Емпіричні дослідження готовності дитини до школи

    «Розмітка» - діагностує особливості зорового аналізу, уміння планування й контролю в практичній діяльності.[17]

    Також дуже часто використовують для діагностики  готовності дитини до навчання Тест шкільної зрілості Керна-Йерасека. Тест складається з трьох завдань. Перше завдання – малювання фігури чоловіка, друге – змальовування письмових букв (Він їв суп), третє – змалювання групи крапок. Усі три завдання цього графічного тесту спрямовані на визначення розвитку тонкої моторики руки і координації зору й рухів руки. Ці уміння необхідні в школі для оволодіння письмом.

    Тест  допомагає визначити у загальних  рисах інтелектуальний розвиток дитини. Субтести також дають змогу  відповісти, чи може дитина зосереджено, не відволікаючись, працювати якийсь час над не дуже привабливим для  неї завданням.

    Більш складна методика "Зразок і правило" передбачає одночасне дотримання у своїй работеобразцу (дається завдання намалювати по точках точно такий же малюнок, як дана геометрична фігура) і правилом (обговорюється умова: не можна проводити лініюмежду однаковими точками, тобто з'єднувати гурток з гуртком , хрестик із хрестиком і трикутник з трикутником). Дитина, намагаючись виконати завдання, можетрісовать фігуру, схожу на задану, нехтуючи правилом, і, навпаки, орієнтуватися тільки на правило, поєднуючи різні точки і не звіряючись собразцом. Таким чином методика виявляє рівень орієнтування дитини на складну систему вимог. [29]

    Інтелектуальна готовність до шкільного навчання пов'язана з розвитком розумових процесів - здатністю узагальнювати, порівнювати об'єкти, класифікувати їх, виділяти істотні ознаки, робити висновки. У дитини повинна бути певна широта уявлень, у тому числі образних і просторових, відповідний мовний розвиток, пізнавальна активність.  
Вивчення особливостей інтелектуальної сфери можна почати з дослідження пам'яті – псіхіческого процеса, нерозривно пов'язаного з розумовим. Для визначення рівня механічного запам'ятовування дається безглуздий набір слів, наприклад: рік, слон, меч, мило, сіль, шум, рука, стать, весна, син. Дитина прослухавши весь цей ряд, повторює ті слова які віна запам'ятала. Може використовуватися (в складних випадках) повторне відтворення - після додаткового зачитування тих же слів - і відстрочене відтворення, наприклад, через годину після прослуховування. Л.А.Венгер наводить такі показники механічної пам'яті, характерної для 6-7-ми річного віку: з першого разу дитина сприймає не менше 5 словіз 10; після 3-4 прочитання відтворює 9-10 слів; через одну годину забуває не більше 2 слів, відтворені раніше; в процесі послідовного запам’ятовування  матеріалу не з'являються "провали", коли після одного з прочитувань дитина згадує менше слів, ніж раніше і пізніше (що зазвичай буває признаком перевтоми).  
Методика А. Р. Луріі дозволяє виявити загальний рівень розумового розвитку, ступінь оволодіння узагальнюючими поняттями, вмінням планувати свої дії. Дитині дається завдання запам'ятати слова за допомогою малюнків: до кожного слова або словосочетаніюон сам робить лаконічний малюнок, який потім допоможе йому це слово відтворити. Малюнок стає засобом, що допомагає запам'ятати слова. Для запам'ятовування дається 10-12 слів і словосполучень, таких як, наприклад, вантажівку, розумна кішка, темний ліс, день, весела гра, мороз, капрізнийребенок, гарна погода, сильна людина, покарання, цікава казка . Через 1-1,5 години після прослуховування ряду слів і створення відповідних ізображенійребенок отримує свої малюнки і згадує, для якого слова він робив кожен з них.  
Рівень розвитку просторового мислення виявляється різними способами. Ефективна і удобнаметодіка А. Л. Венгера "Лабіринт". Дитині потрібно знайти шлях до певного будиночка серед інших, невірних шляхів і тупиків лабіринту. У цьому йому помогаютобразно задані вказівки - повз яких об'єктів (дерев, кущів, квітів, грибів) він пройде. Дитина повинна орієнтуватися в самому лабіринті і схемі, що відображає послідовність шляху, тобто рішення задачі.  
Найбільш поширеними методиками діагностуючих рівень розвитку словесно-логічного мислення є наступні:  
1. "Пояснення складних картин": дитині показують картинку і просять розповісти, що на нейнарісовано. Цей прийом дає уявлення про те, наскільки вірно дитина розуміє зміст зображеного, чи може виділити головне або втрачається вотдельних деталях, наскільки розвинена його мова.  
2. "Послідовність подій" - більш складна методика. Це серія сюжетних картинок (від 3 до 6), на яку зображені етапи якогось знайомого дитині дії. Він повинен вибудувати з цих малюнків правильний ряд і розповісти, як развівалісьсобитія. Серії картинок можуть бути за змістом різного ступеня складності. "Послідовність подій" дає психологу ті ж дані, що й предидущаяметодіка, але, крім того, тут виявляється розуміння дитиною причинно-наслідкових зв'язків.  
Узагальнення і абстрагування, послідовність умовиводів і деякі інші аспекти мислення вивчаються за допомогою методики предметної класифікації. Дитина складає групи з карток із зображеними на них неживими предметамі і живими істотами. Класифікуючи різні об'єкти, він може виділяти групи за функціональною ознакою і давати їм узагальнені назви (наприклад, меблі, одяг), може - за зовнішньою ознакою ( "всі великі" чи "вони червоні"), за ситуативним ознаками (шафа і плаття об'єднуються в одну групу, тому що "сукня висить у шафі"). [29]

          Мислення дитини характеризується центрацією, коли дитина сприймає все тільки зі своєї позиції. Вміння узагальнювати визначаю за допомогою гри „Четвертий зайвий”. Дитині послідовно пропонується розглянути 10 карток: на кожній зображено 4 знайомих предмети, три з яких можна об’єднати одним поняттям, а четвертий предмет представляє інше поняття. Дитина повинна визначити, який предмет на картці зайвий і пояснити чому.

    Логіка  мислення виявляється і в умінні складати антонімічні пари, вирішувати малюнки та задачі з логічним навантаженням.

    Уміти розмірковувати, шукати причини явищ, встановлювати залежності, логічно мислити, а також запам’ятовування можна перевірити за допомогою зв’язного тексту. Учневі читають невелике оповідання, попередивши, що треба буде переказати його. [16]

    У залежності від вибору тієї чи іншої концепції готовності дитини до шкільного навчання обираються основні її критерії та підбираються методики для їх діагностування. Але слід пам'ятати, що показниками готовності дитини до шкільного навчання виступає комплекс якостей і характеристик, які свідчать про досягнення в розвитку дитини. Ці показники слід розглядати як діагностичну основу навчальної, розвивальної та виховної діяльності вчителів уже в першому класі. За підсумками визначення готовності дитини до навчання у школі складаються картки, зразок яких дається в додатках до програми.[29]

    Особистісна готовність до школи включає також певне ставлення до себе. Продуктивна учебнаядеятельность передбачає адекватне ставлення дитини до своїх здібностей, результатів роботи, поведінки, тобто певний рівень розвитку самосознанія.О особистісної готовності дитини до школи зазвичай судять по його поведінці на групових заняттях і під час бесіди з психологом. Існують і спеціальноразработанние плани бесіди, що виявляє позицію школяра (методика Н. І. Гуткіной), і особливі експериментальні прийоми. Наприклад, перевага уребенка пізнавального або ігрового мотиву определяетсяпо вибору діяльності - прослуховування казки або гри з іграшками. Після того як дитина рассмотрелв протягом хвилини іграшки, що знаходяться в кімнаті, йому починають читати казку, але на самому цікавому місці переривають читання. Психолог запитує, що йому сейчасбольше хочеться - дослухати казку або пограти з іграшками. Очевидно, що при особистісної готовності до школи домінує пізнавальний інтерес і ребенокпредпочітает дізнатися, що відбудеться наприкінці казки. Дітей, мотиваційно не готових до навчання, зі слабкою пізнавальною потребою, більше прівлекаетігра. [7]

    Процедура визначення психологічної готовності до школи може бути різною в залежності отусловій, в яких працює психолог. Найбільш сприятливі умови - це обстеження дітей у дитячому садку в квітні-травні. На дошці оголошень в д/с ілішколе заздалегідь вивішується листок з інформацією про те, які типи завдань будуть пред'являтися дитині на співбесіді у психолога. Ці завдання в загальному відемогут бути сформульовані таким чином. Дитина повинна вміти: 1. Відтворювати зразок; 2. Працювати за правилом; 3. Викладиватьпоследовательность сюжетних картинок і складати по них розповідь; 4. Розрізняти окремі звуки в словах.[29] 
 
 
 
 
 

     2.2 Проведення діагностики  готовності дитини  до школи

    Метою проведення емпіричних досліджень шкільної зрілості є виявлення сформованості  всіх структурних компонентів психологічної зрілості у дітей, що йдуть до школи.

    Для проведення діагностики шкільної зрілості були використані такі методи: спостереження, бесіда та метод тестів. Метод спостереження використовувався для бачення загальної картини поведінки дитини, її здатність виконувати поставлені завдання, рівень спілкування з однолітками та старшими людьми.

    Метод бесіди був використаний для визначення комунікативних здібностей дітей, щоб безпосередньо дізнатись їх ставлення до майбутнього навчання в школі та визначити сформованість «внутрішньої позиції школяра». Для знайомства з дітьми їм були задані такі запитання: їх ім’я, вік, де живуть, з ким живуть, як звати батьків. Для визначення сформованості «внутрішньої позиції школяра» дітям задали 10 запитань, відповіді на які порівнюються з шаблоном.

    Наступним був використаний метод тестів. В дослідженні були проведані такі методики: « Тест шкільної зрілості Керна-Йерасека», що дає змогу визначити розвиток тонкої моторики руки і координацію зору і рухів руки, допомагає визначити в загальних рисах інтелектуальний розвиток дитини; методика « Заучування 10 слів», що дає змогу визначити рівень розвитку довільної пам’яті; та методику на визначення розвитку мови і просторових уявлень Т.Г. Богданова та Т.В. Корнілова, для визначення розуміння дитиною логіко-математичних конструкцій.

    Тест  шкільної зрілості Керна-Йерасека. Тест складається з трьох завдань. Перше завдання – малювання фігури чоловіка, друге – змальовування письмових букв (Він їв суп), третє – змалювання групи крапок. Усі три завдання цього графічного тесту спрямовані на визначення розвитку тонкої моторики руки і координації зору й рухів руки. Ці уміння необхідні в школі для оволодіння письмом.

    Тест  допомагає визначити у загальних  рисах інтелектуальний розвиток дитини. Субтести також дають змогу  відповісти, чи може дитина зосереджено, не відволікаючись, працювати якийсь час над не дуже привабливим для неї завданням. [10]

    Для дослідження рівня розвитку довільної  пам’яті  була використана методика « Заучування 10 слів», в якій досліджуваним пропонувалося запам’ятати 10 слів (кіт, машина, хліб, собака, олівець, коридор, яблуко, дерево, стіл, очі), які потрібно було повторити через 2 хвилини після прочитання. Результати досліджень показують, що діти в 5-6 років в середньому запам’ятовують 3-4 слова. В залежності від того, скільки слів змогла відтворити дитина визначається її рівень розвитку довільної пам’яті.

    Визначення  особливостей сформованості мови і  просторових уявлень. Ця методика дає  змогу визначити розуміння дитиною  логіко-математичні конструкції.

    Перед дитиною лежить олівець, зошит і  аркуш паперу. Дитині послідовно пропонують такі завдання:

1. «Покажи олівцем зошит».
2. «Намалюй хрестик під колом, коло – під хрестиком».
3. «Миколу вдарив Петрик. Хто забіяка?».[18]

    Після використання всіх методів емпіричного  дослідження був підведений підсумок психологічної готовності дітей до навчання у школі.

    Експериментальною базою мого емпіричного дослідження готовності дітей до навчання в школі виступає підготовча група дитячого садочку «Берізка» у кількості 20 чоловік, вік опитуваних 5-6 років.

    Для діагностики шкільної зрілості проводилось комплексне спостереження за всіма дітьми, потім індивідуальна бесіда та індивідуальне проведення методик. В результаті цього був підведений підсумок по кожному методу емпіричних досліджень для підведення загальних підсумків.

    За результатами спостереження 70% дітей (14 дітей) досить активні, добре спілкуються з однолітками та дорослими, чітко виконують поставлені завдання на протязі визначеного часу і мають досить високий рівень розвитку довільної уваги.

    За  результатами бесіди 40% дітей ( 8 дітей) мають досить високі комунікативні здібності, 35% (7 дітей) – середній рівень, 25% (5 дітей) – не дуже охочі до спілкування, тобто рівень їх комунікативних здібностей знаходиться на невисокому рівні. У 35% (7 дітей) сформованість «внутрішньої позиції школяра» знаходиться на високому рівну, у 50% (10 дітей) – на середньому рівні і у 15% (3 дитини) на низькому.

    За  результатами тесту шкільної зрілості Керна – Йерасека,  що визначає рівень розвитку тонкої моторики руки, координації зору й рухів руки, і визначає у загальних рисах інтелектуальний розвиток дитини, 25%(5 дітей) отримали від 3 до 6 балів, що визначає їх рівень ,як вищий за середній, 65% (13 дітей) набрали від 7 до 11 балів, що визначає їх рівень, як середній, і 10% (2 дитини) набрали від 12 до 15 балів, що визначає їх рівень , як нижчий від норми. Майже всі діти за результатами тесту шкільної зрілості Керна – Йерасека мають добре розвинену моторику руки, координацію зору й рухів руки і середній рівень інтелектуального розвитку.

    За  результатами методики « Заучування 10 слів», що дає змогу визначити рівень розвитку довільної пам’яті, де нормою є 3-4 слова, 15% (3 дитини) відтворили 6 слів, 35% (7 чоловік) відтворили 5 слів, 30% (6 дітей) відтворили 4 слова, 10% ( 2 дитини) відтворили 3 слова і 10% (2 дитини) відтворили 2 слова, що є нижче норми. Рівень розвитку довільної пам’яті практично у всіх дітей знаходиться на високому або нормальному рівні.

    За  результатами методики визначення особливостей сформованості мови і просторових  уявлень 55% (11 дітей) отримали 3 бали, 35% (7 дітей) отримали 2 бали і 10% ( 2 дитини) отримали 1 бал. Це свідчить про хороший  розвиток сформованості і просторових  уявлень у дітей цієї групи.

    Підвівши  підсумок проведених методик можна зробити висновок, що у 85% (17 дітей) цілком сформовані структурні компоненти готовності дитини до навчання ( когнітивний, мотиваційний, соціальний).

     2.3Психокорекція  несформованих структурних  компонентів психологічної готовності дитини до навчання у школі

     На  цьому етапі проводиться  корекція структурних компонентів психологічної  готовності до навчання в школі.

     Психокорекція має проходити 2 рази на тиждень на протязі 3 місяців. Цілі психокорекції – сформувати структурні компоненти психологічної готовності до навчання дитини у школі.

     Кількість годин для розвитку окремих компонентів  психологічної готовності до школи  і кількість занять на кожен з  них висвітлені у таблиці: