Методика використання принципів екологічного виховання В. О. Сухомлинського в практиці сучасної початкової школи

 

 

 

2.2 Аналіз ефективності  та доцільності використання  педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського  у роботі з молодшими школярами

Використовуючи у практиці своєї роботи ідеї В. О. Сухомлинського, вчителі стверджують, що переважна  більшість учнів знають і усвідомлюють екологічні проблеми, виявляють досить відчутну стурбованість станом довкілля. Учні відзначали, що люблять природу за те, що вона є «…джерелом життя і здоров’я для них особисто та для людей взагалі…». Такі відповіді переважно характерні для хлопчиків. Більшість дівчаток люблять природу за її красу, милуючись нею, вони «заспокоюються», в них «поліпшується настрій»[32, С.16-Руденко].

 В.О Сухомлинський,  навчаючи дітей пізнавати природу, дійшов висновку: «Чим більше діяльності, пов’язаної з активним пізнанням природи, тим глибшим і осмисленим стає бачення навколишнього світу. Діти з кожним разом помічали навколо себе щодалі більше явищ, на які раніше не звертали уваги».

Наскільки ефективною є методика екологічного виховання молодших школярів за В. О. Сухомлинським, можна визначити із аналізу досвіду роботи вчителів-початківців та безпосередньо слідкуючи за рівнем екологічного розвитку учнів, спілкуючись із самими школярам безпосередньо.

Аналізуючи досвід роботи педагогів, можна сказати, що ідеями Василя Сухомлинського послуговується значна частина спеціалістів педагогічної галузі і наголошується на їх ефективності під час практичного впровадження.

         Наприклад, аналізуючи досвід  роботи   вчителя Уманської школи

І. І. Осадченко, помічаємо, що вчитель проводить відкриті уроки та заходи, на яких увага учнів зосереджена на гуманному спілкуванні, нагромадженні і осмисленні почутого і побаченого у природі зробленого власними руками. А це основа ідей Василя Олександровича Сухомлинського. Зокрема важливо наголосити на такому важливому доробку І. І. Осадченко, ним підготовлено посібник, у якому виокремлено теоретичний, методичний розділи та приклади практичного впровадження творчої спадщини Василя Олександровича у досвід роботи вчителів початкових класів. У посібник увійшов цитатник великого педагога, зроблено акцент щодо іміджу справжнього вчителя - гуманіста. Слід сказати, що у посібник автором вміщено розроблені уроки мислення серед природи, саме за методикою В. О. Сухомлинського. Як стверджує сам педагог: «Використання ідей Сухомлинського у практиці роботи школи, стимулює в учнів пізнавальний інтерес, збагачує уявлення про багатогранність довкілля»

[ 26, Осадченко].

Основне кредо у роботі вчителя: «…без взаємодії людини з природою неможливий розумовий  розвиток, як без мелодії неможлива  музика, без слова – мова, без  книжки – наука»[23, С.20-Миколайко].

Поради Василя Сухомлинського щодо екологічного виховання дозволяють виховувати любов до рідного краю, бережливе ставлення до всього живого; формувати в учнів новий природоохоронний світогляд; сприяти формуванню екологічної свідомості. Досвід такої роботи свідчить про високу ефективність ідей Василя Олександровича.

Ділиться своїм досвідом щодо використання ідей видатного педагога у практиці роботи із молодшими школярами Юлія Миколаївна Олійник.

Основне кредо у роботі педагога: «Дитина – це перш за все  частинка живої природи, а тому потрібно створювати оптимальні умови для  її росту, розвитку та процвітання»[24, С. 6- Олійник].

Тобто вже із даного положення, що знаходиться в основі діяльності вчителя Вінницької школи помічаємо, що тут викристалізовується ідея

В. О. Сухомлинського про навчання за принципом природовідповідності, цілісності.

Доречно сказати, що у практиці своєї роботи Юлія Миколаївна слідує трьом  крокам  екологічно-виховної діяльності, які                 запропоновані

Василем Сухомлинським: Досліджую-дивуюся-допомагаю. Головні умови такого виховання - природне оточення. За умов такої роботи в учнів формується екологічна свідомість, а у подальшому екологічна культура, тобто екологічне виховання має позитивний аспект [24, С. 6- Олійник].

Ще одним яскравим прикладом, що доводить ефективність використання ідей В. О. Сухомлинського, є аналіз досвіду роботи Валентини Ставиноги, вчителя початкових класів міста  Чернігів. Для ознайомлення дітей  із навколишнім світом, вчитель обирає методику проведення уроків під відкритим  небом, адже, вважає, що такого роду уроки  дають високу результативність. А  ознайомлення із темами про природу  тільки в класних кімнатах перед  класною дошкою – це типова помилка  багатьох вчителів початкової школи. Вчителем вистоювалась ідея гуманіста-природолюба про те, що спостереження в природі, слід поєднувати із прослуховуванням художніх творів, віршів на відповідну тематику, а також залучати до роботи різного роду ТЗН, що значно підсилюватиме сприймання учнів[46, С.7 - Сухорукова]. В результаті реалізації таких ідей В. О. Сухомлинського вчителем початкової школи, відбувається естетичне заглиблення учнів у зміст конкретної теми, діти відчувають красу предмета чи явища природи через безпосереднє сприймання та пізнають відображення різних естетичних аспектів у творах мистецтва. І цей приклад вказує на високу ефективність ідей Василя Олександровича.

Відомо, що саме рівень екологічного мислення дітей, може свідчити про екологічну вихованість молодшого школяра[13, С. 8- Губанова].

З метою вивчення ефективності методики екологічного виховання за

 В.О. Сухомлинським  та дослідження її ефективності  в практиці сучасної початкової  школи,  нами проведено дослідження рівня екологічного мислення учнів за допомогою анкетування (додаток А). Анкетування проводилось у Чернівецькій школі №15. Для цього було залучено 40 учнів других класів та двоє вчителів. Проводилось анкетування у ході дослідження з двадцятьма учнями, які працювали протягом певного періоду з вчителем в класі, а також з двадцятьма учнями, з якими проводились уроки на протязі такого ж відрізку під відкритим небом. Проведення анкетування дає можливість співставити ефективність використання на практиці уроків мислення серед природи та уроків в класі.

 Варто наголосити, що  рівень мислення визначався за  показниками: високий, середній  та низький. Детальніше опишемо  такі рівні мислення:

Високий рівень: розуміння  цінності природи; активна участь у  екологічних заходах; залучення  ровесників до екологічної роботи – негативне ставлення до шкоди довкіллю, позитивний досвід поведінки в природі, досвід вирішення екологічних завдань, гарні знання в обсязі шкільної програми.

 Середній рівень: бажання доглядати за природою, вміння та навички догляду за природою, посередні знання з природи.

 Низький рівень: слабкі  знання з природознавства, слабкі  навики позитивного досвіду поведінки  у природі, низький пізнавальний  інтерес, споглядацько - пасивне ставлення до природи [22, С.6-  Маценко].

 Для перевірки екологічного мислення дітей пропонується анкета № 1 (додаток А).

 Аналіз анкетних даних,  дозволяє  встановити  співвідношення рівнів екологічного мислення дітей молодшого шкільного віку з яким проводились уроки мислення серед природи та уроки в класній кімнаті.

Можна помітити, що рівень мислення у дітей з якими проводились  уроки мислення серед природи, (додаток Б, додаток В) досягає вищого. Це ми виявили на основі співставлення відповідей дітей, які в основному досягли високих результатів. Діти з великим задоволенням відповідали на запитання анкети. Можна було поспостерігати їхню щирість у відповідях. Усі учні працювали самостійно, їх вислови були продумані і осмислені.

На противагу, в тих учнів з якими проводились уроки у класній кімнаті, прогресивним є середній рівень, тобто показники не є високими. Важливо також зазначити, що у даному випадку більше часу дітьми потрачено на розмірковування.

Аналіз анкетних даних  дозволяє виділити зростання рівня інтересу у дітей з якими уроки мислення проводяться систематично у порівнянні із невеликим задоволенням дітей, з якими екологічне виховання організовується у класній кімнаті.

Зростання рівня інтересу в учнів до уроків мислення серед  природи є більшим як вдвічі, і  притому помітно зменшується  кількість дітей, які не проявляють інтерес до цих уроків, це свідчить про ефективність проведення таких уроків за методикою В.О.Сухомлинського, і потребує подальшого використання у практиці сучасної початкової школи з метою формування у дітей екологічної культури.

Такого роду дослідження підтвердило ефективність використання екологічного виховання за В.О.Сухомлинським на «уроках мислення» у початкових класах.

Отже, доцільність екологічного виховання  за методикою великого педагога є у тому, що мозок дитини потребує виховання природою, бо якщо посадити її тільки в класі, то клітини мозку швидко втомлюються і діти погано справляються з роботою. Дитина у першому класі і ніби уважно слухає, але не запам’ятовує. В такому випадку розумові сили дитини слід зміцнювати серед природи. Адже, природа безпосереднє джерело яскравих дитячих вражень і спостережень, бо дитина не тільки чує, а й прислуховується, не тільки дивиться, а й вдивляється, а це все разом покращує якість сприймання сприяє кращому запам’ятовуванню, допомагає в подальшому дитині у навчанні.

 Ефективно використовуючи  у своїй роботі спілкування  з природою, В.О.Сухомлинський добивався  великих успіхів у навчанні. У  нього не було відстаючих. Він  зміцнював, розвивав пам'ять своїх  вихованців, збагачував її поняттями, істинами, узагальненнями, повсякденним спілкуванням з природою. Ми, вважаємо, що вищенаведена інформація є важливим аргументом для того, щоб і надалі використовувалась, впроваджувалась в практику та передавалась до наступних поколінь творча спадщина заслуженого педагога всіх часів Василя Олександровича Сухомлинського.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, проаналізувавши науково-методичну  літературу із проблеми методики використання принципів екологічного виховання  Василя Олександровича Сухомлинського, ми дійшли таких висновків.

• Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського в наш час має велике і неоціненне значення.
• Досліджуючи педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського можна виділити наступні принципи екологічного виховання молодших школярів: принцип природовідповідності, принцип цілісності, принцип неперервності, принцип гуманізму.
• За принципом природовідповідності людина є відповідною частиною природи, навчання і виховання якої відбувається у відповідності до законів природи.
• За принципом цілісності людина і природа єдине ціле, людина безпосередньо залежить від природи. Постійно спілкуючись з природою, людина набуває певних навичок, щоб було в користь собі і не зашкодити природі.
• За принципом неперервності існує неперервна взаємодія людини і природи, і ця взаємодія супроводжує людину у навчанні і вихованні упродовж її життя.
• Використання принципів екологічного виховання у практиці сучасної початкової школи, допомагає дітям сприймати, аналізувати, порівнювати нову інформацію та збільшує процент зацікавленості спілкування з природою.
• Використання принципів екологічного виховання за В.О.Сухомлинським, є необхідною вимогою часу, і обов’язковим для використання вчителями початкової школи. Їх реалізується формами та методами під час «уроків мислення» серед природи в «зелених класах».

- Дослідницька робота базується у проведенні «уроків мислення» серед природи. Для перевірки ефективності методики екологічного виховання за В.О.Сухомлинським в формуванні у дітей рівня екологічного мислення, були ефективно використані «уроки мислення» серед природи, бо вони збагачують в учнів мислення, збільшують інтерес до природи, формують екологічну культуру молодших школярів.

 - Використання педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського є дуже доцільним сьогодні, оскільки вона допомагає інтелектуальному, духовному і фізичному розвитку дитини, допомагає виховувати духовне багатство, вчить відчувати, сприймати , аналізувати, порівнювати.

- Великий педагог не тільки розкрив роль і значення почуттів у житті і діяльності дитини, а й показав природу як основний засіб екологічного, інтелектуального і духовного її розвитку. Екологічним вихованням вчимо дітей бачити і берегти красу природи, бути духовно багатим і благородним.

- Вчителям України, слід вчитися і використовувати спадщину В.О.Сухомлинського, бо вона ґрунтується на ідеї всебічного розвитку особистості у поєднанні з природою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонець М. Проблема педагогічної творчості вчителя у спадщині

     В. О. Сухомлинського[Текст]: До 13-х Всеукраїнських педагогічних   

    читань «Василь  Сухомлинський у діалозі з сучасністю» / Михайло  

    Антонець // Рідна школа. – 2006. – №9. – С. 7-10.

2. Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів / Світлана Балашова // Початкова школа.  – 2005. – №3. – С. 19-20.

3. Березівська Л. Українські традиції як культурологічні засади спадщини

В. О. Сухомлинського [Текст] / Лариса Березівська // Початкова школа. – 2006. – №12. – С. 5-8.

4. Бех І. Життя    як цінність   у        культурно-виховній          інтерпритації 

В. О . Сухомлинського / Іван Бех // Рідна школа. – 2007. – №1. –  С.7-8.

5. Бех І. Моральна самосвідомість особистості як предмет педагогічних зусиль В. О. Сухомлинського [Текст] / Іван Бех // Рідна школа. – 2005. – №12. –

 С.13-15.

6. Богуш А. Взаємозалежність          свободи і відповідальності:      погляд

 В.  О. Сухомлинського  [Текст] / Алла  Богуш // Початкова школа. – 2005. – №9. – С. 7-9.

7. Божок В. Використання творчості В. Сухомлинського для виховання учнів засобами художнього слова / Віра Божок // Початкова освіта. – 2008. – №23-24. – С.8-13.