Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини

Більшість юридичних  і фізичних осіб надзвичайно серйозно ставляться до розроблення товарних знаків для своєї продукції. Робота над товарним знаком може тривати не один рік, оскільки розглядають десятки й сотні варіантів, а після остаточного вибору в рекламу товарного знака вкладають значні кошти. Вартість товарного знака іноді перевищує вартість усього майна фірми (наприклад, вартість товарного знака «Соса-Соlа», яке належить компанії «Тпе Соса-Соlа Соmрапу» (США), 2000 р. становила 72,5 млрд дол. СІІІА (Патентьі и лицензии. — 2001. — С.11-12), вартість товарного знака Місrosoft (США) - 70,2 млрд дол., ІВМ (США) ~ 53,2 млрд дол., Меrcеdes (Німеччина) - 21,1 млрд дол., Sonу (Японія) - 16,4 млрд дол., Хеrох (США) - 9,7 млрд дол. і т. ін.). Тому товарний знак ретельно охороняється його власником. Часто для запобігання його присвоєнню третіми особами поряд з товарним знаком використовують попереджувальне маркування: латинську літеру К (від англ. registered) у колі ® ~ для зареєстрованих товарних знаків і літери ТМ (від англ. Trade mark) - для знаків, що очікують реєстрації. Іноді власник зареєстрованого знака може повідомляти про це словами «Зареєстровано в Патентному відомості (назва держави)». Використовують також маркування «Reg ТМ», «М» (Маrк), «МК» (Маrк Registered), «SМ» (Service Mark- знак обслуговування).

Саме попереджувальне маркування у світовій практиці — один з основних доказів того, що знак для товарів і послуг був відомий і той, хто без відповідного дозволу його використовує, незважаючи на попереджувальне маркування, — свідомий порушник.

У ряді держав, наприклад, у США, Великій Британії, Канаді, Нідерландах, Швейцарії, Сирії, Індії, Пакистані та деяких інших попереджувальне маркування застосовують у вигляді літер ТМ. Але таке позначення означає, що знак охороняється не згідно з реєстрацію, а відповідно до «принципу пріоритету» в його використанні, тобто введення в господарський обіг у вигляді, що надає йому можливість стати досить відомим (наприклад, використання в рекламі).

У більшості  держав (зокрема в Україні) як попереджувальне  маркування для зареєстрованого  знака для товарів і послуг застосовують позначення ®, яке проставляють поруч зі знаком для товарів і послуг.

Права на знак для  товарів і послуг отримують відповідно до чинного законодавства. Однак  терміни розгляду заявок на видачу свідоцтва на відповідний знак часто становлять декілька років, що іноді навіть перевищує терміни існування самого суб'єкта господарювання (фізичної чи юридичної особи). Беручи до уваги таку ситуацію, доцільно після подання заявки на реєстрацію знака та отримання рішення про встановлення дати подачі заявки використовувати знак з попереджувальним маркуванням ТМ, а після опублікування в офіційному бюлетені (в Україні — це «Промислова власність») відомостей про видачу свідоцтва на знак змінити попереджувальне маркування ТМ на ®.

Отже, попереджувальне маркування ТМ має на меті попередити потенційних порушників про те, що після державної реєстрації (ЇЇ здійснюють одночасно з опублікуванням відомостей про видачу свідоцтва на знак) власник знака набуде прав, передбачених законодавством, і він зможе притягти до відповідальності всіх, хто порушував його права, починаючи від дати подання заявки на отримання свідоцтва.

Як товарний знак не розглядають позначення, що не мають розрізняльної здатності; є загальновживані як позначення товарів і послуг певного виду, які вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливі або такі, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; є загальновживані символи й терміни. Ці позначення можна застосувати в товарній марці як елементи, що не охороняються, якщо вони не мають домінуючого значення в зображенні знака.

Не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують: державні герби, прапори та емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки. Такі позначення можна використовувати в зображенні знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників.

Не реєструються як товарні знаки також позначення, які відтворюють промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури й мистецтва або цитати й персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети й факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Позначення  також мають бути нетотожними  або схожими настільки, що їх можна  сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими  чи заявленими на реєстрацію в Україні  на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів і послуг або зі знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасницею яких є Україна. При цьому охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі. Так, не зовсім пристойно для українського споживача товарів і послуг звучать такі знаки, як, наприклад, Blue Water (мінеральна вода), Duru (мило), Osram (електролампи), Bledina (дитяче харчування), Perdu (сосиски), Wispa (шоколадний батончик) та, на жаль, багато інших.

Товарні знаки  слід відрізняти від маркування товару та схожих з ними інших об'єктів  промислової власності фірмових найменувань і промислових зразків. Так, маркування продукції надає  споживачеві всі потрібні відомості  про товар і його виробника, а товарний знак сповіщає споживача про товаровиробника лише за умовним позначенням. Фірмове найменування, на відміну від товарного знака, може бути лише в словесній формі і його не можна передати за договором іншим користувачам. Відмінність же промислового зразка від товарного знака полягає в тому, що промисловий зразок являє собою складову частину самого промислового виробу (форма, колір, малюнок виробу), а товарний знак (слово, малюнок) на виробі лише проставляють (об'ємний товарний знак може одночасно охоронятися і як промисловий зразок).

Право власності  на знак для товарів і послуг в  Україні засвідчується свідоцтвом, термін дії якого становить 10 років  від дати подання заявки до Державного департаменту інтелектуальної власності  з можливістю періодичного поновлення реєстрації кожні 10 років. Обсяг правової охорони зареєстрованого товарного знака визначається його зображення. У деяких випадках оптимальною може стати комплексна охорона суміжного об'єкта через одночасну подачу заявки на промисловий зразок і знак для товарів і послуг. Прикладом може бути парфумерний флакон з етикеткою. За наявності в такій комбінації словесного елемента його доцільно охороняти як знак для товарів і послуг, а образотворчу композицію етикетки – як промисловий зразок. При цьому оригінальна декоративна форма самого флакона зручна для правової охорони як знак для товарів і послуг, оскільки оформлення заявки на промисловий зразок у цьому разі пов'язане з труднощами складання переліку суттєвих ознак промислового зразка, вибору прототипу й додержання умови світової новизни.

Свідоцтво на товарний знак – це правова основа належності знака конкретній особі й свідчить про її виняткове право володіти, користуватися й розпоряджатися зареєстрованим знаком на свій розсуд; передавати на підставі договору право власності на знак або на підставі ліцензійного договору давати дозвіл (видавати ліцензію) на його використання будь-якій особі, а також забороняти іншим особам використовувати зареєстрований товарний знак без її дозволу, за винятком випадків, якщо використання знака не визнається згідно з чинним законодавством порушенням прав власника знака.

Фірмові найменування - це стійкі позначення підприємств (фірм, компаній, концернів тощо) або окремих  осіб, під іменем яких здійснюють їх виробничу або іншу діяльність.

Фірмове найменування - це засіб розпізнавання підприємств  серед інших. Якщо знак для товарів  і послуг допомагає відрізнити товари та (або) послуги одних підприємств  від однорідних товарів та (або) послуг інших, то фірмове найменування вказує на підприємство без будь-яких посилань на ті товари й послуги, що поставляються ними на ринок і є однією з найважливіших складових іміджу підприємства та корисним джерелом інформації для споживачів.

Отже, порівнюючи фірмове найменування зі знаком для товарів і послуг, можна зазначити таке:

кожне підприємство (організація, установа тощо) може мати лише одне фірмове найменування, тоді як знаків для товарів і послуг у нього може бути декілька (для  кожної категорії товарів і послуг може бути свій знак);

фірмове найменування – це засіб ідентифікації підприємства серед суб'єктів господарської  діяльності, а знак для товарів  і послуг призначений для розрізнення  товарів і послуг, які виготовляються цим підприємством або надаються  ним.

Зазначення  походження товарів – це позначення на товарах, які походять з певної місцевості.

Правова охорона  зазначення походження полягає в  недопущенні використання неправдивих  зазначень походження, тобто таких, що застосовують на товарах, які не походять з місцевості, на яку вказує зазначення походження. Застосування неправдивих зазначень походження може бути причиною введення в оману споживачів і кваліфікується як недобросовісна конкуренція.

Зазвичай серед  зазначень походжень товарів  розрізняють вказівку походження товару та найменування місця походження товару. Вказівка походження товару дає лише уявлення про справжнє місце походження товару (наприклад, «Зроблено в Україні», зображення пам'ятника Богдану Хмельницькому для Києва, Ейфелевої вежі для Парижу), а найменування місця походження товару застосовується для виділення в масі товарів таких, які мають особливі (специфічні) властивості, зумовлені винятково або переважно географічним середовищем певної місцевості, її природними і (або) людськими чинниками (наприклад, «Золота балка»).

Відповідно  до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» розрізняють  просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення походження товару. Просте зазначення - це будь-яке  словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Кваліфіковане зазначення охоплює такі терміни: назву місця походження (НМП) товару й географічне зазначення походження (ГЗП) товару. Назва місця походження товару — це назва географічного місця, яка вживається як позначення в назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, винятково або головним чином зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для цього географічного місця людським чинником. Географічне зазначення походження товару - це назва географічного місця, яка вживається як позначення в назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, зумовлені переважно характерними для певного географічного місця природними умовами чи людським чинником або поєднанням цих природних умов і людського чинника.

Правову охорону  простого зазначення походження товару надають на підставі його використання і не реєструють. Порядком, встановленим згаданим законом, реєструють тільки кваліфіковане зазначення походження товару. Право використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару засвідчує свідоцтво.

Для попереджувального  маркування назви місця походження товару застосовують обведену овалом абревіатуру НМП. Замість цього  маркування або разом з ним  можна навести текст: «Зареєстрована в Україні назва місця походження товару».

Для попереджувального маркування географічного зазначення походження товару застосовують обведену овалом абревіатуру ГЗП, замість якого або разом з ним можна навести текст: «Зареєстроване в Україні географічне зазначення походження товару».

Автори. Автором  винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії ІМС або сорту рослини є фізична особа, творчою працею якої вони створені. Авторство на знак для товарів і послуг законодавством не передбачено. Право авторства - це невідчужуване особисте право, що охороняється безстроково.

Якщо у створенні  об'єкта промислової власності брало  участь кілька осіб, усі вони є співавторами. Співавторство має різні форми (творчу роботу може розпочати одна особа, продовжити друга, а закінчити  третя, а можуть виконувати й одночасно  всі ці особи і т. ін.) - потрібно лише, щоб кожний із співавторів зробив у спільну роботу певний творчий внесок (незалежно від ступеня творчої участі у спільній роботі). Постановка проблеми, а також просте технічне сприяння (виготовлення креслень, макетів, оформлення документації тощо) відносин співавторства не породжує.

Патентовласники. Право на одержання патенту має  автор винаходу, корисної моделі, промислового зразка, сорту рослини, а також  його спадкоємець, якщо інше не передбачено  законом. Особи автора й патентовласника збігаються далеко не завжди. Закон зазвичай надає автору можливість відступлення належного йому права на одержання патенту будь-якій фізичній або юридичній особі указуванням у заяві на видачу патенту імені майбутнього патентовласника. При цьому власниками патенту можуть бути кілька осіб (фізичних і (або) юридичних) одночасно.

Якщо винахід, корисна модель, промисловий зразок або сорт рослин створено під час  виконання службових обов'язків  або за дорученням роботодавця (за умови, що контрактом не передбачено інше), право на одержання патенту має роботодавець або його правонаступник.

Власники прав на знак для товарів і послуг. Право на одержання свідоцтва  на знак для товарів і послуг має  будь-яка фізична або юридична особа.

Власники прав на топографії інтегральних мікросхем. Право на одержання свідоцтва на топографію ІМС має автор або його правонаступник.

Спадкоємці. У  разі смерті автора або власника охоронного документа на об'єкт промислової  власності суб'єктами права стають їхні спадкоємці. При цьому в спадщину переходять лише майнові права померлого автора або власника охоронного документа (особисті немайнові права - право авторства, право на авторське ім'я - у спадщину не переходять).

Право промислової  власності успадковують згідно із законом  і за заповітом. Якщо у померлого автора (власника охоронного документа) спадкоємців за законом немає і він не залишив заповіту, спадкоємцем стає держава.