Екологічне виховання дітей дошкільного віку

Вихователю слід звернути увагу  дітей на те, що для багатьох організмів температура є вирішальним фактором прояву їхньої життєдіяльності, поширення того чи іншого виду рослин або тварин, розмноження чи його загибелі. Температура, як і світло, зумовлює певну поведінку тварин і рослин, наприклад, зимову сплячку, заціпеніння, «сон» рослин, тощо.

Існування живої природи зумовлюється дією не одного якогось фактору, навіть якщо він є лімітуючим. Вирішальним  для життєдіяльності організмів є комплексний вплив факторів за умови їхньої одночасної дії. Цю аксіологічну думку слід доводити дітям за допомогою організації систем цілеспрямованих спостережень і дослідів у природі. Пояснюючи необхідність їх одночасної дії, сприяти оволодінню дітьми навичками практичного обстеження того чи іншого об'єкта з метою встановлення рівня задоволення його потреб у екологічних факторах. Особливо цінний є спостереження за вказівкою, які сприяють узагальненню розуміння дітьми явищ і процесів у природі.

У процесі ознайомлення зі світлом  діти оволодівають низкою практичних вмінь і навичок оберігання рослин від нестачі світлових променів, профілактичних засобів, навчаються різноманітних процедур, які спрямовані на задоволення потреб рослин в цьому екологічному факторі. До часткового аналізу впливу сонця на рослини ми вдалися вище в характеристиці їх геліотропізму.

Проведення серії дослідів, практичних дій, розкриття за допомогою конкретних прикладів впливу сонця (світла і тепла) на рослини, тварин і на людину спричинюють суттєву логіку в їхніх судженнях, здійснюють розкриття основної ідеї, яка закладена у зміст спостережуваного: Сонце — джерело життя на Землі.

Порівняння.

Суттєво сприяє розв'язанню практичних завдань використання порівняння. Так, скажімо, діти повинні назвати риси схожості і відмінності у реакціях рослин і тварин на зміну погоди (рослини-барометри і тварини-барометри), зробити їх аналіз на основі порівняння результатів спостережень за очевидними ознаками тощо.

Використання завдань порівняльного  характеру сприяє формуванню у дітей  навичок наукового аналізу явищ і закріпленню конкретно позначених понять. Для цього їм слід запропонувати і завдання такого типу: «Визначіть за кольором листків, пагонів тощо, яким рослинам бракувало світла? Чим відрізняється «поведінка» різних рослин в сонячний день? Якою є поведінка тварин за непогоди?»

Синтез: відповіді дітей за наступною схемою:

• визначають потребу рослин у  світлі і до якої екологічної групи  вони належать у зв'язку з цим;

• дають характеристику зовнішнього  вигляду рослини за нормальних умов їхнього розвитку;

• встановлюють очевидні ознаки нестачі  світла;

• розкривають механізми адаптації  рослин до світлого режиму;

• розуміють і визначають заходи повного задоволення потреб рослин у світлі.

Після аналізу світла як джерела  тепла діти зможуть фактично підійти до пояснення реакції окремих тварин на температуру. У дослідах з пуголовками земноводних вони самостійно відмічають, що підвищення температури середовища (води) прискорює їхній розвиток. Таким чином діти підходять до розуміння значення тепла не лише для розвитку рослин, а й для розвитку і росту тварин. При цьому логіка і глибина аргументації виступає на досить переконливому рівні, а завдання на доказовість, які вихователь може використати на заключному етапі роботи, дозволить суттєво зміцнити сформовані уявлення і поняття про живу природу, тобто підвести дітей до синтезу. Завдання радимо формулювати за такою схемою: «Чому з'являються такі рослини і тварини, яких ми не бачили взимку? На яких прикладах можна довести значення тепла у житті рослин і тварин? Навесні починається розвиток листків у рослин, розквітають перші квіти, а які зміни відбуваються у тварин? Чому навесні особливо голосно і весело співають птахи? Коли і чому пахнуть квіти?»

У відповідях дітей на такі запитання  повинні бути докази, аргументи, що відрізняються чіткістю і логічністю, в яких правильно виділяються причини і наслідки. Це значною мірою полегшує підведення дітей до теоретичних узагальнень на основі фактів, явищ, спостережувальних об'єктів і процесів у природі.

У формуванні уявлень дітей про  ґрунт ми доцільно виходити з того, що кого властивості, а також властивості рельєфу суттєвим чином визначають життя рослин, тварин і людей. Його слід розглядати, як самостійну гігантську екологічну систему, яка має вирішальний вплив на всю біосферу: активно впливає на кругообіг речовин; підтримує газовий склад атмосфери. У її взаємопов'язаних компонентах рослини і тварини посідають вагоме місце. Ознайомлення дітей з ґрунтом радимо здійснювати за такими основними ознаками:

• субстрат для рослин — середовище існування для тварин;

• об'єкт для народногосподарської діяльності людей, носій корисних копалин, екологія ґрунтів.

Ґрунт як субстрат варто розглядати з дітьми на основі його аналізу: біологічного — це основа, до якої прикріплені  «сидячі» тварини або рослинні організми, в т. ч. мікроорганізми.

З метою формування у дітей уявлень  про значення грунту для народногосподарської діяльності людини, про грунт як основу корисних копалин, їх видобуток  та екологію доцільно подавати матеріал в єдиному комплексі на основі системного аналізу наступних положень:

• Поверхня землі має велике значення для народного господарства, грунт – поживний шар землі.
• Від грунту залежить різноманітність рослинного і тваринного світу, грунт відрізняється від піску і глини.
• Стан грунту залежить від опадів, сонячного проміння, життя у ньому тварин – розпушувачів.
• Грунт можна здобрювати для вирощування рослин.
• Захист грунтів від надмірного висушування, вивітрювання, освітлення, захворювання.
• Під грунтом знаходяться різноманітні утворення: глина, крейда, пісок, камінь – це корисні копалини.

• В Україні різні ґрунти, вони залежать від рельєфу.

• Під ґрунтами можуть залягати води — тоді утворюються болота, торфовища, люди по-різному їх використовують.

• Підземні багатства, їх використання, способи добування, охорона і  примноження (корисні копалини, цілющі води, соляні шахти).

Запропонований зміст роботи для  вихователів з дітьми старшого дошкільного  віку передбачає чітку мету — формування елементарних екологічних уявлень  — першооснови екологічної культури особистості. Доцільно застосовувати його творчо, натхненно, з глибоким усвідомленням важливості різних аспектів сучасної екопроблематики [31, 44].

Під час цільових прогулянок та екскурсій  доцільно ознайомити дітей з місцем поширення рослин різних типів згідно з рекомендаціями програм дошкільного закладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Методичні рекомендації  щодо формування екологічної  відповідальності дітей дошкільного  віку.

Екологічне виховання - процес педагогічно  спрямований. Завдання вихователя - допомогти  маленькому досліднику розібратись  у розмаїтті об'єктів і явищ природного середовища, викликати інтерес до нього, навчитись бачити духовне благородство, милосердя і на основі цього виховувати прекрасне в собі, почуття любові до всього живого, бажання охороняти й примножувати все, чим багата рідна земля.

В наш час охорона природи  є найважливішою справою держави, народу. Настав час керуватися правилами  екологічного гуманізму, головна ідея якого - людина - частка планетарної  родини з новою екологічною етикою, яка грунтується на шануванні  всіх живих істот Землі. І завдання педагогів - максимально наблизити вивчення предмету до безцінного джерела знань - рідної природи .

Проаналізувавши результати проведеної роботи, ми визначили основні вимоги до вихователів:

• мати достатній обсяг знань про світ природи;
• демонструвати позитивний приклад поведінки в екологічному довкіллі;
• у процесі діяльності врахувати вікові можливості малят;
• під    час    роботи    головну    увагу    приділяти    моральній    та інтелектуальній спрямованості дітей;
• використовувати новітні дослідження науковців;
• врахувати наявний досвід дошкільників;
• будувати роботу на основі системного підходу, використовуючи календарно - перспективне планування;
• чітко формулювати і визначати програмові завдання (який вибирається   об'єкт, з чим знайомиться, чого навчається, що закріплюється, розвивається, виховується тощо);
• особливу увагу звертати на першорядну  значимість оточуючого світу та роль людини в його збереження;
• навчальний   процес   будувати   на   основі   живого   сприймання природного довкілля;
• добираючи інформацію, враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань (розпочинати ознайомлення з чогось цікавого, вагомого, що привертає увагу дитини - поведінка, спосіб пересування, зовнішня ознака);
• інформацію  про  живі  істоти  прагнути  подавати,  проводячи паралелі з людиною: влаштування гнізда, догляд за дитинчатами тощо;
• урізноманітнювати   роботу   активними   формами   та   методами ознайомлення з природою;
• в практику роботи впроваджувати такі ефективні форми організації праці з дитиною, як: тематичні дні, екологічні проекти, екологічні стежини;
• творчо    використовувати    передовий    екологічний    досвід    з екологічного виховання;
• налагодити систематичне екологічне просвітництво батьків вихованців;
• своєю діяльністю сприяти популяризації екологічного виховання серед широкого кола громадськості [8, 23].

Одним з напрямків спільної роботи дитячого садка і сім'ї є організація  праці дітей в природі і  через неї вирішення завдань  екологічного виховання.

Нами було проведено опитування батьків (див. додатки). Анкетуванням охоплено 48 батьків, діти яких відвідують середню  групу № 9 і старшу групу № 6 ДНЗ  № 2 „Дударик” м. Коломиї. Було встановлено, що діти дошкільного віку допитливі, їх цікавить те, що відбувається у природі, але, на жаль, батьки часто заклопотані і не мають часу на тривалі прогулянки і бесіду з малюками, також їм бракує елементарних знань з екологічного виховання. Оскільки багато з дошкільнят у вихідні дні та влітку провідують своїх бабусів і дідусів у сільській місцевості, то вони мають можливість спостерігати за домашніми тваринами і допомагати старшим доглядати за ними. Це ж стосується і роботи на городі та в саду. Батьків дошкільнят загалом турбують екологічні проблеми, але вони не готові щось змінити у своїй поведінці і стилю життя.

У нашому дослідженні встановлено, що необхідними шляхами в досягненні ефективності екологічного виховання  дошкільників можуть бути: педагогічне  керівництво діяльністю сім'ї, використання ефективних форм взаємодії дитячого садка і сім'ї. Ці педагогічні умови є основою організації і проведення роботи дитячого садка і сім'ї з екологічного виховання дітей.

Необхідність підключення сім'ї  до екологічного виховання обумовлена тим, що в сім'ї здійснюється універсальне сімейне спілкування, де на першому місці стоїть безкорислива любов батьків до своїх дітей; сімейне виховання більш емоційне, а це важливо для екологічного виховання. Другою причиною необхідності підключення сім'ї до екологічного виховання є те, що в сім'ї ще недостатньо ведеться робота з екологічного виховання дітей, а тому в дитячому садку необхідно коректувати все те негативне, що впливає на дитину в сім'ї і використовувати позитивне. Але для цього потрібна єдність в роботі дитячого садка і сім'ї, що передбачає повне розуміння завдань екологічного виховання вихователями і батьками, єдність мети, вимог, скоординованість дій [16, 55].

Отже перед дитячим дошкільним закладом стоять такі завдання:

-   засвоєння необхідних знань  про взаємозв'язки і залежності у природі;

-   розуміння багатосторонньої  цінності і необхідності природи  для людини;

- оволодіння нормами правильної  поведінки в природному середовищі: розвиток потреби спілкування  з природою і уміння оцінювати  стан оточуючого середовища;

-   активізація діяльності на покращення природного середовища.

Вирішення цих завдань спрямоване на формування нової культури ставлення  до природи, на подолання екологічної  неграмотності.

Розглянемо, як можна реалізувати  перше завдання екологічного виховання, а саме: засвоєння необхідних знань про взаємозв'язки і залежності з природі. Для того, щоб вирішити це завдання діти повинні чітко уявити, що таке жива і нежива природа; для живої природи потрібна їжа, повітря; все живе росте і розвивається. Все це дуже легко показати дітям під час спостережень чи праці в куточку природи, чи на городі. Так, наприклад, на городі можна посадити в землю насінину і камінець і поспостерігати за розвитком насінини і відсутністю життя у камінця. Подальшу роботу з дітьми доцільно провести у вигляді спостережень, під час яких дітей легко переконати в тому, що рослини без води, повітря і світла можуть загинути. Підвести дітей до формування узагальнюючих уявлень про наявність таких потреб у всього живого допоможуть розповіді вихователя про життя різних тварин і рослин. Всі ці знання повинні нести також інформацію про необхідність догляду за живими об'єктами природи і бережливе до них ставлення.