно  оцінити ступінь сформованості  зорово-моторної координації, а також виявити найпроблемніші її моменти.

Обладнання: чистий аркуш паперу, зразок для копіювання (малюнок наприкінці додатка), ручка.

Інструкція: «На чистий аркуш паперу постарайся змалювати ці картинки так, щоб вийшло дуже схоже».

Змальовувати дитина повинна ручкою. Важливо, щоб вона правильно відтворювала і загальний вигляд, і розташування малюнків. По закінченні роботи запропонуйте їй перевірити, чи все вийшло схоже. Якщо дитина захоче, то може перемалювати чи виправити своє зображення. Позначте той малюнок, що дитина вибере як найбільш схожий.

Інтерпретація результату:

Результати виконання тесту оцінюються за допомогою порівняння роботи дитини з графічним зразком, запропонованим їй для змальовування. Дитина має правильно відтворити п'ять малюнків зразка та їх розташування відносно один одного. Рівень розвитку «Зорово-моторної координації» визначається за допомогою якісного аналізу з огляду на дані, отримані й перевірені у дослідженнях Л. Ясюкової.

Рівні розвитку:

Високий: усі малюнки виконані абсолютно ідентично зразку: витримані загальні розміри і розміри деталей, нахил, положення малюнків на аркуші відносно один одного, а також положення деталей усередині кожного малюнка, лінії чіткі. Такий варіант виконання зустрічається дуже рідко.