Організація діяльності педагога щодо шляхів подолання механізмів формування девіантної поведінки у неповнолітніх

2. Витіснення  або придушення – захисні механізми  особистості, за допомогою яких  негативний досвід блокується  шляхом забування його стимулу  і всіх пов’язаних з ним  об’єктів. Таким чином, зі свідомості  усуваються небажані прагнення, потяги і бажання. Проте всі  вони з часом проявляються  в фобіях і страхах, тому такий  прийом є самим малоефективним.

3. Проекція  – механізм, за допомогою якого  негативні якості, думки і почуття  приписуються оточуючим людям, що  є основою їх неприйняття. На  цьому фоні розвивається егоїзм, самолюбство, ворожість, замкнутість  і інші негативні якості.

4. Регресія  – механізм уникнення тривоги  за допомогою повернення до  ранніх незрілим формам поведінки.

5. Заміщення  або зміщена агресія – механізми  психологічного захисту особистості, за допомогою яких знімається  напруга за допомогою перенесення  агресії з джерела гніву на  більш доступний і слабкий  об’єкт або ж на самого себе.

6. Раціоналізація  – механізм нераціонального тлумачення  суб’єктом власних вчинків і  прагнень, які викликані тими  причинами, визнання яких загрожує  втратою самоповаги. Людина в  частих випадках пояснює свої  неуспіхи не власним безсиллям, а впливом зовнішніх обставин  або поганим ставленням до  себе інших людей.

7. Інтелектуалізація  – механізм захисту, за допомогою  якого здійснюється заміна почуттів  логікою з тією метою, щоб досягти  повного контролю над ситуацією.

8. Компенсація  – механізм заміни того об’єкта, який викликає негативні почуття  і переживання, а також почуття  втрати за допомогою фантазування  або привласнення собі чужих  достоїнств, рис характеру чи  манери поведінки [18, 54].

Існують такі психологічні захисту особистості, як реактивні утворення, які часто ототожнюють з гіперкомпенсації. При цьому людина запобігає вираз неприємних або негативних думок за допомогою розвитку протилежних. Наприклад, жалість може бути реактивним освітою несвідомої жорстокості.

 

 

РОЗДІЛ II. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАНННЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ У НЕПОВНОЛІТНІХ

2.1. Методика та організація дослідження

В експериментальній частині дослідження брали участь 60 дітей віком 11-15 років, учні 6-10 класів школи № 17 м. Біла Церква. При проведенні дослідження їм були запропоновані тести за такими методиками:

• «Схильність до девіантної поведінки» (Додаток А);
• «Діагностика стану агресії (опитувальник Басса-Дарки)» (Додаток Б ).

У ході аналізу психологічної літератури з даної проблеми було обрано методику «Схильність до девіантної поведінки». Автором методики є О. М.Орел.

Це стандартизований тест-опитувальник, який служить для виміру готовності підлітків до реалізації різних форм відхиленої поведінки. Опитувальник являє собою набір спеціалізованих психодіагностичних шкал. Для вивчення агресивної поведінки неповнолітніх.

Шкали опитувальника діляться на змістовні та службову.Змістовні шкали спрямовані на вимірювання психологічно-пов'язаних між собою форм девіантної поведінки, тобто соціальних та особистісних установок, що стоять за цими поведінковими проявами.

Службова шкала призначена для вимірювання схильності дітей давати про себе соціальну інформацію, оцінки достовірності результатів опитувальника в цілому.

Опис шкал і їх інтерпретація:

1.Шкала встановлення на соціальну  бажаність (службова шкала)

Дана шкала призначена для вимірювання готовності випробуваного представляти себе в найбільш сприятливому світлі з точки зору соціальної бажаності.Показники від 50 до 60 Т-балів свідчить про помірної тенденції давати при заповненні опитувальника соціально-бажані відповіді. Показники понад 60 балів свідчать про тенденцію випробуваного демонструвати суворе дотримання навіть малозначних соціальних норм, умисному прагненні показати себе в кращому світлі, про настороженість по відношенню до ситуації обстеження.

Результати, що знаходяться в діапазоні 70-89 балів говорять про високу настороженості випробуваного по відношенню до психодіагностичної ситуації і про сумнівну достовірності результатів за основними шкалами.

Показники нижче 50 Т-балів говорять про те, що випробуваний не схильний приховувати власні норми і цінності, коригувати свої відповіді у напрямку соціальної бажаності.

2.Шкала схильності до заперечення.

Дана шкала призначена для вимірювання схильності випробуваного до заперечення загальноприйнятих норм і цінностей, зразків поведінки. Результати, що лежать в діапазоні 50-60 Т-балів, свідчать про вираженість вищевказаних тенденцій, про нонкомформістскіх установках випробуваного, про його схильність протиставляти власні норми і цінності груповим, про тенденції «порушувати спокій», шукати труднощі, які можна було б подолати. Показники, що знаходяться в діапазоні 60-70 Т-балів, свідчать про надзвичайну вираженість нонконформістських тенденцій, прояві негативізму і змушують сумніватися в достовірності результатів тестування з даною шкалою. Результати нижче 50 Т-балів за даною шкалою свідчать про комфортність  установках випробуваного, схильності слідувати стереотипам і загальноприйнятим нормам поведінки. У деяких випадках за умови поєднання з досить високим інтелектуальним рівнем випробуваного й тенденції приховувати свої реальні норми і цінності такі оцінки можуть відбивати фальсифікацію результатів.

3.Шкала схильності до адиктивної  поведінки

Дана шкала призначена для вимірювання готовності реалізувати адиктивну поведінку.

Результати в діапазоні 50-70 Т-балів за даною шкалою свідчать про схильність випробовуваного до відходу від реальності за допомогою зміни свого психічного стану, про схильність до ілюзорно-компенсаторного способу вирішення особистісних проблем. Крім того, ці результати свідчать про орієнтацію на чуттєву сторону життя, про наявність «сенсорної спраги», про гедоністично орієнтовані норми і цінності. Показники понад 70 Т-балів свідчить про сумнівність результатів або про наявність вираженої психологічної потреби в адиктивних станах, що необхідно з'ясовувати, використовуючи додаткові психодіагностичні засоби. Показники нижче 50 Т-балів свідчать або про невиразності перелічених вище тенденцій, або про хороше в соціальному контролі поведінкових реакцій.

4.Шкала схильності до саморуйнівної  поведінки

Дана шкала призначена для вимірювання готовності реалізувати різні форми аутоагресивної поведінки. Результати, що знаходяться в діапазоні 50-70 Т-балів свідчать про низьку цінність власного життя, схильність до ризику, виражена потреба в гострих відчуттях, про садомазохістські тенденції. Результати понад 70 Т-балів свідчать про сумнівну достовірність результатів. Показники нижче 50 Т-балів за даною шкалою свідчать про відсутність готовності до реалізації саморуйнуючої поведінки, про відсутність тенденції до соматизації тривоги, відсутності схильності до реалізації комплексів провини в поведінкових реакціях.

5.Шкала схильності до агресії  та насильства

Дана шкала призначена для вимірювання готовності випробуваного до реалізації агресивних тенденцій у поведінці. Показники, що лежать в діапазоні 50-60 Т-балів, свідчать про наявність агресивних тенденцій у випробуваного.Показники, що знаходяться в діапазоні 60-70 Т-балів, свідчать про агресивну спрямованості особистості у взаємовідносинах з іншими людьми, про схильність вирішувати проблеми за допомогою насильства, про тенденції використовувати приниження партнера по спілкуванню як засіб стабілізації самооцінки, про наявність садистичних тенденцій. Показники понад 70 Т-балів говорять про сумнівну достовірності результатів. Показники, що лежать нижче 50 Т-балів, свідчать про невиразності агресивних тенденцій, про неприйнятність насильства як засобу вирішення проблем, про нетиповість агресії як способу виходу з фрустраційної ситуації. Низькі показники за даною шкалою в поєднанні з високими показниками за шкалою соціальної бажаності свідчать про високий рівень соціального контролю поведінкових реакцій.

          6.Шкала  схильності до делінквентної  поведінки

Дана шкала вимірює схильність підлітків до реалізації делінквентної поведінки. Висловлюючись метафорично, шкала виявляє «делінквентний потенціал», який лише за певних обставин може реалізуватися в житті підлітка. Результати, що знаходяться в діапазоні 50-60 Т-балів, свідчать про наявність делінквентних тенденцій у випробуваного і про низький рівень соціального контролю. Результати вище 60 Т-балів свідчать про високу готовність до реалізації делінквентної поведінки. Результати нижче 50 Т-балів говорять про невиразності зазначених тенденцій, що в поєднанні з високими показниками за шкалою соціальної бажаності може свідчити про високий рівень соціального контролю.

Методика діагностики показників і форм агресії (Додаток Б)

А. Басса та А. Дарки (адаптація А.К. Осницького).Дана методика є простою в обробці даних і найбільш інформативною серед застосовуваних у цей час психологічних методик для діагностики агресивної по поведінки школяра.

Методика діагностики показників і форм агресії включає в себе кілька шкал:

- Фізична  агресія - агресивна поведінка, що  виражається в бійках, нанесенні  тілесних ушкоджень та інших  фізичних впливів на людину,

- Вербальна  агресія - агресія, що виражається  у словесній формі: крики, плітки, обмови і т.д.,

- Непряма  агресія - агресивна поведінка, ненаправленої  або спрямоване не на кривдника, а на інших людей (тварин або  предмети)

- Негативізм - поведінка, пронизане духом протиріччя, яке демонструє відкидання норм  і правил поведінки в даному  суспільстві,

-Дратівливість,підозрілість, образа, почуття провини (аутоагресія),ІА - індекс агресії (узагальнений показник агресії).ІВ - індекс ворожості (узагальнений показник ворожості), що показує наскільки індивід вороже ставиться до свого оточення.

Текст методики наведений у ( Додатку Б).

Ключ до методики А. Басса і А .Дарки:

Можливо чотири варіанти відповідей, які підсумовуються по парах: «так» + «мабуть, так», «мабуть, немає» + «ні». Відповідь на питання зі знаком «-» реєструється з протилежним знаком. Суму балів за шкалою необхідно помножити на коефіцієнт (К) для даної шкали.

Індекс агресивності (ІА): Суму балів за шкалами («1», «2», «3») розділити на 3.Індекс ворожості (ІВ): Суму балів за шкалами («6», «7») розділити на 2.

 

2.2.Аналіз  результатів дослідженн

У ході проведеного дослідження 6-10класах ЗОШ № 17 м. Біла Церква були отримані наступні результати.

З даної діаграми рис.2.1 видно, що більше половини 47% підлітків даної вибірки схильні до помірної тенденція при заповненні опитувальника давати соціально бажання відповіді.

 Рис. 2.1. Показники результатів опитування учнів  щодо соціально бажаної поведінки.

 Згідно з отриманими результатами  на Рис.2.2, 50% опитаних підлітків не схильні до подолання норм і правил, 36% - мають помірну тенденцію. А для 14% підлітків характерна надзвичайна виразність нонконформістських тенденцій, прояв негативізму.

Рис. 2.2.Показники схильності учнів до заперечення

 

         З Рис.2.3 видно, що для підлітків даної вибірки не характерна схильність до реалізації адиктивної поведінки і тільки 23% опитаних підлітків мають схильність до відходу від реальності за допомогою зміни свого психічного стану, схильності до ілюзорно-компенсаторного способу вирішення особистісних проблем.

Рис.2.3 Схильність до афективної поведінки

 

 На Рис.2.4 50% опитаних підлітків не схильна до саморуйнівної поведінки. А іншим 50% характерна занижена цінність власного життя, схильність до ризику, наявність садомазохістських тенденцій.

Рис.2.4 Схильність до саморуйнівної поведінки

 

        Виходячи з  результатів методики Рис.2.5, можна зробити висновок, що схильність до агресії та насильства властива більшості 38% підлітків даної вибірки. Проте 31% опитаних мають помірну тенденцію і  31% - схильності вирішувати проблеми шляхом без насильства.

Рис.2.5  Схильність до агресії та насильства

 

Для більшості опитаних підлітків характерна невиразність даної тенденції Рис2.6, для 22% - наявність делінквентна тенденція, низького рівня соціального контролю. І лише 6% мають виражену готовність до реалізації делінквентної поведінки.

Рис.2.6 Схильність до делінквентної поведінки

 

У ході проведеного дослідження 23 учнів 6-10 класів ЗОШ № 17 м. Білої Церкви були отримані наступні результати схильності до агресивної поведінки неповнолітніх результати наведено у Ттаблиці 2.1.

         Таким чином, високий рівень агресії - 12 осіб (52%);

середній рівень - 7 осіб (30%);

низький рівень - 4 людини (18%).

 

 

 

 

 

 

 

 

                           Таблиця 2.1

№	Прізвище, ім'я	Рівень
		Басса-Дарки
		ІА	ІВ
1	2	3	4
1	Балакова С.	П	П
2	Бочаров А.	Н	П
3	Воробйов С.	Н	П
4	Гамбург Є.	П	П
5	Гамбург К.	П	П
6	Горст Д.	П	П
7	Гуляєва Н	Н	Н
8	Дольник Ю	П	П
9	Ільїних С.	Н	Н
10	Ілюшин В.	П	Н
11	Калюжний М.	Н	П
12	Карстів В.	Н	Н
13	Колуном К.	Н	Н
14	Кулаков Д.	П	П
15	Курганська Н.	Н	Н
16	Ліньова М.	Н	Н
17	Мітіна І.	Н	Н
18	Міхаель Л.	П	П
19	Могутов Д.	П	П
20	Найдьонов А.	П	П
21	Салматов І.	П	П
22	Юріна Є.	Н	Н
23	Якушев А.	П	П