Управління витратами на виробництво продукції (на прикладі ПАТ «Північний ГЗК)

Як видно з табл. 2.8, незважаючи на наслідки масштабної фінансово-економічної кризи 2008-2010рр. підприємство було і залишається прибутковим. У 2011 році порівняно із докризовим 2008 роком обсяги чистого прибутку підприємства збільшилися в 1,8 разів. Показник рентабельності діяльності підприємства у 2011 році порвіняно із 2010 роком збільшилася на 16,18%, а порівняно із 2008 роком (найбільшої за весь період дослідження) на 9,03%. У 2012 році порівняно із 2011 роком відбувається погіршення показників фінансових результатів підприємства. Так, наприклад, обсяги чистого прибутку у 2012 році порівняно із 2011 роком зменшилися на 43,4%, а рентабельність діяльності зменшилася на 11,83%. Це пов'язано з кризовими явищами в гірничо-металургійній галузі у 2012 році.

У 2012 році металургійна галузь зіткнулася з надлишком виробничих потужностей і зниженням попиту на сталь. Будівельна галузь, яка є основним споживачем металопродукції вітчизняних підприємств, із-за фінансових труднощів істотно скоротила обсяги закупівель. У результаті, сьогодні доладно продавати будівельний металопрокат, і це обмежує рентабельність металургійних підприємств. Внаслідок надлишку виробничих потужностей посилилася і конкуренція між металовиробниками. За останні роки з'явилося багато нових сучасних заводів, наприклад, в Китаї, з низькою собівартістю виробництва і високою якістю продукції. До речі, в цій країні виробляється металопродукції в місяць майже удвічі більше, чим в Україні в рік. [24]. При цьому Китай завжди був імпортером - не лише сам багато робив, але і активно купував метав і залізорудну сировину для свого внутрішнього ринку. Завдяки цьому підтримувалися ціни і світова сталеливарна галузь жила нормально. Тому коли у 2012 році економіка Китаю сповільнилася і споживання металопродукції в цій країні скоротилося, надлишок китайської металопродукції - те, що ця величезна економіка не могла вже спожити, хлинув на світовий ринок за рекордно низькими цінами. І ринок зреагував на це повсюдним падінням цін на сталь. А це, в свою чергу, призвело до падіння цін на залізорудну сировину. Зменшення попиту на металопродукцію та падіння цін на залізорудну сировину може негативно позначитися на результатах діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів.

Динаміка показників фінансового стану ПАТ «Північний ГЗК» представлена в табл. 2.9

За результатами фінансового стану ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити висновок, що підприємство в достатній мірі забезпечено фінансовими ресурсами є платоспроможним та фінансово стійким. Але у підприємства є проблеми з погашенням короткострокових зобов'язань за рахунок грошових коштів (миттєвою платоспроможністю). Це пов'язано із дуже низькою питомою вагою грошових коштів в загальній вартості оборотних активів підприємства. Але в той же час з огляду на специфіку підприємства, наявність великого залишку грошових коштів може свідчити про неефективність їх використання.

Таблиця 2.9

Динаміка показників платоспроможності та фінансової стійкості

ПАТ «Північний ГЗК»

На основі аналізу господарської діяльності ПАТ «Північний ГЗК» можна зробити наступні висновки. Впуск i реалiзацiя продукції комбінату значною мірою залежить вiд: незадовільного загального економічного стану в Україні; можливого погіршення кон'юнктури та значного зниження цін на залізорудну сировину на світовому ринку металу; недосконалостi та нестабiльностi законодавчої бази; падіння курсу національної валюти; надмiрного податкового тиску; iнфляцiйних процесiв в економiцi; форс-мажорних обставин.

Кризові явища у гірничо-металургійній галузі, що посилилися у 2012 році мали негативний вплив майже на усі техніко-економічні та фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Знизилась ефективність використання основних виробничих фондів, зберігається тенденція до підвищення собівартості продукції, погіршилися показники ефективності використання трудового потенціалу, знизились показники фінансових результатів. Фінансовий стан підприємства є задовільним і в основному забезпечує підприємство необхідними фінансовими ресурсами. Разом з тим, по багатьом позиціям він потребує покращення.

2.2. Аналіз витрат на  виробництво та реалізацію продукції  підприємства

На основі даних звіту про фінансові результати ПАТ «Північний ГЗК» проаналізуємо витрати на виробництво та реалізацію продукції підприємства.

Динаміка собівартості продукції підприємства за період з 2007 по 2012рр. графічно представлена на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Динаміка собівартості продукції ПАТ «Північний ГЗК» [21]

Дані рис. 2.4. свідчать про те, що у 2008 році порівняно із 2007 роком собівартість реалізованої продукції зросла на 26,5%. У 2009 році порівняно із 2008 роком собівартість продукції знизилась на 44% у зв'язку зі зниженням питомих витрат окремих видів матеріальних ресурсів, зменшенням адміністративних витрат та витрат на збут, а також iз-за зменшення амортизацiйних нарахувань у зв'язку зi змiнами термiну корисного використання основних засобiв. За період з 2009 по 2012рр. собівартість продукції підприємства знову зростає.

Для того, що виявити фактори, що призвели до зростання собівартості продукції ПАТ «Північний ГЗК» необхідно здійснити поелементний аналіз основних складових витрат на виробництво та реалізацію продукції (табл. 2.10)

Таблиця 2.10

Поелементний аналіз собівартості товарної продукції ПАТ «Північний ГЗК»

Як видно з табл. 2.10, у 2011 році порівняно із 2010 роком відбувається зростання майже усіх складових, що формують витрати на виробництво та реалізацію продукції підприємства. Найбільше зросли витрати на енергетичні ресурси (на 48,32%) та паливо (на 46,81%). Це пов'язано із збільшенням кількості використання паливно-мастильних і енергетичних ресурсів у зв'язку із збільшенням обсягів виробництво, а також суттєвим збільшенням цін на них (на електроенергію та дизпаливо ціни зросли на 40%, на мастильні матеріали – на 33%, покупну теплоенергію – на 23%). Разом матеріальні витрати у 2011 році порівняно із 2010 роком збільшилися на 28,07%.

У зв'язку із подальшим збільшенням цін на матеріально-технічні ресурси зросли витрати на сировину і основні матеріали (на 11,37%) та допоміжні матеріали (на 13,78%). Так, наприклад, витрати на придбання помольних куль склали 26,9 млн.грн. (у зв'язку зі збiльшення цiни на 11,0%); - гуми автомобiльної 23,0 млн.грн. (збiльшення цiни на 42,0%); - вапняку 8,8 млн.грн. (збiльшення цiни на 14,0%); футеровочної сталь 4,4 млн.грн. (збiльшення цiни на 12,0%).

Слід звернути увагу на зростання інших операційних витрат (на 24,21%). Зростання їх відбулося завдяки збільшенню витрат на послуги виробничого характеру, що здійснюються сторонніми організаціями. Як вже було зазначено, підприємство активно запроваджує аутсорсинг – зменшує кількість обслуговуючих і допоміжних підрозділів і передає їх функції спеціалізованим організаціям. Незважаючи на зменшення чисельності персоналу, відбулося збільшення витрат нат оплату праці та соціальні заходи. Це є свідченням тому, що керівництво підприємства піклується про свій персонал, і не зважаючи на кризові явища, активно вкладає кошти для його розвитку, мотивації і стимулювання.

Звертає на себе також увагу збільшення адміністративних витрат (на 42,17%) та витрат на збут (на 48,27%). Це пов'язано з тим, що у 2011 році керівництво ПАТ «Північний ГЗК» активно проводило маркетингову політику, пов'язану з пошуком нових ринків збуту, більш активним представленням своєї продукції на існуючих ринках тощо. Це призвело до збільшення витрат на відрядження керівників та спеціалістів, в тому числі і за кордон. Активно проводилася робота і по подальшому поліпшенню якості продукції, дотримання необхідних умов по її збереженню, транспортуванню, складуванню, відвантаженню споживачам.

У 2012 році порівняно із 2011 роком відбувається подальше збільшення витрат на виробництво. Але їх зростання відбувається вже не так стрімко, як у 2011 році порівняно із 2010р. До того ж, як видно з табл. 2.9, по деяким елементам відбулося зниження витрат. Це пов'язано зі зниженням обсягів виробництва окремих видів продукції, зокрема обкотишів, а також проведенням ряду організаційно-технічних заходів, спрямованих на зниження собівартості продукції, зокрема поступовим запровадженням ресурсозберігаючих технологій.

Серед елементів витрат, що формують виробничу собівартість найбільше зросли енергетичні витрати (на 17,41%) та витрати на паливо (на 10,28%). Це також пов'зано зі зростанням цін на ці види ресурсів. Так, наприклад, витрати на електроенергію склали (збiльшення цiни на 16,5%); - газ 133,4 млн.грн. (збiльшення цiни на 24,1%); - дизпаливо 23,1 млн.грн. (збiльшення цiни на 6,9%).

Позитивним є те, що вдалося зменшити витрати на сировину та основні матеріали на 3,93% та допоміжні матеріали – на 10,88%. Однією із причин цього є зниження обсягів виробництва обкотишів. Але в той же час зниження матеріальних витрат вдалося досягнути завдяки проведенню комплексних органiзацiйно-технiчних заходiв. Завдяки цьому зниження питомих витрат окремих матерiальних ресурсiв зменшило собiвартiсть на 37,1 млн.грн., а саме: - газ - 33,9 млн.грн.; - футеровочна сталь - 9,8 млн.грн.; - гумовометалева футеровочна сталь - 3,3 млн.грн.; - колосники - 1,5 млн.грн.; - транспортерна стрiчка - 1,3 млн.грн.

Порівняно із 2011 роком дещо зменшилися витрати на оплату праці (на 0,91%) та соціальні заходи (на 0,24%). Причиною цьому стало зменшення чисельності працівників на 5,3%, та збільшення середньої заробітної плати на 7,9%. (у 2011р. порівняно із 2010р. чисельність працівників зменшилася на 7,9%, але середня заробітна плата зросла на 19,4%).

На 3,49% порівняно із 2011 роком вдалося зменшити і інші операційні витрати. Підприємство більш ретельніше почало ставитися до вибору субпідрядників для виконання ремонтних та інших допоміжних робіт, контролювати якість виконання робіт. До організацій, що неякісно виконують роботи застосовуються штрафні санкції. В результаті, суттєво підвищилася якість ремонтних робіт, обладнання почало рідше виходити з ладу.

Звертає на себе також увагу суттєве зменшення адміністративних витрат. Це пов'язано із оптимізацією організаційно-управлінської структури, зменшенням кількості управлінських підпрозділів, що виконують дублюючі функції. Керівництво стало і більш ретельніше відноситися до оплати відряджень працівників, фінансуючи лише необхідні витрати. Так, наприклад, авіатранспортом дозволяється користуватися лише при закордонних відрядженнях, пересуваючись залізничним транспортом дозволяється купувати квитки лише у купейні і плацкартні вагони, є обмеження по користуванню послугами готелей тощо.

Для пошуку резервів зниження собівартості продукції поелементного аналізу основних складових витрат на виробництво недостатньо, оскількі він дозволяє встановити лише динаміку кількісні зміни. Тому поряд з ним доцільно провести аналіз структури собівартості продукції розрахувавши і графічно представивши питому вагу окремих статей витрат на виробництво в собівартості продукції (рис. 2.4) і проаналізувавши її динаміку (табл. 2.11).