Казка в роботи з дитячими психологичними проблемами

Персонажі - ряд основних дійових осіб, їх характеристики. Залежно від мети дослідження можуть тлумачитися або як значимі особи з оточення дитини чи дорослого, або як персоніфікації його внутрішніх прагнень, як субособи, що співпрацюють у досягненні життєвої мети або конкурують за право диктувати поведінку.

Герой - персонаж, із яким ідентифікується оповідач чи учасники спільної роботи над казкою. Виявляються особливості образа Я, самосвідомості, ставлення до себе та інші важливі характеристики.

Відносини між персонажами й героєм - типи взаємин, до яких можна їх віднести: чи то суперництво, співробітництво, турбота, допомога, пожертвування й переслідування, спільне збагачення, інтелектуальна боротьба. Тлумачаться види (типи) відносин оповідача зі значимими людьми, які переважають або як бажані зразки відносин - залежно від контексту й інших додаткових ознак.

Типові події - те, що складає основну фабулу казки: переслідування, пошук скарбів, створення кращих умов життя, зцілення, пошук кращого життя й ін. Тлумачаться подібно до відносин і теми.

Труднощі (проблеми, утруднення) - типові (найбільш часті), важливі (емоційно навантажені) проблеми, з якими стикається досліджуваний. Ми прагнемо зрозуміти, звідкіля, від кого і які саме проблеми приходять, для кого саме створюються труднощі.

Типові засоби вирішення труднощів, які виникають. Для аналізу можна використовувати будь-які придатні поняття,  ми часто спираємося на такі класифікаційні підстави, як відхід/напад, обман/відвертість, контролювання себе/керування іншими, боротьба/договір та інше.

Відсутні ресурси - те, чого не вистачає для подолання труднощів, вирішення проблем: їх якість (сміливість, чесність, активність, сила, витривалість, бажання, відповідальність, друзі, розум, заступники, технічні засоби зв'язку, краса, засоби пересування...), кількість, ступінь дефіциту по кожному й у сукупності. Тлумачаться як реально відсутні в житті клієнта ресурси — чи то внутрішні (особистісні якості і здібності), чи то зовнішні (фізичні або соціальні умови, життєві опори).

Наявні ресурси: їх якість, наявність, потужність. Головне - з'ясувати, наскільки на них можна спиратися в подальшій роботі. Можливо, якісь ресурси ще вимагають свого додаткового розвитку [37].

 

Складання казки (за Зінкевич-Євстигнєєвої)

1. Визначте мету, яку ви хочете досягти за допомогою казки. Ця мета повинна узгоджуватися з потребами й бажаннями вашого  слухача або читача.  Підсвідомість відзначається  неабиякою «кмітливістю». Якщо ваша метафора буде суперечити меті вашого слухача або читача, то його підсвідомість відкине її. Вибравши визначену мету, урахуйте ті обставини, що ваш партнер може зробити з вашої історії зовсім не ті висновки, що ви очікуєте. Кожна людина розуміє метафори по-своєму, і не можна сказати, правильні чи не правильні її висновки. Неважливо, як часто люди будуть просити вас пояснити прихований зміст метафори, пам'ятайте, що ви зможете тільки повідомити їм, який зміст вона має для вас. Давши можливість попрацювати їхній уяві, ви сприятимете тому, щоб вони добралися до змісту метафори своїми власними силами.

2.  Виберіть  тематику  казки.  Чим тісніший  зв'язок казки з метою, яку ви хочете досягти, тим краще. Занадто велика подібність із реальною ситуацією може викликати опір під час сприйняття. Однак, врахувавши інтереси й критерії вашого партнера, ви зможете правильно вибрати тему. Ця тема повинна бути привабливою й для вас.

3. Визначте деталі. Для кожної деталі реальної життєвої ситуації оберіть відповідний метафоричний образ. Подумайте про реальні зв'язки цих деталей і про те, як відбити їх у метафорі.

4. Придумайте хитромудру кінцівку. Несподівані повороти або деталі сюжету, що викликають сумнів чи подив, будуть сильніше привертати увагу слухача. Якщо історія завершується несподіваною розв'язкою, то слухач буде перебувати в стані легкого здивування або трансу, під час якого його підсвідомість відкрита для пошуку нових творчих можливостей.

5. Використовуйте можливості абстрактної  мови. Важливо використовувати абстрактні  поняття, наприклад, під час визначення зв'язків, взаємин, міркувань тощо. Використовуйте невизначені іменники чи займенники на позначення людей, предметів і місця дії, а також зворотні  дієслова,  наприклад,  вони  подорожували,  мандрували, уявляли, знайшли. Використовуючи абстрактні поняття й багатозначні слова, ви даєте можливість слухачу вибрати зміст, що узгоджується з його уявленнями. При цьому ви уникнете можливості усвідомленого опору. Не визначайте точні тимчасові рамки, краще починати розповідь так: «Давним-давно, багато років тому...»

6. Використовуйте завуальовані  розпорядження. Якщо ви хочете, щоб якісь розпорядження дійшли  до слухача, вкладіть їх у  вуста одного з героїв вашої історії, наприклад: «Батько відповів: "Тепер ти теж став чарівником"».

7.   Прикрашайте  ваше  оповідання.  Використовуйте збагачену мову, що торкається усіх модельностей  образного мислення. Використовуйте міміку й жести, розповідаючи цю казку. Використовуйте свої артистичні можливості, щоб підсилити враження. Розповідайте з насолодою. Імпровізуйте, вводячи все нові й нові деталі, щоб стати в пригоді вашому слухачеві, і якщо якийсь жарт викликав у нього сміх, розділіть з ним ці веселощі.

8.   Не поспішаєте пояснювати зміст казки, дозвольте підсвідомості слухача самій розібратися в ситуації. Імовірно, ви не зможете розповісти «вечірню казку» вашій робочій групі, але ви можете вибрати пригожий випадок, коли в них буде час помізкувати над вашою історією.

 

Варіант структури корекційно-розвиваючого казкотерапевтичного заняття, розроблений  Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєвой (табл. 1) і методичні рішення щодо казкових ігор (табл. 2) [28, c. 19-20].

 

 

 

Таблиця 1

Структура корекційно-розвиваючого

казкотерапевтичного заняття

(запропонована  Зінкевич-Євстигнєєвою)

 

Етап	Призначення	Зміст етапу
1. Ритуал входу в  казку	Налаштувати на спільну роботу. Увійти в казку.	Колективна вправа. Відбувається вправа на згуртування.
2. Повторення	Згадати те, що робили в минулий раз і які висновки для себе  зробили, який досвід придбали.	Ведучий задає дітям питання  про те, що було в минулий раз, що вони пам'ятають.
3.Розширення	Розширити уявлення дитини про що-небудь.	Ведучий розповідає або показує  дітям нову казку. Запитує, чи хочуть вони цьому навчиться, спробувати, допомогти якій-небудь істоті з казки тощо.
4.Закріплення	Придбання нового досвіду, прояв нових  якостей особистості дитини.	Ведучий проводить ігри, що дозволяють дітям придбати новий досвід; відбуваються символічні подорожі, перетворення й ін.
5. Інтеграція	Пов'язати новий досвід з реальним життям.	Ведучий обговорює й аналізує разом  з дітьми, у яких ситуаціях їхнього  життя вони можуть використовувати  той досвід, що придбали сьогодні.
6. Резюмуван-ня	Узагальнити придбаний досвід, пов'язати його з уже наявним.	Ведучий підбиває підсумок заняття. Чітко проговорює послідовність того, що відбувалося на занятті, відзначає окремих дітей за їх заслуги, підкреслює значущисть придбаного досвіду, проговорює конкретні ситуації реального життя, у яких діти можуть використовувати новий досвід.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

Рушійні сили казкових ігор

 

Рушійна сила	Принцип	Прояв
Ідеї	Поступовість	Під час складання казково-ігрових програм ми повторюємо природну динаміку онтогенезу: поступово переходимо від відчуттів до вищих психічних функцій, від невербальних форм взаємодії до вербальних. При цьому ми поступово накопичиємо словниковий запас і пов'язуємо "нижчі" психічні функції з "вищими"
	Обмін	Одержуючи що-небудь під  час гри від кого-небудь, дитина щось віддає. У такий спосіб підтримується гармонійна рівновага. Здобуваючи що-небудь у казковій країні, дитина теж робить символічний подарунок
Засоби	Животворіння	Наділення абстрактних  або неживих об'єктів властивостями  живих істот
	Візуалізація	Уявне наділення животворящої істоти якоюсь персоналією з арсеналу знайомих образів рослинного, тваринного, людського, казкового, предметного або іншого світу
	Обмеження	Для створення фабулы, інтриги ігри уводиться або антагоністичний образ, або "правило-обмежувач"
Об'єкти	Внутрішні	Я, відчуття 5 модальностей, відчуття руху, почуття, бажання, риси характеру, мотиви, ідеї, думки та інші "продукти" внутрішньої психічної активності
	Зовнішні	предмети й об'єкти навколишнього світу: жива й нежива природа, люди, взаємини між ними

 

 

3. 2. Спецпрактикум із казкотерапії

 

Загальна мета спецпрактикуму - вивчення студентами основних методів психологічного дослідження та форм практичної роботи.

Спецпрактикум спрямований на оволодіння вміннями виконувати дослідницькі та практичні дії з окремою дитиною, її  батьками, з дітьми, які мають вади розвитку або психологічні проблеми, з групами дітей та дорослих, тобто дїї, що відповідають спеціалізації та кваліфікації спеціалістів, які випускаються.

 Вивчення курсу "Практикум спеціалізації" на V-му курсі має метою забезпечення засвоєння студентами методів психологічного впливу.

Виходячи з цього, вивчення психотерапевтичних можливостей  казки  та оволодіння навичками створення  психотерапевтичних казок  досить актуальне й сучасне.

      Для  вивчення дисципліни необхідним  є засвоєння таких курсів:

• "Загальна психологія";
• "Соціальна психологія. Вікова психологія";
• "Психодіагностика";
• "Практика діагностики і корекції";
• "Психологічне консультування";
• "Загальний практикум з психології";
• "Практикум спеціалізації" III-IV курсів.

 

Методичні вказівки до семінарських занять зі студентами

з практикуму спеціалізації “Казкотерапія”

 

    Тема 1: Теоретичні основи та принципи побудови              психотерапевтичної метафори

 

Питання для обговорення

1. Поняття про метафору. Види метафор.
2. Теоретичні основи психотерапевтичної метафори.
3. Принципи побудови психотерапевтичних метафор.
4. Конструювання метафор.

 

Список рекомендованої літератури

Основний

1. Гордон Д. Терапевтические метафоры. Оказание помощи другим посредством зеркала. – С.Пб.: Белый кролик, 1995,  196с.
2. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии. – С.Пб.: Речь, 2000, 310с.
3. О’Коннор Дж., Сеймор Дж. Введение в НЛП. – Челябинск: Версия, 1997,  256с.
4. Лэнктон К., Лэнктон С. Волшебные сказки: ориентированные на цель метафоры при лечении взрослых и детей. - Воронеж: МОДЭК, 1996, 432с.
5. Миллс Дж., Кроули Р. Терапевтические метафоры для детей и “внутреннего ребенка”. - М., 1996.
6. Тренинг по сказкотерапии. – С.Пб.: Речь, 2000, 254с.

Допоміжний

1) Бретт Д.Жила-была девочка, похожая на тебя... - М.: Класс, 1996, 224с.

2)Калина Н.Ф. Основы психотерапии. Семиотика в психотерапии. М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1997, 272с.

 

Тема 2. Можливості психотерапевтичних казок у   корекційній роботі з дітьми

 

Питання для  обговорення

1. Практика застосування психотерапевтичних метафор.
2. Психотерапевтичні казки в роботі з дітьми.
3. Особистий досвід побудови психотерапевтичних казок для дітей.

 

Список рекомендованої літератури

Основний

1) Бретт Д.Жила-была девочка, похожая на тебя... - М.: Класс, 1996, 224с.

2) Вилсуорт Л. Вилли и его друзья: руководство по созданию метафор для развития у детей чувства собственного достоинства. - Воронеж: МОДЭК, 1995.

3) Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии. – С.Пб.: Речь, 2000, 310с.

4) Миллс Дж., Кроули Р. Терапевтические метафоры для детей и “внутреннего ребенка”. - М.,1996, с.

5) Соколов Д.Ю. Сказки и сказкотерапия. - М.: Класс, 1997, 160с.

6) Тренинг по сказкотерапии.  – С.Пб.: Речь, 2000, 254с.

Допоміжний

1)Калина Н.Ф. Основы психотерапии. Семиотика в психотерапии. - М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1997, 272с.

2) Максимов М. Не только любовь. - М.: Знание, 1992,  190с.

3) Срелкова Л.П. Уроки сказки. - М.: Педагогика, 1990, 120с.

4) Эльконинова Л., Эльконин Б.Д. Знаковое опосредование, волшебная сказка и субъективность действия //Вест. МГУ. Сер. 14. Психология. – 1993. - №2.

Контрольні питання  до допуску до лабораторної роботи

Психотерапевтична казка в роботі з дитячими проблемами

 

1. Поняття метафори.
2. Види метафор.
3. Поняття психотерапевтичної метафори.
4. Психологічний досвід застосування психотерапевтичних метафор.
5. Поняття про казкотерапію.
6. Види казок у терапевтичному процесі.
7. Психотерапевтична казка.
8. Принципи побудови психотерапевтичної метафори (казки).
9. Технології побудови терапевтичної метафори (казки).
10. Техніки, які застосовуються щодо побудови психотерапевтичних метафор (казок).

 

Вимоги до звіту лабораторної роботи (на V курсі)

1. Звіт  має форму  наукової публікації, тобто включає