Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2011 в 12:31, курсовая работа
У наш час важко назвати більш важливу і багатогранну сферу діяльності, чим управління, або менеджмент, від якого в значній мірі залежать і ефективність виробництва, і якість обслуговування населення.
У зарубіжних країнах накопичений значний досвід управління в області промисловості, торгівлі, кооперації, сільського господарства і т.п. внаслідок безпосередньої участі людей в управлінській діяльності. Він збагачується за рахунок знань основ науки управління, світових досягнень в практичній організації економічних і соціальних процесів.
Вступ...........................................3
1. Розвиток та історія менеджменту.............4
1.1. Екскурс в історію менеджменту..............4
1.2. Школи та принципи управління...............6
2. Сутність та зміст менеджменту...............10
2.1. Загальні поняття..........................10
2.2. Задачі і цілі управління..................11
2.3. Методі і моделі управління................12
2.3.1. Сучасні проблеми управління.............13
2.3.2. Основні категорії теорії управління.....15
2.3.3. Технологія управління...................16
2.3.4. Наукові підходи до менеджменту..........16
2.3.5. Управлінські рішення....................19
2.4. Види менеджменту..........................20
2.5. Менеджмент в мікро- і макроекономіці......22
2.6. Принципи менеджменту......................23
2.7. Функції менеджменту.......................24
2.7.1. Планування..............................24
2.7.2. Організація.............................28
2.7.3. Мотивація...............................33
2.7.4. Контроль................................37
Висновок.......................................47
Список використаної літератури.................48
План.
Вступ.........................
1. Розвиток та історія менеджменту.............4
1.1. Екскурс в
історію менеджменту...........
1.2. Школи та
принципи управління...........
2. Сутність та
зміст менеджменту.............
2.3. Методі і
моделі управління.............
Висновок......................
Список використаної
літератури.................48
Вступ.
У наш час важко назвати більш важливу і багатогранну сферу діяльності, чим управління, або менеджмент, від якого в значній мірі залежать і ефективність виробництва, і якість обслуговування населення.
У зарубіжних країнах накопичений значний досвід управління в області промисловості, торгівлі, кооперації, сільського господарства і т.п. внаслідок безпосередньої участі людей в управлінській діяльності. Він збагачується за рахунок знань основ науки управління, світових досягнень в практичній організації економічних і соціальних процесів.
У Українi поки ще не досягнуті значні успіхи в теоретичному і практичному освоєнні менеджменту.
Реорганізовуються
старі структури управління
і влади в російській економіці,
при цьому використовуються
західні моделі управління. Однак
механічне перенесення концепції
управління з однієї соцiокультурної
середи в іншу, сліпе копіювання
досвіду тієї або іншої держави
практичне неможливе і веде до
важких економічних і соціальних
наслідків. Менеджмент
зумовлений такими базисними
чинниками, як тип власності,
форма державного устрою,
міра розвитку ринкових відносин.
Тому розвиток сучасного менеджменту
в умовах переходу Україні до
ринкової економіки в значній мірі
залежить від цих чинників.
1.
Розвиток та історія
менеджменту.
1.1.
Екскурс в історію менеджменту.
Поняття бізнесу зародилося разом з поняттям товарно-грошових відносин, тобто на громадському етапі розвитку людства. Коли основною формою "торгівлі" між общинами був натуральний обмін, з'явилися міняйла-кочовики, що кочували з однієї общини в іншу і різні товари, що вимінювали з вигодою для собі. Це і можна вважати одним з перших виявів духа підприємництва.
Поступово з розвитком товарно-грошових відносин розвивався і бізнес. У часи рабоволодіння процвітала торгівля; пізніше, у часи феодалізму і процвітання натурального господарства значення торгівлі в селі трохи поменшало, але з розвитком міст і ремесла вона знову придбала своє первинне значення. У часи становлення капіталізму і первинного накопичення капіталу процвітало фінансове підприємництво, а пізніше - промислове. У середині Х1Х століття бізнес придбав нові форми. Якщо до цього одноосібним управлінцем був господар, то у часи бурхливого промислового зростання структура значно змінилася.
Саме на цьому етапі і почав розвиватися менеджмент в тому вигляді, в якому мі звикли сприймати це слово. Не можна сказати, що він з'явився раптово саме з розвитком капіталізму, він існував і раніше. У часи рабоволодіння були керівники на плантаціях, які стежили за правильністю виконання робіт, але це правильніше було б назвати наглядом, чим управлінням. У часи феодалізму і процвітання натурального господарства, також існували керівники, помічники господаря, це, співуче, можна вважати одним з перших виявів саме управління, а не тільки нагляду над працюючими, оскільки у керівника була можливість маневру: він міг замінити вигляд робіт у вигляді заохочення або покарання селян, міг знизити податок (правда, лише за рахунок підвищення податку для інших). Це було убоге, але все ж вияв управління. Але по-справжньому менеджмент почав розвиватися тільки з розвитком капіталізму, саме тоді з'явилася потреба в талановитих управлінцях, які могли б виробити свою стратегію управління фірмою і розвитку бізнесу і привести фірму до Успіху, або в крайньому випадку, врятувати її від банкрутства.
Яскравим прикладом є Америка: безліч контор, працюючих в різних областях. Кожна з них має свою управлінську структуру, де крім президента (господаря) є ще і керівник, фінансисти і аналітики, що займається розробкою політики фірми. Ті з них, чиї фахівці виявилися найбільш талановитими, досвідченими і грамотними вижили в морі дикої конкуренції. Всі самі знамениті американські бізнесмени: Генрі Форд, Рокфеллер і інші починали з малого, але швидко зорієнтувавшись в ситуації, що склалася на ринку, сморіду змогли набрати команду і зробити свою роботу максимально ефективної; працюючи швидше і краще інших, сморіду змогли статі лідерами в своїй області.
Основна мета існування
будь-якого бізнесу і створення будь-якої
фірми - привести фірму до вершини
Успіху, закріпити її там і дати їй
можливість сміливо дивитися в майбутнє,
бачачи там нові перспективи її розвитку.
Суть бізнесу складається в постійному
вдосконаленні самої фірми, її стратегії
і тактики в боротьбі за місце на ринку,
в прагненні до досконалості. Примноження
капіталу, отримання прибутку і розвиток
фірми, надія на майбутнє - вісь ті складові,
без яких бізнес немислимий. Так саме
він немислимий без талановитих менеджерів,
які можуть повісті за собою людей і реалізувати
все задумане.
1.2.
Школи та принципи управління.
Для повноцінного
і гармонійного розвитку фірми і її
бізнесу необхідний системний підхід
до управління її персоналом і діяльністю.
Менеджмент, як система управління і теорія
менеджменту зародилися в тому вигляді,
в якому сморіді функціонують зараз, в
XIX віці. Зараз існують різні школи управління
зі своїми принципами і тактикою управління,
вісь деякі з них:
№ | Школа | Внесок в розвиток науки | Відатні представники |
1 | Класична школа 1860-по нинішній годину | 1. Наукове управління.
2. Хронометраж. 3. Функції управління. 4. Адміністратівне управління. |
Гант - 1900
Давіс - 1935 Тейлор - 1911 Гилберт -1911 Урвік - 1943 Черч - 1914 Файоль - 1916 Рейлі - 1931 |
2 | Поведінчеська
школа (біхевіотристська).
Японія 1940 - по н. година. |
1. Прікладна мотивація.
2. Професійні менеджери. 3. Управління загалом. |
Мойо - 1945
Барнард- 1940 Пітер Друкер-1954 Макгренер - 1960 Чермен - 1957 Форрестор - 1961 |
3 | Школа управлінської
науки.
Європа. |
1. Дослідження операцій.
2. Моделювання. 3. Теорія Грі. 4. Теорія рішень. 5. Математика моделей. |
Райфа - 1911
Маслоу - 1965 Тейлор - 1911 |
У кожній з вищеперелічених шкіл існують свої підходи до управління і менеджменту як системи управління, кожна з них дає своє визначення менеджменту і стоячим перед ним задачам. У кожної з них свої принципи управління.
Мені показалися
особливо цікавими принципи управління
Анрі Файоля.
1. Розподіл праці або спеціалізація.
Є природним порядком
мов. Метою розподілу праці є виконання
роботи, більшої по об'єму і кращої
за якістю при тихий же умовах.
2. Повноваження і відповідальність.
Повноваження - правіше віддавати накази. Відповідальність - її складова протилежність.
Де даються повноваження,
там неодмінно виникає відповідальність.
3. Дісципліна.
Передбачає слухняність
і повагу до досягнутих догоди між фірмою
і її співробітниками.
4. Єдиноначальність.
Працівник повинен
виконувати наказ тільки однієї людини.
5. Єдність напряму.
Кожна група працівників,
діюча в рамках однієї мети, повинна бути
об'єднана єдиним планом і мати єдиного
керівника.
6. Підлеглість особистих інтересів загальним.
Інтереси одного
працівника або групи працівників не повинні
переважати над інтересами компанії або
організації більшого масштабу.
7. Винагорода персоналу.
Щоб забезпечити вірність
і підтримку персоналу, сморіду повинні
отримувати гідну винагороду за свою роботу.
8. Централізація.
Як і розподіл
праці, централізація є природним
порядком мов, однак міра централізації
буде варіюватися в залежності від конкретних
розумів труда. З'являється необхідність
визначення міри, що забезпечує кращі
можливі результати.
9. Скалярній ланцюг.
Скалярний ланцюг
- ряд осіб, що стояти на керівних посадах,
починаючи від імені, що займає саме
високе положення до керівника низової
ланки.
10. Порядок.
Повинне бути місце
для всього і все на своєму місці.
11. Справедлівість.
Поєднання доброти
і правосуддя.
12. Стабільність
робочого місця для персоналу.
13. Ініціатива.
Означає розробку
плану і забезпечення його успішної реалізації.
Це додає Компанії силу і енергію.
14. Корпоративний дух.
Будь-яка команда
повинна працювати разом. Кожний повинен
вносити стільки, скільки він може.
Для чого ж створював Файоль свої принципи, якій меті сморіду покликані служити?
Як неважко помітити
з коментарів, які я навмисно привів,
сморіду направлені на поліпшення взаємовідносин
керуючого персоналу і працівників. Для
чого ж, в свою чергу, необхідна ефективна
взаємодія верхньої і нижньої частин Компанії,
адже існує думка, що легше вигнати
неугодного працівника, оскільки незамінних
людей не буває і на його місце прийдуть
інші. Праворуч в тому, що практика показує,
що наявність взаєморозуміння і стабільність
колективу завжди позитивне позначається
на продуктивності труда, а наявність
корпоративного духа і виплата гідної
винагороди персоналу запобігають промисловому
шпигунству, що приносити набагато
великі збитки. Все це сприяє гармонійному
розвитку фірми і максимальній ефективності
її роботи, а, отже, вона швидше за інших
позиці "нішу ринку і знайде своє
місце під сонцем", вона прийде до вершини
успіху і зможе втримати утриматися на
ній, що є мета існування будь-якої фірми.
Існує також безліч інших принципів управління, я думаю, що не варто перелічувати їх все, хотілося б торкнутися тільки ще одного аспекту управлінської діяльності. У принципах управління Анрі Файоля відображені не тільки економічні принципи управління, але і психологічні принципи впливу на персонал і взаємодії з ним. У цьому аспекті мені показалися найбільш цікавими 6 основних заповідей Харві Мак Кея, що визначають вимоги до самого управлінця, при наявності яких він може продуктивне управляти фірмою.
1. Бізнесмен повинен завжди бути в формі.
2. Ділове життя не терпить зупинки.
3. Знання не стає силою, якщо його не застосовувати.
4. Вір в собі, і Успіх прийде до тобі.
5. Не вірте тому, хто скаже, що дрібниці для менеджера нічого не означають. Дрібніці - це все.
Ви будете байдужі
людям доти, поки не виявите турботу
про них.
2.
Сутність та зміст
менеджменту.
2.1.
Загальні поняття.
Менеджмент (англ. management -- управління, завідування, організація) це управління виробництвом або комерцією; сукупність принципів, методів, коштів і форм управління, що розробляються і що застосовуються з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.