Управління маркетинговою діяльністю підприємства

                                                                                                            (3.3)

     Значення  ж коефіцієнту плинності кадрів у відділі протягом року дорівнює одиниці за нульової плинності кадрів та спрямовується до нуля при збільшення плинності робітників.

     Критерії  оцінки організації роботи у відділі  робітниками, керівником департаменту та самооцінки начальника відділу виробництва та маркетингу продукції ЗАТ „Лисичанський склозавод „Пролетарій” наведені у додатку Г.

     Критерії  рівнів організації роботи робітників у відділі виробництва й маркетингу продукції можуть бути визначені за допомогою табл. 3.1.

     Оскільки  ми володіємо такими вихідними даними, то ми можемо визначити ефективність управління та рівень організації роботи робітників у відділі виробництва  та маркетингу продукції ЗАТ „Лисичанський склозавод „Пролетарій”.

      Таблиця 3.1

Рівень  організації роботи робітників у відділі

     Відомо, що у відділі виробництва та маркетингу продукції працює п’ять робітників: начальник відділу; менеджер зі збуту; інженер із замовлення технічної інформації, виставочної та рекламної діяльності; диспетчер заводу; оператор комп’ютерного набору.

     Також для кінцевої картини визначення ефективності управління та рівня організації маркетингової роботи робітників у відділі виробництва та маркетингу продукції ЗАТ „Лисичанський склозавод „Пролетарій” в аналіз залучається керівник департаменту, а саме заступник голови правління з виробництва та комерційних питань.

     Оскільки  співробітники різних рівнів (в подальшому робітники) складають 100% відділу виробництва  та маркетингу продукції, то на одного робітника буде приходитися 20% (100/5).

       Відділом кадрів також були  розраховані коефіцієнти плинності робітників (Кп):

• при нульовій плинності кадрів – Кп = 1;
• при 10% плинності кадрів – Кп = 0,9;
• при 20% плинності кадрів – Кп = 0,8;
• і т.п.

     Протягом  року 2008 року два робітники звільнились, тому плинність кадрів буде складати 2 × 20% = 40%, тобто Кп = 0,6.

     При цьому кожному робітнику відділу  було запропоновано анонімно оцінити  організацію маркетингової роботи у відділі (Оп) за критеріями, що наведені у додатку Г.

     Таке  ж завдання було поставлене й перед  керівником департаменту (Ок) та перед начальником відділу виробництва та маркетингу продукції (С). Щоб уникнути взаємовпливу, робітники відділу не бачили оцінки своїх колег, тому завдання виконувалися одночасно та самостійно.

     Оцінка  організації роботи в відділі  виробництва та маркетингу продукції ЗАТ „Лисичанський склозавод „Пролетарій” порівнюється з максимальним балом за кожним критерієм. Деякі критерії в колонці „максимальний бал мають декілька значень”, тому необхідно обрати лише одне, яке найбільш відповідає дійсності. Просумував бали за кожним критерієм, отримуємо оцінку організації маркетингової роботи у відділі:

• робітниками

                                                                              (3.4)              

                                    балів;

• керівником департаменту (Ок) – 44 бали;
• самооцінка начальника відділу (С) – 51 балів.

     Тепер ми можемо розрахувати оцінки організації  маркетингової роботи робітників та керівників:

     Таким чином, порівнюючи отримане значення ефективності управління з відповідним рівнем організації маркетингової роботи робітників у відділі згідно із даними, які зазначені у додатку Г, можна зробити висновок про те, що оскільки ефективність управління відділом складає 47,7%, то рівень організації маркетингової роботи відділу нижче середнього (причому даний показник ефективності у 2007 році складав 64,8%, тобто у порівнянні з 2007 роком даний показник знизився на 17,1%). Це декілька піддає сумніву здібність начальника відділу ефективно організовувати маркетингову роботу, виявляти та правильно застосовувати потенціал робітників, а відповідно – реалізовувати основні завдання, які покладені саме на маркетингову діяльність.

     Останнім часом також особлива увага надається оцінці маркетингової активності. Під маркетинговою активністю підприємства розуміють комплексну характеристику поведінки підприємства в конкурентному середовищі, яка відображає рівень гнучкості та ступінь використання його потенціалу.

     Для здійснення оцінки маркетингової активності заводу „Пролетарій” необхідно розрахувати наступний набір показників [14]:

• величина товарообороту (обсяг продажу продукції);
• частка загального товарообороту на одного працівника (Товарооборот / Кількість працівників);
• частка товарообороту на одного службовця (Товарооборот / Кількість ПВП);
• частка товарообороту на одного клієнта (Товарооборот / Кількість клієнтів);
• частка товарообороту на одну рекламацію (Товарооборот / Обсяг поверненої продукції);
• відсоток рекламацій в загальному товарообороті (Загальна сума рекламацій / Товарооборот);
• обсяг продукції на складі;
• відсоток обсягу продукції на складі в товарообороті (Продукція на складі / Товарооборот);
• відсоток нових замовлень в загальному обсязі (Нові замовлення / Існуючі).

     Одержані  результати за вищевказаними показниками  щодо маркетингової активності ЗАТ „Лисичанський склозавод „Пролетарій” представлені в табл. 3.2.

     Таблиця 3.2

Аналіз  маркетингової активності ЗАТ „Лисичанський склозавод „Пролетарій”

     Приведені в табл. 3.2 розрахунки дозволяють зробити такі висновки: за аналізований період величина товарообігу ЗАТ „Лисичанський склозавод „Пролетарій” зросла на 12,2%, що безпосередньо здійснило позитивний вплив на величину одержаного прибутку. Також спостерігається збільшення постійної кількості клієнтів на 5,56%, що є слушним моментом для діяльності підприємства. Зниження поверненої продукції на 7,59% є позитивним моментом в господарській діяльності підприємства, однак все ж таки 61,761 тис. грн. повернутої продукції вказує на недоліки якісної оцінки готової продукції і вимагає аналізу причин, які спонукають споживачів повертати дану продукцію. Негативним моментом для підприємства є збільшення товарних запасів на 78,15%, що вказує на зниження показника абсолютної ліквідності. Показники ефективності маркетингової активності мають як позитивні, так і негативні тенденції змін. В цілому ж вони характеризують маркетингову активність підприємства на рівні нижче середнього.

     Таким чином, підводячи підсумок, можна сказати, що маркетингова робота на ЗАТ „Лисичанський склозавод „Пролетарій” в цілому не є успішною та ефективною. Досліджуване підприємство застосовує в своїй діяльності лише певні елементи комплексу маркетингу і, крім того, маркетингова робота інституційно неврегульована. На підприємстві немає спеціалізованих служб, які б професійно займалися маркетинговою діяльністю, а саме розробкою товару, оцінкою споживчого попиту, аналізом ринку та конкурентів тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ СТРУКТУРИ ВІДІЛУ МАРКЕТИНГУ ЯК ГОЛОВНОГО ІНСТРУМЕНТУ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА 

     Для покращення маркетингової діяльності та управління нею керівництву ЗАТ „Лисичанський склозавод „Пролетарій” рекомендується виокремити маркетингову службу із відділу виробництва й маркетингу продукції та створити на підприємстві спеціалізований відділ з маркетингу.

     Структура відділу маркетингу на підприємстві залежить від багатьох факторів – передусім від розміру підприємства, ринку на якому працює компанія, завдань, що покладені на відділ маркетингу. Функції останнього можуть бути досить широкими – аж до вивчення ринку, планування нової продукції, управління запасами тощо, або обмежуватися продажем, рекламою і не включати вивчення ринку, планування, ціноутворення. Отже, чим більшу роль маркетинг відіграє в управлінні підприємством, тим імовірніше, що підприємство досягло рівня інтегрованої маркетингової організації. І навпаки, незначна роль маркетингу в управлінні підприємством свідчить про те, що підприємство будує свою діяльність на періодичних завданнях, тобто на кризовій чи фрагментарній основі.