Оцінка інженерного захисту робітників і службовців промислового об’єкта

Теоретичні питання:

Засоби індивідуального захисту: фільтруючі, ізолюючі та промислові протигази, респіратори. Засоби захисту шкіри. Використання медичних засобів індивідуального захисту. Визначення потреб у засобах індивідуального захисту. Порядок накопичування, зберігання й видачі засобів індивідуального захисту на об'єктах господарювання.

Метою практичного заняття “Оцінка інженерного захисту робітників і службовців промислового об’єкта” є вивчення методики оцінки інженерного захисту робітників і службовців промислового об'єкта і набуття студентами навичок самостійної роботи при вивченні дисципліни.

На початку роботи студенти усвідомлюють суть інженерного захисту робітників і службовців об'єкта, умови, що забезпечують надійний захист, зміст і послідовність оцінки інженерного захисту (п.п. 1, 2). Потім самостійно розв'язують завдання за вихідними даними, які наводяться в розділі 3 відповідно до вказаного викладачем варіанту. Звіт про виконане завдання студенти оформляють у вигляді розрахунково-графічної роботи, який повинен містити такі пункти:

      вступ (постановка задачі, індивідуальне завдання);

      розрахункову частину;

      графічне представлення плану укриття працівників об'єкта.

В розрахунковій частині необхідно викласти матеріал по кожному етапу оцінки у такому плані: вихідні дані; розрахунок; часткові висновки.

В кінці навести підсумкову таблицю результатів оцінки і загальні висновки.

В графічній частині – “План укриття працівників заводу (ТЕЦ)” - позначити місця знаходження захисних споруд, їх характеристики на підставі розрахунків; розподіл працівників по захисним спорудам та маршрути руху до них.

1 Зміст і послідовність оцінки інженерного захисту робітників і службовців об'єкта

Згідно основному закону держави – Конституції України – кожен громадянин має право на захист свого життя і здоров’я. В умовах надзвичайних ситуацій (НС) виникає найбільша загроза життю людей. Тому одним з головних завдань ЦО є захист населення від наслідків НС.

Існує три основних способи захисту:

укриття людей в захисних спорудах ЦО (інженерний захист);

використання засобів індивідуального захисту;

евакуація населення з можливого осередку ураження у безпечні райони.

Найбільш надійним є укриття людей в захисних спорудах. Але ефективно можна здійснити захист людей в разі комплексного використання усіх способів з урахуванням конкретних обставин. Ось чому на об’єктах господарювання заздалегідь і в час проявлення НС необхідно проводити комплекс заходів щодо забезпечення надійного захисту робітників і службовців.

В Законі "Про цивільну оборону України" зазначено, що адміністрація об’єктів незалежно від форм власності та господарювання забезпечує своїм працівникам місця в сховищах, надає засоби індивідуального захисту, сприяє здійсненню евакозаходів, створенню сил для подолання наслідків НС.

Адміністрації хімічно- і радіаційно-небезпечних об’єктів окрім того відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від аварій.

Конкретні заходи щодо захисту працівників на об’єкті можуть бути різними в залежності від стану, умов та характеру виробництва. Їх можна визначити на основі попередньої оцінки стану та ефективності реалізації того чи іншого способу захисту людей. Найбільш великою за обсягом є оцінка інженерного захисту.

Інженерний захист робітників і службовців – це захист з використанням захисних споруд: сховищ і протирадіаційних укриттів (ПРУ). Це є найбільш надійний спосіб захисту людей практично від усіх уражаючих факторів.

Ефективно і надійно інженерний захист робітників і службовців забезпечується при виконанні таких умов:

загальна місткість захисних споруд дозволяє укривати всіх працюючих в найбільшій зміні;

захисні властивості захисних споруд відповідають потрібним (забезпечують захист від усіх очікуємих уражаючих факторів);

системи життєзабезпеченні захисних споруд забезпечують безперервне перебування в них людей на протязі встановленого строку;

розміщення захисних споруд відносно місць роботи дозволяє своєчасно укрити людей за сигналами ЦО.

Виходячи з цього, суть оцінки інженерного захисту зводиться до перевірки відповідності організації захисту на даному об'єкті переліченим умовам.

Показником інженерного захисту є коефіцієнт надійності захисту (К.Н.З.), що показує, яка частина робітників і службовців найбільшої працюючої зміни об'єкта забезпечується надійним захистом при очікуваних максимальних значеннях параметрів уражаючих факторів.

Коефіцієнт надійності захисту визначається за мінімальним значенням одного з окремих показників, які xapaктеризують захист робітників і службовців об'єкта за переліченими вище умовами.

Послідовність оцінки:

1.      Місткість захисних споруд оцінюється показником Кміст:

,

де МЗ - загальне число місць в усіх захисних спорудах об'єкта;

  N - чисельність найбільшої працюючої зміни.

Якщо КМІСТ ≥1, то це означає, що 100% робітників будуть розміщені в захисних спорудах.

2.      Захистні властивості споруд оцінюється показником Кв:

,

де NВ – кількість місць в захисних спорудах з захисними властивостями не нижче потрібних (для яких виконуються умови           ∆Рф зах ≥ ∆Рф потр, Косл зах ≥ Косл потр).

3.             Оцінюються системи життєзабезпечення захисних споруд і визначається показник Кжз, який характеризує захисні споруди за забезпеченням безперервності перебування в них людей на протязі встановленого строку:

,

де NЖЗ – кількість життєзабезпечених, що укриваються в захисних спорудах із захисними властивостями не нижче потрібних на протязі встановленого строку.

4. Оцінюються захисні споруди за своєчасним укриттям людей за сигналами ЦО і визначається показник КСВ.У., який характеризує, яка частина робітників і службовців встигає своєчасно зайняти місця в захисних спорудах:

,

де NСВ.У. – число людей, які в установлені строки зможуть укритися в захисних спорудах.

5. Робляться висновки і пропозиції щодо підвищення надійності інженерного захисту. На основі окремих показників визначається коефіцієнт надійності захисту (КНЗ) за мінімальним значенням із окремих показників (КМІСТ, КЖЗ, КЗВ, КСВ.У.), визначаються слабкі місця в інженерному захисті і намічаються шляхи і заходи по вдосконаленню інженерного захисту робітників і службовців об'єкта.

2 Методика оцінки інженерного захисту

Оцінка інженерного захисту робітників і службовців об'єкта починається з вивчення усіх характеристик захисних споруд, вихідних даних для розрахунків параметрів можливих уражаючих факторів на території об’єкта.

Перш за все виявляється наявність і відповідність основних і допоміжних приміщень в кожній захисній споруді нормам об'ємно-планових рішень.

Довідка: Відповідно до будівельних норм і правил в сховищах для людей передбачаються такі приміщення:

Основні:

приміщення для людей висотою не менше 2,15 м і не більше 3,5 м, площа яких визначається за нормою 0,5 м2/чол при висоті 2,15 – 2,9 м; 0,4 м2/чол при висоті більше 2,9 м; об'єм не менше 1,5 м3/чол (з урахуванням об’єму усіх приміщень у зоні герметизації: основних і допоміжних);

медпункт площею 9 м2 (передбачається в сховищі, місткість якого становить 900 - 1200 чол. і більше. На кожні 100 чол. більше 1200 чол. додається по 1 м2). Незалежно від наявності медпункту в приміщеннях для людей передбачається санітарний пост площею 2 м2 на кожні 500 чол.

Допоміжні:

санвузли;

фільтровентиляційне приміщення;

приміщення для продуктів харчування площею 5 м2 на 150 чол. На кожні наступні 150 чол. площа на З м2 збільшується;

приміщення ДЕС (дизельної електростанції) – в сховищах місткістю більше 600 чол., в яких установлюються промислові електричні вентилятори;

тамбур-шлюзи площею 8-10 м2;

електрощитова;

приміщення для балонів з киснем;

тамбури при всіх входах (окрім тих, де є тамбури-шлюзи).

В ПРУ передбачаються:

приміщення для людей (основні); санвузли; приміщення для вентиляційного обладнання та для забрудненого верхнього одягу (допоміжні). Площа приміщення для людей за нормами, які встановлені для сховища. Висота приміщень h≥1,9 м.

Якщо, наприклад, виявиться, що в сховищі відсутнє приміщення для продуктів харчування, то для його обладнання виділяється необхідна площа від приміщення для людей.

2.1 Оцінка захисних споруд за місткістю

Місткість захисних споруд визначається відповідно до прийнятих норм за площею і об'ємом приміщень на одну людину. 

Послідовність виконання завдання:

1. Вимірюється, або виявляється із технічних характеристик сховища: площа S (м2), висота h (м) основних і допоміжних приміщень.

2. Розраховується кількість місць МП за площею приміщення для укриття людей виходячи з норми на одну людину: S1 = 0,5 м2 при висоті     h = 2,15-2,9 м, яка дозволяє встановити 2-х ярусні нари, S1 = 0,4 м2 при висоті h 2,9 м, яка дозволяє встановити 3-х ярусні нари.

3. Розраховується кількість місць за об'ємом приміщень МО (перевіряється відповідність об'єму повітря приміщень на одну людину – 1,5 м3. Ця кількість повітря передбачається для забезпечення життєдіяльності людей протягом 3 - 4 годин на випадок, коли буде порушено повітропостачання). Для цього визначається об'єм всіх приміщень в зоні герметизації основних і допоміжних (окрім приміщень для дизельних аварійних електростанцій, тамбурів):

,

де SП – площа приміщень для людей, м2;

  SД – загальна площа допоміжних приміщень, м2;

   h – висота приміщень, м.

4. Порівнюється МП та МО (кількість місць за площею та за об'ємом) і визначається фактична місткість сховища М1 (менша числом).

5. Розраховується загальна місткість усіх захисних споруд об'єкта:

М3=М1+М2+...+МN

6. Визначаєтьcя коефіцієнт місткості захисних споруд об'єкта:

,

де N – чисельність найбільшої працюючої зміни.

7. Визначається необхідна кількість нар в кожній захисній споруді: двох’ярусних Н = М/5 (одні нари довжиною 180 см забезпечують 4 місця сидіти, 1 – лежати); трьох’ярусних Н = М/6 (4 місця сидіти, 2 – лежати).

8. Робиться висновок: якщо КМІСТ ≥ 1 - захисні споруди дозволяють розмістити всіх робітників найбільшої зміни.

2.2 Оцінка захисних споруд за захисними властивостями

1. Виявляються захисні властивості споруди з документів їх технічних характеристик:

∆РФ.ЗАХ. - від ударної хвилі (надмірний тиск ударної хвилі, який може витримати споруда);

КОСЛ.ЗАХ. – від радіоактивного забруднення (коефіцієнт послаблення радіації спорудою). В разі необхідності розраховується за формулою:

,

де КР – коефіцієнт, який враховує місце знаходження сховища;

                КР = 8 – в районі забудови;

                КР = 4 – окремо розташоване;

                n - кількість шарів матеріалів в перекритті сховища;

                hi - товщина і-го шару перекриття, см;

                di - товщина шару, який послаблює радіацію у 2 рази.

2. Визначають потрібні захисні властивості споруд:

а) За ударною хвилею ∆РФ.ПОТР. = ∆РФ.МАХ. - максимальний надмірний тиск ударної хвилі, що очікується на об'єкті визначається так:

розраховується найближча можлива відстань до центра вибуху:

Rmin = RM – rВІДХ,

де RМ – віддалення об'єкта від точки прицілювання (тп);

rВІДХ – ймовірне максимальне відхилення центру вибуху від точки прицілювання.

В таблиці (Додаток А1) знаходимо ∆РФ.МАХ. для очікуваної потужності вибуху (боєприпасу) q, виду вибуху і Rmin.

б) За радіоактивним забрудненням КОСЛ.ПОТР. – потрібний коефіцієнт ослаблення радіації розраховується за формулами:

від радіоактивного забруднення:

або ,

де Р1MAX – максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті (визначається з таблиці додатка А1 на відстані Rmin для заданої потужності вибуху q та швидкості середнього вітру VСВ);

tП - початок опромінювання (зараження об'єкта) відносно вибуху: