Розвиток кредитування малих форм господарювання

РОЗДІЛ 2 ОПТИМІЗАЦІЯ РИЗИКОВАНОСТІ КРЕДИТУВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ)

2.1 Організаційно-управлінська структура ЗОДА

Запорізька обласна державна адміністрація (ЗОДА) є місцевим органом виконавчої влади. Порядок діяльності ЗОДА, її апарату, головних управлінь, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів визначається Конституцією України, Законом України "Про місцеві державні адміністрації" (із наступними змінами), іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Типовим регламентом місцевої державної адміністрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.99 №2263 (із наступними змінами), Регламентом, положеннями про структурні підрозділи облдержадміністрації (розпорядження голови облдержадміністрації від 24.01.2000 № 23 "Про затвердження Положення про апарат Запорізької обласної державної адміністрації", розпорядження голови Запорізької облдержадміністрації від 16.07.2001 № 313 "Про регламент роботи Запорізької обласної державної адміністрації").

Керівництво Запорізької обласної державної адміністрації складається з таких структурних підрозділів: голови, першого заступника голови обласної державної адміністрації, заступників голови відповідних управлінь, їх 15. Структура управління ЗОДА надана в Додатку А.

Нормативно-правова база Запорізької обласної державної адміністрації: постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.99 № 2263 "Про затвердження Типового регламенту місцевої державної адміністрації" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року N 335.

Відповідно до вищезазначених нормативних актів правове, інформаційно-аналітичне, методичне, кадрове, матеріально-технічне та інше організаційне забезпечення діяльності обласної державної адміністрації, систематичну перевірку виконання актів законодавства та розпоряджень голови державної адміністрації здійснює її апарат.

Апарат Запорізької державної адміністрації відповідно до покладених на нього завдань:

опрацьовує документи, що надходять до обласної державної адміністрації, готує до них аналітичні, довідкові та інші матеріали, а також проекти доручень голови та заступників голови обласної державної адміністрації; здійснює опрацювання проектів розпоряджень;

за дорученням голови обласної державної адміністрації розробляє проекти розпоряджень з організаційних та кадрових питань;

перевіряє за дорученням голови обласної державної адміністрації виконання актів законодавства, розпоряджень і доручень голови місцевої державної адміністрації управліннями, відділами та іншими структурними підрозділами обласної державної адміністрації, а також районними державними адміністраціями;

вивчає і узагальнює досвід роботи цих органів та надає практичну допомогу у її поліпшенні;

розробляє пропозиції про удосконалення діяльності цих органів, здійснює контроль за своєчасним поданням ними доповідей, інформації та інших матеріалів щодо виконання актів законодавства, розпоряджень і доручень голови обласної державної адміністрації;аналізує за дорученням голови обласної державної адміністрації роботу органів місцевого самоврядування у межах і порядку, визначених законодавством, надає методичну та іншу практичну допомогу у поліпшенні організації їх роботи, готує пропозиції про поглиблення взаємодії обласної державної адміністрації з органами місцевого самоврядування у спільному вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій;

готує аналітичні, інформаційні та інші матеріали з організаційних та кадрових питань, що розглядаються головою обласної державної адміністрації;

опрацьовує і подає голові обласної державної адміністрації проекти планів роботи обласної державної адміністрації, забезпечує контроль за їх виконанням; здійснює організаційне забезпечення засідань колегій, а також нарад, що проводяться головою обласної державної адміністрації та його заступниками;

організовує особистий прийом громадян і розгляд звернень, що надійшли до обласної державної адміністрації, контролює вирішення порушених у них питань, узагальнює та аналізує пропозиції, що містяться в них, розробляє пропозиції, спрямовані на усунення причин, які породжують обґрунтовані скарги і зауваження громадян;

аналізує разом із структурними підрозділами обласної державної адміністрації соціально-економічне і суспільно-політичне становище на відповідній території, розробляє та вносить голові обласної державної адміністрації пропозиції щодо його поліпшення;

бере участь у підготовці звітів обласної державної адміністрації про виконання програм соціально-економічного і культурного розвитку території, а також про реалізацію повноважень, делегованих відповідною радою; проводить відповідно до затвердженого головою обласної державної адміністрацій плану роботу, пов'язану з організацією добору, розстановки, підвищення кваліфікації та заохоченням працівників обласної державної адміністрації, створенням кваліфікованого резерву і веденням обліку кадрів, вживає заходів для поліпшення організації та підвищення ефективності роботи працівників обласної державної адміністрації;

забезпечує ведення діловодства, дотримання секретності і службової таємниці; здійснює матеріально-технічне і господарсько-побутове забезпечення діяльності обласної державної адміністрації; виконує інші функції відповідно до законодавства та за дорученням голови обласної державної адміністрації. [74, c. 510]

Але чіткість та висока ефективність органів державної влади на рівні регіону не є високою внаслідок цілої низки причин, основною серед яких є, на наш погляд, системна «помилка» сучасної виконавчої влади - дуалізм влади на містах.

Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо економічного розвитку відповідної території чітко не розмежовані і значною мірою дублюються, що ускладнює процес державного управління окремою територіальною одиницею. Також слабкими та недосконалими є механізми взаємодії і координації між центральними органами виконавчої влади відносно формування та реалізації державної політики регіонального розвитку. З іншого боку, не існує чітких механізмів узгодження між центральними та місцевими органами державної влади пріоритетних напрямів економічного розвитку та реалізації відповідних завдань.

Зародки такої ситуації виникли одразу після прийняття Конституції України 1996 року. Та модель влади, яка була Конституцією закладена, у тому числі з питань організації влади на регіональному та місцевому рівнях, була з самого початку архаїчною, закладаючи багато так званих «мін», що можуть у будь-який момент підірвати всю систему. Першою такою «міною» є дуалізм влади на регіональному рівні, наявність двох центрів влади -місцева державна адміністрація та органи місцевого самоврядування в особі обласних районних рад. Відповідальність цих двох центрів чітко не розмежована, тому і виникло таке явище як конкуренція компетенцій. Експерти вбачають подолання такої кризи в зміні призначення і функції виконавчої влади, які уособлені місцевими державними адміністраціями. Навряд чи є доцільним залишати їх у ролі органів, що займаються питаннями соціально-економічного розвитку на певній території, логічно що ці функції мають виконувати обласні чи районні ради, як це відбувається у більшості країн Європи, а держадміністраціям потрібно надати не більше ніж функцію адміністративного контролю за законністю діяльності органів місцевого самоврядування, крім того, до сфери їх компетенції мають бути віднесені питання, які не можна децентралізовувати - проблеми оборони, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій тощо. [51, c. 307]

Розподіл повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також між органами місцевого самоврядування різних рівнів має здійснюватися виходячи з принципу субсидіарності. Ті функції і повноваження, які об'єктивно не можуть виконувати громади, передаються на рівень районів, далі - на рівень областей, а від них -центральним органам державної влади. Але основою розподілу повноважень має бути добровільне бажання територіальної громади щодо їх делегування.

Ті напрямки, підвищення ефективності управління в ЗОДА було б логічно поділити на гри основні групи: організаційні, психологічні та фінансові. Обмеженість магістерської роботи не дає змоги розкрити глибоко всі три групи проблем місцевої виконавчої влади, але доцільним було б перейти від стратегічної проблеми - розмежування повноважень державної та влади територіальної общини на місцях - до тактичної організаційної - вирішення проблеми відкритості державної виконавчої влади в Запорізькій області.

Принципи громадської підзвітності та транспарентності (відкритості) органів влади є характерною ознакою систем адміністративно-державного управління у демократичних ринкових країнах. З метою інституціалізації прозорості й відкритості Міністерством юстиції розроблено проект Закону України «Про відкритість і прозорість діяльності державних органів влади та органів місцевого самоврядування». З цією ж метою робочою групою Центру політико-правових реформ підготовлено проект Закону України «Про доступ до інформації». Зазначимо, що в світі нараховується близько 20 країн, у яких принцип транспарентності (прозорості) адміністративно-державного управління, його відкритості для широкого суспільного контролю закріплено на рівні правової норми спеціальним законодавством, що регулює питання оприлюднення інформації адміністративних органів.

Утвердження інституту транспарентності є багаторічною традицією розвинутих держав з ліберально-демократичним устроєм. Наприклад, вперше це питання було врегульовано на правовому рівні у Швеції ще в 1766 року з прийняттям закону про свободу видань, потім - у Фінляндії (закон про відкритість публічних документів, 1951 р.), США (закон про свободу інформації, 1966 р.), Данії (закон про доступ до адміністративних документів, 1970 р.), Норвегії (закон про гласність в адміністративному управлінні, 1970 р.), Франції (закон про доступ до адміністративних документів, 1978 р.), Голландії (закон про встановлення правил відкритості адміністративного управління, 1978 р.), Австралії (закон про свободу інформації, 1982 р.), Канаді (закон про доступ до інформації, 1982 р.), Новій Зеландії (закон про адміністративну інформацію, 1982 р.), Австрії (закон про розкриття інформації федеральних адміністративних органів, 1987 р.), Бельгії (закон про відкритість адміністративного управління, 1994 р.), Республіці Кореї (закон про розкриття інформації публічних органів, 1996 р.). Щоправда, багато з цих законодавчих актів, які діють у цих країнах, упродовж наступних років після їх затвердження змінювалися, коригувалися й удосконалювалися. [53, c. 832]

В законодавстві про оприлюднення адміністративної інформації в багатьох країнах світу існують певні обмеження, передбачаються види інформації й випадки, в разі яких суб'єкт має право відмовити в розкритті й оприлюдненні такої інформації. Зокрема, це такі різновиди інформації (що може бути класифікована як державна або комерційна таємниця).

Проблема відкритості (транспарентності) влади є проблемою ефективності державного управління, а ступінь такої відкритості -показником демократичності, лояльності, професіоналізму та ефективності менеджменту.

Так, мова може йти про порядок інформування громадськості з питань діяльності місцевих органів виконавчої влади Запорізької області.

Загальну відповідальність за процес та координацію виконання "Інформування та консультації громадськості" доцільно покласти на першого заступника голови облдержадміністрації, крім того, координатори процесу можуть виступити в частині:

зв'язків з РДА - начальник управління з питань внутрішньої політики;

- зв'язків зі ЗМІ - начальник управління інформування та зв'язків з громадськістю;

- висвітлення інформації на веб-сайті - начальник відділу інформаційно-комп'ютерного забезпечення апарату облдержадміністрації.

Виконавець процесу - керівники структурних підрозділів ЗОДА. Стандартний механізм здійснення такого процесу інформування на постійній основі поетапно може виглядати наступним чином:

Крок 1. Відповідно до плану інформування громадськості відділ інформації готує орієнтований план проведення інформаційної кампанії, який погоджується головою ЗОДА.

Крок 2. Підготовка програми заходів інформаційної кампанії, в якій визначається форма, дата та час їх проведення, план їх висвітлення.

Крок 3. Організація збору інформації, необхідної для проведення заходу, запрошення ЗМІ, підготовка та розповсюдження прес-релізу, інших додаткових матеріалів, підготовка конференц-залу чи іншого приміщення для проведення заходу.

Крок 4. Отримання інформації від департаментів, управлінь та відділів ЗОДА для підготовки прес-повідомлень, які розміщує в ЗМІ та на сайті ЗОДА. Організовує оперативне інформування ЗМІ про стан систем життєзабезпечення області.

Крок 5. Координація розміщення в друкованих та електронних ЗМІ інтерв'ю, статей та коментарів.

Крок 6. Аналіз критичних зауважень в ЗМІ та координація підготовки на них відповідей департаментами, управліннями та відділами, розміщення їх в ЗМІ.

Крок 7. Реєстрація інформаційних запитів від ЗМІ, готує на їх відповіді та надає їх запитувачу інформації.

Крок 8. Здійснення аналізу інформування громадськості (за кількісними та якісними показниками), систематизація результатів незалежних моніторингів якості процесу інформування громадськості, підготовка звітів та пропозицій щодо шляхів удосконалення процесу.

Відкритість та інформованість громадськості щодо діяльності виконавчої влади допоможе проведенню системних, інституційних змін, сприятиме перетворенню широкої громадськості з об'єкта на активного суб'єкта державного управління, який оперативно і вміло коригуватиме дії влади, сприятиме реальній дебюрократизації в прийнятті рішень. [70, c.90]