Особливості оподаткування доходів громадян,які займаються підприємницькою діяльністю

ЗМІСТ

 

ВСТУП ........................................................................................................... 2

1. Прибутковий податок  з громадян,сутність та основні платники.........5
2. Особливості оподаткування доходів громадян,які займаються підприємницькою  діяльністю...................................................................7
3. Шляхи удосконалення прибуткового податку з громадян...................10

ВИСНОВКИ ................................................................................................ 13

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ........................................15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП    

          Для початку дамо визначення, що ж таке податкова система.     

Податкова система – це сукупність податків, зборів, інших платежів та внесків до бюджету і державних цільових фондів, платників податків та органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою і вчасністю сплати їх у встановленому законом порядку.

Сутність,структура і роль системи оподаткування визначаються

податковою політикою, що є виключним правом держави, яка  проводить її в країні самостійно, відповідно до завдань соціально-економічного розвитку. Через податки,пільги і фінансові санкції, а також обов’язки,відповідальність,

які виступають невід’ємною частиною системи оподаткування, держава

ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.    

У структурі доходів консолідованого бюджету України прибуткове

оподаткування населення становить меншу питому вагу, аніж, наприклад,

податок на прибуток підприємств та організацій,податок на додану вартість

та надходження до Пенсійного фонду.    

Щодо, безпосередньо, прибуткового оподаткування  населення, то основним прямим податком з населення в Україні сьогодні є прибутковий податок з громадян, який справляється   відповідно  до  Декрету  KM  України  №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами та доповненнями.     

Платниками  прибуткового податку є громадяни України та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.     

До  громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 183 днів у календарному році. Доходи  неповнолітніх   громадян  оподатковуються   на загальних підставах.    

 

Як показує практика,чисельність податків допомагає відчути

платоспроможність платника податків і робить загальне податкове

хаконодавство психологічно менш впливовим.

Отже, метою даної роботи є дослідження  прибуткового податку з

громадян в Україні, а головними завданнями є наступні:

дослідження порядку  обчислення прибуткового податку;

сплата податкового  податку;

дослідження структури  пільг з прибуткового податку;

шляхи гармонізації прибуткового оподаткування громадян.

Реферат складається зі вступу, трьох розділів, висновків,списку використаних джерел і додатків.

    У  першому розділі висвітлюються питання прибуткового податку з

громадян, його сутність та основні платники.

Другий розділ присвячено особливостям оподаткування доходів громадян,які займаються підприємницькою діяльністю.

У третьому розділі описуються шляхи удосконалення прибуткового податку з громадян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ПРИБУТКОВИЙ  ПОДАТОК З ГРОМАДЯН,СУТНІСТЬ ТА  ОСНОВНІ ПЛАТНИКИ

 

Податок з доходів – це основний вид прямих податків, який стягується з доходів фізичних і юридичних осіб (із заробітної плати, іншого доходу) та є одним із джерел доходів державного бюджету [1, ст. 194].

Податок з доходів громадян України займає особливе вісце в системі

оподаткування,відрізняється від інших видів  податків як за суб'єктом, так і за об'єктом оподаткування.     

Головною  рисою податку з доходу є те, що він становить рівень оподаткування у пряму залежність від джерела сплати податків – доходу.    

Головні умови, яких потрібно дотримуватись  при визначенні об'єкту оподаткування і ставки податку з доходу – це забезпечення справедливого розподілу податкового тягаря між верстами населення з різними рівнями доходів та максимізація ролі податку з доходу фізичних осіб в доходах бюджету.     

Суб’єктами оподаткування є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства – як і ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.     

Об’єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний дохід громадян за календарний рік (складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний із різних джерел як на території України, так і за її межами. Об’єктом оподаткування у громадян, котрі не мають постійного місця проживання в Україні, є дохід, одержаний із джерел в Україні [2, ст. 137 – 138.].    

До  сукупного оподаткованого доходу включаються одержані за основним місцем роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов’язків, у тому числі за сумісництвом, за  виконання робіт за договорами підряду, доходи у формі дивідендів за акціями, доходи, одержані внаслідок розподілу прибутку (доходу) підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій та натуральній формах.    

Оподатковуваними  прибутковим податком доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств,  установ  та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, з яким громадянин має трудові відносини за умови обов’язкового ведення у цьому місці трудової книжки і провадження відрахувань до фонду соціального страхування.

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і  в грошовій (у національній або  іноземній валюті). Доходи одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами. Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті, провадиться у гривнях. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у гривні за курсом, що встановлюється Національним банком України на дату одержання доходу.

       Як вже вище згадувалось,нарахування,утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, котрі провадять виплати доходів. Обчислення податку протягом року провадиться із суми місячного сукупного оподатковуваного доходу. При цьому для громадян, котрі мають право на одержання пільг,сума місячного сукупного оподатковуваного доходу зменшується на розмір цих пільг.

Обчислення податку провадиться до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою подаються ними до податкової адміністрації за місцем проживання платника.

2.ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ГРОМАДЯН,ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ 

Найпоширенішим варіантом альтернативного оподаткування фізичних осіб є сплата громадянами прибуткового податку.У фіксованому розмірі з придбанням патенту.

Поширеність цієї системи оподаткування зумовлена простотою

застосування і невеликими розмірами податкових ставок.     

Законодавчою  основою фіксованого прибуткового податку є Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" [6, №10].     

Платниками  фіксованого прибуткового податку  є фізичні особи, зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, які самостійно можуть прийняти рішення про застосування цієї системи оподаткування. Однак не всі платники можуть перейти на дану систему оподаткування.      

Система обмежень щодо застосування фіксованого податку включає

наступні умови:     

продаж товарів і  надання супутніх послуг на ринках зі сплатою ринкового збору;     

кількість працівників, які перебувають  із платником податку в трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій  діяльності, не перевищує п'яти;     

валовий дохід платника податку від здійснення підприємницької  діяльності за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ;     

відсутність торгівлі лікеро-горілчаними  та тютюновими виробами.

Особливостями фіксованого прибуткового податку є рівень і порядок

встановлення ставок оподаткування.

Податкові ставки встановлюються органами місцевого самоврядування у фіксованій сумі на місяць в межах  від 20 до 100 грн. [7, база даних]. Для здійснення діяльності на всій території України ставка встановлена в розмірі 100 грн. Якщо підприємець використовує працю найманих робітників, то розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожного додаткового найманого обітника. Причому в тому випадку, коли патент уже оформлений,

але залучаються додаткові працівники, при умові відповідної доплати в патент вносяться зміни протягом 3 днів після того,як платник повідомить

про цей факт у відповідний податковий орган.     

Критерієм диференціації щодо визначення розміру  ставок виступає територіальне розташування місця торгівлі.

При цьому асортиментний перелік товарів, що продаються, площа

торгового залу та інші параметри торгівельної діяльності не впливають на розмір фіксованої ставки.     

Суб'єкти підприємницької діяльності, що сплачують прибутковий

податок у фіксованому розмірі звільняються від сплати наступних податків і зборів:      

нарахування на фонд оплати праці;      

податок на промисел;      

збір на обов'язкове соціальне страхування;       

збір до Фонду Соціального захисту інвалідів України;   

 плата за торговий патент.     

При цьому від сплати даних податків і зборів звільняється сам платник податку,але й особи, які перебувають з ним у трудових відносинах,

а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Свідоцтвом про право застосування сільськогосподарського податку

є патент, який підприємець  повинен придбати до початку діяльності за цією альтернативною системою оподаткування. Патент видається органом держ.

податкової служби за місцем реєстрації фізичної особи суб'єкта підприємниц.

діяльності незалежно  від того, де діяльність проводиться. Підприємець може перейти на сплату фіксованого прибуткового податку як безпосередньо після отримання свідоцтва про державну реєстрацію підприємницької діяльності, так і в будь-який інший період, коли він вже працює, застосовуючи звичайну систему оподаткування.     

Заява на одержання Патенту подається  в довільній формі і містить  такі реквізити:

прізвище,   ім'я,  по   батькові   заявника – платника податку;

ідентифікаційний номер  платника податку з Державного реєстру  фізичних осіб – платників податків;

місце здійснення діяльності;

вид діяльності;

перелік і ідентифікаційні  номери осіб, які перебувають у  трудових відносинах з платником  податку;

інформацію про доходи платника податку від здійснення

         підприємницької діяльності за останні 12 місяців.    

Податковий  орган за місцем проживання підприємця на підставі документа, що засвідчує сплату фіксованого податку в розмірі, встановленому відповідною місцевою радою як для самостійної діяльності, так і в розмірі 50 % за кожну особу, зобов'язаний видати патент протягом трьох робочих днів з дня прийняття оформленої належним чином заяви від платника. Відповідальність за достовірність даних, зазначених у заяві, несе платник податку відповідно до законодавства України [8, ст. 198 - 200].      

Патент видається на термін від одного до дванадцяти календарних 

місяців  за вибором платника податку,платник  може його придбати з  

початку або  з будь-якої дати будь-якого місяця року.

            У разі сплати фіксованого податку  платник звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат.