Налогообложение

      МИНИСТЕРСТВО  ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ

ЗАПОРОЖСКИЙ ИНСТИТУТ ЭКОНОМИКИ  И ИНФОРМАЦИОННЫХ

ТЕХНОЛОГИЙ

 

      Кафедра экономики предприятия и международной  экономики 

КУРСОВАЯ  РАБОТА

      По  дисциплине «Налогообложение»

      Тема: «Налогообложение прибыли»

      На  материалах ООО «Концерн Тепловые Сети» 
 

      Выполнил:                                                                                      Плаксин М.И

      Ст. группы  Н- 126        __________________________  
 

        Преподаватель         __________________________            Радионова М.С 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Запорожье 2010

ЗМІСТ 
 

 

Вступ

      Актуальність  теми дослідження. Перехід України  до економіки ринкового типу зумовлює потребу формування нових правових відносин у сфері оподаткування. Нині провадиться активна робота з удосконалення податкового законодавства України. Й успіх залежить від того, наскільки вдасться узагальнити накопичений досвід, зіставити його з теперішньою зарубіжною практикою, виявити успіхи та прорахунки, намітити орієнтири. Однак прийняття і дія великої кількості законодавчих актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування, часті зміни, неоднозначність тлумачення їхніх норм створюють значні перешкоди в практичній діяльності як для суб'єктів оподаткування, так і для органів контролю. Крім того, непідготовленість значної частини працівників державної податкової адміністрації та органів внутрішніх справ негативно впливає на попередження зловживань у сфері оподаткування. За таких умов зростають значення та роль права як інструменту державного управління економікою. Але право може успішно виконувати свою функцію лише за умови жорсткого дотримання його вимог в усіх сферах діяльності, в тому числі і в податковій.

      Отже, проблеми, розгляд яких зумовлений темою курсової роботи є особливо актуальними в наш час, оскільки розвиток податкової системи на сьогоднішній час перебуває у стадії становлення, і це не може обминути також і оподаткування прибутку, що є важливим і вагомим фактором наповнення державного бюджету України.

      Об’єкт  дослідження. Об’єктом дослідження  даної курсової роботи виступає проблема вивчення податкової системи України.

      Предмет дослідження. Предметом дослідження  даної курсової роботи є система оподаткування прибутку.

      Мета  дослідження. Мета дослідження полягає  дослідження економічної суті системи оподаткування прибутку, а також в узагальнені висновків по даній проблемі.

      Робота  складається із вступу, трьох розділів та висновку.

      Мета  роботи зумовлює виконання таких завдань:

• дослідити розвиток системи оподаткування прибутку в Україні;
• навести характеристику системи оподаткування прибутку і напрями її удосконалення;
• дослідити досвід країн з розвинутою ринковою економікою у використанні механізму оподаткування прибутку.

 

Розділ 1. Теоретичні аспекти оподаткування прибутку підприємства

      1.1. Місце прямого оподаткування в податковій системі України

      Податок на прибуток є класичним варіантом  прямого податку. З 1 січня 1995 року основним видом прямого податку, що стягується з юридичних осіб в Україні, став податок на прибуток, який був введений Законом України від 28 грудня 1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств». Всі попередні три роки характеризувалися коливаннями законодавця від оподаткування прибутків до оподаткування прибутку.

      Закон України «Про оподаткування прибутків підприємств і організацій» був прийнятий 21 лютого 1992 року і протягом всього 1992 року діяв на території України. У умовах пошуку оптимальних податкових важелів з початку 1993 року як основний прямий податок був введений податок на прибуток (Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про податок на прибуток підприємств і організацій»). Однак, незважаючи на більш прогресивний характер, він був відмінений Законом України «Про Державний бюджет України на 1993 рік» (статті 7 і 8), і, починаючи з другого кварталу 1993 року, був відновлений в дії Закон України «Про оподаткування прибутків підприємств і організацій». Така зміна в 1993 році пояснювалася спробою зверстати держбюджет, не збільшуючи його дефіциту. Одним з важелів цієї політики було вибране повернення до більш напруженого податкового преса, хоч такий крок і представляється більш ніж спірним. І знову ж бюджетним законом була продовжена дія Закону України «Про оподаткування прибутків підприємств і організацій» в 1994 році (Закон України «Про Державний бюджет України на 1994 рік»), хоч і з цілим рядом змін не на користь платника (збільшення ставки, скорочення пільг). 22 травня 1997 року був ухвалений Закон України «Про внесення змін в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"» [12].

      Питома  вага різних видів податків у структурі  податкових надходжень державного бюджету  відображена в таблиці 1.1. 
 

Таблиця 1.1

 Податкові  доходи державного бюджету, % [4]

Податкові доходи державного бюджету	2004	2005	2006	2007	2008
Податки на доходи, прибуток:	42,7	43,4	42,4	42,9	45,0
прибутковий податок з громадян	15,2	15,7	16,3	17,6	20,3
податок на прибуток підприємств	32,4	27,6	27,0	25,2	24,6
Збори за використання природних ресурсів	6,5	7,1	6,8	5,9	6,4
Внутрішні податки на товари та послуги:	40,7	45,2	42,3	42,8	39,1
податок на додану вартість	36,8	39,3	34,1	33,5	30,1
акцизний  збір	3,8	5,7	5,9	7.1	7,1
інші	0,2	0,5	2,3	2,3	1,8
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне, вивізне мито; кошти, отримані за вчинення консульських дій)	2,6	3,4	4,4	4,9	4,9
Інші  податки	2,4	0,8	3,2	3,5	4,6
Всього  податкових надходжень	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

 

      Визначальними в структурі податкових надходжень є податки на прибуток та внутрішні податки на товари та послуги. Їх частка протягом 5 років становила близько 84 відсотків загального обсягу. Завдяки пожвавленню експортно-імпортних операцій дещо збільшується питома вага податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції – в 1,8 разу протягом 2004–2008 років. Частка зборів за використання природних ресурсів за 2004–2008 роки майже не змінилася: у 2004 році вона становила 6,5 відсотка, а у 2008 році – 6,4 відсотка [4].

      Щодо  найбільших за обсягом податків – податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств, то їх частка в загальному обсязі податкових надходжень має тенденцію до зниження (з 36,8% до 30,1% та з 32,4% до 24,6% відповідно). Питома вага прибуткового податку та акцизного збору має тенденцію до. збільшення (з 15,2% до 20,3% та з 3,8% до 7,1% відповідно) [4].

      Україні в умовах переходу до ринкової економіки  слід чітко визначити необхідність та ефективність тих чи інших податків.

      Основними принципами, які мають бути покладеними  в основу вдосконалення податкової системи України, є такі: обов'язковість сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів; соціальна справедливість; рівнонапруженість і пропорційність; рівність і недопущення проявів податкової дискримінації; стабільність податкового законодавства; економічна доцільність; стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності; рівномірність сплати; гнучкість; ефективність адміністрування; дотримання повноважень у процесі встановлення й скасування податків, зборів, інших обов'язкових платежів; доступність і однозначність тлумачення норм податкового законодавства.

      Отже, податок на прибуток підприємств  в умовах переходу України до ринкових відносин розвивався і удосконалювався  одночасно із всією економічною системою держави.

      1.2. Економічна суть та механізм фінкціонування податку на прибуток.

      На  початку західної цивілізації суспільний лібералізм відзначався конкурентною економікою, заснованої на принципах  приватної власності. Остання формувала  безжалісну суспільну мораль. У цих умовах тільки податок, що давав державі можливість коректувати розподіл прибутків, виходячи з критерію справедливості, міг завоювати широку соціальну підтримку. Під впливом такої суспільної мотивації з'явився податок на доход (прибуток), тобто законодавче введення прибуткового оподатковування було здійснено під сильним впливом соціалістичного руху. Щоб запобігти небажані соціально-політичні наслідки, буржуазія підтримала його.

      На  зорі існування прибуткового оподатковування  його називали втіленням «законів правди і справедливості», вважали найбільше досконалою формою оподатковування.

      У умовах західної демократії прибуткове оподатковування має, насамперед, політичні  переваги. Цей податок – продукт  цілої епохи економічного і політичного розвитку суспільства, фіскальний інститут, властивій високій культурі державності зі витонченим механізмом функціонування, що потребує від платників і збиральників осмисленого відношення до своїх прав і обов'язків. Осмислення того, що накопичення і заощадження приватної власності можливо тільки в суспільстві, робить економічно і морально виправдану передачу частини нагромаджень тому суспільству, якому платник зобов'язаний усім, чим володіє. Ці, на перший погляд, тривіальні істини ніколи не утрачають своєї актуальності.

      Як  уже відзначалося, усякий податок - це податок, що призначається для  вирішення як фіскальних, так і  економічних задач. Всякий податок  обмежує витрати фінансових ресурсів приватним сектором економіки і  переміщає фінансовий потенціал  у розпорядження держави. У теорії економічної рівноваги прибуткові податки поряд з іншими розцінюються по їхньому впливу на віддалену перспективу збалансованого економічного росту. Проте податкові коригування господарської діяльності безпосередньо впливають на фінансову практику і поточні потреби бюджету.

      Серед різного роду прямих податків (прибуткового, майнового, земельного, на спадщину і  дарування, на грошовий капітал, промислового) по своєму фіскальному значенню переважають  прибуткові податки, тобто податки, що охоплюють оподатковування прибутку (доходу) підприємств і організацій і оподатковування особистих прибутків громадян.

      Чинником  поділу прибуткового оподатковування  на два види (прибуткове оподатковування  юридичних і фізичних осіб) є різні  умови стягування податку. Це пояснюється тим, що доходи юридичних і фізичних осіб, маючи однакову економічну природу - додану вартість, відрізняються по характеру використання, виконуючи різноманітні функції. Так, доходи підприємств мають продуктивний характер. Вони направляються, в основному, на розвиток виробництва, тоді як основна частина доходів громадян використовується, насамперед, на особисте споживання. Використовувати єдиний режим оподатковування для усіх прибутків, як тих, що йдуть на виробниче споживання, так і тих, що призначені для особистого використання, було б недоцільним і економічно невиправданим. Виходячи з функції доходів підприємств, податкове навантаження при оподатковуванні цих доходів повинне бути меншою, чим при оподатковуванні доходів громадян.