Єдиний казначейський рахунок та перспективи його розвитку

 звіт  про виконання кошторису установи  на дату закриття фінансування  на поточні бюджетні рахунки  в установі уповноваженого банку  (тобто на момент переходу на  казначейське виконання кошторисів  видатків);

 витяг  з особової картки розпорядника  коштів (у випадках зміни адреси  та органу Державного казначейства).

     Згідно з поданими документами  здійснюється реєстрація розпорядників  коштів у зведеному реєстрі,  у якому на підставі централізовано  встановленого коду кожній бюджетній  установі надається номер. Дані  номери є складовою частиною  коду їхніх реєстраційних рахунків. Реєстраційні рахунки розпорядників  коштів відкриваються в розрізі  кодів програмної класифікації  видатків за встановленим порядком.

     Реєстраційні рахунки відкриваються  на підставі договорів між  розпорядниками коштів та органами Державного казначейства.

    Договір складається за встановленою  формою і містить: предмет договору, права і обов'язки сторін, порядок  розв'язування спорів, строки дії  договору, порядок його зміни  і припинення, інші умови та  юридичні адреси сторін. Договір  передбачає право Державного  казначейства України припиняти  фінансування видатків у разі  виявлення фактів порушень встановленого  порядку виконання державного  бюджету. Згідно з договором  казначейство забезпечує розрахункове  обслуговування розпорядника коштів  у межах лімітів видатків відповідно  до затвердженого кошторису видатків  та фактичних надходжень на  Єдиний казначейський рахунок  державного бюджету. Органи Державного  казначейства безпосередньо здійснюють  платежі на користь суб'єктів  господарської діяльності, інших  підприємств, організацій, установ,  які виконали роботи або надали  послуги розпорядникам бюджетних коштів. [15, с.327]

При цьому  казначейство має право:

 вимагати  підтверджуючі документи на проведення  оплати;

 здійснювати  перевірки фінансово-бухгалтерських  документів про зарахування, перерахування  і використання бюджетних коштів;

 одержувати  матеріали, необхідні для здійснення  попереднього контролю за раціональним  і цільовим витрачанням коштів, що виділяються із державного  бюджету. 

Казначейство  зобов'язується:

 надавати  розпоряднику коштів усі послуги  із розрахункового обслуговування, передбачені законодавством стосовно  коштів державного бюджету;

 своєчасно  проводити розрахункові операції  за дорученням розпорядників  коштів;

 здійснювати  списання коштів із рахунку  розпорядника коштів за поданими  розрахунково-платіжними документами  згідно із затвердженим кошторисом  видатків і в межах наявних  коштів;

 забезпечувати  таємницю операцій на рахунках розпорядників коштів.

Розпорядники  коштів мають право:

 розпоряджатися  грошовими коштами, що знаходяться  на його реєстраційних рахунках, у межах затвердженого кошторису  видатків та затверджених головним  розпорядником коштів лімітів  видатків;

 контролювати  своєчасність зарахування коштів  на свої рахунки та їх перерахування.

     Розпорядники коштів несуть відповідальність  за неправильність оформлення  розрахунково-платіжних документів  щодо оплати рахунків і повинні  подавати звіти про використані  кошти державного бюджету у  строки, встановлені казначейством.

      Дія договору може бути призупинена  за ініціативою однієї із сторін  у разі виявлення фактів порушень  встановленого порядку виконання  державного бюджету та у випадках  припинення діяльності однієї  із сторін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.3 Проведення операцій  на реєстраційних  рахунках 

     На реєстраційні рахунки розпорядників  бюджетних коштів, що відкриваються  в органах Державного казначейства, зараховуються кошти, що надходять  на їхнє ім'я. Кожний конкретний  розпорядник коштів у системі  казначейства може мати декілька  реєстраційних рахунків, що залежить  від деталізації контролю за  використанням бюджетних коштів  відповідно до бюджетної класифікації (КПКВ).

    Оплата витрат розпорядників  бюджетних коштів органами Державного  казначейства з реєстраційних  рахунків проводиться як шляхом  безготівкового здійснення платежів  безпосередньо на користь суб'єктів  господарської діяльності, що виконали  роботи чи надали послуги, так  і шляхом надання дозволу на  отримання готівки в установах  банків на потреби, передбачені  кошторисами чи нормативно-правовими актами.

    Оплата рахунків розпорядників  бюджетних коштів здійснюється  органами Державного казначейства  на підставі поданих платіжних  доручень, до яких додаються підтвердні  документи (рахунки-фактури, товарно-транспортні  накладні, трудові угоди, акти  виконаних робіт тощо). Платіжні  доручення приймаються до виконання  при наявності затверджених кошторисних  призначень загального і спеціального  фондів, помісячних планів асигнувань  загального фонду, зареєстрованих  боргових та фінансових зобов'язань  та у межах наявності коштів  за певним кодом економічної  класифікації видатків відповідного  реєстраційного рахунку.

    Для оформлення документів на  отримання заробітної плати, стипендій,  допомоги, видатків на службові  відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які  не можуть бути проведені безготівковою  оплатою, розпорядники та одержувачі  бюджетних коштів подають до  органів Державного казначейства  платіжні доручення на перерахування  коштів із реєстраційних рахунків  на поточні рахунки, відкриті  в установах банків на ім'я  органів Державного казначейства  за балансовими рахунками групи  257  "Кошти до виплати".[19, c. 18].

    Одночасно з платіжними дорученнями  подаються також заявки на  видачу готівки. На підставі  перевіреної заявки органи Державного  казначейства виписують на уповноважених  осіб, вказаних у заявці, грошові  чеки на отримання готівки.  Уповноважені особи розпорядників  бюджетних коштів на підставі  належно оформлених грошових  чеків отримують готівку з  поточних рахунків, відкритих в  установах банків на ім'я органів  Державного казначейства за балансовими рахунками групи 257.

    Після отримання готівки на  продукти харчування та/або господарські  витрати до органу Державного  казначейства подається документ, що підтверджує здійснені видатки.  Це може бути акт придбання  матеріальних цінностей, прибуткова  накладна, роздавальна відомість  тощо.

    Підтвердні документи подаються  протягом трьох днів після  придбання. При неподанні у  встановлені терміни вищенаве-дених документів орган Державного казначейства не видає чеки на отримання іншої готівки на будь-які потреби (крім видатків за захищеними статтями).

   У  Законі України "Про державний  бюджет України на 2002 рік" затверджено  такий перелік захищених статей  видатків загального фонду державного  бюджету за економічною структурою  видатків:[14, c. 60]

 оплата  праці працівників бюджетних  установ (код 1110);

 нарахування  на заробітну плату (код 1120);

 придбання   медикаментів  та  перев'язувальних  матеріалів(код 1132);

 забезпечення  продуктами харчування (код 1133);

 виплата  процентів за державним боргом (код 1200);

 трансферти  населенню (код 1340);

 трансферти  місцевим бюджетам (код 1320).

     При отриманні заробітної плати  та прирівняних до неї платежів  разом із заявкою подаються  платіжні доручення на перерахування  сум прибуткового податку з  громадян,  сум 122 нарахувань до  Фондів соціального страхування  та сум страхових внесків до  Пенсійного фонду. При проведенні  видатків органи Державного казначейства не здійснюють контроль за правильністю нарахування і термінами перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових платежів і інших перерахувань до бюджетів та державних цільових фондів. Відповідальність за нецільове та неефективне витрачання позабюджетних коштів несуть їх розпорядники. Органи Державного казначейства несуть відповідальність тільки за цільовим направленням коштів, згідно з поданими документами, що є підставою для здійснення операцій.

     На реєстраційних рахунках розпорядника  коштів відображаються всі суми  сплачених платіжних доручень, грошових  чеків та суми, що повертаються  на них. За результатами кожного  окремого дня в реєстраційних  рахунках підсумовуються загальні  обороти по дебету та кредиту та виводиться залишок коштів.

    Реєстраційні рахунки складаються  в 2-х примірниках. Перші примірники  реєстраційних рахунків і платіжних  доручень та заявки на отримання  готівки залишаються в органах  Державного казначейства, звідки  передаються до поточного архіву  в кінці кожного місяця. Другий  примірник, який разом з додатками  передається розпоряднику коштів, є випискою з реєстраційного  рахунку.

     На наступний після проведення  видаткових операцій день, виписки  опрацьовуються, перевіряється повнота  проведених витрат. За допомогою  програмного забезпечення проведені  операції відображаються на реєстраційних  рахунках розпорядників та одержувачів   бюджетних коштів. У кінці робочого  дня складається відомість обігу  коштів на реєстраційних рахунках, дані якої звіряються з клієнт-банківською  випискою (за балансовим рахунком  №3921 "Інші рахунки органів  Державного казначейства").[15, c. 411]

    Помилки в записах на реєстраційних  рахунках виправляються шляхом  проведення на них зворотних  записів у зв'язку з чим виписуються  виправні меморіальні ордери.

     Після закінчення місяця на  підставі даних по особових  картках до відділу бухгалтерського  обліку і звітності відповідного  органу Державного казначейства  подається звіт про використання  бюджетних коштів по розпорядниках  коштів, який звіряється зі звітами  розпорядників коштів про виконання  кошторисів видатків і подається  до вищестоящого органу казначейства.

     Реєстраційні рахунки діють в  єдиному режимі, створюючи таким  чином загальнодержавну інформаційно-обчислювальну  систему Єдиного казначейського  рахунку, яка забезпечує облік  усіх здійснюваних на ньому  операцій. Це дозволяє Держказначейству  в режимі реального часу мати  інформацію про:

 баланс  Єдиного казначейського рахунку,  отриманий як результат здійснення  операцій на всіх його бюджетних  рахунках;

 рух коштів  за доходами та видатками державного  бюджету відповідно до бюджетної  класифікації;

 рух коштів  з виконання місцевих бюджетів  з моменту їх обслуговування  в системі Держказначейства.

     Рахунки відкриваються на один  бюджетний рік і щорічно поновлюються. Стаття 57 Бюджетного кодексу регламентує  порядок закриття рахунків після  закінчення бюджетного періоду.  Не пізніше 31 грудня або на  останній день іншого бюджетного  періоду Державне казначейство  закриває всі рахунки, відкриті  у поточному бюджетному періоді.  На кінець бюджетного періоду  Державне казначейство зберігає  залишки коштів на рахунках  спеціального фонду державного  бюджету для покриття відповідних  витрат у наступному бюджетному  періоді з урахуванням їх цільового  призначення. Рахунки спеціального  фонду державного бюджету відкриваються  в наступному бюджетному періоді  із записом про всі не витрачені  в попередньому бюджетному періоді  кошти, які були одержані на  виконання відповідних завдань.