Управління витратами на виробництво продукції (на прикладі ПАТ «Північний ГЗК)

 

Висновки до розділу 2

 

Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ПАТ «Північний ГЗК») - одне з провідних гірничодобувних підприємств Європи із закінченим циклом підготовки сировини для металургійної промисловості: залізорудного концентрату і обкотишів.

На основі аналізу господарської діяльності ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити наступні висновки. Випуск i реалiзацiя продукції комбінату значною мірою залежить вiд: незадовільного загального економічного стану в Україні; можливого погіршення кон'юнктури та значного зниження цін на залізорудну сировину на світовому ринку металу; недосконалостi та нестабiльностi законодавчої бази; падіння курсу національної валюти; надмiрного податкового тиску; iнфляцiйних процесiв в економiцi; форс-мажорних обставин.

Кризові явища у гірничо-металургійній галузі, що посилилися у 2012 році мали негативний вплив майже на усі техніко-економічні та фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Знизилась ефективність використання основних виробничих фондів, погіршилися показники ефективності використання трудового потенціалу, знизились показники фінансових результатів. Фінансовий стан підприємства є задовільним і в основному забезпечує підприємство необхідними фінансовими ресурсами. Разом з тим, по багатьом позиціям він потребує покращення.

На основі поелементного аналізу витрат на виробництво продукції ПАТ «Північний ГЗК» та їх структури можна зробити висновок про те, що на підприємстві спостерігається тенденція до зростання витрат на виробництво, хоча за останній рік темпи їх зростання уповільнилися. В структурі собівартості найбільшу питому вагу і абсолютне значення мають витрати на паливно-енергетичні ресурси. Значну питому вагу складають також амортизаційні відрахування та витрати на послуги сторонніх організацій.

На ПАТ «Північний ГЗК» облік та аналіз витрат виконується безпосередньо по цехам комбінату з виявом відхилень фактичних показників від планових та нормативних. Отже, можна сказати, що підприємство при управлінні витратами використовує метод формування і аналізу витрат за місцями виникнення та центрами відповідальності , які співпадають із цехами, ділянками та відділами.

Оскільки витрати формуються  безпосередньо за місцями виникнення і там же відбувається вироблення нормативів та визначення відхилень від них в процесі виробництва, то можна сказати, що на підприємстві використовується така система управління витратами, як  «стандарт - кост» - метод нормативного обліку і регулювання витрат.

На підприємстві облік витрат ведеться окремо різними структурними підрозділами, немає єдиної методики обліку та аналізу витрат. Практично на здійснюється планування і прогнозування витрат, відсутня комплексна система управління витратами.

 

 

РОЗДІЛ 3

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ПАТ «ПІВНІЧНИЙ ГЗК»

 

1. Організаційно-технічні  заходи, спрямовані на зниження собівартості продукції

 

Як вже зазначалося у другому розділі дипломної роботи, для ПАТ «Північний ГЗК» характерна тенденція до зростання собівартості продукції. Найбільшу питому вагу в структурі операційних витрат підприємства займають енергетичні витрати та витрати на паливно-мастильні матеріали. Таким чином, в першу чергу на ПАТ «Північний ГЗК» потрібно здійснювати заходи, спрямовані на енергозбереження та економію паливно-мастильних матеріалів.

На ПАТ «Північний ГЗК» виконується комплекс цілеспрямованих заходів, спрямованих на зниження енергоємності виробництва. Зокрема, у 2009-2010рр. здійснена модернізація системи керування головними приводами кар'єрних екскаваторів типу ЕКГ-8,ЕКГ-10, ЕКГ-12.5, ЕШ-10,70 із застосуванням комплексних екскаваторних устроїв на базі теристорних систем типу ПТЕМ-1. У 2009 році здійснена автоматизація керування температурним режимом у горні випалювальних машин. На протязі 2009-2012рр. проводилась реконструкція транспортної схеми кар'єрів для уведення електрифікованого залізничного транспорту на глибокі обрії. [31].

Оцінка ефективності заходів по енергозбереженню, що здійснювалися на ПАТ «Північний ГЗК» на протязі 2009-2012рр. здійснена на основі порівняння витрат на запровадження даних заходів та річної економії (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

Заходи щодо енергозберення на ПАТ «ПівнГЗК» та оцінка їх ефективності

Назва заходу	Витрати на впровадження заходу, тис.грн.	Економія за рік, тис. грн.
Модернізація системи керування головними приводами кар`єрних ескаваторів типу ЕКГ-8,ЕКГ-10, ЕКГ-12.5, ЕШ-10,70із застосуванням комплексних ескаваторних устроїв на базі теристорних систем типу ПТЕМ-1	6600,0	1440

Продовження табл. 3.1

Назва заходу	Витрати на впровадження заходу, тис.грн.	Економія за рік, тис. грн.
Автоматизація керування температурним режимом у горні випалювальних машин	50,0	870
Реконструкція транспортної схеми кар`єрів для уведення електрифікованого залізничного транспорту на глибокі обрії	65000,0	4,0

 

Як видно з табл. 3.1, наведені заходи з енергозбереження є економічно ефективними. Так, наприклад, сумарна кількість коштів, що буде отримана в результаті економії енергоресурсів, які використовуються головними приводами кар'єрних екскаваторів окупить кошти, що витрачалися на їх модернізацію менше ніж за п'ять років. А річна економія від запровадження заходів по автоматизації керування температурним режимом у горні випалювальних машин взагалі у 17,4 рази перевищує витрати, на їх здійснення. Реконструкція транспортної схеми кар'єрів для уведення електрифікованого залізничного транспорту на глибокі обрії дає значно меншу економію, ніж два попередні заходи. Але по-перше, це крупно масштабний захід, який потребує значних капіталовкладень, а по-друге, це стратегічно важливий захід, оскільки його реалізація в перспективі дозволить значно скоротити використання паливно-мастильних матеріалів для великовантажного автомобільного транспорту та дизельних локомотивів з одного боку, і зменшити викиди шкідливих газів у повітря від роботи дизельних двигунів, з іншого. По-третє, враховуючи тенденцію до постійного збільшення цін на нафту, що спричиняє відповідне підвищення цін на дизельне пальне, використання залізничного транспорту з електричною тягою, навіть при значних витратах на електроенергію буде більш вигіднішим, ніж використання дизельних локомотивів. І по-четверте, сучасні електричні тягові агрегати мають набагато більшу продуктивність, ніж дизельний залізничний транспорт.

Значна частина електроенергії витрачається в процесі збагачення залізної руди.

Аналіз електроенергетичного балансу показує, що для рудозбагачувальної фабрики № 1 (РЗФ-1) найбільш енергоємними операціями є (див. табл. 3.2) процеси подрібнення, дроблення, транспортування руди і концентрату конвеєрами і перекачування пульпи насосами, сумарна частка витрати електроенергії якими досягає 80-90% від загального споживання по фабриці.

 

Таблиця 3.2

Електроенергетичний баланс технологічного процесу збагачення руди

(по питомому споживанню енергії)

Операція	Енергоємність, %
Подрібнення	63,8
Транспортування пульпи	21,3
Класифікація	0,05
Сепарація	1,6
Обезводнення	1,9
Грохочення	0,1
Дроблення	4,7
Конвеєрний транспорт	4,4
Освітлення	0,15

Як видно з табл. 3.2, найбільш енергоємною є технологічна операція в процесі збагачення руди – подрібнення. Процес подрібнення по енергоємності в три рази перевищує процес по транспортуванню пульпи і в десятки разів решту процесів, тобто є найбільш енергоємним. Оскільки кульові млини - найбільш енергоємні агрегати, оптимізація режиму їх роботи є найважливішим засобом економії і підвищення ефективності використання електроенергії. Тому необхідно основну увагу приділити вибору раціонального режиму роботи кульових млинів, тобто встановити, за яких умов кульові млини працюють з максимальною продуктивністю.

Огляд робіт присвячених встановленню кількісних закономірностей споживання електроенергії барабанними млинами, що працюють в різних режимах [2; 38], показує, що найважливішою і найбільш загальною величиною, що характеризує енергетичну сторону процесу подрібнення в барабанних млинах, є потужність млина (або приводного електродвигуна). При роботі млина споживана енергія витрачається на приведення в рух кульового і рудного завантаження, що заповнює барабан млина, і покриття різних втрат енергії. Потужність на приводному валу млина, що витрачається на приведення подрібнювального середовища і подрібнюваної руди в рух, тобто в робочий стан, прийнято називати корисною потужністю. Потужність кульового млина (Р) залежить від багатьох чинників. До найважливіших з них відноситься кульове завантаження (φ) і частота обертання млина (ψ).

Для розробки заходів по переведенню кульових млинів в оптимальний режим роботи, який би дозволив заощаджувати електроенергію керівництву ПАТ «Північний ГЗК» автор дипломної роботи пропонує використати результати експерименту по оптимізації роботи кульових млинів першої стадії подрібнення руди на РЗФ-1 по продуктивності з урахуванням реальних виробничих умов. проведеного групою вчених Криворізького національного університету [43]. В процесі експерименту досліджувалась залежність продуктивності млина (А) від кульового завантаження (А(φ)) та потужності від кульового завантаження (Р (φ)).

Частота обертання млина (ψ) = 0,78 (18 об/хв). Діапазон зміни кульового завантаження млина під час проведення експерименту, що становить φоп min = 0,35; φon max = 0,43, був розбитий на чотири під діапазони (m =4), причому: (φ1 =0,35÷0,37; φ2 = 0,37÷0,39; φ3 = 0,39÷0,41; φ4 = 0,41÷0,43) [43].

Із застосуванням методів економіко-математичного моделювання були розраховані параметри оптимального режиму млина МШР-3600×4000 при ψ = 0,78 які становлять: φопт =0,4008; Аmах=76,61 т/год; Ропт=786,27 кВт. [43].

Результати розрахунку ефективності переведення кульових млинів МШР-3600×4000 першої стадії подрібнення руди в оптимальний режим роботи приведені таблиці 3.3

Як показують наведені в табл. 3.3 орієнтовні розрахунки, можливо без капітальних витрат за рахунок експлуатації кульових млинів в раціональному технологічному режимі одержати значну економію електроенергії. Для РЗФ-1 перехід від загальноприйнятого режиму на рекомендований з оптимальною продуктивністю кульових млинів першої стадії подрібнення дозволяє одержати економію електроенергії для млинів МШР-3600×4000 приблизно 540 755 кВт∙год/рік, що при цині 67,1 коп / кВт∙год складає 540 755 × 0,671 = 362,85 тис. грн/рік.

Таблиця 3.3

Результати розрахунку ефективності переведення кульових млинів МШР-3600×4000 першої стадії подрібнення руди в оптимальний режим роботи

Показники	Режим
	існуючий	Оптимальний (розрахунковий)
Частота обертання  ψ	0,78	0,78
Середнє кульове завантаження φ	≥0,45	0,4008
Середня продуктивність по сирій  руді А, т/год	76,26	76,61
Середньогодинний потік енергії млина Р, кВт	848,00	786,27
Економія електроенергії при переведенні кульового млина в оптимальний режим роботи: За 1 годину, кВт∙год   за 1 рік (Трік = 8760 год), кВт∙год		61,73 540755

 

Ускладнення гірничо-геологічних умов видобутку залізної руди підвищує витрати на її видобуток та транспортування. Вирішити цю проблему допоможе використання циклічно-потокових технологій видобування залізної руди.

Циклічно-потокова технологія видобування залізної руди – форма організації виробництва, при якій в єдиному технологічному потоці гірничорудного підприємства одні процеси виконуються в циклічному, інші в безперервному режимах. Використання циклічно-потокової технології, як правило, має на увазі застосування потокового (безперервно діючого) конвеєрного транспорту для переміщення гірських порід в технологічному потоці у поєднанні з циклічними буропідривними роботами і циклічно діючими одноковшовими екскаваторами що здійснюють виїмку і вантаження підірваної гірської маси на конвеєр або (частіше) в бункер дробарки або грохоту. Така технологія успішно себе зарекомендувала на Ганнівському кар'єрі, а зараз активним ходом йдуть підготовчі роботи то запровадження такої технології і на Першотравневому кар'єрі.