Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини

Особа, яка має  авторське право, щоб сповістити про свої права, може використовувати знак охорони авторського права, який проставляють на кожному примірнику твору і являє собою латинську літеру С у колі - ©, імені (найменування) особи, яка має авторське право, і року першої публікації твору.

Суб'єктами авторського  права після смерті автора стають його спадкоємці. Авторські права  успадковують або згідно із законом, або за заповітом. Якщо ж померлий автор не мав законних спадкоємців  і не залишив заповіту, його авторські  права припиняються.

 

Авторське право  на твір виникає внаслідок факту  його створення й починає діяти  від дня створення твору. В  Україні воно діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті (у більшості держав авторські  права спадкоємців діють протягом 50 років після смерті автора, починаючи з 1 січня року, що настає за роком смерті, а в США і державах Європейського Союзу цей термін становить 75 років). Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора. Якщо весь твір публікують (оприлюднюють) не водночас, а послідовно томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначають окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права на неоприлюднений твір вперше його оприлюднює, користується захистом, рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був уперше оприлюднений.

Дія строку охорони  авторського права закінчується 1 січня року, наступного за роком, у  якому мали місце юридичні факти.

 

Особисті немайнові  права автора охороняються безстроково.

Закінчення  строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, може вільно, без виплати авторської винагороди, використовувати будь-яка особа за умови дотримання особистих немайнових прав автора.

Щоб ознайомити широку аудиторію зі своїм твором, автору часто потрібне сприяння посередників (видавців, музикантів, продюсерів та ін.), які, використовуючи свої професійні якості, можуть донести твір до аудиторії в найбільш цікавій і доступній формі. З цією метою в більшості держав, щоб урегулювати відносини між авторами й посередниками, розроблено законодавство про суміжні права.

Об'єкти суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу й форми  вираження, такі:

виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

фонограми, відеограми;

передачі (програми) організацій мовлення.

Фонограма —  звукозапис на відповідному носії (магнітній  стрічці чи магнітному диску, грамофонній  платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до складу аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).

Відеограма  — відеозапис на відповідному матеріальному  носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (зі звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до складу аудіовізуального твору. Відеограма — це вихідний матеріал для виготовлення її копій.

Суб'єкти суміжних прав:

виконавці творів, їхні спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові  права щодо виконань;

виробники фонограм, їхні спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;

виробники відеограм, їхні спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;

організації мовлення та їхні правонаступники.

Виконавець  — актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів.

Виробник відеограми — фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу й  відповідає за перший відеозапис виконання  або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і  без нього).

 

Виробник фонограми  — фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу й  відповідає за перший звукозапис виконання  або будь-яких звуків.

Організація мовлення — організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення.

Виконавці реалізовують свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм і відеограм мають дотримуватися прав суб'єктів авторського права й виконавців, а організації мовлення - прав суб'єктів авторського права, виконавців і виробників фонограм (відеограм).

Ні виконавці, ні виробники фонограм, ні організації  мовлення не створюють творів, а  лише доносять їх до публіки. Проте  внаслідок витрат на це певних коштів їхні майнові інтереси потребують особливої  охорони.

 

Виникнення  і реалізація суміжних прав не потребують виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм (відеограм) і  виконавці, щоб сповістити про свої права, можуть на всіх примірниках фонограм (відеограм) або на їх пакуванні використовувати  знак охорони суміжних прав, який складається з латинської літери Р у колі - ®, імені (найменування) особи, що має суміжні права, і зазначення року першої публікації фонограми (відеограми).

Права суб'єктів  суміжних прав, як і права авторів, також поділяють на особисті немайнові та особисті майнові.

Майнові права  виконавців охороняються протягом 50 років  від дати першого запису виконання. Особисті немайнові права виконавців охороняються безстроково.

Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограму (відеограму) не опубліковано протягом зазначеного часу.

 

Організації мовлення користуються правами протягом 50 років  від дати першого публічного сповіщення передачі.

Закінчення  строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у  якому закінчилися передбачені  лише строки захисту.

До спадкоємців  виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди в межах установленого строку.

 

1.2. Захист  авторського права й суміжних 

Захист авторського  права й суміжних прав у нашій державі регулюється Законом України «Про авторське право і суміжні права», згідно з яким порушенням авторського права й суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:

вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав та їх майнові права;

піратство у  сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території  України й розповсюдження контрафактних примірників творів (зокрема комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

плагіат - оприлюднення (опублікування) повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка  не є автором цього твору;

увезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (зокрема комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

вчинення дій, що створюють загрозу порушення  авторського права і (або) суміжних прав;

будь-які дії  для свідомого обходу технічних  засобів захисту авторського  права і (або) суміжних прав, зокрема  виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження й застосування засобів для такого обходу;

підроблення, змінювання чи вилучення інформації, зокрема в електронному вигляді, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

розповсюдження, ввезення на митну територію України  з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучено чи змінено інформацію про управління правами, зокрема в електронному вигляді.

Якщо будь-яка особа порушує авторські та (або) суміжні права, не дотримується передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використовує твори й об'єкти суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створює загрозу неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та здійснює інші порушення особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, то суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

вимагати визнання та поновлення своїх прав;

звертатися  до суду з позовом про поновлення порушених прав і (або) припинення дій, що порушують авторське право  і (або) суміжні права чи створюють  загрозу їх порушення;

подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником унаслідок порушення  ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;

вимагати припинення підготовчих дій до порушення  авторського права і (або) суміжних прав, зокрема призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію  України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту порядком, передбаченим Митним кодексом України;

брати участь в  інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і  господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, порядком, установленим Кабінетом Міністрів України;

вимагати, у  тому числі в судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення  авторського права і (або) суміжних прав і судові рішення щодо цих  порушень;

вимагати від  осіб, які порушують авторське  право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;

вимагати прийняття  інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

 

1.3. Об'єкти  й суб'єкти права промислової  власності.

Винахід — це вирішення утилітарного завдання в  будь-якій галузі промисловості або  іншій сфері суспільно корисної діяльності людини, що відповідає визначеним законодавством умовам надання правової охорони й визнане як винахід компетентним державним органом.

Згідно із Законом  України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (редакція від 01.06.2000) об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо), спосіб, а також застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням, а сам винахід розглядається як технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоспроможності (новизні, винахідницькому рівню й промисловій придатності).

До пристроїв  як об'єктів винаходів належать машини, механізми, прилади тощо. Пристрої характеризують за такими ознаками: наявністю конструктивних елементів; наявністю зв'язків між елементами; взаємним розміщенням елементів; формою виконання елементів або пристрою в цілому; формою виконання зв'язків між елементами; параметрами й іншими характеристиками елементів та їх взаємозв'язком; матеріалом, з якого виготовлено елементи або пристрій у цілому, середовищем, що виконує функцію елемента.

До речовин  як об'єктів винаходу належать: індивідуальні  хімічні сполуки, до яких також умовно зараховують високомолекулярні  сполуки й об'єкти генної інженерії; композиції (сполуки, суміші, розчини, сплави тощо) і продукти ядерного перетворення. Речовини характеризують за такими ознаками:

індивідуальні хімічні сполуки - якісним складом (атомами певних елементів), кількісним складом (кількістю атомів кожного  елемента); зв'язком між атомами, взаємним розміщенням їх у молекулі, вираженим хімічною структурною формулою, чи в кристалічній решітці. (Сполуки з невстановленою структурою (об'єкти генної інженерії) описують за допомогою їх фізико-хімічних та інших характеристик, які дають можливість їх ідентифікувати.);

композиції - якісним (інгредієнтами) і кількісним (вмістом  інгредієнтів) складом; структурою композиції; структурою інгредієнтів;

речовини, одержані шляхом ядерного перетворення, якісним (ізотопним) складом елемента, кількісним складом (кількістю протонів і нейтронів); основними ядерними характеристиками: періодом піврозпаду, типом і енергією випромінення (для радіоактивних ізотопів);