Організація контрольної роботи податкових органів

2

ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ

Податковий контроль –  система заходів, що вживаються контролюючими  органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також  дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням  якого покладено на контролюючі  органи [1, Cт. 61].

Податковий контроль здійснюють:

1. органи державної податкової служби – щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;
2. митні органи – щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони [1, Cт. 41].

Органи державної податкової служби виконують такі функції:

1. здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Податковим кодексом України;
2. здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків та зборів;
3. реєструють та ведуть облік платників податків, облік об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків;
4. забезпечують ведення обліку податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, та складання звітності щодо стану розрахунків платників з бюджетом;
5. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів;
6. здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі;
7. здійснюють контроль за виявленням, обліком, зберіганням, оцінкою, розпорядженням безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави;
8. здійснюють контроль за забезпеченням стягнення заборгованості суб’єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, позиками;
9. здійснюють контроль за відстроченням, розстроченням та реструктуризацією грошових зобов’язань та/або податкового боргу, а також списанням безнадійного податкового боргу;
10. розробляють форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків та зборів;
11. надають податкові консультації;
12. здійснюють внутрішній контроль та аудит стану додержання законодавства, виконання посадових (службових) обов’язків в органах державної податкової служби, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
13. забезпечують виконання завдань та повноважень, покладених на податкову міліцію;
14. інші функції.

Організація контрольної  роботи податкових органів здійснюється шляхом:

1. ведення обліку платників податків;
2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;
3. перевірок та звірок, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи [1, Cт. 62].

Розглянемо більш детально кожну складову, яка забезпечує ефективне  проведення контрольних заходів  податковими органами:

1. Ведення обліку платників податків.

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено  на органи державної податкової служби.

Взяттю на облік або  реєстрації в органах державної  податкової служби підлягають всі платники податків.

Взяття на облік в органах  державної податкової служби юридичних  осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку  та збору.

З метою проведення податкового  контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в  органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних  осіб, відокремлених підрозділів  юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а  також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або  об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться  діяльність (неосновне місце обліку).

Заява про взяття на облік  платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний  податковий орган протягом 10 робочих  днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Взяття на облік платників  податків – юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них  до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими  актами України, крім випадків, визначених цим Кодексом, коли органами реєстрації є органи державної податкової служби або коли проведення державної реєстрації платника податків у відповідному статусі  законодавством не передбачається.

Всі фізичні особи –  платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру  фізичних осіб – платників податків [1, Ст. 63].

Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами.

Порядок визначення податкового  номера встановлюється центральним  органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Облік осіб, які через  свої релігійні переконання відмовляються  від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний  орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них  права здійснювати будь-які платежі  за серією та номером паспорта. Порядок  внесення відмітки визначається центральним  органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Орган державної податкової служби зазначає податковий номер або  серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні  переконання відмовляються від  прийняття реєстраційного номера облікової  картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної  податкової служби і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, патентах, в інших документах або  повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому, а  також в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Документи, що подаються  платниками податків для взяття на облік в органах державної  податкової служби, перевіряються у  порядку, встановленому центральним  органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, і в разі виявлення помилок  або подання недостовірних відомостей повертаються для виправлення. Платники податків, які не подали протягом 5 календарних  днів, наступних за днем отримання  повернутих документів, виправлених  документів для взяття на облік в  органах державної податкової служби або повторно подали такі документи  з помилками, несуть відповідальність.

Органи державної податкової служби забезпечують достовірність  даних про платників податків в Єдиному банку даних про  платників податків – юридичних  осіб та Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, реєстрі  платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій  та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з Податковим кодексом України, їх захист від несанкціонованого  доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз  даних і використовується з урахуванням  обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом [1, Ст. 63].

2. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби – комплекс заходів із збору, опрацювання  та використання інформації, необхідної для виконання органами державної  податкової служби покладених на них  функцій та завдань [1, Ст. 71].

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної  податкової служби використовується інформація, що надійшла:

1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація (міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах);
2. від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація (про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами, про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків, про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, про експортні та імпортні операції платників податків);
3. від банків, інших фінансових установ – інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;
4. від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;
5. від підрозділів податкової служби та митних органів – за результатами податкового контролю [1, Ст. 72].

Інформація, яка викладена  вище, безоплатно надається органам  державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит  органу державної податкової служби у встановлені терміни.

Письмовий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік  інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання  інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних  відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1. за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
2. для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
3. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4. щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5. у разі проведення зустрічної звірки;
6. в інших випадках, визначених ПКУ.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або  іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані  подавати інформацію, визначену у  запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження  протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим ПКУ). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому  та другому цього пункту, платник  податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити  зустрічні звірки даних суб'єктів  господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних  бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження  господарських відносин з платником  податків та зборів, а також підтвердження  відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між  ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.