Сучасні особливості розвитку міжнародного кредитного ринку та його перспективи в сучасних умовах

Отже, проблема міжнародного кредиту з усією очевидністю свідчить про те, наскільки виявлені раніше принципи нормального функціонування кредиту не відповідають реальним вимогам міжнародного ринку кредиту для суверенних позичальників.

Висновки

Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики. Кредитні відносини складаються на принципах: повернення, терміновості, платності, гарантованості.

Основною сутнісною ознакою міжнародного кредиту є те, що він являє собою форму руху позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

Існує багато форм та видів міжнародного кредиту, із різним призначенням, ознаками і класифікацією, завдяки чому залишеться задоволеним не тільки кредитор, а й позичальник.

Особливе місце в інституційній структурі міжнародного кредиту займають міжнародні фінансові центри. Вони акумулюють і розподіляють по всьому світу величезні маси фінансових коштів. У них зосереджені численні кредитно-фінансові установи, що обслуговують світові торговельні і фінансові потоки. У фінансових центрах скоюється значна частина всіх міжнародних валютних, депозитних, кредитних, емісійних і страхових операцій.

Провідним фінансовим центром вважається Нью-Йорк. Головними європейськими фінансовими центрами є Лондон, Цюріх, Франкфурт – на – Майні і Люксембург. В останні десятиліття неухильно підвищується значення Токіо як міжнародного фінансового центру.

Світовий кредитний ринок – це особливий сегмент світового ринку позикових капіталів, де здійснюється рух капіталу між країнами на умовах терміновості, зворотності і плати відсотків.

Розвиток міжнародної кредитної системи визначається могутнім стимулюючим впливом з боку великих позичальників, посередників та інвесторів.

Провідними імпортерами капіталу на світовому кредитному ринку є промислово розвинені країни. Найбільшими позичальниками є корпорації США, на другому місці знаходиться Великобританія. Найбільшими кредиторами є Китай, Японія, Німеччина, Швеція і Росія.

Країни, що розвиваються все активніше виступають на ринках позикового капіталу в якості кредиторів.

Аналіз ситуації на міжнародних ринках капіталів показує, що в останні десятиліття йде процес структурної перебудови, що охоплює всі їхні сегменти. Центр ваги переноситься з одних видів запозичення на інші, відбувається трансформація механізмів позичково-позикових операцій.

За період 2008-2011рр. та I кварталі 2012р. зовнішній борг обраних країн тільки зростав. Лідери рейтингу країн за обсягом зовнішнього боргу в більшості випадків зберігають позиції 2010 року. Зовнішній борг США став дорівнює обсягу ВВП за підсумками 2011 року.

Основною перевагою проектного фінансування є те, що воно дозволяє сконцентрувати значні грошові ресурси на решення конкретной господарської задачі, істотно знижуючи ризик завдяки значному числу учасників угоди.

Головною причиною періодичної повторюваності міжнародної кризи заборгованості є наявність сильної мотивації до відмови від платежів підлягає суверенними боржниками. Основне завдання реструктуризації зовнішнього боргу полягає в підтримці платоспроможності країни позичальника на оптимальному рівні для кредиторів.

Отже, проблема міжнародного кредиту з усією очевидністю свідчить про те, наскільки виявлені раніше принципи нормального функціонування кредиту не відповідають реальним вимогам міжнародного ринку кредиту для суверенних позичальників.

Список використаних джерел

1. Козак Ю.Г. Міжнародна економіка [навч. –метод. посіб.]/ За ред. Козака ЮГ., Ковалевського В.В. – Київ: ЦУЛ. 2004. –167 с.
2. Колесов В.П. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран / Под ред. В.П. Колесова и М.Н. Осьмоввой. – М.: Флинта: МПСИ, 2000-480 с.
3. Кредісова А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю [навч. –метод. посіб.]/ За заг. ред. А.І. Кредісова. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 552 с.
4. Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економіка / Д.Г. Лукўяненко – К., 1996. – 197 с.
5. Макогон Ю.В. Международный банковский бизнес / Ю.В. Макогон, Е.В. Булатова. – М.: 2003 г. – 208с.
6. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії / Ю.В. Ніколенко – К.: ЦНЛ, 2003. – 304 с.
7. Петрашко Л.П. Міжнародні фінанси [навч. –метод. посіб.]/ Л.П. Петрашко – К.: КНЕУ, 2003. – 221 с.
8. Рогач О.І. Міжнародні фінанси / За ред. О.І. Рогача. – К.: Либідь, 2003. – 321 с.
9. Смирнов А.Л. Международный кредит: формы и условия / А.Л. Смирнов, Л.Н. Красавина – М., 1995г. – 286 с.
10. Філіпенко А.С. Міжнародні валютно-кредитні відносини / А.С. Філіпенко, В.І. Мазуренко, Д. Сікора; за ред А.С. Філіпенка. – К.:Либідь, 1997. –192с.
11. Філіпенко А.С. Світова економіка / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін. – К.: Либідь,2000. –582 с.
12. http://www.cbr.ru/statistics.
13. http://woc-org.com/research.
14. http://www.finman.ru/artscles/2003/2/687.html.

Размещено на Allbest.ru