Оцінка інженерного захисту робітників і службовців промислового об’єкта

, год;

tК - кінець опромінювання, год.

tК = tП+96;

;

Р1 – рівень радіації на одну годину після вибуху;

приведені коефіціенти, що визначаеться по таблиці А1 додатку;

ДВ - встановлена доза радіації, Р. На 4 доби (96 год):

Дврз + Двпр =50 Р.

від проникаючої радіації:

,

де ДПР.МАХ. - доза проникаючої радіації на відстані Rmin для заданої потужності вибуху q, визначається з додатку В.

3. Порівнюються захисні властивості споруди з потрібними і робляться висновки: якщо ∆РФ.ЗАХ. < ∆РФ.ПОТР., або КОСЛ.ЗАХ. < КОСЛ.ПОТР., то захисна споруда не забезпечує потрібного захисту і з подальшої оцінки виключається (залишається резервною).

4. Визначається показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

,

де М1, М2, ..., Mn - місткість споруд 1, 2, 3, ..., n, захисні властивості яких відповідають потрібним, тобто забезпечують надійний захист людей від уражаючих факторів ( ударної хвилі і радіоактивного зараження).

2.3 Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами: повітропостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв'язку, санітарно-технічними засобами.

Найбільш важливими є системи повітро- і водопостачання. Суть оцінки систем зводиться до визначення їх можливості (яка кількість людей, що укриваються, може бути забезпечена повітрям і водою за існуючими нормами на протязі встановленого строку) і потім порівнюється з потрібним.

Оцінка систем повітропостачання

1.        Визначаються режими роботи, які повинні забезпечити система.

Якщо на об'єкті очікується зараження атмосфери чадним газом (CO), в разі великих пожеж, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в 3-х режимах:

Режим І – "чистої вентиляції".

Режим II – "фільтровентиляції".

Режим ІІІ – "повної ізоляції з регенерацією".

Якщо зараження не очікується, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в 2-x режимах ( Режим І і Режим II).

Робота системи в 3-х режимах забезпечується фільтровентиляційними комплектами (ФВК) типу ФВК-2.

Роботу в 2-х режимах може забезпечити ФВК-1.

2. Визначаються можливості наявного обладнання системи повітропостачання:

а) в режимі І можливості системи по забезпеченню повітрям людей розраховуються за формулою:

, чол,

де n - кількість комплектів ФВК установлених у сховищі,

VI - продуктивність одного комплекту ФВК в режимі І (1200 м3/год);

WI - норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі І (в залежності від кліматичної зони): в зоні I - регіон, де середня температура повітря самого жаркого місяця року до 20°С – 8 м3/год; в зоні II (20-25°С) – 10 м3/год.; в зоні III (25-30°С) – 11 м3/год); в зоні IV (>30°С) – 13 м3/год.

Ця кількість повітря забезпечує життєдіяльність, охолодження і зменшення вологості повітря в сховищі.

б) В режимі II (фільтровентиляція) можливості системи розраховуються за формулою:

, чол,

де n - кількість комплектів ФВК;

VII - продуктивність одного комплекту ФВК в режимі II (300 м3/год.)

WII - норма подавання повітря за годину на одну людину в режимі II (2 м3/год.), яка необхідна для життя.

3. Визначається показник, який характеризує захисні споруди за повітрязябезпеченням людей (за найменшими можливостями):

,

де N1, N2,...Nn - кількість людей, які забезпечуються повітрям в режимі І і в режимі II в сховищах 1, 2, …, n;

            N - чисельність найбільшої робочої зміни.

Якщо КЖ.З.ПОВІТ. < 1, то визначаються необхідні заходи по підвищенню можливостей системи до потрібного рівня – забезпечення усіх людей, які можуть розміститися в сховищах.

Оцінка системи водопостачання

1. Визначаються можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації (яка кількість людей в сховищі забезпечується аварійним запасом води):

, чол,

де WЗВ - місткість ємностей аварійного запасу води в сховищі, л;

W1 - норма запасу питної води на одну людину на добу (3 л);

Т - тривалість укриття людей, діб.

2. Визначається показник життєзабезпечення водою:

,

де N1, N2,..., Nn - можливості водозабезпечення в сховищах 1, 2, ..., п.

3. Визначаються додаткові ємності запасу води (при КЖ.З.ВОД. < 1), які необхідні для нормального забезпечення людей водою:

WДОД.=(N-NВОД.)W1T, л.

Загальний показник по життєзабезпеченню КЖ.З. визначається за меншим значенням показників по забезпеченню повітрям і водою.

2.4 Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців об’єкта

Оцінка зводиться до визначення потрібного часу на укриття працівників об'єкта за сигналами ЦО (tУКР) і порівнювання його із встановленим часом укриття людей (tВСТ).

Встановлений час на укриття визначається тривалістю підходу уражаючого фактору аварії (застосування зброї).

Наприклад, при дії отруйних речовин після аварії на хімічному підприємстві:

, хв,

де R - відстань від місця аварії до об'єкту, м;

V - швидкість переміщення хмари зараженого повітря (швидкість вітру), м/с.

Вихідні дані для визначення потрібного часу на укриття (tУКР):

відстань від місця роботи до сховища (l), м;

час на безаварійну зупинку виробництва (tзуп), хв;

час для заповнення сховища t3 (в середньому 2 хв);

швидкість руху людей в укриття VРУХУ (в середньому 80 м/хв).

1) Розподіляються робітники і службовці по захисних спорудах (за схемою розміщення захисних споруд відносно місць роботи).

2) Визначаються відстані від місця роботи до закріплених захисних споруд за виробничими дільницями (цехами) – l1, l2,..., ln.

3) Визначається час руху людей до закріплених захисних споруд:

, хв.

4) Визначається потрібний час на укриття (tУКР) для працівників кожної дільниці (цеха):

tУКР.1=tзуп+tРУХУ1+t3

5) Порівнюються потрібний час на укриття людей кожного цеху (tУКР) з встановленим часом (tВСТ).

Якщо для даного цеху tУКР > tВСТ, то його працівники не встигають укритися в сховищі. Для них інженерний захист не надійний.

6) Визначається показник по своєчасному укриттю людей:

,

де N1, N2, ..., Nn – кількість робітників і службовців 1, 2, ..., n цехів, які можуть своєчасно укритись в сховищах по сигналу ЦО, тобто для яких tУКР,≤tВСТ

Результати проведеної оцінки інженерного захисту об’єкта записують до таблиці.

На заключному етапі аналізуються результати оцінки інженерного захисту об’єкта, робляться висновки та пропозиції, в яких визначається:

Надійність інженерного захисту (коефіцієнт надійного захисту    КНЗ – за мінімальним значенням з окремих показників: КМІСТ, КЗВ, КЖ.З., КСВУ).

Визначають слабкі ланки в інженерному захисті.

Намічаються шляхи і заходи по вдосконаленню інженерного захисту робітників і службовців об’єкта.

Приклад оцінки інженерного захисту робітників і службовців об’єкта.

Умова: Оцінити надійність інженерного захисту працівників виробничого відділення номер 1 машинобудівного заводу, маючи необхідні вихідні дані і характеристики.

Розв’язання:

1. Оцінка захисних споруд за місткістю

Вихідні дані:

На дільниці номер 1 машинобудівного заводу є такі захисні споруди з відповідними паспортними даними (Додаток Д):

2) Чисельність найбільшої працюючої зміни N=684 чол (КБ – З0 чол, воєнізована охорона - 4 чол., механічний цех - 300 чол., шліфувальний цех - 250 чол., столярний цех -100 чол.).

Розв’язання:

1.             Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх розмірів нормам об'ємно-планових рішень і визначаємо потрібні площі приміщень, яких не вистачає:

ПРУ - 1 - задовольняє;

Сховище-8 - немає приміщення для продуктів:

SПР = 8 м2 (норма 5 м2 на 150 чоловік + 3 м2 на кожні наступні 150 чол)

Сховище-12- задовольняє.

Примітка: Норма площі допоміжних приміщень (ФВП і санвузли) по 0,І2 м2/чол; 350 х 0,12 = 42 м2.

2. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх:

ПРУ-1:

Сховище-8:

а) До дообладнання:

в) Після дообладнання:

Сховище-12:

Примітка: 2м2 - на санпост; 8м2 на приміщення для продуктів.

3. Визначаємо розрахункову місткість за об'ємом приміщень:

Сховище-8:

Сховище-12:

Фактична розрахункова місткість приймається по площі приміщень (менше за значенням):

ПРУ - 1 – МПРУ = 40 чол; сховище 8 – М8 =334 чол; сховище 12 –    М12 = 350 чол.

4. Визначаємо загальну розрахункову місткість (всіх захисних споруд):

М3 = МПРУ+М8+М12 = 40+334+350 = 724 чол.

5. Визначаємо коефіцієнт місткості:

6. Визначаємо необхідну кількість нар в приміщеннях для людей. Висота приміщень (h=2,4 м) дозволяє встановити двох’ярусні нари (одні нари на 5 людей).

НПРУ = 40/5 = 8 нар

Н8 = 334/5 = 67 нар

Н12 = 350/5 = 70 нар

Всього необхідно двохярусних нар: Н=145.

Висновки:

1) Захисні споруди, що є на ділянці номер 1, при дообладнанні їх у відповідності з вимогами дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміни з наявністю резервних місць на 40 чоловік.

2) В сховищі номер 8 потрібно дообладнати приміщення для зберігання продуктів площею 8 м2 за рахунок площі приміщень для людей.