Классификация конкурентных стратегий

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2011 в 18:44, курсовая работа

Краткое описание

Виявивши і оцінивши основних конкурентів, компанія повинна розробити конкурентні стратегії, за допомогою яких вона зможе отримати конкурентну перевагу, запропонувавши товари вищої споживчої цінності. На підприємстві необхідним є формування «стратегічного набору» (система стратегій різного типу на певний відрізок часу), що відбиває специфіку функціонування та розвитку суб’єкта, рівень його претендування на місце й роль у зовнішньому середовищі. Можливо виділити такі групи стратегій: загальні для всієї організації в цілому; загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками; продуктово-товарні для кожного з напрямків діяльності організації (як з виробництва різних видів товарів, так і з надання різних послуг); функціональні для кожної з функціональних підсистем підприємства; ресурсні для забезпечення досягнення стратегічних орієнтирів загального, функціонального та продуктово-товарного типів стратегій. Управління конкурентною поведінкою бізнес-організації базується на розробці та ефективній реалізації зваженої, обґрунтованої конкурентної стратегії, яка передбачає забезпечення конкурентних переваг на тривалий період (5-10 років ).

Скачать в ZIP (249.84 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Файлы: 1 файл

t4.docx

— 268.03 Кб (Скачать)
 
 
1 2
Характер (агресивність) ринкових дій фірми  / Е.Райс

Дж. Траут
  • стратегія наступу - агресивний ріст збуту та досягнення домінуючих позицій за рахунок захоплення ринкової атаки конкурентів та розширення ринку; переваги: перевершення конкурентів на цільовому сегменті; посідання лідируючих ринкових позицій; сильні ринкові позиції протягом довогого часового терміну; завоювання прихильності споживачів; недоліки вимагає великих фінансових коштів; високий ринковий і фінансовий ризик; необхідність ретельного аналізу і підготовки;
  • стратегія оборони - захист від спаду або запобігання йому за рахунок зниження втрат і підвищення продуктивності); переваги: невисокий фінансовий і ринковий ризики; порівняно менші кошти на реалізацію; недоліки: передбачає пасивні ринкові дії; тривала пасивність може привести до погіршення економічного стану фірми.
Розмір  підприємства
  • домінуюча стратегія для великих компаній - стратегія обслуговування масового попиту;
  • стратегія середніх за розмірами підприємств - нішова спеціалізація; стратегії зростання: збереження; «пошуку загарбника»; лідерства в ніші; виходу за рамки ніші. 
  • стратегії малих фірм: діяльність в сферах, що традиційно обслуговуються тільки малим бізнесом; стратегію копіювання; стратегію оптимального розміру (освоєння дрібномасштабних і спеціалізованих ринків, в яких велике виробництво неефективне, а оптимальним є мале підприємство); стратегію участі в продукті крупних фірм, стратегію інтеграції (організація виконує функції субпостачальника нескладних деталей або напівфабрикати для крупнішої компанії (віолента або патієнта)); стратегію використання переваг крупної фірми (дрібне підприємство співробітничає з великим на умовах товарного, виробничого або ділового франчайзингу).
П. Друкер
  • бути «найспритнішим серед найкращих» - орієнтація з самого початку на досягнення лідерства, домінуючого становища на новому ринку чи галузі. найризикованіший тип стратегії, але в разі успіху забезпечує найбільшу винагороду; вимагає максимальної концентрації зусиль на одне чітко сформульоване завдання, на яке повинні бути сфокусовані всі зусилля і ресурси;
  • поціляти в слабке місце - види: творча імітація - є імітацією за своєю суттю; спрямована на досягнення лідерства чи навіть на підкорення ринку (галузі); імітатори дивляться на продукти (послуги) з позиції споживача, обслуговують ринки, створені першовинахідниками, які останні виявилися неспроможними обслуговувати відповідним чином; не створює нову потребу, а задовольняє ту, яка вже існує; ризики: розпорошування зусиль; можливість невірно зрозуміти хід поточних подій і творчо відтворити те, що потім не знайде свого масового споживача; підприємницьке дзю-до - завжди сфокусована на ринку і залежить від нього; використовується для забезпечення «берегового плацдарму» (частина ринку), який або взагалі не захищався лідерами ринку, або захищався байдуже; націлена на досягнення лідерського становища, захоплення ринку; дає найбільше шансів на успіх, коли: визнані лідери відмовляються діяти відповідно несподіваному успіхові або поразці, проґавили його або намагаються ним нехтувати; виникає якась нова технологія і швидко поширюється, але новатори, що запропонували її на ринку, поводяться, як класичні «монополісти» (використовують своє лідерське становище, щоб «знімати вершки» та отримувати ціни «з надбавками»); швидка зміни ринку або промислової структури.
  • пошук «екологічної ніші» та використання її - види: стратегія «митної застави» -умови реалізації стратегії є жорсткими; продукт має бути істотним для того чи іншого процесу, його невикористання повинно пов'язуватися з надмірно більшими втратами, ніж вартість самого продукту; ринок такого продукту повинен бути обмеженим і ним оволодіває лише той, хто першим на ньому з'явиться; це повинна бути справжня «екологічна ніша», яка повністю належить одному продукту і водночас достатньо мала та не настільки визначена, щоб привертати до себе увагу конкурентів; фахова майстерність - фірми займають нішу достатньо велику, але неординарну, що виникла внаслідок постійного курсу на досягнення високого рівня професійної майстерності; спеціальний ринок - головна різниця між нішею фахової діяльності та нішею спеціального ринку - перша базується на якомусь продукті або послузі, а друга - на спеціалізованих ринкових знаннях; вимоги ніш спеціального ринку й ніші фахової діяльності: систематичний аналіз нових тенденцій в промисловості чи кон'юнктури ринку; вивчення новаторського внеску в уже існуючу технологію чи продукт або хоча б щось подібне до того, що перетворило традиційний акредитив у сучасний дорожній чек; безперервна робота, спрямована на вдосконалення продукту чи послуги, щоб завойованим лідерством вже не поступатися нікому;);
  • зміна екологічних характеристик продукту, ринку або галузі

 

     Зазначені стратегії зовсім не виключать одна одну. Підприємці часто об’єднують два-три принципи в одну стратегію, але кожна з них має передумови, особливості, обмеження, пов’язані з певним ризиком.

     Таким чином, існує дуже широкий спектр стратегій ринкової конкуренції, які  можливо об’єднати в систему конкурентних стратегій підприємства - сукупність стратегій, спрямованих на адаптацію підприємства до змін в умовах конкуренції та зміцнення його довгострокової конкурентної позиції на ринку (рис.4.1).  

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис. 4.1. Система конкурентних стратегій підприємства 

     Як  видно з рис.4.1, система конкурентних стратегій включає: стратегії формування конкурентних переваг, стратегію забезпечення конкурентоспроможності підприємства та стратегії його конкурентної поведінки, детальну характеристику яких буде наведено нижче.

 

3.2. Стратегії надбання конкурентної переваги (загальні стратегії конкуренції) 

     Друге питання теми присвячене стратегіям надбання конкурентної переваги (або ж – так званим загальним стратегіям конкуренції). Матриця загальних стратегій конкуренції представлена на рис. 4.2; сутність загальних (генеричних) стратегій конкуренції за канонічним підходом М.Портера добре відома студентам з матеріалу дисциплін “Маркетинг” та “Основи менеджменту”; стисла характеристика цих стратегій наведена у табл. 4.2. 
 

     
        СТРАТЕГІЧНА ПЕРЕВАГА
      Унікальність, як вона сприймається покупцем Становище низькозатратної  фірми
    СТРАТЕГІЧНА МЕТА У рамках ринку ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ НАЙМЕНШІ  СУКУПНІ ВИТРАТИ
    Тільки  у конкретному  сегменті ЗОСЕРЕДЖЕННЯ
 

     Рис. 4.2. Загальні стратегії конкуренції (класифікація за канонічним підходом М.Портера) 
 
 

 

     

Таблиця 4.2

Характеристика  конкурентних стратегій

Ключові параметри
Підхід  до конкуренції на ринку
Стратегія найменших сукупних витрат Стратегія диференціації Стратегія зосередження
Сутність  підходу Намагання бути виробником із найменшими в галузі витратами Намагання тим  або іншим чином надати своїй  продукції рис, що відрізняють од виробів-конкурентів Концентрація  зусиль на вузькій частині ринку, а не робота на усьому ринку
Стратегічна ціль Завоювання  великої долі ринку Завоювання  великої долі ринку Завоювання  вузької ніші ринку, в якій потреби  і переваги покупців суттєво відрізняються  від інших учасників ринку
Основа  конкурентної переваги Спроможність  забезпечити загальний рівень витрат нижчим, ніж у конкурентів Здатність запропонувати  покупцям такий товар, який відрізняється  від товарів конкурентів Більш низькі витрати  при задоволенні запитів даної  ніші ринку, або здатність запропонувати клієнтам цієї ніші товар, спеціально адаптований до їх запитів і смаків
Умови формування 1.Велика частка  фірми на ринку і можливості  доступу до дешевих сировинних  ресурсів.

2.Цінова еластичність  і однорідність попиту на продукцію підприємства.

3.Переважно цінова  конкуренція.

4.Втрата споживачами  свого прибутку при підвищенні  цін.

5.Галузева стандартизація  і відсутність ефективної диференціації.

 1.Наявність  широких можливостей виділення  товарів на ринку, гарне сприйняття  і висока оцінка продукції  споживачами.

2.Різноманітна  структура попиту на  продукцію.

3.Нецінова конкуренція.

4.Незначна частка  витрат споживачів на придбання  продукції в структурі їх бюджету.

5.Нерозвиненість  стратегії диференціації продукції  в галузі.

 1.Урізноманітнення  споживачів по споживанню і  цільовому використанню товару.

2.Відсутність  спеціалізації конкурентів на  конкретних сегментах ринку.

3.Обмеженість  можливостей підприємства щодо  обслуговування всього ринку

Асортимент  продукції, що виробляється Гарний основний продукт з невеликою кількістю  модифікацій (задовільний рівень якості при обмежених можливостях вибору для покупців) Багато різновидів товарів, можливості широкого вибору, акцент на рекламу деяких особливо важливих ознак диференціації товару Асортимент  пристосований до того, щоб задовольнити особливі запити обраного сегмента ринку
Головний  принцип організації виробничої діяльності Постійний пошук  можливостей для зниження витрат без втрати досягнутого рівня якості і істотних параметрів товару Пошук нових  способів краще задовольнити запити покупців Індивідуалізація  товару в відповідності з особливими запитами покупців вибраної ніші ринку

 

     

      Стратегія «лідирування на основі зниження витрат (цін)» базується на оптимізації  усіх частин виробничо-управлінської  системи: виробничих потужностей; рівня  витрат на сировину, матеріали, енергоносії; продуктивності праці, тобто зорієнтована на високий рівень показників ефективності виробництва. З іншого боку, ця стратегія  може сприяти зниженню інших параметрів конкурентоспроможності: якості виготовлення окремих деталей, відповідного рівня  сервісу тощо. На рис. 4.3 зображені основні фактори, що зумовлюють можливість досягнення переваг низьких витрат [40].

      Конкурентні переваги низьких витрат особливо важливі  у випадках, коли:

  • на ринку переважає цінова конкуренція;
  • продукція має високий рівень стандартизації;
  • витрати покупців на перехід до споживання продукції конкуруючих фірм незначні.

      Стратегія диференціації передбачає використання елементів унікальності у виробництві  та збуті продуктів, які мають  цінність для споживачів. Ця додаткова  цінність, якої не мають продукти конкуруючих  фірм, дозволяє фірмі-виробнику отримувати премію, яка являє собою різницю  між ціною, що призначає виробник, та середньою ціною у галузі. Успіх  конкурентної стратегії диференціації  вимагає відповідності між потребами  у диференціації, які мають споживачі, та можливостями фірми забезпечити  цю диференціацію.

      Стратегія диференціації створює сприятливі умови для взаємодії з усіма  п’ятьма елементами проміжного середовища організації і, за умови ефективної реалізації, дозволяє отримувати вищі прибутки, ніж стратегія контролю над витратами [225].

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 5.3. Напрямки і фактори досягнення конкурентних переваг низьких витрат 

     Необхідним  є ринковий аналіз потенціалу диференціації  по кожному продукту, що враховує готовність покупців платити за диференціацію, а також дозволяє визначити найбільш перспективні напрямки позиціонування (рис. 4.4) [40].

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис. 4.4. Аналіз потенціалу диференціації 

      Стратегія фокусування – це більш глибока  диференціація продукції, що випускається фірмою, або досягнення нижчих витрат на сегменті, що обслуговується. Іноді  обидві сторони цієї стратегії реалізуються одночасно.

      Для конкретного підприємства стратегія  фокусування являє собою комплекс рішень щодо переліку цільових сегментів, на яких буде працювати фірма, та способу  позиціонування товару (послуги) підприємства в кожному з цільових сегментів.

      Укрупнено процес розробки стратегії фокусування  складається з п'яти етапів (див. рис. 4.5).

     Підставою для проведення виділення сегментів  є попередній аналіз ринкового середовища і результати дослідження по вияву  споживчих мотивацій. Для такого дослідження можуть бути використані  наступні технології вивчення мотивів:

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис. 4.5. Послідовність етапів розробки конкурентної стратегії фокусування 

     
  1. Глибоке інтерв’ю. Виконується спеціалістами-психологами, які проводять співбесіду зі споживачами  у довільній формі. Співбесіда розпочинається з загальних проблем і поступово  звужується до об’єкту дослідження.
  2. Асоціативний тест. Учаснику експерименту пропонується, не розмірковуючи, відреагувати словом або серією слів на назву товару.
  3. Тест з використанням незавершених речень, які потрібно продовжити після нетривалого розмірковування.
  4. Тест “третьої особи”. Полягає в тому, що учаснику експерименту пропонується прокоментувати точку зору іншої людини стосовно об’єкту дослідження [209].

      Отримані  в процесі сегментування сегменти можуть становити різний інтерес для підприємства. При прийнятті рішення щодо кількості сегментів, які підприємство буде охоплювати своєю діяльністю, можливі три альтернативи:

      а) ринок розглядається в цілому як один великий сегмент, тобто не сегментується взагалі;

Информация о работе Классификация конкурентных стратегий