Управління персоналом

У зв'язку з тим, що людські  ресурси в ринковій економіці  отримують значення стратегічного  чинника успіху підприємства, управління персоналом повинне зводитися не до забезпечення допоміжної функції  в організаційному процесі, а  до активного впливу на розвиток підприємства в майбутньому.Посилення впливу структури і складу персоналу на кінцеві результати виробничо-господарської діяльності підприємств виступає в якості основної цілі функціонування системи управління персоналом.

 Управління персоналом – явище складне і слабо вивчене. Елементи його формувалися впродовж декількох десятків тисяч років, тобто з тих пір, як з'явилися найняті робітники і держави, а у держави - державні службовці.  Управління персоналом – багатогранний і виключно складний процес, що має свої специфічні особливості і закономірності. В умовах переходу України до ринкової економіки, що зумовив нестабільність економічного середовища, управління персоналом повинне придбати системність і завершеність на основі комплексного рішення проблеми, що вимагає дослідження проблем внутрішньгосподарського менеджменту і менеджменту персоналу, як його складової частини.

Проаналізуємо кількісний підхід до управління

Школа науки управління виникла в Англії в 1950 р. як наслідок пошуку шляхів боротьби з німецькими масовими повітряними ударами, підводним німецьким флотом. Кількісні методи було згруповано під загальною назвою дослідження операцій - застосування методів наукового дослідження до операційних проблем організації. Після виникнення проблеми група спеціалістів з дослідження операцій розробляє модель вирішення цього питання. Як правило, модель спрощує реальність або відображає її абстрактно. Моделі полегшують розуміння труднощів реальності. Після створення моделі змінним задаються кількісні значення, що дає змогу об'єктивно порівняти й охарактеризувати кожну змінну та зв'язки між ними. Ключовою властивістю науки управління є заміна словесних міркувань та описового аналізу моделями, символами і кількісними значеннями. 
Основою школи є дослідження моделей, тобто форм відображення реальності, і операцій. Дослідження в межах кількісної школи передбачає реалізацію певних дій (процедур): виявлення операційної проблеми; вироблення моделі ситуації, яка спрощує реальність і подає її абстрактно; надання змінним моделі кількісних значень з метою опису кожної змінної та зв'язків між ними.

В основу кількісної школи покладено  ідею про те, що управління є певним логічним процесом, який можна відобразити  за допомогою математичних символів та залежностей. В центрі уваги цієї школи знаходиться математична модель, тому що саме за її допомогою управлінську проблему можна відобразити (передати) у вигляді основних її цілей та взаємозв’язків.

Інтереси представників кількісної школи майже повністю пов’язані  із застосуванням математики в управлінні.

Основний внесок цієї школи в  теорію управління - спрощення управлінської  реальності за допомогою математичних моделей.

Основою школи є дослідження  моделей, тобто форм відображення реальності, і операцій. Дослідження в межах  кількісної школи передбачає реалізацію певних дій (процедур): виявлення операційної проблеми; вироблення моделі ситуації, яка спрощує реальність і подає її абстрактно; надання змінним моделі кількісних значень з метою опису кожної змінної та зв'язків між ними.

 
Більшість методів і засобів кількісної школи мають такі характеристики:

• головна увага зосереджується на прийнятті рішення
• Основний кінцевий результат аналізу повинен втілюватися у вигляді керуючого впливу. Процес прийняття рішення є головною складовою частиною повсякденної діяльності керівників; 
  критерієм обирається економічна ефективність
• Вибір керуючого впливу повинен здійснюватися на основі порівняння величин, які характеризують стан підприємства і впливають на його процвітання в майбутньому (витрати, доходи, норма прибутку тощо). 
  використання формалізованих математичних моделей, які дозволяють сформувати можливі варіанти вирішення проблеми; 
  модель - це форма зображення реальності; зазвичай, вона спрощує реальність або зображує її абстрактно.
• Моделі полегшують розуміння складності реальності.
• Процедури перетворення даних повинні бути досить зрозумілими і докладними, щоб будь-який аналітик міг отримати на основі однакових даних одні і ті ж результати; 
  залежність від комп'ютера — необхідність використання комп'ютера пояснюється складністю математичних моделей, великим обсягом даних, а також значною кількістю обчислень, які виконуються при моделюванні.

Найбільш відомими представниками цієї школи є Д.Марч, Т.Саймон, С. Бір, М.Месарович, Р.Акофф, І.Чечмен та інші, які сформували основні положення  кількісного підходу, вперше почали розглядати організацію як відкриту систему, що врешті-решт зумовило виникнення системного підходу.

Ця  Модель дозволяє замінити словесний опис ситуації, яке, до речі, також є лише більш-менш вдалим поданням ситуації, за допомогою закономірностей, представлених переважно у вигляді  математичних формул.

Кількісний підхід в області управління поклав початок новим напрямкам науки, пов'язаних з виробленням і прийняттям управлінських рішень, таким, як дослідження операцій, системний аналіз, лінійне і цілочисельне програмування, динамічне програмування, теорія ігор та ін..

Вплив цієї школи на практику управлінських рішень було дещо меншим, ніж, скажімо, вплив поведінково-бихевиористской  школи.

По всій видимості, з  одного боку, це пояснюється тим, що управлінці-практики виявилися менш готовими до сприйняття ідей, принципово змінюють традиційні методи практичного управління і вимагають відповідної професійної підготовки.

З іншого боку, кілька ідеалізована картина ситуації, що отримується  за допомогою математичних моделей, не завжди дозволяє дати точні оцінки, які часом неможливі без використання якісних характеристик або вимагають значно більш точного моделювання, ніж це можливо з використанням сучасного математичного інструментарію, створювалося в основному для вирішення інших завдань.

Однак з плином часу цей  підхід набуває все більшого значення. Управлінці усвідомлюють, що принцип "управляти - значить виміряти" справедливий, що без оцінки ступеня досягнення цілей, що стоять перед організацією, без оцінки результатів реалізації прийнятих раніше управлінських рішень ефективне управління неможливе.

При цьому тільки змістовне, некількісних опис цілей, результатів  і т. д. ускладнює реалізацію одного з основних управлінських принципів - принципу зворотного зв'язку.

Сучасні інформаційні технології, які використовуються в сучасній практиці управління, підняли на новий якісний рівень реалізацію принципу формалізації та моделювання управлінських підходів, роль кількісного підходу в управлінні.

Уміння поєднувати в сучасних системах підтримки прийняття рішень кількісні та якісні оцінки справи, зазначений напрямок розвитку управлінської думки є перспективним.

Цьому в значній мірі сприяють розвиток кількісних методів  аналізу, що дозволяють аналізувати  як кількісну, так і якісну інформацію, процес комп'ютеризації управлінської  діяльності, а також виникнення і розвиток методів у науці про управління, які використовують як кількісні, так і якісні дані.