Методика використання принципів екологічного виховання В. О. Сухомлинського в практиці сучасної початкової школи

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький  національний університет імені  Юрія Федьковича

 

 

 

 

Кафедра педагогіки та методики початкової освіти

 

 

 

 

 

Методика використання принципів екологічного виховання

 В. О. Сухомлинського

в практиці сучасної початкової школи

 

 

 

Курсова робота

студентки 412 групи

денної форми навчання

Курик Олени Іванівни

Науковий керівник

       Кандидат пед.. наук   Предик  А. А.

 

Чернівці -2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

1.1 Сутність та зміст принципів екологічного виховання за

В. О. Сухомлинським

1.2 Принцип гуманізму,  як домінанта екологічного виховання  учнів молодшого шкільного віку  в педагогічній спадщині В.  О. Сухомлинського

1.3 Особливості використання  ідей В. О. Сухомлинського педагогами  сучасної школи

 

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ  ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПІВ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ВТКОВОЇ ШКОЛИ

2.1  Методика використання принципів екологічного виховання

 В. О. Сухомлинського  під час уроків в початковій  школі (мислення серед природи)

         2.2 Аналіз ефективності та доцільності  використання педагогічної спадщини  В. О. Сухомлинського у роботі  з молодшими школярами

 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Серед важливих проблем сучасності, що турбують людство, особливо виділяються екологічні. Від їх розв’язання залежить подальше його існування. Саме тому, важливого значення набуває екологічна освіта в школі, основною метою якої є формування екологічної культури школярів.

 Систему екологічних  знань, навичок, поглядів, переконань, моральних почуттів, що ґрунтуються  на ставленні до природи як  універсальної, унікальної цінності.

 Одним із шляхів  формування екологічної культури  школярів є звернення до надбань  педагогічної спадщини видатного  українського педагога, заслуженого  учителя України В.О.Сухомлинського, до його досвіду у сфері  екологічного виховання учнів.

 Проблемою екологічного  виховання В.О. Сухомлинський  займався впродовж своєї педагогічної  діяльності, і довів, що природа  сама собою не виховує. Виховує  лише активна взаємодія дитини  з нею. Тому екологічне виховання  та екологічна культура тісно  пов’язані з природоохоронною  діяльністю.

 Великий педагог вважав, що самих екологічних знань  з охорони навколишнього середовища, якщо вони не втілюються на  практиці недостатньо. Важливо,  щоб вихованці брали участь  у збереженні і збагаченні  природи рідного краю, тільки  у цьому разі у них сформуються необхідні уміння і навички, розвинеться відповідальне, бережне ставлення до навколишнього середовища.

 Теоретична  база дослідження. Методика використання принципів екологічного виховання В.О.Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи є складовою навчально-виховного процесу, який складається з двох рівноцінних компонентів: формування наукових знань з екологічного виховання та охорони природного середовища.

 Перспективність екологічного  виховання – це одна з передових  педагогічних ідей великого педагога, варта подальшого застосування  у практиці побудови школи  21 століття, що і переконливо доводять  сучасні дослідники педагогічної  майстерності В.О.Сухомлинського. Це  відображено у працях педагогів  дослідників, вчених О.Савченко, А. Степанюк, Г. Василенко, Н. Калініченко, Л. Руденко, О. Вознюк, Т. Гладюк, Л. Бондар, І. Жаркової, та багато інших. Вчені, досліджуючи спадщину екологічного виховання В.О.Сухомлинського, приходять сьогодні до висновку, що метою екологічного виховання великого педагога і природолюба було цілеспрямоване формування у його вихованців міцних екологічних знань, розуміння та органічного взаємозв’язку і єдності людини з навколишнім середовищем як єдиної гармонії, ролі природи у житті дітей, необхідність її охорони, виховання особливої відповідальності за стан навколишнього середовища. І тільки з дитячих років, коли маленькі душі як губка, втягують у себе знання, слід прищеплювати і виховувати в дітях екологічно чистий світогляд. У шкільні роки найбільш активно формується світогляд людини, її характер, звички, відношення до навколишнього світу. Досліджуючи «Книгу природи» В.О.Сухомлинського, вони доводять, що це не просто сторінки, а це яскраві спостереження, які западають в душу і виховують добрих і чуйних, лагідних і цікавих діточок, які не зможуть просто так зірвати квітку чи зламати деревце, бо для дітей, вихованих на творчості В.О.Сухомлинського, це вже жива істота, яка відчуває біль і їх потрібно берегти.

Отже, необхідність використання педагогічної творчої спадщини В.О.Сухомлинського з метою удосконалення процесу екологічного виховання учнів у початкових класах зумовила вибір теми дослідження: «Методика використання принципів екологічного виховання В.О.Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи».

Мета дослідження – обґрунтувати особливості методики екологічного виховання В.О. Сухомлинського та дослідити ефективність її використання у практиці сучасної початкової школи.

Об’єкт дослідження – педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського.

 Предмет дослідження – методика використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського в практиці сучасної початкової школи.

Відповідно до теми визначено завдання дослідження:

1) здійснити аналіз психолого-педагогічної  літератури з даної проблеми;

2) вивчити педагогічні погляди В.О. Сухомлинського та домінанти екологічного виховання учнів молодшого шкільного віку;

3) розкрити суть та зміст принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського;

4) обґрунтувати та експериментально перевірити можливості використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи;

5) дослідити ефективність використання методики екологічного виховання В.О.Сухомлинського у формуванні екологічної культури молодших школярів.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних, представлених у педагогічній літературі, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду; емпіричні: спостереження, опитування, анкетування, бесіди з учителями та учнями початкової школи.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що ми здійснили аналіз принципів екологічного виховання за В.О. Сухомлинським, їх суть та значення, проаналізували методику використання ідей педагога в практиці сучасної  початкової школи.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання даних щодо екологічного виховання за методикою В.О. Сухомлинського вчителям молодших класів у роботі сучасної початкової школи.

Структура роботи. Курсова робота складається зі змісту, вступу, двох розділів, які у свою чергу мають підрозділи, висновків, списку використаної літератури, додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

1. Сутність та зміст принципів екологічного виховання за

 В. О. Сухомлинським

Гострота сучасної екологічної  ситуації в усьому світі і в  Україні, зокрема, породжує безліч проблем. Одна з них – виховання молодого покоління, здатного гармонійно співіснувати з природою, раціонально використовувати та відтворювати її багатства, психологічно готового оберігати природу. Це вимагає переорієнтації екологічного виховання на можливість здійснювати  випереджувальну підготовку людини до переходу на стратегію сталого розвитку. Сталий розвиток є новим принципом людського життя: майбутні покоління повинні мати ті самі ресурсні можливості,  що й нинішні. Стратегія сталого розвитку змінює соціальну роль екологічної освіти і виховання. Суспільство актуалізує потребу у творчій особистості, яка на основі самостійного критичного мислення вмітиме не лише визначати екологічні проблеми і знаходити раціональні шляхи їхнього розв’язання, а й запобігати виникненню цих проблем. Екологічне виховання набуває пріоритетної системоутворюючої ролі в освіті загалом та у навчально-виховному процесі  загальноосвітніх закладів зокрема [32, С.16-Руденко].

Саме у зв’язку із цим, на сучасному етапі з’являється необхідність якісного покращення навчально-виховного процесу в області екологічного виховання, а особливо це стосуться початкової школи, оскільки як відомо основи всіх наук та процесу виховання закладаються саме на даному етапі.

Досить доречно зазначити, що питанням екологічного виховання  учнів початкової школи займалося  багато спеціалістів. Варто відзначити відомого педагога Василя Олександровича Сухомлинського. Педагог вважав, що  важливим є питання екології дитинства, що в прямому сенсі означає створення сприятливих умов для повноцінного життя дитини у певному соціумі, регіоні.

За В.О.Сухомлинським метою  екологічного виховання є цілеспрямоване формування у кожній дитині міцних екологічних знань, розуміння взаємозв’язку  і єдності дитини з природою; ролі навколишнього середовища у житті  та потреби його охорони.

Дитячі роки найбільш сприятливі для екологічного виховання, бо дитина у своє дитяче серце і душу вбирає те, що каже вчитель, що її оточує у житті. Саме у шкільні роки формується світогляд, характер, звички, відношення до навколишнього світу, де не останнє місце займає і відношення до природи. Гармонійне спілкування дітей з природою у подальшому житті не дозволить їм необдумано зірвати квітку, зламати деревце або ж знищити гніздечко пташки [34, 1-3 - Савченко].

 На думку педагога  увага дітей повинна спрямовуватись  на те, що дерево і квітка  – це живі істоти і життя  їх залежить від людини, бо  людина може прикласти багато зусиль, щоб знищити або відтворити все те, що нас оточує, людина може створити нове життя у вигляді гарного, пахучого куща троянд. Яким зможе бути кущ троянд таким може бути наша природа.

Отже, раннє дитинство  найсприятливіший період для екологічного виховання.

Окрім зазначеного, В. О. Сухомлинський стверджував, що процес екологічного виховання лише тоді матиме високу ефективність, коли особа, яка бере на себе відповідальність за реалізацію такого напрямку виховання, дотримуватиметься основних керівних положень, або інакше кажучи, принципів екологічного виховання.

Слушною є думка науковця про те, що, якщо послідовно, день за днем, використовує вчитель принципи екологічного виховання у роботі з дітьми, то у таких дітей будуть розвинені почуття відповідальності та збереження природи як важливого фактору існування людини.

Проте, доцільно знати, як саме можна використовувати принципи екологічного виховання під час  роботи із молодшими школярами  [32, С.17-19-Руденко].

Відомо, що педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського багатогранна й різнопланова, в ній чимало відповідей на питання, які зокрема стосуються методики використання принципів екологічного виховання молодших школярів.

Педагог вважає, виховати екологічно досвідчену особистість, це не так просто, як видається на перший погляд, бо немає в світі нічого складнішого, ніж людська особистість. На думку науковця, чи не найважливіша якість справжнього виховання – знання духовного світу дітей. Педагог зазначає, що немає дитини абстрактної. Кожна - унікальний світ, який потребує від виховання розуміння і нестандартного педагогічного підходу. Інакше неможна передбачити формалізм у екологічному вихованні: «знайти дитину – це та найголовніша точка, де стикаються теорія і практика педагогіки, де сходяться усі нитки педагогічного керівництва колективом»[8, С.13-Бондар].

 В.О.Сухомлинський на  ґрунтовному фактичному матеріалі  розглянув і проаналізував процес  екологічного формування людини  в роки її дитинства та ранньої  юності, переконливо розробив психологію  хлопчиків і дівчаток різного  віку, особливості розвитку їхнього  сприймання, мислення, почуттів, інтересів,  прагнень, вольових інтересів, що  допомагають використовувати принципи  екологічного виховання запропоновані педагогом [25, С. 43-44- Омельчук].

 Варто зазначити, що  одна із передових ідей Сухомлинського  щодо екологічного виховання  – це перспективність використання принципів екологічного виховання. Ця ідея потребує подальшого застосування у практиці побудови школи ХХІ століття, адже цього вимагає сучасна наша природа і екологічна система Землі [17, С.29-Кузь].