Управління витратами на виробництво продукції (на прикладі ПАТ «Північний ГЗК)

 

Рис. 2.4 Структура витрат на виробництво ПАТ «Північний ГЗК»

(в % до виробничої собівартості)

Таблиця 2.11

Динаміка структури виробничої собівартості ПАТ «Північний ГЗК»

Елементи витрат на виробництво	2010р.	2011р.	2012р.	Відхилення (+-)
				2011-2010	2012-2011
1. Сировина та основні матеріали	8,4	7,9	7,3	-0,5	-0,6
2. Допоміжні матеріали	10,2	9,8	8,4	-0,4	-1,4
3. Послуги сторонніх організацій	11,6	12,1	12,7	0,5	0,6
4. Паливо	14,6	18,1	19,2	3,5	1,1
5. Енергетичні витрати	20,1	23,2	25,6	3,1	2,4
6. Витрати на оплату праці	9,1	8,7	8,7	-0,4	0
7. Амортизаційні відрахування	21,4	16,6	15,2	-4,8	-1,4

 

Як видно з рис. 2.4, в структурі витрат на виробництва ПАТ «Північний ГЗК» найбільшу питому вагу складають витрати на паливо та енергетичні витрати. Значну питому вагу складають також амортизаційні відрахування та витрати на послуги сторонніх організацій.

Дані табл. 2.11 дозволяють зробити висновок, що на підприємстві спостерігається тенденція до зменшення питомої ваги матеріальних витрат. Так у 2011 році порвіняно із 2010р. питома вага витрат на сировину і основні матеріалии зменшилася на 0,5%, а у 2012р. порівняно із 2011р. – на 0,6%. –Питома вага витрат на допоміжні матеріали зменшилися у 2011р. порівняно із 2010р. на 0,4%, а у 2012р. порівняно із 2011р – на 1,4%. Питома вага амортизаційних відрахувань у 2011р. порівняно із 2010р. зменшилася на 4,8%, а у 2012р. порівняно із 2011р. – на 1,4%.

Відбулося збільшення питомої ваги витрат на послуги сторонніх організацій (у 2011р. порівняно із 2010р. на 0,5%, а у 2012р. порівняно із 2011р. на 0,6%).

Питома вага витрат на оплату праці у 2011р. порівняно із 2010р. зменшилася на 0,4%, а у 2012р. порівняно із 2011р. зміни питомої ваги цієї складової собівартості не відбувалося.

Таким чином, в структурі виробничої собівартості ПАТ «Північний ГЗК» суттєво підвищилася питома вага витрат на паливно-енергетичні ресурси. Саме на цю складову і потрібно звернути першочергову увагу керівництву підприємства для пошуку шляхів її зниження.

Порівняємо величину елементів операційних витрат ПАТ «Північний ГЗК» у 2012 р. з витратами на виробництво інших гірничо-збагачувальних комбінатів м. Кривого Рога. (табл. 2.12)

Таблиця 2.12

Операційні витрати гірничо-збагачувальних комбінатів м. Кривого Рога у 2012р., тис.грн.

Елементи операційних витрат	ПАТ «ІнГЗК»	ВАТ «ПівдГЗК»	ПАТ «ЦГЗК»	ПАТ «ПівнГЗК»
1. Матеріальні затрати	3 107 841	2 631 487	1 960 305	4 217 957
2. Витрати на оплату праці	335 975	431 097	307 585	402 929
3. Відрахування на соціальні заходи	123 090	160 028	114 119	150 599
4. Амортизація	482 304	747 470	561 960	913 351
5. Інші операційні витрати	521 447	140 7918	789 782	975 312
6. Разом	4 570 657	5 378 000	3 733 751	6 660 148

 

Як видно з табл. 2.12, найбільші витрати на виробництво характерні для ПАТ «Північний ГЗК», на другому місці ВАТ «Південний ГЗК», третє місце за загальною величиною витрат на виробництво отримало ПАТ «Інгулецький ГЗК», і замикає четвірку гірничо-збагачувальних комбінатів ПАТ «Центральний ГЗК».

Найбільша величина матеріальних витрат характерна для ПАТ «Північний ГЗК», найбільші витрати на оплату праці та соціальні заходи спостерігаються на ВАТ «Південний ГЗК». За величиною амортизаційних відрахувань впевнено лідирує ПАТ «Північний ГЗК». Також для цього підприємства характерна найбільша величина операційних витрат.

Але аналіз буде не повним без дослідження структури витрат по гірничо-збагачувальним комбінатам за останній звітний рік (рис.2.5)

Найменша питома вага матеріальних витрат припадає на ВАТ «Південний ГЗК» (48,93%), трохи більший цей показник на ПАТ «Центральний ГЗК» (52,5%). На третьому місці за цим показником ПАТ «Північний ГЗК» (63,33%). Найбільша питома вага матеріальних витрат в структурі собівартості характерна для ПАТ «Інгулецький ГЗК»

Найбільша питома вага витрат на оплату праці на ПАТ «Центральний ГЗК» (8,24%). На другому місці за цим показником – ВАТ «Південний ГЗК» (8,02%) На третьому місці – ПАТ «Інгулецький ГЗК». На жаль ПАТ «Північний ГЗК» має найменшу питому вагу витрат на оплату праці в собівартості продукції серед інших гірничо-збагачувальних комбінатів (6,05%). Те ж саме стосується і витрат на соціальні заходи.

Рис. 2.5. Структура витрат на виробництво гірничо-збагачувальних комбінатів м. Кривого Рога (в % до загальної суми операційних витрат)

 

Найбільша питома вага амортизаційних витрат характерна також для ПАТ «Центральний ГЗК» (15,05%). На другому місці за цим показником – ВАТ «Південний ГЗК» (13,9%) ПАТ «Північний ГЗК» займає третю сходинку (13,71%). І найменша питома вага амортизаційних витрат на ПАТ Інгулецький ГЗК (10,55%).

Що стосується інших операційних витрат, то найбільша їх питома вага в структурі собівартості спостерігається на ВАТ «Південний ГЗК» (26,18%), дещо менше (21,15%) – на ПАТ «Центральний ГЗК». Питома вага інших операційних витрат в структурі собівартості на ПАТ «Північний ГЗК» дорівнює 14,64%. І найменше значення цього показника характерне для ПАТ «Інгулецький ГЗК» (11,41%).

Таким чином, на основі поелементного аналізу витрат на виробництво продукції ПАТ «Північний ГЗК» та їх структури можна зробити висновок про те, що на підприємстві спостерігається тенденція до зростання витрат на виробництво, хоча за останній рік темпи їх зростання уповільнилися. В структурі собівартості найбільшу питому вагу і абсолютне значення мають витрати на паливно-енергетичні ресурси. Значну питому вагу складають також амортизаційні відрахування та витрати на послуги сторонніх організацій.

 

2.3. Організація управління  витратами на ПАТ «Північний  ГЗК»

 

На ПАТ «Північний ГЗК» аналіз та формування витрат виконується безпосередньо по цехам комбінату з виявом відхилень фактичних показників від планових та нормативних.Отже, можна сказати, що підприємство при управлінні витратами використовує метод формування і аналізу витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності , які співпадають із цехами, ділянками та відділами.

Оскільки витрати формуються  безпосередньо за місцями виникнення і там же відбувається вироблення нормативів та визначення відхилень від них в процесі виробництва, то можна сказати, що на підприємстві використовується така система управління витратами, як  «стандарт - кост» - метод нормативного обліку і регулювання витрат.

Нормативні витрати - це витрати, що визначаються заздалегідь для досягнення ефективного виробництва. [42]

Ця система визначення витрат підходить підприємству, оскільки діяльність його цехів складається із однакових чи постійно повторюючихся операцій.

Розглянемо систему нормативного обліку та регулювання витрат на ПАТ «Північний ГЗК». Схематично вона представлена на рис. 2.6.

Ця система дає змогу детально та своєчасно враховувати і виявляти відхилення для кожного з центрів відповідальності по елементам витрат чи по статтям калькуляції.

Рис. 2.6. Загальна схема нормативного обліку та регулювання витрат на ПАТ «Північний ГЗК»

 

Ця система також передбачає окремий облік фактичних витрат, що відповідають нормі та тих, що відхиляються від неї.

В залежності від рівня управління періодичність обліку може складати від години (облік у реальному масштабі часу) до місяця і року, що дозволяє своєчасно виявити і попередити перевищення видатків, збільшити рівень технологічної, організаційної та планової дисципліни.

Розглянемо методику обліку та аналізу зміни норм та відхилень від них.

Головною метою обліку, класифікації та аналізу зміни норм і відхилень від них є визначення того, як вплине на рівень кожної статті витрат зміна нормативу у ході виробництва і відхилення від фактичних витрат. Всі види групують за причинами, центрами відповідальності із вказанням частоти виникнення і розміру зміни чи відхилення по абсолютній величині.

На основі аналізу інформації про зміни і відхилення визначають основні фактори, причини і підрозділи, що впливають на зміни рівня витрат. Виробляються оперативні міри дії, з метою усунення чи зменшення відхилень чи перерахування нормативу.

Результати цього аналізу слугують також вихідним матеріалом для вдосконалення конструкції, технології, рівня організації виробництва нормування, планування, обліку, стимулювання, прогнозування виконання плану по витратам і собівартості продукції.

Нормативна база підприємства своєчасно оновлюється по мірі технічного розвитку, удосконалення організації виробництва і управління. Для оперативного внесення змін до нормативної бази встановлюється порядок їх оформлення первинними документами, які складають зацікавлені служби і цехи, а також обліку змін норм і нормативів по конкретним видам продукції причинам і виконавцям.

Данні обліку систематично узагальнюються для аналізу і прийняття управлінських рішень.

Також на підприємстві ведеться облік відхилень від норм витрат. Оперативне виявлення і поточний облік відхилень від норм витрат слід вести по конкретним видам продукції і однорідним групам.

Відхиленням є перевитрати чи економія, що виявлені після порівняння факту з нормативом, всілякі доплати, що викликані організаційно - технічними недоліками, а також відступу від кошторисів витрат на обслуговування виробництво і управління.

Також проводиться облік витрат на виробництво. Метою цього обліку є виявлення фактичних прямих витрат на виробництво певного об’єму  продукції у розрізі місць витрат та виробів, як суми нормативів та відхилень від них з урахуванням премій, що виплачені за виготовлені вироби, втрат від браку і зміни розмірів незавершеного виробництва.

На підприємстві проводиться облік основних видів витрат і відхилень від норм на обслуговування виробництва і управління. Методика нормативного обліку витрат на склад і експлуатацію обладнання, цехових, загальнозаводських, транспортно - заготівельних, позавиробничих і інших витрат суттєво не відрізняється від методики обліку інших витрат. Цей облік повинен виявити не лише фактичні витрати, але і відхилення від затверджених кошторисів в цілому і за статтями. За допомогою такого обліку є змога обліковувати витрати на обслуговування виробництва і управління у розрізі статей витрат і оперативно виявляти відхилення від затверджених кошторисів.

Для регулювання рівня витрат вироблена система заходів по управлінню витратами у процесі виробництва у розрізі причин відхилень, центрів витрат, місць витрат, центрів відповідальності і підприємства в цілому для вирішення всіх задач, що розглядалися вище.

Таким чином, на ПАТ «Північний ГЗК» облік витрат ведеться окремо різними структурними підрозділами, немає єдиної методики обліку та аналізу витрат. Практично на здійснюється планування і прогнозування витрат, відсутня комплексна система управління витратами.