Орієнтовна комплексна програма вивчення

ОРІЄНТОВНА  КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ     

ГОТОВНОСТІ  ДИТИНИ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

 

Дана  діагностична програма призначена для  вивчення готовності дітей 6–7 років, випускників дошкільної установи, до шкільного навчання. Проведення такого щорічного дослідження дає змогу психологічній службі дошкільної установи глибше аналізувати результати освітньо-виховної роботи в дошкільній установі й допомагає вирішувати разом із батьками питання подальшої оптимальної для дитини освіти у школі.

Цілі програми:

• забезпечення комплексного підходу при визначенні готовності дитини до навчання у школі;
• забезпечення якісного психолого-педагогічного обстеження старших дошкільників;
• захист прав та інтересів дитини при визначенні ступеня інтенсивності подальшої освіти в початковій ланці школи;
• здійснення наступності в роботі психологічної служби дошкільної установи і шкіл району з метою попередження повторного тестування дитини при вступі до школи. Завдання дослідження:
• визначити рівень розвитку основних компонентів шкільної готовності дитини;
• скласти прогноз її подальшої оптимальної освіти.

Під основними компонентами шкільної готовності ми маємо на увазі  стан «зрілості» дитини. Спостереження за подальшим навчанням випускників дошкільної установи у школі свідчать, що основною причиною неуспішності більшості учнів є їхня «незрілість», недостатня нервово-психічна й інша готовність до складного процесу навчання. Звідси – причини того, що часто вже на першому році навчання дитина не витримує навчального навантаження, батьки скаржаться на появу в деяких дітей млявості, стомлюваності, а згодом – на значне зниження працездатності й виникнення неврозів;

Дитина, що вступає до школи, має бути зрілою у фізіологічному й соціальному відношенні, вона має  досягти певного рівня розумового й емоційно-вольового розвитку. Навчальна діяльність потребує певного запасу знань про навколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна володіти розумовими операціями, вміти узагальнювати й диференціювати предмети і явища довкілля, уміти планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль. Важливі позитивне ставлення до навчання, здатність до саморегуляції поведінки і вияв вольових зусиль. Тому поняття «готовність дитини до школи» ми розглядаємо як комплексне, багатогранне і таке, яке охоплює всі царини життя дитини.

Залежно від цього  ми виділяємо наступну структуру компонентів готовності дитини до навчання у школі:

Морфологічна зрілість:

• стан здоров'я дитини;
• рівень сформованості дрібної і великої моторики;
• біологічна зрілість. Інтелектуальна зрілість: Рівень сформованості різних
• психічних функцій:
• мислення (наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне);
• сприймання (зорове, слухове):
• пам'яті (зорова, слухова, довільна):
• уваги (стійкість, розподіл, переключення, обсяг);
• мови (звуковий аналіз, словниковий запас, володіння зв'язним мовленням);
• уяви. Емоційно-вольова зрілість:
• рівень розвитку довільності поведінки;
• навчальна мотивація;
• тривожність. Соціальна зрілість:
• соціальна компетентність;
• комунікативні навички.

Програма складається  з тестових завдань, анкет і опитуваль-ників для вихователів і батьків з метою одержання інформації про дитину методом експертних оцінювань і попередження.

Діагностичне обстеження проводиться в період березня–травня, що дає змогу вчасно надати інформацію про ступінь готовності дитини до шкільного навчання в комісію з прийому першокласників до школи району.

Обстеження дитини проводиться у звичній для неї обстановці (або

у кабінеті психолога, де раніше проходили індивідуальні й групові заняття, або у груповому приміщенні в затишному куточку – наприклад, у спальні, у спеціально обладнаному для цього місці). Меблі повинні бути підібрані за зростом дітей, освітлення – достатнє, увесь необхідний матеріал підготовлений і скомпонований для зручної роботи. Процедура обстеження проводиться зранку з 9.00 до 11.00 і в другій половині дня з 15.30 до 17.00. Усі завдання пропонуються дитині індивідуально, у певній послідовності. Час роботи з дитиною не має перевищувати вікових норм навчальної діяльності і тривати не більше ЗО хв. Тест на визначення рівня розвиненості функцій уваги може проводитися у груповій формі. Батьки дітей одержують інформацію про проведення дослідження на загальних зборах групи і під час індивідуальних консультацій. На саме тестування вони не запрошуються, але в разі потреби можуть отримати дозвіл зі згоди психолога.

Результатом обстеження дітей є висновок про ступінь  готовності дитини до шкільного навчання, зроблений на основі порівняння її індивідуальних характеристик з віковими нормативами. Вказується оптимальний для неї рівень складності освітніх програм. При значних відхиленнях од вікових вимог батькам може бути дана рекомендація відкласти на рік вступ дитини до школи. За наявності затримки в розвитку можуть бути запропоновані відповідні корекційні програми.

Висновок про ступінь  готовності оформлюється у вигляді підсумкового документу у двох примірниках, один із яких видається на руки батькам, а другий зберігається в архіві психологічної служби дошкільної установи.

Біологічна  зрілість дитини

Для визначення темпів росту  і розвитку дошкільника необхідно  також оцінювати біологічну зрілість – досягнутий рівень дозрівання організму. Адже біологічно зріла дитина легше впорається з фізичними і розумовими навантаженнями, легше адаптується до нових умов, зокрема до школи, оскільки вона менш чутлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб тощо.

Методи оцінювання біологічної  зрілості дитини: Пропорції тіла і  темпи росту. Це найпростіший, але, втім, приблизний спосіб оцінювання біологічної зрілості. Як критерії використовуються не просто показники росту і ваги дитини, а, насамперед, пропорції тіла, що враховують співвідношення окремих його частин – голови, тулуба, кінцівок. Більш точне уявлення про ступінь біологічного дозрівання організму дають показники зміни пропорцій тіла в періоди так званих ростових стрибків. Так, у дошкільному віці (5–6 років) діти переживають напівзростовий стрибок, що є суттєвим показником зрілості організму.

Щоб дізнатися, чи пройшла дитина цей важливий етап, використовують філіппінський тест. Попросіть дитину дістати правою рукою ліве вухо, провівши руку над головою. Успішність виконання цього завдання дитиною показує ступінь розвитку кістяка, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати і переробляти інформацію. Фізіологами і гігієністами встановлено, що коли дитина починає відвідувати школу до того, як у неї пройшов напівзростовий стрибок, це негативно позначається на її здоров'ї, особливо на психічному, і рідко приносить успіхи в навчанні.

Кісткова  зрілість. Окостеніння кістяка проходить через певні послідовні стадії. Це більш точний спосіб визначення ступеню біологічного дозрівання. Зазвичай перевіряють ступінь окостеніння кістяка лівої руки дитини, їй пропонують покласти руку на стіл долонею вниз і по черзі піднімати пальці над столом, не відриваючи кисті од поверхні. Після цього виконати наступне завдання: повторити за дорослим двома руками вправи «Перемога» і «Ріжки».

«Перемога» – стиснути в кулак усі пальці, крім вказівного і середнього. «Ріжки» – стиснути в кулак усі пальці, крім вказівного і мізинця. Запропонуйте дитині виконати ці вправи до 5 разів по черзі. Якщо стадії окостеніння проходять нормально, дитина справляється з цим завданням. У випадках утруднення визначення кісткового віку необхідно звернутися по допомогу до фахівців. Зробити рентгенограму кисті й зап'ястя лівої руки, одержати необхідну консультацію.

Зубна зрілість: молочні, а потім постійні зуби з'являються в людини у певному порядку. Якщо підрахувати кількість зубів, що прорізалися (чи що перемінилися), і зіставити цю величину зі стандартами, можна оцінити так звану зубну зрілість.

Зубна зрілість має сенс визначати у 2 роки (чи з'явилися всі молочні зуби) і 6 років (як відбувається зміна молочних зубів на постійні). Із практики застосування цього тесту вважається достатньою для початку систематичного навчання у школі зміна чотирьох молочних зубів.

Зрілість  кори головного мозку: (функціонування тім'яно-потиличних відділів). Тест «Руки» (за М.Безруких, С.Єфімовою). Сядьте за столик навпроти дитини. Попросіть її простягнути вам одну руку. Затуліть від неї долоню і пальці цієї руки своєю рукою. Іншою рукою доторкніться до пальців протягненої руки дитини. Попросіть її витягнути на іншій руці той палець, що ви торкаєте. Вікові нормативи:

•  трирічна дитина правильно  визначає великий палець;

•  п'ятирічна дитина розрізняє великий палець і мізинець;

•  шестирічна дитина вільно розрізняє великий палець, мізинець і вказівний.

 

Сприймання

Тест «Знайди  квадрат»

(оцінювання  зорового диференційованого сприймання)

Обладнання: малюнок із зображенням 10 чотирикутників, серед яких 5 зовсім однакових квадратів і 5 чотирикутників, що майже не відрізняються од квадратів: вертикальні сторони трохи довші за горизонтальні, чи навпаки – який-небудь із кутів чотирикутника менше чи більше прямого кута (мал. 1). Бланк фіксації № 1.

Інструкція: «Поглянь уважно на цей рисунок, знайди і покажи всі однакові фігури (квадрати, в яких усі сторони і кути рівні)».

Рівні розвитку: слабкий – відшукано 2 фігури, середній – 3, добрий – 4, високий – 5.

 

Тест «Пиши  кружечками»

(оцінювання  фонематичного слуху)

Обладнання: аркуш паперу і ручка для дитини, набір слів. Бланк фіксації результату № 1 (див. с. 20).

Інструкція: «Давай спробуємо записати кілька слів. Тільки я пропоную замість букв використовувати кружечки. Скільки звуків у слові – стільки і кружечків.

Наприклад, слово «суп»  треба зобразити трьома кружечками: ООО. Спробуй».

Перевірте, чи правильно  дитина зрозуміла завдання, після  цього можна переходити до дослідження.

Диктуйте дитині слова, а вона записує їх у вигляді кружечків.

Набір слів:

ВОДА, РУКА, СІК, ЗІРКА, КРАПКА

За правильного виконання  завдання запис має бути таким:

ОООО ОООО

ООО

ООООО ОООООО

Рівні розвитку: слабкий – правильно виконано 2 записи, середній – З, добрий – 4, високий – усі записи правильні.

 

Мислення

Тест «Обведи  контур»

(оцінювання  наочно-дійового мислення)

Обладнання: рисунки № 2, 3, 4, олівець для дитини, бланк проміжного протоколу № 2, ручка для психолога, секундомір (див. с. 20).

Запропонуйте дитині розглянути рисунки № 2, 3, 4.

Інструкція: «У цьому завданні тобі необхідно з'єднати прямими лініями фігури в нижній частині рисунку так, як це зроблено у верхній частині, точно повторюючи контур на зразку.

Дуже важливо зробити  це якнайшвидше і точніше. Усі лінії необхідно намагатися робити прямими і точно з'єднувати кути фігур».

Інтерпретація результату: оцінюються в підсумку виконання завдання акуратність, точність і швидкість роботи.

Слабкий рівень: лінії на всіх рисунках нерівні, з'єднання не повторюють заданого контуру, на виконання завдання витрачено понад 2 хвилини.

Середній рівень: правильно виконане одне завдання, є нерівності й помилки у двох інших, час роботи -2 хвилини.

Добрий рівень: правильно виконані перше і друге завдання, є нерівності й невеликі помилки у третьому. Час роботи – до 2 хвилин.

Високий рівень: якщо дитина .затра-тила на виконання всього завдання менше 100 секунд, якщо всі лінії прямі, лежать точно на заданих контурах і точно з'єднують кути фігур – завдання виконане дуже добре і дитина має високий рівень розвитку наочно-дійового мислення.

 

Тест «Виключення»

(оцінювання  логічного мислення – розумових операцій аналізу й узагальнення)

Обладнання: рисунки № 5, 6, 7, на яких зображені різні предмети – по 4 на кожній картці. Усього – 6 карток, перша – тренувальна. Бланк проміжного протоколу № 2, ручка.

Інструкція: «Уважно розглянь рисунок і постарайся з чотирьох предметів, намальованих на картці, вибрати один зайвий. Подумай і скажи, чому він, на твою думку, зайвий? А тепер спробуй подумати і сказати, як можна назвати три предмети, що залишилися, одним словом.

Далі дитині пред'являють  по черзі 5 карток, що залишились, і фіксують результати у проміжному бланку.

Інтерпретація результату:

Слабкий рівень: дитина допускає помилки у виділенні зайвого предмету і неправильно називає узагальнюючі слова чи не знаходить їх в усіх шести завданнях.

Середній рівень: дитина правильно виконує завдання за трьома картками.